Правова охорона атмосферного повітря в Україні

Важливого значення набуває  такий напрям охорони атмосферного повітря, як захист його від забруднення  виробничими, побутовими та іншими відходами. Зокрема, складування, розміщення, зберігання або транспортування промислових  та побутових відходів, які є джерелами  забруднення атмосферного повітря  забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише за наявності спеціального дозволу  на визначених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях, з додержанням нормативів екологічної безпеки і подальшої утилізації або видалення. При цьому не допускається спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря. Одночасно атмосфероохоронне законодавство зобов'язує власників або уповноважених ними органів управління підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціально відведені місця чи об'єкти.

До правових заходів охорони  атмосферного повітря належить регулювання  шкідливого фізичного впливу на атмосферу, зокрема відвернення і зниження шуму.

Чинне законодавство передбачає, що відвернення, зниження і досягнення безпечних рівнів виробничих та інших  шумів мають забезпечуватися:

- створенням і впровадженням малошумних машин і механізмів;

- удосконаленням конструкцій транспортних та інших пересувних засобів і установок та умов їх експлуатації, а також утриманням у належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличного покриття;

- розміщенням підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів з джерелами шуму під час планування і забудови населених пунктів відповідно до встановлених законодавством санітарно-гігієнічних вимог, будівельних норм та карт шуму;

- виробництвом будівельних матеріалів, конструкцій, технічних засобів спорудження житла, об'єктів соціального призначення та будівництвом споруд з необхідними акустичними властивостями;

- організаційними заходами для відвернення і зниження виробничих, комунальних побутових і транспортних шумів, включаючи запровадження раціональних схем і режимів руху транспорту та інших пересувних засобів і установок у межах населених пунктів.

Громадяни зобов'язані виконувати вимоги, встановлені з метою зниження побутового шуму у квартирах, а також  у дворах жилих будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських  місцях (ст. 21 Закону України «Про охорону  атмосферного повітря»). Згідно з ч. 2 ст. 13 цього ж Закону (в редакції від 3 червня 2004 р.) дозволи на гранично допустимі рівні шуму, що утворюється  стаціонарними джерелами, зокрема  під час роботи машин, механізмів, обладнання, інструментів, а також  користування звуковідтворювальною апаратурою та музичними інструментами у  концертних і танцювальних закладах та на відкритих майданчиках, у театрах  і кінотеатрах, дискотеках, казино, інших закладах розважального та грального бізнесу і культури, музичних закладах освіти, у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування тощо, видаються в порядку, встановленому  цим Законом.

Водночас законодавством передбачено і захист населення  від шкідливого впливу шуму, іонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів. Згідно зі ст. 24 Закону України  «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації  та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення  і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

• здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

- забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

- вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об'єктах  при здійсненні будь-яких видів діяльності не має перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

У нічний час, із двадцять другої до восьмої години, на захищених  об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Проведення на захищених  об'єктах ремонтних робіт, що супроводжуються  шумом, забороняється у робочі дні  з двадцять першої до восьмої години, а у святкові та неробочі дні - цілодобово. Власник або орендар приміщень, у яких передбачається проведення ремонтних  робіт, зобов'язаний повідомити мешканців  прилеглих квартир про початок  зазначених робіт. За згодою мешканців  усіх прилеглих квартир ремонтні та будівельні роботи можуть проводитися  також у святкові та неробочі дні. Шум, що утворюється під час проведення будівельних робіт, не має перевищувати санітарних норм цілодобово.

Передбачені частинами 2, 3 та 4 ст. 13 Закону «Про охорону атмосферного повітря» вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються  на випадки:

1) здійснення в закритих  приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за  умов, що виключають проникнення  шуму в прилеглі приміщення, в  яких постійно чи тимчасово  перебувають люди;

2) здійснення в закритих  приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за  умов, що виключають проникнення  шуму за межі таких приміщень;

3) попередження та/або  ліквідації наслідків аварій, стихійного  лиха, інших надзвичайних ситуацій;

4) надання невідкладної  допомоги, попередження або припинення  правопорушень;

5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань  цивільної оборони;

6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових  заходів, про які завчасно сповіщено  органи виконавчої влади чи  органи місцевого самоврядування;

7) роботи обладнання і  механізмів, що забезпечують життєдіяльність  жилих і громадських будівель, за умов вжиття невідкладних  заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

8) відзначення встановлених  законом святкових і неробочих  днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;

9) проведення салютів,  феєрверків, інших заходів із  використанням вибухових речовин  і піротехнічних засобів у  заборонений час за погодженням  із уповноваженим органом місцевого  самоврядування в порядку, передбаченому  правилами додержання тиші в  населених пунктах і громадських  місцях.

Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських  місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються  утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в  межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням  керівниками та посадовими особами  підприємств, установ, організацій  усіх форм власності, а також громадянами  санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених  пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів  у сфері захисту населення  від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

До основних правових засобів, які спрямовані на охорону атмосферного повітря, належить правова регламентація  проектування, будівництва та реконструкції  підприємств та інших об'єктів, які  впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря. Проектування, будівництво і реконструкція  підприємств та інших об'єктів, які  впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, удосконалення  існуючих і впровадження нових технологічних  процесів та устаткування здійснюються з обов'язковим дотриманням норм екологічної безпеки, державних  санітарних вимог і правил на запланованих для будівництва та реконструкції  підприємствах та інших об'єктах, а також з урахуванням накопичення  і трансформації забруднення  в атмосфері, його транскордонного  перенесення, особливостей кліматичних  умов.

Погодження проектів забудови, будівництва та реконструкції підприємств  та інших об'єктів, які впливають  або можуть вливати на стан атмосферного повітря, здійснюється спеціально уповноваженим  органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури з  урахуванням висновків природоохоронних, санітарних та інших органів виконавчої влади або органів місцевого  самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Будівництво та введення в  експлуатацію нових і реконструйованих підприємств та інших об'єктів, які  не відповідають встановленим законодавством вимогам про охорону атмосферного повітря, забороняється (ст. 23 Закону України  «Про охорону атмосферного повітря»).

3 метою підтримки сприятливого  стану атмосферного повітря забороняється  впровадження відкриттів, винаходів,  корисних моделей, промислових  зразків, раціоналізаторських пропозицій, застосування нової техніки, імпортного  устаткування, технологій і систем, якщо вони не відповідають  вимогам, установленим законодавством  про охорону атмосферного повітря.  У разі порушення встановлених  вимог така діяльність припиняється  уповноваженими на те державними  органами, а винні особи притягуються  до відповідальності.

Одним із важливих засобів  попередження шкідливого впливу забруднюючих речовин на повітря населених  пунктів є обов'язкове встановлення санітарно-захисних зон. Санітарно-захисні зони встановлюються з метою забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть вплинути на стан атмосферного повітря.

Якщо внаслідок порушення  встановлених меж та режиму санітарно-захисних зон виникає необхідність у відселенні жителів, виведенні з цих зон об'єктів соціального призначення або здійсненні інших заходів, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування повинні вирішувати питання про фінансування необхідних робіт і заходів та строки їх реалізації.

3 метою забезпечення охорони  атмосферного повітря атмосферо-охоронне  законодавство значну роль відводить  організаційно-економічним заходам,  що передбачають:

а) збір за забруднення навколишнього  природного середовища;

б) відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення  законодавства про охорону атмосферного повітря;

в) надання підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності податкових, кредитних та інших пільг  у разі впровадження ними маловідходних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, застосування заходів щодо регулювання діяльності, що впливає на клімат, здійснення інших природоохоронних заходів з метою скорочення викидів забруднюючих речовин та зменшення рівнів впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря;

г) участь держави у фінансуванні екологічних заходів і будівництві  об'єктів екологічного призначення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 Відповідальність за  порушення законодавства про  охорону атмосферного повітря

 

Підставою для притягнення  особи до юридичної відповідальності у цій сфері є порушення  законодавства про охорону атмосферного повітря (правопорушення). Залежно від  його виду застосовуються адміністративна, кримінальна, цивільно-правова та дисциплінарна  відповідальність. Конкретні склади порушень законодавства про охорону  атмосферного повітря передбачені  відповідними кодексами.

 

4.1 Адміністративна відповідальність

 

Адміністративна відповідальність у галузі охорони атмосферного повітря  регулюється Кодексом України про  адміністративні правопорушення. Ним  передбачені такі види адміністративних правопорушень у галузі охорони  атмосферного повітря: самовільне випалювання  сухої рослинності або її залишків (ст. 77¹); порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78); порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ (ст. 78¹); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79); недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів або споруд (ст. 79¹); випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 80); експлуатація автотранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у викидах (ст. 81); порушення правил складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації, ліквідації та використання промислових і побутових відходів (ст. 82); порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (ст. 83); невиконання вимог екологічної безпеки у процесі впровадження відкриттів, винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій, нової техніки, технологій і систем, речовин і матеріалів (ст. 91¹); перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів (ст. 91²); порушення тиші в громадських місцях (ст. 182); невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів (ст. 188⁵).