Атмосферне повітря

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Января 2013 в 14:31, реферат

Описание

Охорона навколишнього природного середовища належить до глобаль¬них проблем виживання людської цивілізації. Тому навколишнє при¬родне середовище виступає важливим об’єктом міжнародно-правового регулювання.
Основними об’єктами міжнародно-правової охорони навколишнього природного середовища є суша, надра, Світовий океан, небесні тіла, повітря¬ний простір, космічний простір, флора і фауна Землі, а також боротьба з осно¬вними джерелами забруднення навколишнього природного середовища.

Содержание

ВСТУП
Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони.
Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
Відповідальність за правопорушення у сфері охорони атмосферного повітря.
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Работа состоит из  1 файл

атмос.пов.doc

— 75.00 Кб (Скачать документ)


ПЛАН

ВСТУП

  1. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони.
  2. Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
  3. Відповідальність за правопорушення у сфері охорони атмосферного повітря.

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Охорона навколишнього  природного середовища належить до глобальних проблем виживання людської цивілізації. Тому навколишнє природне середовище виступає важливим об’єктом міжнародно-правового регулювання.

Основними об’єктами  міжнародно-правової охорони навколишнього природного середовища є суша, надра, Світовий океан, небесні тіла, повітряний простір, космічний простір, флора і фауна Землі, а також боротьба з основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища.

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. На збереження сприятливого стану атмосферного повітря, його відновлення і поліпшення для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, а також відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище спрямований Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р. Він визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги у галузі охорони та використання атмосферного повітря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Атмосферне повітря як об'єкт правової охорони

 

Атмосферне  повітря як об'єкт правової охорони  за своїми фізичними характеристиками істотно відрізняється від інших  природних ресурсів. Ця специфіка  зумовлює особливості правової охорони  атмосферного повітря.

По-перше, визначаючи атмосферне повітря як природний  ресурс, атмосфероохоронне законодавство  на відміну від інших природних  ресурсів не встановлює права власності  на нього, хоча чинна Конституція  України відносить атмосферне повітря  до об'єктів права власності українського народу. Але атмосферне повітря не може бути об'єктом права власності, оскільки в силу фізичного стану і специфічних властивостей воно перебуває в постійному русі, перемішуванні, які не піддаються контролю з боку людини, і тому неможливо практично здійснювати повноваження володіння і розпорядження цим природним ресурсом. Отже, не існує і проблеми охорони права власності на даний природний об'єкт.

У міжнародному праві атмосферне повітря розглядається  як міжнародний універсальний і розподільний природний ресурс. Універсальним він є тому, що значні його маси постійно перебувають над ділянками Землі, які не підпадають під юрисдикцію окремих держав. Інша частина повітря, навпаки, підпадає під юрисдикцію окремих держав і може розглядатися як природний ресурс, що підлягає розподілу, використовується людиною і розміщується на території двох або кількох держав. Зважаючи на свою універсальність і єдність у глобальному масштабі, атмосферне повітря не належить до національних природних ресурсів, хоча і використовується всіма державами.

По-друге в  законодавстві про атмосферне повітря  відсутні спеціальні розділи про  використання названого природного ресурсу, тому, на відміну від інших  природних ресурсів, не виникають  різновидності права використання атмосферного повітря;

По-третє, на відміну  від інших природних ресурсів атмосферне повітря як частина навколишнього  середовища в кількісному вимірі не враховується, водночас нормативно закріплено державний облік шкідливих  впливів на атмосферне повітря. Атмосферне повітря як природний ресурс об'єктивно містить раціональну суміш газів, що створює сприятливі умови для життєдіяльності людей, тварин і рослин. Водночас на стан атмосферного повітря впливають два головних фактори: внесення в атмосферу забруднюючих речовин через різноманітні джерела і шкідливий фізичний вплив на нього. До останнього належать випромінювання, звукові коливання, шум тощо. Ці та інші фактори порушують оптимальний стан повітря, що негативно впливає на здоров'я людей, на стан і розвиток тварин і рослин. Ось чому Закон України «Про охорону атмосферного повітря» передбачає державний облік шкідливих впливів на атмосферне повітря і таким чином законодавчо закріплює принцип правового регулювання впливу людини на атмосферу. Сутність цього принципу полягає насамперед у стандартизації й нормуванні в галузі охорони атмосферного повітря.

По-четверте, встановлена  нормативно дозвільна система викидів  забруднюючих речовин в атмосферу, що породжує відповідні правові наслідки. Так, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами можуть здійснюватися тільки за дозволами, які видаються спеціально уповноваженими органами.

По-п'яте, в атмосфероохоронному  законодавстві переважають охоронні норми. Доля норм, якими регулюються  відносини по використанню атмосферного повітря для виробничих та інших потреб відносно невелика. Це зумовлено першочерговою потребою забезпечити належний стан атмосферного повітря.

 

 

 

 

  1. Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря

 

Управління у галузі охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров’я України, місцеві органи державної виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.

Управління у галузі охорони атмосферного повітря здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здоров’я України, місцеві органи державної виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування.

У галузі охорони атмосферного повітря встановлюються:

– нормативи  екологічної безпеки атмосферного повітря;

– нормативи  гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря і шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарними джерелами;

– граничні нормативи утворення  забруднюючих речовин, які відводяться  в атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд і об’єктів;

– нормативи використання атмосферного повітря як сировини основного  виробничого призначення;

– нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел та шкідливого впливу їх фізичних факторів.

Контроль у  галузі охорони атмосферного повітря спрямовується на забезпечення додержання вимог законодавства про охорону і використання атмосферного повітря всіма державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Контроль може бути державним, виробничим та громадським.

Державний контроль у галузі охорони і використання атмосферного повітря здійснюється:

– місцевими  органами державної виконавчої влади;

– Міністерством  екології та природресурсів і його органами на місцях;

– Міністерством  охорони здоров’я України та його органами на місцях у частині додержання нормативів екологічної безпеки (гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу), інших правил і нормативів, спрямованих на попередження негативного впливу на здоров’я людей;

– Державною  автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України та її органами на місцях у частині додержання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, встановлених для відповідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки;

– іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Виробничий контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється підприємствами, установами, організаціями, іншими органами в процесі їх господарської та іншої діяльності, якщо вона шкідливо впливає або може вплинути на стан атмосферного повітря.

Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища.

 

 

 

 

 

 

  1. Відповідальність за правопорушення у сфері охорони атмосферного повітря

 

Законом України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено такі правопорушення у галузі охорони атмосферного повітря:

Правопорушеннями  у галузі охорони атмосферного повітря є:

– порушення  прав громадян на екологічно безпечний стан атмосферного повітря;

– перевищення  лімітів та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в  атмосферне повітря;

– перевищення  нормативів гранично допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних  факторів на атмосферне повітря;

– викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та використання атмосферного повітря як сировини основного виробничого призначення без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів;

– здійснення незаконної діяльності, що негативно впливає  на погоду і клімат;

– впровадження відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також закупівля у зарубіжних країнах і експлуатація технологічного устаткування, транспортних засобів та інших об’єктів, які не відповідають встановленим вимогам щодо охорони атмосферного повітря;

– порушення  правил складування і утилізації промислових та побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, що спричинило забруднення атмосферного повітря;

– проектування і будівництво об’єктів з порушенням норм і вимог щодо охорони і використання атмосферного повітря;

– невиконання  розпоряджень та приписів органів, які  здійснюють державний контроль у галузі охорони та використання атмосферного повітря;

– відмова від  надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, джерела забруднення, а також приховування або перекручення відомостей про стан екологічної обстановки, яка склалася внаслідок забруднення атмосферного повітря.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Місцеві органи державної виконавчої влади контролюють, як виконуються і дотримуються правила  по оздоровленню навколишнього середовища, як здійснюється санітарна охорона атмосферного повітря. Вони забезпечують проведення заходів щодо охорони навколишнього середовища, запобігання, зниження інтенсивності й усунення шуму у виробничих, жилих і громадських приміщеннях, у дворах, на вулицях і площах населених пунктів.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» виробничий контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюють суб'єкти господарювання, які в своїй  діяльності використовують джерела  шкідливих хімічних, біологічних  і фізичних впливів на атмосферне повітря і які призначають осіб, що відповідають за проведення виробничого контролю в галузі охорони атмосферного повітря.

Громадський контроль у галузі охорони атмосферного повітря  здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Державний комітет статистики України : «Викиди шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення у січні-вересні 2008 року» // Експрес-випуск 17. – 2008. – № 308.

2. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка]. – [2-е вид.]. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2008. – 720 с.

3. Екологія і закон: Екологічне законодавство України: У двох кн. – Т.1, 2. – Харків. – 2009. – 588 с.

4. Збірка чинних нормативно-правових актів з питань охорони атмосферного повітря / [за ред. С. С. Куруленко]. – К. : Міністерство природи України, 2007. – 216 с.

5. Малишева Н. Екологічне право: вектори розвитку в 21 сторіччі // Юридичний журнал «Право України» / Н. Малишева. – К.: «Ін Юре», 2/2011. – С. 114–123.

6. Про охорону атмосферного повітря : Закон України // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – № 20. – Ст. 101.

7. Основи соціального екологічного контролю / за ред. Г.О. Бачинського. – К., 2008. – 443 с.


Информация о работе Атмосферне повітря