Шпаргалка по "Международному менеджменту"

   Реалізація  стратегії містить у собі розробку програм і планів, їхнє виконання, контроль, облік, аналіз та оцінку ефективності діяльності. Програми і проекти, розроблені в розвитку прийнятої стратегії, утворять основу для формування поточних планів діяльності структурних підрозділів фірми, деталізовані далі в оперативних планах.

 
   

16. Загальні  алгоритми стратегічного  планування в міжнародній  фірмі.

   Розробка міжнародних стратегій - це не одновимірний процес. Як правило, міжнародний стратегічний менеджмент поділяється на два етапи: формулювання стратегії та реалізація стратегії. У спрощеному вигляді ці два етапи можна охарактеризувати наступним чином: формування стратегії зводиться до прийняття рішень про те, чим компанія повинна займатися, а реалізація стратегії означає практичне виконання намічених дій. На етапі формування стратегії в компанії відбувається ідентифікація цілей та розробка стратегічних планів досягнення цих цілей. У процесі вироблення міжнародної стратегії менеджери компанії приймають зважене рішення про те, на які ринки компанії слід проникнути (або які ринки їй слід покинути), а також яким чином забезпечити конкурентоспроможність компанії на кожному з цих ринків. На етапі реалізації стратегії в компанії розробляється тактика досягнення цілей, поставлених перед компанією в процесі формування стратегії. Наприклад, прийняття рішення про будівництво тематичного парку Паризький Діснейленд стало частиною процесу формування стратегії компанії Disney. Прийняття рішень про склад атракціонів, дату відкриття парку і призначення плати за вхід відноситься до етапу реалізації стратегії. Як правило, реалізація стратегії компанії залежить від її організаційної структури, роботи персоналу та контролюючих систем і процесів.

   Зарубіжні корпорації, які використовують стратегічне планування, велику увагу приділяють удосконаленню методів аналізу, прогнозуванню та опрацюванню вихідної інформації. Одним із нових у стратегічному плануванні є метод портфельного аналізу. Суть його полягає у збиранні й узагальненні великого обсягу інформації, що відображає ринкові позиції корпорації, тенденції розвитку ринку й основних конкурентів. На основі зібраної й старанно опрацьованої інформації формується набір варіантів розвитку корпорації та портфель стратегій, здійснюється оцінка їх результативності і можливостей реалізації, вибір кращого варіанта. Цінність портфельного аналізу полягає в тому, що за його допомогою отримують загальну картину поточного стану корпорації, майбутнього ймовірного розвитку ринку, а також у тому, що він дає достатній обсяг інформації для прийняття обґрунтованих рішень.

 
   

17. Дати  пояснення алгоритму  стратегічного планування: „визначення основних переваг”

   Конкурентні переваги – це визначення переваг організації порівняно з її конкурентами. Це означає, що стратегія має містити відомості щодо сильних сторін організації, на які вона буде спиратися у своїй діяльності. Конкурентні переваги випливають зі сфери стратегії та відповідного до неї розподілу ресурсів організації.Отже, визначення основних переваг означає здійснення загального аналізу зовнішнього середовища та внутрішніх можливостей фірми, і на цій основі – переваг фірми порівно з іншими на міжнародній арені.

   Зовнішній аналіз – це процес оцінки зовнішніх  щодо організації факторів. Під зовнішніми чинниками розуміють всі ті умови, які об’єктивно виникають у середовищі функціонування організації і на які вона не здатна впливати. Зовнішній  аналіз переслідує подвійну мету:

   1) визначити сприятливі можливості, тобто чинники, які можуть сприяти  досягненню цілей організації;

   2) визначити загрози та небезпеки  для організації, тобто зовнішні  умови, які обмежують можливості  організації у просуванні до  встановленої мети.

   Для вивчення впливу зовнішніх факторів усю їх сукупність поділяють на:

   а) глобальні фактори (умови та тенденції, які утворюються у макросередовищі  організації): загальноекономічні, соціальні, демографічні, політичні, правові, природні, міжнародні тощо;

   б) галузеві фактори (сукупність організацій, що виготовляють продукти або послуги, які здатні замінювати один одного з точки зору споживчих якостей  та напрямків їх використання).

   Звичайно, оцінити майбутній вплив глобальних факторів досить складно. Разом з  тим, сама спроба провести таку оцінку примушує менеджерів організації замислитися  над проблемами, які можуть спіткати організацію, продумати свою поведінку  в разі їх виникнення.

   Значно  легше піддаються прогнозуванню  та оцінці галузеві фактори. Вони більш  визначені, тісніше пов’язані з  конкретним бізнесом. Конкретно в  рамках галузевого аналізу мають  бути оцінені такі фактори:

   а) споживачі (розміри та характеристики ринку, темпи зростання ринку, характер попиту (сезонність та циклічність), диференціація  продукту, чутливість цін, здатність  споживачів диктувати свої ціни);

   б) постачальники (інтенсивність конкуренції  поміж постачальників, наявність  матеріалів-замінників, рівень вертикальної інтеграції з постачальниками, здатність  постачальників диктувати свої ціни);

   в) конкуренти (основні конкуруючі сили в галузі, розподіл ринку поміж  ними, інтенсивність конкуренції  в галузі, конкурентні переваги в  галузі тощо);

   г) технології (ступінь змінності технологіїї виробництва данної продукції, вплив зміни технології на якість продукції, можливості отримання додаткових переваг за рахунок зміни технології, вплив зміни технології на ціни).

   Внутрішній  аналіз – це процес оцінки факторів, які піддаються управлінню та контролю з боку фірми, тобто факторів, які  “виростають” в межах самої організації та є результатом діяльності або бездіяльності її керівництва.

   Основне завдання внутрішнього аналізу – це виявлення сильних та слабких сторін організації. Сильні сторони – це особливі, унікальні, оригінальні властивості організації або, щонайменше, якості, які відрізняють її від конкурентів. На такі якості робиться ставка в бізнесі фірми. Слабкі сторони – це якості, яких не вистачає організації проти успішних конкурентів. Існує багато різноманітних аспектів діяльності, які визначають силу та могутність організації. 

   Процес  зовнішнього та внутрішнього аналізу  звичайно завершується проведенням  порівняльного SWOT- аналізу, що грунтується на співставленні сильних та слабких сторін організації, потенційних можливостей для бізнесу та загроз із зовнішнього середовища. Підсумком даних аналізів є визначення основних переваг.

 
   

18. Дати  пояснення алгоритму  стратегічного планування: „визначення задач”

   Задачі міжнародної фірми при стратегічному плануванню – це заяви фірми про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію. Задачі організації формулюються у конкретних показниках діяльності і розраховані на певні строки. Вони являють собою специфічні для данної організації шляхи реалізації місії. Організації, як правило, встановлюють декілька задач. 

   Отже, встановлення цілей та місії є  важливою фазою в процесі стратегічного  плануваня, що враховує визначені основні переваги міжнародної фірми. Тому ефективність планування багато в чому залежить від якості реалізації цієї фази.

   Цілі, сформульовані з урахуванням зазначених вимог, виступають своєрідними нормативами, за допомогою яких менеджер може робити висновки про ефективність своєї майбутньої практичної діяльності. Будь-яка організація має багато різноманітних цілей, сукупність яких утворює складну структуру. 

   Місія організації – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору самої фірми. Місія деталізує статус міжнародної фірми, надає орієнтири для визначення її задач.

   Отже, процес визначення задач включає  наступні стадії:

1. Аналіз внутрішніх можливостей фірми, і на цій основі визначення місії та цілей міжнародної фірми,
2. Виділення міжнародних завдань,
3. Визначення завдань в країні базування,
4. Оцінка взаємної підтримки.

 

  19. Дати пояснення  алгоритму стратегічного  планування: «розробка  стратегії»

  Процес  стратегічного планування в міжнародній  фірмі може бути представлений у  виді 4 взаємозалежних блоків:

  1. визначення основних пріоритетів

  2. формування завдань

  3. розробка стратегії

  4. реалізація стратегій.

  Розробка  стратегії передбачає:

  1. Аналіз середовища та вибір  стратегічних альтернатив за  кордоном

  2. Аналіз середовища та вибір  стратегічних альтернатив в країні  базування.

  Широко  відомими є три типові стратегії, розроблені Портером: найменші сукупні  витрати; диференціація; фокусування.

  Після того як керівництво розгляне наявні стратегічні альтернативи, воно звертається  до конкретної стратегії. Ціллю є  вибір стратегічної альтернативи, яка  максимально підвищить довгострокову  ефективність організації.

 

  20. Дати пояснення  алгоритму стратегічного  планування: «реалізація  стратегії»

  Процес  стратегічного планування в міжнародній  фірмі може бути представлений у  виді 4 взаємозалежних блоків:

  1. визначення основних пріоритетів

  2. формування завдань

  3. розробка стратегії

  4. реалізація стратегій.

  Реалізація  стратегії представляє собою  процес трансформації стратегій  в конкретні дії. Цей процес може передбачати зміни в культурі, структурі і навіть системі управління всієї організації.

  Реалізація  стратегії включає:

  1. Розробку програм, планів, бюджетів, процедур.

  2. Виконання

  3. Контроль та оцінку ефективності.

 

  21. Реалізація місії  та стратегії в  міжнародній фірмі.

  Реалізація  стратегії містить у собі розробку програм і планів, їхнє виконання, контроль, облік, аналіз та оцінку ефективності діяльності. Програми і проекти, розроблені в розвитку прийнятої стратегії, утворять основу для формування поточних планів діяльності структурних підрозділів  фірми, деталізовані далі в оперативних  планах.

  Реалізація  стратегії представляє собою  процес трансформації стратегій  в конкретні дії. Цей процес може передбачати зміни в культурі, структурі і навіть системі управління всієї організації.

  Реалізація  стратегії абсолютно неможлива  без оберненого зв'язку, який реалізується через облік виконання планів, контроль і аналіз отриманих результатів.

  Здійснення  цих управлінських функцій являється  джерелом інформації, яка служить  важливою основою для оцінки і  актуалізації прийнятих раніше рішень на всіх рівнях.

  Стратегічний  контроль являє собою вибір вимірників результативності, порівняння фактичної  результативності з цільовою і при  наявності розриву розробку корегуючих дій. Являючись завершальною стадією розробки міжнародних стратегій, контроль може виявити слабкі сторони на попередніх етапах і тим самим створити ситуацію повторення всього процесу з самого початку.

 

  22. Організація стратегічного  планування в міжнародній  фірмі.

  Процедури, що включаються в поняття стратегічного  планування, можуть виконуватися двома  альтернативними шляхами:

1. у міру необхідності;
2. системно.

  Вихідним  кроком стратегічного планування прийнято вважати визначення місії фірми. Наступний крок – вибір цілей  і завдань. Формування завдань міжнародної  фірми, як правило, здійснюється в 2 етапи. На 1 з них завдання міжнародної  діяльності і завдання, що ставляться в країні базування, описуються окремо. На 2 етапі необхідно усі висунуті завдання розглянути разом, аналізуючи їх з позицій несуперечності.