Аналіз фінансового стану підприємства

 

ВСТУП

 

 

В сучасних економічних умовах діяльність кожного підприємства, організації  являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, які зацікавленні в результатах  його функціонування. На основі доступної  їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує аналіз фінансового стану, за допомогою якого можна об’єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об’єкта, охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обґрунтовані рішення.

Головною передумовою забезпечення соціально-економічного розвитку в країні, підвищення конкурентоспроможності та поліпшення фінансового стану суб'єктів вітчизняної економіки, посилення їх конкурентної позиції на внутрішніх та зовнішніх ринках є активізація інвестиційної діяльності на основі пошуку привабливих напрямів та об'єктів ефективного вкладання наявних вільних ресурсів.

Теоретичні та практичні аспекти інвестиційної привабливості знайшли відображення в працях зарубіжних учених-економістів, зокрема Ю.Блеха, Е.Брігхема, У. Гетце, У. Шарпа  та інших. Значний внесок в економічну теорію з проблем інвестиційної політики та управління інвестиціями належить відомим українським вченим І. Бланку, А. Пересаді, а також російським вченим В. Ковальову, Р.Фатхутдінову,   В.Шеремету та іншим.

Сьогодні проблеми оцінки потенціалу підприємства, його резервів, інвестиційної привабливості  актуальні для будь-якого підприємства, що розвивається. Зовнішнє та внутрішнє середовище підприємств диктує закони, за якими економіка підприємства повинна мати ресурсний потенціал. Серед видів ресурсного потенціалу можна виділити інвестиційні ресурси, дослідження привабливості та використання яких стає необхідним в час нелегкої співпраці з інвесторами в період світової кризи. Проте залучення інвестицій також пов'язано з проблемою їх обмеженості, що свідчить про необхідність обґрунтування як інвестиційних переваг при виборі об'єкта, так і претензій кожного окремого підприємства на право отримання інвестиційних ресурсів.

Метою дослідження є оцінка фінансового стану підприємства, прогнозування його подальшого розвитку, розрахунок рейтингової оцінки підприємства, що дає змогу виявити відхилення показників виробничо-господарської діяльності підприємства від відповідних показників інших підприємств конкурентів, розрахунок інтегральної оцінки інвестиційної привабливості ПАТ «Юпітер». Розробка конкретних методик формування стратегічних програм підвищення інвестиційної діяльності підприємства, врахування ризиків та зниження їх рівня при оцінці інвестиційної привабливості, вдосконалення та розробка проблемно-орієнтованих методичних підходів до оцінювання інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання, які базуються на багатоаспектних моделях, що враховують специфіку діяльності підприємства та ступінь його залучення до реалізації стратегічних завдань соціально-економічного розвитку в країні, сучасних інноваційних та інвестиційних процесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВІСТІ  ОБ¢ЄКТА ІНВЕСТУВАННЯ

 

 

1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу

 

 

Однією з найважливіших умов успішного управління фінансами підприємства, обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на досягнення стратегічних і тактичних цілей його діяльності, є аналіз фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів підприємства, його наявні й потенційні фінансові можливості.

Саме цим зумовлені необхідність і практичне значення систематичного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства, яким належить визначальна роль у забезпеченні його стабільної та ефективної діяльності.

Предметом аналізу фінансового стану підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Фінансові ресурси є основним і пріоритетним видом ресурсів підприємства. Їх наявність, розміщення та ефективне використання, оптимальне співвідношення джерел формування фінансових ресурсів визначають фінансову стійкість підприємства, його платоспроможність, ліквідність, ділову активність, нарешті - рівень економічного потенціалу підприємства.

 Аналіз фінансового стану є важливим елементом аудиту, складовою частиною загального економічного аналізу діяльності підприємств[2].

Він необхідний для: 

• оцінки фінансового стану підприємства на певну дату;
• дослідження складу і властивостей об'єкта аналізу, їх порівняння базовими характеристиками і нормативними величинами;
• вивчення динаміки показників фінансового стану в просторової часовому розрізі;
• виявлення основних факторів впливу на фінансовий стан;
• оцінки кількісних і якісних змін фінансового стану;
• виявлення основних тенденцій зміни фінансового стану.

Суб'єктами аналізу є як безпосередньо, так і опосередковано зацікавлені в діяльності підприємства користувачі звітної фінансової інформації[3]. До перших належать власники, в тому числі й акціонери підприємства, інвестори, кредитори, постачальники, конкуренти, держава (в особі контролюючих органів), персонал та менеджери підприємства (табл. 1.1).

 

                                                                                             Таблиця 1.1

          Суб’єкти аналізу фінансового стану підприємства

Суб’єкти аналізу	Інтереси суб’єктів аналізу
1	2
Безпосередньо зацікавлені  в діяльності підприємства
Власники (акціонери)	Динаміка частки власного капіталу, фінансові результати, фінансова стійкість підприємства
Інвестори, фінансові  аналітики на ринку капіталів	Інвестиційна привабливість, інвестиційна активність, рівень ризику інвестування
Кредитори	Кредитоспроможність, ліквідність
Постачальники, інші контрагенти	Фінансова стійкість, платоспроможність
Конкурента	Фінансовий стан
Держава в особі контролюючих органів	Фінансові результати

 

Продовження табл.1.1

1	2
Менеджери підприємства	Фінансова інформація, необхідна  дія управління
Персонал	Фінансові результати, фінансовий стан
Опосередковано зацікавлені  в діяльності підприємства
Аудитори, консультанти, консалтингові фірми, фондові біржі, засоби масової інформації, асоціації, профспілки	Фінансовий стан підприємства або його окремі аспекти

 

Кожний суб'єкт аналізу першої групи (користувач фінансової звітності) вивчає інформацію зі своїх позицій, виходячи зі своїх інтересів. Власників підприємства, наприклад, передусім цікавить збільшення або зменшення їхньої частки власного капіталу, ефективність використання ресурсів підприємства, рівень економічного ризику та ймовірності втрати  свого капіталу. Інвестори та фінансові аналітики на ринках капітал)' звертають увагу на інвестиційну привабливість підприємства, на рівень його інвестиційної активності в попередніх періодах, на рівень ризику інвестування коштів, на ступінь завершеності та ефективності раніше розпочатих інвестиційних проектів і програм. Кредиторів цікавить кредитоспроможність підприємств-позичальників, їх ліквідність, обсяг, склад і форми залучення ними коштів, оцінка ефективності їх використання. Постачальникам та іншим партнерам (контрагентам) важливо знати рівень платоспроможності підприємства, наявність у нього ліквідних засобів, здатність виконувати взяті зобов'язання. Для менеджерів підприємства, і в першу чергу фінансових менеджерів, аналітична інформація є відправною точкою для обґрунтування і оцінки ефективності управлінських рішень, для розроблення загальної фінансової стратегії і політики з основних напрямів фінансової діяльності підприємства, для поточного і оперативного фінансового планування. Використання результатів аналізу фінансового стану дає їм  змогу  контролювати   діяльність

діяльність підприємства та управляти ним.

До другої групи суб'єктів аналізу належать користувачі фінансової звітності, які безпосередньо не зацікавлені в діяльності підприємства, але за службовими обов'язками або за договорами мають захищати інтереси першої групи користувачів фінансової звітності[4]. Це аудитори, консультанти, консалтингові фірми, фондові біржі, засоби масової інформації, асоціації (торгово-промислові палати і т. ін.), профспілки.

Інструментом оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на підставі даних фінансового обліку і звітності є фінансовий аналіз. Залежно від інформаційного забезпечення та суб'єктів фінансового аналізу останній поділяють на внутрішній (внутрішньогосподарський) та зовнішній. Такий розподіл аналізу для самого підприємства є дещо умовним, тому що внутрішній аналіз може розглядатися як продовження зовнішнього і навпаки. Однак він дає змогу певною мірою диференціювати мету і завдання проведення аналізу конкретними його суб'єктами.

Зовнішній фінансовий аналіз проводиться аналітиками - сторонніми щодо підприємства особами, які не працюють на підприємстві, не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази, але прямо чи опосередковано зацікавлені в його діяльності[12].

Особливостями такого аналізу є: велика кількість різних користувачів аналітичної інформації і, як наслідок, наявність різноманітних інтересів суб'єктів аналізу; орієнтація аналізу на загальнодоступну зовнішню бухгалтерську звітність; достатньо висока можливість уніфікації методики (процедур і алгоритмів) аналізу. Зовнішній фінансовий аналіз призначений в  основному для загальної оцінки фінансового стану за минулі звітні періоди (ретроспективний  аналіз) і для його прогнозування (перспективний аналіз).

Внутрішній фінансовий аналіз здійснюється фінансовими аналітиками підприємства. Інформаційна база для його проведення значно ширша і містить практично  будь-яку інформацію, що циркулює на підприємстві і придатна для прийняття управлінських рішень"[13]. Процедури і алгоритми такого аналізу здебільшого індивідуальні, а домінуючий часовий аспект аналізу - оперативний. Результати аналізу використовують для планування, онтролю і прогнозування фінансового стану підприємства, для обґрунтування і прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення мети діяльності підприємства.

Різниця у змісті зовнішнього і  внутрішнього фінансового аналізу  пов'язана в основному з відмінностями інформаційного забезпечення і завданнями, що вирішуються в процесі здійснення цих видів аналізу. Для кожного з них по-різному можуть бути сформульовані основні завдання аналізу.

До переліку основних завдань зовнішнього  аналізу, який здійснюють за даними фінансової звітності, можна віднести:

• оцінку рівня майнового забезпечення підприємства та його використання;
• аналіз ефективності використання власного і позикового капіталу;
• аналіз фінансової стійкості підприємства;
• аналіз платоспроможності та ліквідності;
• аналіз кредитоспроможності підприємства;
• аналіз ділової активності підприємства;
• аналіз прибутку і рентабельності підприємства;
• аналіз інвестиційної привабливості підприємства;
• діагностику ризику банкрутства підприємства;

Основні завдання зовнішнього фінансового аналізу можуть бути доповнені й іншими аспектами, що мають значення для своєчасного «явлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошуку резервів покращання фінансового стану. Це зокрема, аналіз динаміки і структури капіталу, оцінка вартості капіталу, аналіз грошових потоків, аналіз інвестиційної та інноваційної діяльності, аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу реалізації та прибутку тощо. У системі внутрішнього фінансового аналізу існує можливість його поглиблення за рахунок залучення даних управлінського обліку, об'єднання його з виробничим управлінським аналізом при обґрунтуванні бізнес-планів, у системі маркетингу тощо.

Аналіз  фінансового стану - як зовнішній, так  і внутрішній - може бути ретроспективним, поточним і перспективним.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану є фінансова звітність. У першу чергу це форма № 1 "Баланс"[30, C.5], форма № 2 "Звіт про фінансові результати"[31, C.10], форма № 3 "Звіт про рух грошових коштів"[32, C.15], форма № 4 "Звіт про власний капітал"[33, C.19], форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності".

Аналіз фінансового стану підприємства - невід'ємна частина фінансового аналізу. Це зумовлює можливість використання при його проведенні методів і прийомів фінансового аналізу, основними серед яких є:      

• горизонтальний аналіз, що базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників (показників фінансової звітності) в часі. В процесі його використання розраховують абсолютні і відносні зміни (темпи зростання, приросту) окремих показників фінансової звітності або їх груп за певні періоди та визначають тенденції їх зміни;
• вертикальний (структурний) аналіз, що базується на розрахунку структури окремих підсумкових (агрегованих) показників фінансової звітності підприємства. В процесі здійснення такого аналізу розраховують частки окремих структурних складових узагальнювальних фінансових показників; 
• аналіз фінансових коефіцієнтів (коефіцієнтний аналіз), що базується на розрахунку співвідношення різних балансових статей або інших, абсолютних показників фінансової звітності між собою;
• факторний аналіз - аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансового показника, що аналізується, за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження.