Судова система США

      У статті III конституції США записано: "Судова влада Сполучених Штатів здійснюється Верховним судом і тими нижчими судами, які час від часу фундируються Конгресом".

    Члени Верховного суду і інші федеральні судді призначаються президентом  США ("за порадою і з відома сенату") і перебувають на посаді "поки поводяться бездоганно" і  їх платня "не може бути зменшене під  час їх перебування на посаді". Вказані конституційні положення покликані забезпечити незалежність суддів. Формулювання "поки поводяться бездоганно" практично забезпечує суддям довічне перебування на посаді. Члени Верховного суду і інші федеральні судді можуть бути зміщені з посади тільки в порядку імпічменту.

     На  чолі федеральної судової системи  поставлений Верховний суд США. Він складається з 9 членів. Як суд  першої інстанції Верховний суд  виступає "по всіх справах, що стосуються послів, інших офіційних представників і консулів, а також по тих, в яких штат є стороною" (розд. 2 ст. III). В основному ж він виконує апеляційну юрисдикцію. Проте, найбільшу популярність Верховний суд США придбав, виконуючи функцію конституційного контролю, тобто здійснюючи судовий нагляд за відповідністю законів і інших нормативно-правових актів основному закону країни. Вказані повноваження судів конституція прямо не закріплює.²⁰

     Вони  оформилися на підставі судового тлумачення конституції. Даний судовий прецедент  з'явився вперше в 1803 р. У конкретній судовій справі Верховний суд  виніс ухвалу, в якій обґрунтував  наступні положення: по-перше, конституція  є закон, що підлягає судовому тлумаченню, як і будь-який інший закон; по-друге, суди мають право тлумачити конституцію  для того, щоб вирішувати справи відповідно до неї; по-третє, в разі виникнення суперечностей між конституцією і законом, суди зобов'язані застосовувати конституцію як "вищий закон" країни або ті закони, які відповідають їй. Даний судовий прецедент став правовою основою для затвердження конституційного контролю в США.

     Вміст конституційного контролю в США  включає наступну правомочність  судів: владне тлумачення конституції, перевірка конституційності законів  Конгресу і легіслатур штатів, нормативно-правових актів виконавчої влади, а також  встановлення норм права у формі  судових прецедентів. Тлумачивши і  доповнюючи на свій розсуд юридичну конституцію 1787 р., Верховний суд створює нові правові встановлення у фактичному основному законі країни. Крилаті  слова колишнього головного судді  Ч. Хьюза: "Конституція - це те, що говорять про неї судді", - повністю підтверджується віковою практикою Верховного суду США.²¹

     Особливостями конституційного контролю в США  є:

     по-перше, питання про неконституційність закону або іншого акту виникає, коли ці акти вже опубліковані і набрали  чинності. По-друге, Верховний суд  розглядує питання про конституційність акту не взагалі, не в самостійному виробництві, а лише у зв'язку із слуханням якої-небудь судової справи, вирішуючи таким чином "долю закону на основі справи". По-третє, у випадку, якщо акт буде визнаний неконституційним, то він втрачає юридичну силу. За 190 років Верховний суд США  визнав неконституційними більше 122 положень федеральних законів (повністю або частково). Конституційний контроль в США породжений принципом "верховенства права" і служить реалізації системи "заборон і противаг" в державному механізмі країни.²²

     Верховний суд США стоїть на чолі всієї судової  системи країни. Закон про судоустрій 1789 р. встановив федеральну судову систему; Верховний суд, апеляційні і окружні  суди.

     Окружні суди - розглядують справи спільної юрисдикції на основі федеральних законів по першій інстанції. У окрузі існують також спеціальні суди: податковий, митний, претензійний (по позовах до уряду).

     Апеляційні  суди розглядують скарги на вирішення окружних судів, а також на рішення податкових судів. По митних справах є спеціальний апеляційний суд. Окрему систему утворюють військові суди.

     Поряд з федеральною судовою системою в кожному штаті існують свої суди. Вони функціонують паралельно, що виходить з системи американського федералізму.

     Судові  системи в штатах вельми різноманітні. "Немає двох штатів з однаковим  судоустроєм, кожен штат в цьому  відношенні унікальний". Єдино спільне: у кожному штаті на чолі судової системи коштує Верховний суд штату. Найбільш проста судова система склалася в штаті Західна Віргінія: поліцейські суди, окружні суди і Верховний суд штату. Всі судді обираються населенням за партійними списками. Способи формування судів в штатах різноманітні: обираються населенням або легіслатурою штатів; призначаються губернаторами самостійно або з відома сенатів або спеціальних комісій, муніципальними властями, мерами, головами вищестоящих судів.²³

    Всю систему очолює Верховний суд  США, який одночасно займає виключно важливе положення в структурі  вищих державних установ разом  з Конгресом і Президентом  США. Верховний суд США - єдина  судова установа, згадувана в Конституції  США. Верховний суд розглядає  по першій інстанції справи за зверненнями  між двома або більш штатами, по позовах, в яких однією із сторін є посли іноземних держав, і  деякі інші. Основна його функція - розгляд скарг на рішення вищестоящих  федеральних судів і судів  штатів, якщо в них торкнулося „федеральне  питання", а також прохань про  відміну ухвали будь-якого суду, який визнає, що суперечить закон якого-небудь штату або акт Конгресу США  Конституції США.

    Більш вільна дія правила прецеденту (доктрини stare decisis). Вищі судові інстанції штатів і Верховний Суд США ніколи не були зв'язані своїми власними прецедентами.

    Звідси  — їхня велика свобода у процесі  пристосування права до мінливості життя залежно від конкретних обставин. Так, Верховний Суд США  у справі Герц проти Вудман (Hertz v. Woodman) у 1910 році зазначав, що правило stare decisis, хоч і спрямоване на встановлення одноманітності ріїпень і досягнення сталості, все ж не є твердим. Дотримуватися  попередніх рішень або відхилятися  від них — питання, що залишене на вільний розсуд суду.

      Досить часте використання в  юридичній літературі США понять  “приватне право” й “публічне  право”. Зокрема, в американському  праві поняття “приватне право”  охоплює шість інститутів: контракти,  зобов'язання з правопорушень,  власність, сімейне право, право  торговельного обігу та підприємства бізнесу. У свою чергу публічне право об'єднує конституційне, адміністративне, трудове, кримінальне право та право регулювання торговельних відносин.²⁴ Своєрідність юридичної термінології. Наприклад, суто американськими є терміни  substantive due process, void for vagueness, class action, substantive uncoscionability, procedural uncoscionability (матеріальна належна правова процедура, нечинний внаслідок невизначеності, груповий позов, матеріальна несправедливість правочину, процесуальна несправедливість правочину).

    Особливості американської системи юридичної  освіти, підготовки юристів, структури  юридичної професії і ліцензування юристів, які також визначають своєрідність американського права.

    Перебільшена  надія на суд присяжних як інструмент виявлення фактів у судовому розгляді й так звана сутяжницька параноя, тобто перебільшення ролі судових  позовів в американській правовій культурі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ 

    Кожен з п'ятдесяти штатів, з'єднаних у  Союз північноамериканських штатів (США), має свою власну конституцію, яка фіксує принцип поділу влади. У деяких штатах конституція створює  судову систему повністю, причому  як на рівні загальної юрисдикції, так і на рівні апеляційних  судів, в інших конституція обмежується  тим, що уповноважує законодавчу  владу створювати судову структуру. Судові системи нагадують одна одну в загальних рисах. Однак у  своїх деталях вони, як і решта  аспектів діяльності урядів штатів, також  відрізняються одна від одної.

    В США функціонують паралельно єдина  федеральна система судів і самостійні судові системи кожного з 50 штатів, округу Колумбія і чотирьох федеральних територій. У федеральну систему судів входять Верховний суд США, апеляційні і окружні, а також спеціальні суди.

    Всю систему очолює Верховний суд  США, який одночасно займає виключно важливе положення в структурі  вищих державних установ разом  з Конгресом і Президентом  США. Верховний суд США - єдина  судова установа, згадувана в Конституції  США. Верховний суд розглядає  по першій інстанції справи за зверненнями  між двома або більш штатами, по позовах, в яких однією із сторін є посли іноземних держав, і  деякі інші. Основна його функція - розгляд скарг на рішення вищестоящих  федеральних судів і судів  штатів, якщо в них торкнулося „федеральне  питання", а також прохань про  відміну ухвали будь-якого суду, який визнає, що суперечить закон якого-небудь штату або акт Конгресу США  Конституції США.

    Апеляційні  суди були створені в 1891 р. як проміжна інстанція між Верховним судом  США і окружними судами. В даний  час є 13 апеляційних судів: один у  федеральному окрузі Колумбія, 11 - в  кожному з апеляційних округів, що охоплюють територію від 3 до 10 штатів і мають свій офіційний  номер, і, нарешті, встановлений в 1982 р. Апеляційний суд федеральної  юрисдикції, який розглядає скарги по митних і патентних справах  і скарги на рішення Претензійного суду. Перші 12 апеляційних судів розглядають скарги на вироки і рішення окружних судів, на ухвали ряду адміністративних органів, якщо в них убачається порушення правових норм, а також видають накази з деяких питань як суд першої інстанції. У зв'язку з істотним збільшенням числа справ, що розглядаються апеляційними судами (майже в 10 разів за період 1960- 1980 рр.), в них були різко обмежені або зовсім відмінені виступи сторін і приймаються інші заходи для прискорення процедури.

    Окружні суди - основна ланка федеральної  судової системи. Вся територія  країни поділена на округи з урахуванням  меж між штатами, так що в одному штаті є від 1 до 4 округів. Відповідні окружні суди створені також в 4 інших  територіях США.

    Отже, мета і завдання курсової роботи досягнуті - розкрита загальна характеристика судової системи США, з’ясуванні  історико-правові погляди на розвиток судової системи США, визначена роль Верховного Суду, судового прецеденту та судів загальної юрисдикції  в системі судів США. Ця тема не втрачає своєї актуальності і до сьогодні, тому що, судова система США є найвпливовішою і найрозвинутішою серед всіх систем світу на даний час. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 

1. Конституция Соединенных Штатов. 1787 года // Конституции  и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX. М. Государственное  издательство юридической литературы.
2. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США. – К.: 2009. – 246 с.
3. Бостан С.К., Тимченко С.М. Державне право зарубіжних країн: Навч. посібник. – К.: 2005. – 458 с.
4. Брайсон У.К. Американская судебная система. – М.:2009. – 286 с.
5. Георгіца А. З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. –Т.:2003.- 325 с.
6. Гольдман Р., Лентовська Э., Франковськи С. Верховный суд США о гражданских правах и свободах. – Польща, Изд-во «Бега». – 1998. – 254 с.
7. Жидков О.А. "Верховный суд США: право и политика" М.: 2000.- 143 с.
8. Уолкер.р. Английская судебная система. – М., 2004. – 216  с.
9. Каррі Д.П. Конституція Сполучених Штатів Америки: Посібник для всіх / Пер. З англ.. О.М. Мокровольського. – К., 1993. – 192 с.
10. Мінор Д.ДЖ. Суди в Сполучених Штатах / Пер. З англ.. – Сент – Пол, Мінне сота: Вест Паблішинг Ко, 1991. – 85 с.
11. Михеєнко М.М., Молдаван В.В., Радзієвська Л.К. Порівняльне судове право. – К., 2003. – 120 с.
12. Молдован В.В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН. - К.: 2003.- 232 с.
13. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн – К.: 2004. – 321 с.
14. Шишкін В. Забезпечення прав людини в судочинстві США (організаційні та процесуальні засади). – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
15. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: Навч. посіб. [У 3-х кн.]. Кн..1 – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 320 с.
16. Якушев А. В. Конституционное право зарубежных стран – М.:2007.- 186 с.
17. Шишкін В. Судова система штатів у США // Право України. - 1995. - №7. - С.33-35
18. Даниленко В. "Конституция США: декларации и реальность//"Международная жизнь". - 1997. – 143 с.
19. Барабаш Б. Судова система штатів у США та її функціонування // Право України. - 2008. - №8. - С.117-120
20. Іноземне конституційне право. За редакцією проф. В.В. Маклакова. - М.:1999. – 367 с.
21. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник /Под ред. Сухарева. - М.: 2003. – 393 с.
22. Конституції нових держав Європи та Азії / Упорядник С. Головатий. - К.:2006. –  429 с.
23. Конституционное право зарубежных стран. Учебник./ Под общ. ред. М.В.Баглая, Ю.И.Лейбо, Л.М. Энтина. - М.:2006. – 214 с.
24. Очерки конституционного права иностранных государств: Учеб. и науч.-практ. пособие / Отв. ред. Д.А. Ковачев. – М.:2009. – 228 с.