Наукові основи економічного аналізу

 

 

 

 

ТЕМА 1  
НАУКОВІ ОСНОВИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

 

• Економічний аналіз як галузь економічної науки.
• Роль економічного аналізу в управлінні підприємствами і підвищенні ефективності виробництва.
• Мета, предмет, зміст та завдання економічного аналізу. Основні його категорії: ресурси, фактори, резерви.
• Зв’язок економічного аналізу з іншими науковими.
• Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація.

 

 

 

 

1.1 Економічний аналіз як галузь економічної науки 

 

 

 

 

Термін «аналіз» походить від грецького «аnаlуzіs» ‑ «розділяти», «розчленовувати» 

 

• у вузькому розумінні являє собою розкладання, розчленовування складного на складові частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого.
• у широкому трактуванні розуміється метод дослідження процесів, явищ, предметів, що базується на розчленовуванні цілого на складові частини й вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

 

 

 

 

• Загальнотеоретичний економічний аналіз проводиться для вивчення основних закономірностей суспільного виробництва, що діють протягом усього періоду існування даної економічної системи.
• Конкретний економічний аналіз здійснюється на підприємствах, в організаціях, об'єднаннях.

 

 

 

 

• Макроекономічний аналіз– це аналіз функціонування економіки в цілому, а також у галузевому і територіальному розрізах.
• Мікроекономічний аналіз – це аналіз, засто-совуваний для вивчення економіки окремих підприємств із виявленням результатів їх діяльності в галузях і регіонах.

 

 

 

 

Найважливіші принципи економічного аналізу

 

• системі притаманна єдина мета;
• система складається із взаємоповязаних елементів, які створюють її внутрішню структуру;
• система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий  вплив на її функціонування;
• система має певні ресурси, які забезпечують її функціонування;
• систему очолює керуючій центр, який організує її рух до визначеної мети.

 

 

 

 

Особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами

 

• Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва.
• Підвищення оперативності економічного аналізу, що виявляється в мінімізації періоду, за який проводиться поточний аналіз.
• Відхід від обов'язкової формальної «точності» результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів.
• Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності.
• Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу.
• Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних.

 

 

 

 

1.2 Роль економічного аналізу в управлінні підприємствами і підвищенні ефективності виробництва 

 

 

 

 

Економічний аналіз сприяє правильному розумінню інформації. У процесі аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку:

- здійснюється порівняння досягнутих результатів із даними за минулі періоди, з показниками інших підприємств і  середньогалузевими; 

- визначається вплив різних факторів на рівень результативних показників; 

- виявляються недоліки, помилки, невикористані можливості, перспективи тощо.

 

 

 

 

На основі результатів аналізу розробляються й обґрунтовуються управлінські рішення. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх та виступає основою наукового управління виробництвом, забезпечує його об'єктивність й ефективність.

 

 

 

 

Економічний аналіз є засобом обґрунтування планів і контролю за їх виконанням. Планування починається і закінчується аналізом результатів діяльності підприємства. Він дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.

 

 

 

 

Важливу роль відіграє аналіз у визначенні і застосуванні резервів зростання ефективності виробництва. Він сприяє економному використанню ресурсів, виявленню та впровадженню передового досвіду, наукової організації праці, нової техніки і технології виробництва, запобіганню зайвим витратам тощо.

 

 

 

 

Економічний аналіз виступає важливим елементом у системі управління виробництвом, діючим засобом виявлення внутрішньогосподарських резервів, основою розроблення науково обґрунтованих планів і управлінських рішень.

 

 

 

 

1.3 Мета, предмет, зміст та завдання економічного аналізу. Основні його категорії: ресурси, фактори, резерви 

 

 

 

 

Предмет економічного аналізу включає:

 

• - економічні процеси, які відбуваються в результаті фінансово-господарської діяльності підприємства; 
• - причинно-наслідкові зв'язки у фінансово-господарській діяльності підприємства;
• - класифікацію, систематизацію, моделювання, вимірювання причинно-наслідкових зв'язків, що складаються під впливом різних об'єктивних і суб'єктивних факторів і одержують відображення в системі економічної інформації.

 

 

 

 

• Об'єктивні чинники, постійно впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства, відображають, як правило, дію економічних законів і є зовнішніми, що не залежними від нього.
• Суб'єктивні чинники є внутрішніми, залежними від діяльності конкретного підприємства. Їх впливу на результати діяльності суб'єкта в ході аналізу приділяється найпильніша увага.

 

 

 

 

Економічний аналіз як наука, являє собою систему спеціальних знань, пов'язану:

 

• а) з дослідженням економічних процесів у їх взаємозв'язку, що складаються під впливом об'єктивних економічних законів і суб'єктивних фактів;
•  б) з науковим обгрунтуванням бізнес-планів та з об'єктивною оцінкою їх виконання;
• в) з виявленням позитивних і негативних факторів, що впливають на основні показники діяльності підприємства, а так само з кількісним зміною цих факторів;
•  г) з розкриттям тенденцій і пропорцій господарського розвитку, з визначенням невикористаних внутрішньогосподарських резервів, з прийняттям оптимальних управлінських рішень.

 

 

 

 

Об'єкти економічного аналізу - це, перш за все, окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники.

 

 

 

 

Об'єктами економічного аналізу є:

 

• виробництво та реалізація продукції;
• використання основних фондів, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства;
• фінансові результати виробництва і реалізації продукції ( послуг);
• фінансовий стан підприємства.

 

 

 

 

Суб'єктами економічного аналізу виступають користувачі економічної інформації підприємства:

 

• - Безпосередньо зацікавлені в його діяльності: власники і менеджери;
• - Опосередковано зацікавлені в його діяльності: держава (податкові органи та ін ), Кредитори, інвестори, працівники підприємства, ділові партнери.

 

 

 

 

Мета економічного аналізу

 

сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень.

 

 

 

 

Основними завданнями економічного аналізу є:

 

• об'єктивна оцінка роботи підприємства і його підрозділів через порівняння результатів з витратами;
• виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються, і вивчення причинних зв'язків;
• пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва;
• опрацювання конкретних заходів щодо використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;
• узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.

 

 

 

 

Додаткові завдання ЕА:

 

• оцінка реальності, напруженості та оптимальності планів і обґрунтованості норм споживання ресурсів;
• виявлення забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами;
• оцінка дійовості поточного контролю на всіх виробничих дільницях,
• вивчення новацій і сприяння їхньому поширенню;
• дослідження конкурентоспроможності свого підприємства і кон’юнктури ринку.

 

 

 

 

Основні категорії ЕА:

 

• Фактори - це рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.
• Причини - умови здійснення окремих явищ, які більш глибоко, ніж фактори, розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи; вони деталізують вплив факторів.
• Ресурси - сукупність земельного, матеріального і трудового потенціалу підприємства.
• Резерви - це невикористані можливості підвищення ефективності виробництва за рахунок поліпшення використання ресурсів унаслідок запровадження певних заходів. Пошук резервів потребує впровадження досягнень науково-технічного прогресу, наукової організації праці, організаційно-технічних заходів, активного роздержавлення і приватизації, забезпечення конкурентоспроможності колективів і підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

Види резервів:

 

• -матеріально-речові запаси, які в даний момент не використовуються, а зберігаються на випадок необхідності, невикористані можливості посилення дії позитивних і нейтралізації негативних факторів з метою збільшення кількості та зниження собівартості продукції. 

 

 

 

 

Класифікація системи показників за ознаками:

 

• за змістом досліджуваних явищ:
• - кількісні
• - якісні
• за характером відображення:
• - натуральні
• - вартісні
• - трудові
• за способом виміру:
• - абсолютні
• - відносні
• за ступенем обхвату:
• - загальні
• - часткові