Анализ операций банков с ценными бумагами

Найважливішим елементом  методики економічного аналізу є  технічні прийоми та способи аналізу, які можна назвати інструментарієм  аналізу.

Методичне управління організацією аналітичної роботи на рівні комерційних  банків за умови централізованої  форми здійснюється відділом економічного аналізу або відділом аналізу банківських ризиків. На рівні НБУ керівництво аналітичною роботою здійснюється управлінням аналізу діяльності банків та контролю економічних нормативів департаменту банківського нагляду.

Рис. 1.1 -  Основні етапи аналізу банківської діяльності

 

З наведеної схеми видно, що аналіз діяльності банку здійснюється в три етапи. Докладніше зупинимося на першому етапі проходить так зване «читання» балансу. Під «читанням» балансу розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи банку та його фінансовим станом.

У міжнародній практиці існують  різні типи зведеної оцінки діяльності банків. На основі зведеної оцінки проводиться  рейтинговий порівняльний аналіз надійності банку та ефективності його роботи.

Рейтинг — це метод порівняльної оцінки діяльності кількох банків. В економічній літературі наводяться кілька визначень рейтингу.  Під  рейтингом розуміють процес кількісного  вимірювання чи оцінки, що дають  змогу порівняти певну виміряну кількість чи вартість з критерієм чи стандартом певного класу, розряду, або рангу. У результаті проводиться групування банків у певній послідовності у міру спадання класифікаційної ознаки. Іншими словами, рейтинг — це встановлення узагальнюючої оцінки фінансового стану банку за стандартизованою системою показників, що дає змогу розглядати усі банки з єдиного погляду.

Єдина система рейтингу дає  змогу Національному банку України  скласти загальне уявлення про стан та стабільність банківської системи. Така оцінка системного ризику дає  можливість визначити пріоритети, а  також методи нагляду та потребу  в ресурсах для здійснення належного  контролю за банківською системою.

Визначення рейтингу за системою CAMEL — це стандартизований метод  оцінки банків, і їх ефективності. Його достовірність залежить від кваліфікації та об’єктивності економістів банку  та інспекторів нагляду, які здійснюють аналіз і дають оцінку банків на регулярній основі.

У рейтинговій системі  використовується п’ятибальна шкала. Оцінка «1» є найвищою оцінкою  рейтингової системи і відображає найменший рівень зауважень, тоді як оцінка «5» є найнижчою, найкритичнішою і являє собою найвищий рівень зауважень.

Система рейтингу банків в  Україні має включати визначення таких понять:

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2 Основні групи факторів, включені в рейтингову систему оцінки діяльності банків «CAMEL»

Достатність капіталу є одним з ключових компонентів  системи «CAMEL», оскільки за рахунок  капіталу можливе покриття збитків. Відповідно до цього достатність  капіталу є важливим фактором, що визначає фінансовий стан та умови роботи банку.

Якість активів — основна  складова рейтингової системи, оскільки рівень ризику балансових активів є  індикатором якості надходжень та можливості потенційних збитків у майбутньому.

Менеджмент (управління) —  визначальний момент рейтингової системи, оскільки якість управління багато в  чому визначає достатність і адекватність положень, механізмів та систем контролю щодо управління ризиком і, таким  чином, уникнення збитків у майбутньому.

Дохідність є одним  з головних факторів, що впливають  на фінансовий стан банку. Рівень та якість доходів обумовлюють здатність  комерційного банку виплачувати  дивіденди акціонерам та підтримувати достатній рівень власного капіталу.

Ліквідність є  однією з ключових складових рейтингової  системи, оскільки стан ліквідності  банку відображає його здатність  задовольняти передбачені та непередбачені  потреби у фінансуванні. Будь-яке  реальне чи уявне зниження рівня  ліквідності може негативно вплинути на довіру суспільства до банку та призвести до значного відпливу депозитів  та вкладів [9].

В основу рейтингової оцінки фінансового стану банку покладені  якісні критерії діяльності банку, які  характеризують надійність, стабільність банку.

Аналіз операцій з цінними  паперами починають із загальної  оцінки масштабів інвестиційної  діяльності банку. Цей аналіз проводиться  за допомогою таких показників:

1. питома вага інвестиційних активів у загальних активах:

                   

;           (1.1)

2. коефіцієнт інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н₁₁), який розраховується за такою формулою:

                                          

, де:                                             (1.2)

         К_інв1 — кошти, які інвестуються в цінні папери за кожною установою;

К — регулятивний капітал  банку;

ЦП — цінні папери в  портфелі банку на інвестиції;

В — вкладення в асоційовані  та дочірні компанії.

Значення цього коефіцієнта  не повинно перевищувати 15 %;

3. норматив загальної суми інвестування (Н₁₂), який розраховується за формулою:

                                           

,  де:                                    (1.3)

К_{інв.заг} — загальна сума коштів, що інвестуються на придбання акцій різних юридичних осіб.

Значення цього коефіцієнта  не повинно перевищувати 60 %.

Наступним кроком є аналіз динаміки інвестиційних активів, який проводиться за допомогою стандартних  показників:

• абсолютний приріст інвестиційних активів;
• темп зростання інвестиційних активів;
• темп приросту інвестиційних активів.

Аналіз операцій банку  з цінними паперами обов’язково  містить оцінку змін у структурі  вкладень банку. Структура операцій банку з цінними паперами може аналізуватись і за видами цінних паперів (наприклад, вкладення в  акції, облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі), за видами емітентів, за цілями придбання [1, c. 327].

На наступному етапі треба  проаналізувати зміни в структурі  операцій з цінними паперами за напрямками діяльності.

Для аналізу операцій з  цінними паперами доцільно розраховувати  такі коефіцієнти:

• питома вага придбаних цінних паперів у гривнях та іноземній валюті;
• питома вага викуплених банком паперів — до терміну погашення та після настання терміну погашення;
• обсяги операцій, пов’язаних із зберіганням цінних паперів;
• обсяги та структура консалтингових операцій з цінними паперами (інформаційних, методичних, правових, аналітичних, консультаційних);
• питома вага посередницьких, розрахункових, реєстраційних операцій;
• частка дивідендів за акціями в доходах банку;
• співвідношення дивідендів, виплачених за акціями до загальної вартості акцій;
• частка операцій з конвертації акцій, заміни одних цінних паперів іншими, операцій з інкасованими платежами, що належать клієнтам банку, з цінними паперами, виплаченими позитивними курсовими різницями;
• питома вага цінних паперів, узятих під заставу за кредитними та іншими операціями банку, у вартості відповідних операцій;
• частка позик, наданих цінними паперами, та позик, отриманих цінними паперами, у вартості відповідних операцій;
• частка гарантій інших операцій за цінними паперами;
• частка операцій з управління портфелем цінних паперів клієнтів — юридичних та фізичних осіб [2, c. 87].

Особливої уваги  заслуговує аналіз формування та використання резервів під забезпечення вкладень у цінні папери. Мета аналізу — визначити ступінь покриття ризиків за операціями банку з цінними паперами. Завдання — визначити достатність резерву покриття ризиків.

Вивчення достатності  резерву під знецінення цінних паперів, процента списань дає змогу визначити можливі ризики та фактичні втрати банку за операціями з цінними паперами й накреслити шляхи їх зниження.

Значущість операцій з  цінними паперами в діяльності банку  характеризується такими показниками:

• розмір операцій з цінними паперами на 1 грн:

            - капіталу банку;

            - статутного капіталу;

• питома вага операцій з цінними паперами в загальній сумі активів банку [3, c. 346].

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ  АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» ЗА 2008-2010 РР.

 

2.1. Організаційно-економічна  характеристика АТ «Райффайзен  банк Аваль»

 

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (скорочена  назва — АТ «Райффайзен Банк Аваль») зареєстровано 27 березня 1992 року (до 25 вересня 2006 року — Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»). Із жовтня 2005 року банк став частиною банківської холдингової групи Райффайзен Інтернаціональ Банк-Холдинг АГ (із жовтня 2010 – Райффайзен Банк Інтернаціональ, станом на 1 січня 2010 року Райффайзен Банк Інтернаціональ володів 96,17% акцій банку).

Мережа відділень Райффайзен Банку Аваль на кінець 2010 року складала ся з 953 відділень, 25 дирекцій та Центрального офісу.

Кількість працівників банку  станом на 31 грудня 2010 року становила 15 225 тис. осіб.

За умов призупинення кредитування у банківському секторі в цілому та банку зокрема, чисті активи Райффайзен Банку Аваль скоротилися на 1791 млн. дол. США, або на 20,4%, і на кінець звітного року становили 6997 млн. дол. США.

Структура активів банку  в 2009 році під впливом кризи зазнала  змін внаслідок скорочення обсягу кредитів клієнтам, що становили найбільшу  частку активів банку. Портфель кредитів банку зменшився на 1777 млн. дол. США, або на 25,4%, і на кінець року становив 5219 млн. дол. США.

За підсумками 2009 року, банк отримав збитки в обсязі 236,8 млн. дол. США. Головною причиною цього стало  формування резервів під можливі збитки за наданими кредитами (їх обсяг зріс, порівняно з попереднім роком, на 208,8% і склав 696,5 млн. дол. США).

АТ «Райффайзен Банк Аваль» зареєстрований у Реєстрі банків — учасників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в 1999 році, про що видано відповідне свідоцтво учасника Фонду №112 від 02.09.1999 р.

Райффайзен Банк Аваль  є членом Першого всеукраїнського  бюро кредитних історій (ПВБКІ).

Станом на 01.01.2011 р. В систему  банку входять структурні підрозділи: Центральний офіс, 23 обласних, 1 регіональна  та одна республіканська дирекція. Банк має ефективну структуру  управління, яка побудована на чіткому  розподілі на бізнес-лінії та вертикалі  підтримки, яка створена на рівні  Центрального офісу та дирекцій Банку (ДОДАТОК А).

Банк надає широкий  спектр послуг юридичним, приватним  особам, малому та мікро- бізнесу. Серед  них: інвестиційне кредитування, фінансування оборотного капіталу, поточні рахунки, зарплатні проекти, платіжні картки, депозитні продукти, грошові перекази.

Також Райффайзен банк надає  послуги пов‘язані із купівлею, продажем та зберіганням цінних паперів, а саме:

• придбання і продаж цінних паперів від імені клієнтів;
• організація випуску облігацій для розміщення на національному та зовнішніх ринках;
• андерайтинг (придбання цінних паперів нової емісії для їх подальшого розміщення чи продажу);
• послуги зберігача (зберігання та облік цінних паперів, інформаційна та консультаційна підтримка, інші послуги депозитарію та зберігача цінних паперів);
• придбання, продаж, дисконтування та гарантування векселів.

За останні роки банк став лідером на ринку державних цінних паперів в Україні. Він неодноразово визнавався одним із найбільших торговців  на провідній біржі України - ПФТС. Банк отримав визнання як надійний та вигідний контрагент для багатьох українських та іноземних банків, страхових компаній і фондів.

 

2.1 Аналіз балансу АТ «Райффайзен Банк Аваль»

 

Метою аналізу балансу  банку є, з одного боку, оцінка раціональності фактичної структури активів  і пасивів з погляду забезпечення прибутковості та стабільності роботи банку, а з іншого — визначення шляхів оптимізації структури банківських  ресурсів та напрямків їх ефективного  розміщення.

В даній курсовій роботі проведемо вертикальний та горизонтальний  аналіз балансу комерційного банку «Райффайзен Банк Аваль» за 2009 -2010р.р (див. Таблиця 2.1, ДОДАТОК Б).

Аналізуючи активи балансу  бачимо, що загальна величина активів  ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»  у звітному періоді у порівнянні з базовим періодом значно зменшилася. У порівнянні з 2009 р. активи балансу  зменшилися на 17,39%, тобто на 11377122,00 тис. грн. Це зниження відбулось в основному з рахунок зменшення обсягу наданих кредитів та інших фінансових активів, на 23,9% і 90,39% відповідно.