Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Марта 2012 в 13:38, реферат
Мета дослідження – зясувати зміст, правову природу, особливості застосування заходів процесуального примусу та виявити існуючі недоліки їх реалізації, зокрема недоліки законодавчого регулювання.
Завдання курсової роботи :
1. Дослідити теоретичні основи заходів процесуального примусу з юридичної та наукової сторін.
2. Використовуючі нормативно-правову базу та наукові дослідження з’ясувати сутність, правову природу, особливості та процесуальний порядок застосування визначених законодавством запобіжних заходів та окремих заходів процесуального примусу.
3. Виявити риси схожості та відмінності окремих заходів процесуального примусу, а також співвідношення їх з кримінально-правовими санкціями, їх роль та місце в правовій системі України, зокрема в системі Кримінального процесу України
4. Зробити відповідні висновки.
Вступ ...............................................................................................стор. 1
І. Заходи процесуального примусу:
1. Поняття та значення заходів процесуального примусу ......стор. 2
2. Класифікація заходів процесуального примусу....................стор. 4
3. Кримінально-процесуальна характеристика окремих заходів процесуального примусу..................................................................стор. 4-10
II. Запобіжні заходи:
1. Поняття і види запобіжних заходів......................................стор. 11-14
2. Мета і підстави застосовування запобіжних заходів..........стор. 15-19
3. Процесуальна характеристика окремих запобіжних заходів:......стор. 20
а) Процесуальна характеристика ізоляційних запобіжних заходів.........стор. 21
б) Процесуальна характеристика неізоляційних запобіжних заходів.....стор. 32
Висновки
Окрім названих у ст. 149 КПК України запобіжних заходів до неповнолітнього обвинуваченого може бути вжито спеціальний запобіжний захід, передбачений ст. 436 КПК України, який полягає в тому, що від батьків, опікунів, піклувальників неповнолітнього обвинуваченого або від адміністрації дитячої установи, в якій він виховується, відбирається письмове зобов’язання про забезпечення ними належної поведінки неповнолітнього та його з’явлення до слідчого, прокурора і в суд за викликом.
Запобіжні заходи умовно поділяють на ізоляційні та неізоляційні. В даній курсовій роботі використано зазначену класифікацію.
Кримінально-процесуальну характеристику окремих запобіжних заходів здійснено відповідно до логіко-правової схеми, розробленої Л.М. Лобойком:
1) визначення запобіжного заходу;
2) спосіб запобігання;
3) мета застосування;
4) підстави застосування;
5) умови застосування;
6) процесуальний порядок застосування;
7) строк дії;
8) юридична відповідальність за порушення.
Чинна система запобіжних заходів забезпечує можливість ситуативного підходу до їх застосування в практиці досудового слідства і судового розгляду кримінальних справ.
Список використаної літератури:
1. Конституція України від 28 червня 1996 року
2. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року
3. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року
4. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року
5. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року із змінами і доповненнями
6. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року
7. Кодекс торговельного мореплавства України від 17 лютого 2006 р.
8. Закон України „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 23 грудня 1997 р.
9. Закон України „Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 року
10. Закон України „Про попереднє ув’язнення” від 30 червня 1993 р.
11. Закон України „Про міліцію” від 14 березня 1995 р.
12. Закон України „Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України” від 24 березня 1999 р.
13. Закон України „Про органи і служби в справах неповнолітніх” від 24 січня 1995 р.
14. Закон України „Про розвідувальні органи України” від 22 березня
2001 р.
15. Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову
службу ” від 25 березня 1992 р.
16. Закон України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України” від 11 грудня 2003 р.
17. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 р.
№ 4 „Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”
18. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 березня 1999 р. № 6 „Про практику застосування судами застави як запобіжного заходу”
19. Тертишник В.М.: Науково-практичний коментар до Кримінально – процесуального кодексу України.- Київ: А.С.К., 2005.
20. Л.М. Лобойко: Кримінально-прцесуальне право: Курс лекцій: навчальний посібник. – Київ: Істина, 2005 р.
21. Коваленко Є.Г.: Кримінальний процес України: навчальний посібник.- Київ: Юрінком Інтер, 2003 р.
22. Удалова Л.Д.:Кримінальний процес України: особлива частина: підручник: НАВСУ.- Київ: Кондор, 2005 р.
23. Рожнова В.В.: Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи: Автореф.дис....канд.юрид.наук.
24. Бортновська З.: Реалізація права на свободу і особисту недоторканість в українському кримінальному процесі // Право України. – 2003.- № 10
25. Шило О., Глинська Н.: Взяття під варту повинно застосовуватись виключно на підставі обгрунтованих процесуальних рішень // Право України .-2004.- № 10
1