Процесуальна співучасть

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Національний Університет  «Національна юридична академія України»

імені Ярослава Мудрого

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальна робота

на тему:

«Процесуальна співучасть» 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                       Виконав:

                                                                       Студент 3-го курсу, 13 групи 4ф   

Мухін С.О.                                                                                                                                                                                                       Перевірила:

                                                                       доц. Сакара Наталя  Юріївна

 

 

м.Харків-2011р.

 

1.Судове рішення Про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом

Справа №2-77/09

 

 

Р І Ш Е Н Н Я 

 

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 

 

 

  05 березня 2009 року  Дніпровський  місцевий суд м.  Києва у складі:

 

 

головуючого-судді             Чаус М.О.

 

при секретарі                 Арюліній А.С.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві  цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Дніпровської районної у м.Києві  ради,  3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, ОСОБА_2  про визнання права  власності на квартиру в порядку  спадкування за заповітом –  до Дніпровської районної у м.Києві  ради,  3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, ОСОБА_2  про визнання права  власності на квартиру в порядку  спадкування за заповітом та позовну  заяву ОСОБА_2  до ОСОБА_1  до Дніпровської районної у м.Києві ради,  3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, ОСОБА_2  про визнання права власності  на квартиру в порядку спадкування  за заповітом – , третя особа: Житлово-будівельний  кооператив «Вища школа №2» про  визнання права власності на успадковане  майно та усунення перешкод в користуванні своєю власністю, суд-

 

 

В С Т А Н О В  И В:

 

ОСОБА_1  просить суд  визнати за ним право власності  на ѕ частини квартири АДРЕСА_1  в порядку спадкування за заповітом  та зобов»язати Київське міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати  право власності на дану квартиру, оскільки після смерті ОСОБА_3 , він  залишився єдиним спадкоємцем.

 

ОСОБА_2  просить суд  визнати за ним право власності  на ј частку квартири АДРЕСА_1  та усунути перешкоди у користуванні вищезазначеною квартирою.

 

Представник позивача ОСОБА_4  в судовому засіданні підтримав  позов ОСОБА_1 , просив його задовольнити.

 

Представник третьої особи  Бойкініч Р.С. в судовому засіданні  підтримав позов ОСОБА_2 , просив його задовольнити.

 

Відповідач - Дніпровська  районна у м.Києві рада  надала до суду лист про розгляд справи у її відсутність, проти основного  позову не заперечує, просить прийняти рішення відповідно до чинного законодавства .

 

Треті особи в судове засідання  не з’явилися, повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

 

Заслухавши представників  позивачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

 

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження є  спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 . Після смерті його бабусі ОСОБА_5  (свідоцтво про смерть від 14 січня 2002 року)., залишився її заповіт, в  якому вона заповідала ОСОБА_1  та ОСОБА_3  паєнагромадження у житлово-будівельному кооперативі «Вища школа №2»  м.Києва (а.с.8,9).

 

ОСОБА_3  померла ІНФОРМАЦІЯ_2  року а.с.13) .

 

02 червня 2000 року ОСОБА_5  надала позивачу ОСОБА_1  доручення  на право вести всі її справи  у всіх державних і недержавних  установах, бути представником  в бюро технічної інвентаризації  і  житлово-експлуатаційних організаційних  конторах з питань виписки  та прописки, вести її справи  у всіх судових установах. Дані  обставини підтверджуються заповітом  та дорученням (а.с.15, 16).

 

Оскільки ОСОБА_3  померла, то спадкоємцем на квартиру АДРЕСА_1  є ОСОБА_1 .

 

В цій квартирі позивач  мешкає з 2000 року по теперішній час, вносить  оплату за житлово-комунальні послуги, що підтверджується квитанціями  про сплату (а.с.21, 2), також він  є членом ЖБК «Вища школи №2».

 

Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6  зареєстрував шлюб з ОСОБА_5  та проживав разом з нею в АДРЕСА_1  до часу своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3  року (а.с.79).

 

 

Пайовий внесок за двокімнатну  квартиру у житлово- будівельному кооперативі  «Вища школа №2» ним був  внесений повністю, що надавало йому право  стати власником квартири.

 

Як син померлого і  спадкоємець за законом, ОСОБА_2  звернувся до першої Київської державної  нотаріальної контори з метою  оформлення спадщини.

 

Відповідно до листа першої Київської державної нотаріальної контори №6146/2521/90 від 27.10.1990 року, дружині  померлого – ОСОБА_5 , було видано свідоцтво про право особистої  власності на Ѕ частину загального майна, яке було нажито під час  шлюбу з померлим ОСОБА_6 , яке  складається з пайових накопичень (а.с.82).

 

Таким чином, ОСОБА_2  та ОСОБА_5  отримали свідоцтво про право  на спадщину за законом на ј частину  пайових накопичень в житлово-будівельному кооперативі «Вища школа №2» (а.с.83).

 

Отже, відповідно до ст.384 Цивільного кодексу України та свідоцтва  про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 , має право набути право  приватної власності на ј частину  двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

 

Крім того, в судовому засіданні представник третьої  особи Бойкініч Р.С. надав суду заяву, в якій просить, в зв’язку з  усною домовленістю між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 , визнати за   ОСОБА_2   право власності на ј частини  квартири АДРЕСА_1  та визнати за ОСОБА_1   право власності на ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .

 

Відповідно до ч.1 ст.1276 Цивільного кодексу України, якщо спадкоємець  за заповітом або за законом помер  після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття  належної йому частки спадщини, крім права  на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців.

 

Згідно до ч.1 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право  на спадщину.

 

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна  може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право  оспорюється або не визнається іншою  особою.

 

Згідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним  права користування та розпорядження  своїм майном.

 

Керуючись ст.316, 328, 384, 391, 392, 1216, 1222, 1123, 1233, 1268, 1276, 1296 ЦК України, ст.ст.208, 209, 213, 215, 218, 224, 225, 226, 294 ЦПК України,  суд-

 

 

В И Р І Ш И В:

 

 

Позов ОСОБА_1  до Дніпровської районної у м.Києві ради,  3-тя особа: Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, ОСОБА_2  про визнання права власності  на квартиру в порядку спадкування  за заповітом – задовольнити.

 

Позовну заяву ОСОБА_2  до ОСОБА_1 , третя особа: Житлово-будівельний  кооператив «Вища школа №2» про  визнання права власності на успадковане  майно та усунення перешкод в користуванні своєю власністю – задовольнити.

 

Визнати за ОСОБА_1   право  власності на ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .

 

Визнати за ОСОБА_2   право  власності на ј частини квартири АДРЕСА_1 .

 

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через  районний суд.

 

Апеляційна скарга на рішення  суду може бути подана до Апеляційного суду м.Києва протягом 20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження через районний суд.

 

 

Суддя :

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3300446

Єдиний державний реєстр судових  рішень

 

 

2. Судове рішення Про  відшкодування матеріальної та  моральної шкоди, завданої внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди

 

 

Справа №2-473/09

 

Р І Ш Е Н Н Я 

 

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 

 

 

“26” лютого  2009 р.                                                                                   м. Київ

 

 

Дніпровський районний суд  м. Києва у складі:

 

Головуючого – судді                                            САВЛУК Т.В.

 

при секретарі                                                        Рибалка Г.М.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа  Закрите акціонерне товариство «СК  «Провідна»  про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

 

в с т а н о в  и в:

 

ОСОБА_1 , звертаючись з  позовом до суду, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2  на його користь 46802,17 грн. -  матеріальної шкоди, 550,00 грн. – вартість проведення експертної оцінки завданих збитків, 500,00 грн. –  вартість послуг евакуатора, 490,00 грн. –  вартість послуги стоянки, та 5000,00 грн. - моральної шкоди, завданої йому в  наслідок  дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 01 липня 2008 року  за участю  автомобіля  „Мітсубісі Ланцер”, державний  реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу,  та автомобіля „Богдан”, державний  номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , а також просить  стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

 

29 грудня 2008 року на підставі  ухвали суду  в якості третьої  особи без самостійних вимог  залучено Закрите акціонерне  товариство «СК «Провідна», виходячи  з того, що саме в цій   страховій компанії була застрахована  цивільно-правова відповідальність  власника транспортного засобу, яким на відповідній правовій  підставі керував відповідач  ОСОБА_2  (а.с.82)

 

26 лютого 2009 року позивачем  ОСОБА_1  в судовому засіданні  подану заяву про зменшення  розміру раніше заявлених позовних  вимог,  відповідно до яких  позивач просить суд стягнути  з відповідача ОСОБА_2  на його  користь 38802,17 грн. -  матеріальної шкоди, 550,00 грн. – вартість проведення експертної оцінки завданих збитків, 500,00 грн. – вартість послуг евакуатора, 490,00 грн. – вартість послуги стоянки, 5000,00 грн. - моральної шкоди, а також понесені позивачем витрати при подачі позовної заяви до суду в розмірі 724,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн., з підстав, викладених у позовній заяві.

Позивач ОСОБА_1   в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав  в повному обсязі, з врахуванням  внесених змін, пояснив, що він є  власником автомобіля „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1 , на підставі довіреності від 10 вересня 2007 року, 01 липня 2008 року сталась  дорожньо-транспортна пригода, за участю його автомобіля та автомобіля „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_2 , під  керуванням водія ОСОБА_2 , який керував  даним автомобілем на підставі довіреності  від 10 жовтня 2007 року. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його власний автомобіль  отримав механічні пошкодження. За постановою Дніпровського районного  суду міста Києва від 02 липня 2008 року ОСОБА_2  було визнано винним у  вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_2  було надано позивачу розписку від 01 липня 2008 року, відповідно до якої останній в  повному обсязі визнає свою вину у  вчиненні вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та зобов’язався відшкодувати позивачу збитки, завдані внаслідок  ДТП, згідно оцінки визначеної експертом. Для визначення вартості відновлюваного ремонту було проведено оцінку вартості матеріального збитку автомобіля експертом-оцінювачем ФОП ОСОБА_3  та надано Звіт про  оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного  засобу автомобіля  „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер  НОМЕР_1 , від 14 липня 2008 року, вих.№0729, з  визначеною вартістю матеріального  збитку в сумі 38802,17  грн. Крім того, позивачем понесені витрати по оплаті послуг експерта в сумі 550,00 грн., витрати  на виклик евакуатора в сумі 500,00 грн. та витрати за послуги автостоянки  в сумі 490,00 грн., які він відносить  до матеріальної шкоди, та які просить  стягнути з відповідача, оскільки добровільно  відшкодувати завдану шкоду відповідач відмовляється.

Також, позивач вважає, що крім матеріальної шкоди йому завдано  моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 5000,00 грн., обґрунтовуючи  свої вимоги тим, що завдана моральна шкода пов’язана  із сильним психотравмуючим  стресом, викликаним хвилюванням, пов’язаним з пошкодженням його автомобіля, неможливістю користуватись автомобілем для  сімейних потреб, довелося витрачати  свій час для вирішення питань з проведення експертизи, отримання  постанови суду по адміністративній справі, відповідач, не зважаючи на визнання своєї вини та на підтвердження його вини у вчиненні ДТП судом, не зважаючи на зобов’язання відшкодувати позивачу матеріальні збитки, визначені звітом спеціаліста,  відмовився в добровільному  порядку відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду.

Відповідач ОСОБА_2   в судовому засіданні позовні  вимоги підтримав частково, пояснив, що дійсно 01 липня 2008 року  мала місце  дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Богдан”, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким він керував на підставі довіреності від 10 жовтня 2007 року,  та автомобіля „Мітсубісі Ланцер”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , не заперечує той факт, що автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, та не заперечує факт надання розписки про визнання вини у вчиненні зазначеної ДТП та про зобов’язання відшкодувати матеріальні збитки, визначені згідно оцінки спеціаліста, однак, заперечує розмір завданого матеріального збитку, який визначений за висновком спеціаліста, вважає оцінка завданої шкоди значно завищена, також повідомив суд, що пропонував позивачу викупити його транспортний засіб з виплатою різниці його вартості, однак оскільки в нього тяжкий матеріальний стан він не може виплатити позивачу відразу суму такої різниці, тому позивача така пропозиція не влаштувала. Крім того, він заперечує проти задоволення заявлених позивачем вимог, які стосуються витрат на послуги автостоянки та послуг евакуатора, оскільки ці вимоги позивача не підтверджується відповідними доказами, також просив суд при винесені рішення врахувати його матеріальне становище, що він не має постійної роботи, має сім’ю та новонароджену дитину, тому на даний час не може відшкодувати завдану позивачу шкоду.