Контрольна робота з " Інтелектуальна власність"

Ще одним видом авторського  права є база даних. Це об'єктивна  форма подання і організації  даних (статей, розрахунків тощо), систематизованих таким чином, щоб ці дані могли  бути знайдені і опрацьовані за допомогою  комп'ютера. Творчий характер цього  об'єкта проявляється в особливому підборі і організації даних, незалежно від того, чи є ці дані об'єктами авторського права. [10]

У чинному законодавстві  України про інтелектуальну власність  з'явилося нове поняття — суміжні  права. Зокрема, Закон України «Про авторське право і суміжні  права» містить розділ III, який так  і називається «Суміжні права».

Суміжні права безпосередньо  пов'язані з авторськими правами, саме тому вони називаються суміжними  і охороняються одним Законом. [8]

Особливістю суміжних прав є те, що вони грунтуються на використанні, як правило, чужих авторських прав. Суміжні права випливають із творчої  діяльності з реалізації, інтерпретації, використання уже обнародуваних  творів літератури і мистецтва. Наприклад, поет написав слова пісні, композитор написав музику до цієї пісні. Але  пісня може бути донесена до слухачів (споживачів) тільки певним виконавцем — співаком. Творчість співака  є суміжною творчою діяльністю з  реалізації самої пісні. Це не просто використання чужого твору, а саме його реалізація, може бути інтерпретація, подання тощо. Із цієї творчої діяльності випливає право співака на власне виконання пісні, яке одержало назву  суміжного права.

Під суміжними правами  Закон розуміє права виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм  і організацій мовлення. Отже, цим  поняттям охоплюється такі групи  прав: а) права виконавців; б) права  виробників фонограм, відеограм; в) права  організацій мовлення.

Ще одним об’єктом права  інтелектуальної власності є  – науково-технічна інформація. Закон  України “Про науково-технічну інформацію” дає таке її визначення: “науково-технічна інформація — це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності”. [9]

До її видів відносять: науково-технічна документація, наукові  відкриття, раціоналізаторські пропозиції, сорти рослин та породи тварин.

Об’єктом правової охорони  може бути лише та науково-технічна інформація, яка за своїм характером є творчою, тобто інформація, яка розкриває  зміст і сутність того чи іншого науково-технічного досягнення. Адже патент містить у собі також інформацію, яка за своїм характером є творчою  і науково-технічною.

Науково-технічна документація - документація, що фіксує процес і результати наукових досліджень, технічних розробок, а також шляхи і методи їх впровадження у виробництво в галузі техніки, промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку і технічних наук. [10]

Раціоналізація є невід'ємною  складовою виробництва, спрямована на його вдосконалення, здебільшого  шляхом економії, що сприяє досягненню економічного ефекту. Тому, як об'єкт  інтелектуальної власності, раціоналізаторська пропозиція потребує правової охорони.

Раціоналізаторська пропозиція —  це визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у  будь-якій сфері її діяльності (ст. 481 ЦК). Процедуру оформлення прав інтелектуальної  власності на раціоналізаторські пропозиції регламентує Тимчасове положення  про правову охорону об’єктів промислової власності і раціоналізаторських пропозицій.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції є: матеріальний об'єкт (певна річ) та процес (технологічний, технічний).

Для визнання раціоналізаторської  пропозиції об'єктом інтелектуальної  власності необхідно, щоб вона відповідала  таким вимогам: вона має стосуватись  профілю підприємства, якому її подано, бути новою та корисною.

Обсяг правової охорони раціоналізаторської  пропозиції визначається її описом та кресленням.

 Важливим напрямом розвитку  економіки, зокрема в аграрному  секторі, є селекційні дослідження,  які є об'єктами інтелектуальної  власності, продуктом творчої  діяльності людини.

         Правова охорона селекційних досягнень, окрім ЦК України здійснюється: Міжнародною конвенцією про охорону селекційних досягнень (1961), Законами України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про племінну справу у тваринництві" та ін. Селекційним досягненням у рослинництві визнається сорт, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин. Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи .

Об'єктом права на сорт є і селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є: новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту  на дату видачі патенту); вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого  іншого сорту, який є загальновідомим); однорідним (результати розмноження  сорту збігаються з його ознаками); стабільним (ознаки сорту залишаються  незмінними після його розмноження). [12]

Сортом рослин, як об'єктом  права інтелектуальної власності, відповідно до ст.1 Закону України „Про охорону прав на сорти рослин”, визнається окрема група рослин в рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умовам надання правової охорони, може бути визначена ступенем прояву ознак, може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак, може розглядатися як єдине ціле з точки зору її придатності для відтворення у незмінному вигляді цілих рослин сорту. Різновидами сорту, на які можуть набуватися права, є: клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція. Сортові рослин присвоюється назва, яка повинна його однозначно ідентифікувати і відрізнятися від будь-якої іншої назви сорту того ж чи спорідненого виду. Назва сорту включає його родове чи видове позначення і власну назву. Власна назва може бути представлена будь-яким словом, комбінацією слів, комбінацією слів і цифр або комбінацією літер і цифр.

Авторство на сорт рослин, тобто  немайнові права автора (селекціонера), підтверджуються свідоцтвом, а майнові  права особи, яка ними володіє, - патентом. [13]

Визначення терміну "порода тварини" як об'єкта права інтелектуальної  власності в національному законодавстві  поки ще не вироблено.

Закон України „Про племінну справу у тваринництві”, що регулює  відносини у сфері захисту  прав на такий об'єкт права інтелектуальної  власності, як порода тварин, не містить  визначення цього поняття. Натомість  ст.1 цього Закону містить визначення поняття селекційного досягнення як створеної в результаті цілеспрямованої  творчої діяльності групи племінних  тварин (порода, порідний тип, лінія, родина тощо), яка має нові високі генетичні  ознаки і стійко передає їх нащадкам. [11]

 Таким чином, породу  тварин можна розглядати як  найбільш значущий різновид об'єктів  права інтелектуальної власності  (племінні (генетичні) ресурси) у  племінній справі.

Одним із видів об’єктів інтелектуальної власності  є: засоби індивідуалізації. До них відносять: знаки для товарів і послуг, зазначення походження товарів та фірмові найменування.

Закон України «Про охорону  прав на знаки для товарів і  послуг» від 15 грудня 1993 р. не містить  визначення підстав чи критеріїв, за якими те чи інше позначення можна  визнавати знаком для товарів  і послуг. Він наводить лише перелік  позначень, які не можуть бути визнані  знаками для товарів і послуг. Правова охорона надається знаку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для  відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Одним із досить вагомих  об'єктів інтелектуальної власності  є зазначення походження товарів, які  в умовах ринкової економіки набувають усе більшої ваги. 
Об'єктами прав на зазначення походження товарів є позначення, які вказують на походження товарів. В Україні зазначення походження товарів охороняються Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. Об'єктами зазначень походження товарів є просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару.

Чинне законодавство України  про інтелектуальну власність поки що не має законодавчого акта, призначеного для здійснення правової охорони  фірмових найменувань. Об'єктом фірмового  найменування є назва, або ім'я, під  яким підприємець виступає в цивільному обороті. Зазначена назва підприємства чи ім'я підприємця мають своєю  основною функцією індивідуалізацію даної  особи в числі інших учасників  цивільного обороту. Отже, основним призначенням фірмового найменування (фірми) є  індивідуалізація окремих учасників  цивільного обороту. Фірмове найменування повинно бути стабільним (незмінним) протягом тривалого часу, поки діє  підприємство. В іншому разі не буде досягнута необхідна індивідуалізація. Це принцип постійності фірми. Остання  має бути заінтересована в незмінності  свого фірмового найменування, адже фірмове найменування є уособленням  ділової репутації підприємства. При цьому слід мати на увазі, що чинність фірмового найменування не може бути обмежена будь-яким строком. [10]

Основними об'єктами промислової  власності, є результати винахідництва, промислові зразки, корисні моделі, типографії інтегральних мікросхем, секретні об’єкти.

Чинне законодавство встановило вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий  зразок. На підставі цих вимог можна  дати визначення цих об'єктів. 
         Винахід (корисна модель) — це технологічне (технічне) вирішення в будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, яке відповідає вимогам патентоздатності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання. 
         Отже, законодавство не обмежує поле винахідницької діяльності певною технологічною галуззю.

 Промисловий зразок  — це нове конструктивне вирішення  виробу, що визначає його зовнішній  вигляд, придатне для відтворення  промисловим способом. Суспільні  відносини, що складаються у  процесі створення і використання  промислового зразка, регулюються  Законом України «Про охорону  прав на промислові зразки»  від 15 грудня 1993 p., із змінами і  доповненнями  від 25.06.2003 року. Промисловий зразок відповідає умовам патентоздатності, якщо він новий і промислово придатний. Він визнається новим, коли сукупність його суттєвих ознак не стала загальновідомою у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Інтегральна мікросхема —  мікроелектронний виріб кінцевої або  проміжної форми, призначений для  виконання функцій електронної  схеми, елементи і з'єднання якого  неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить  основу такого виробу, незалежно від  способу його виготовлення. 
        Топографія інтегральної мікросхеми — зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.

Топографія інтегральної мікросхеми відповідає умовам охороно-здатності, якщо вона є оригінальною. Вона визнається такою, якщо не створена шляхом прямого  відтворення (копіювання) іншої топографії інтегральної мікросхеми, має відмінності, що надають їй нові властивості. [14] 

 Науково-технічний потенціал  України поки що має достатньо  надзвичайно цінної інформації, у якій зацікавлені певні кола  за кордоном. Саме цим пояснюється  актуальність правової охорони  будь-якої інформації. Тим паче, далеко  не всі види інформації, в тому  числі і науково-технічної, знайшли  надійний правовий захист чинними  законами. Мова йде про так  звані ноу-хау — нерозкриту  інформацію.

Загалом, ноу хау –  це сукупність технічних, комерційних та інших знань, що оформлені у вигляді технічної документації, навичок та виробничого досвіду, необхідних для організації того або іншого виду виробництва, але не запатентованих. Тому можна віднести "ноу-хау" до категорії інформації з обмеженим доступом. І, якщо бути точнішим, до конфіденційної інформації, оскільки Закон України "Про інформацію" дає таке означення конфіденційної інформації - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. [15]

До основних видів об’єктів ноу хау можна віднести: технічну документацію (конструкторська, технологічна, проектна, економічна, юридична, призначена для використання у виробництві і реалізації товарів і послуг), творчі розробки (незапатентовані винаходи, формули, рецепти, склади, розрахунки, дослідні зразки, результати випробовувань і дослідів), системи організації виробництва (маркетингу, управління якістю продукції, кадрами, фінансами, політикою капіталовкладень), виробничо-комерційний досвід організації виробництва, маркетингу і навчання персоналу. [16]

Список використаної літератури

1. Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України за ред. Є.О. Харитонова 2007р.
2. Закону України «Про авторське право і суміжні права»  від 23.12.1993 № 3792-XII, редакція від 19.11.2012.
3. Скакун О. Ф. Теорія права і держави: Підручник. - К.: Алерта; КНТ ; ЦУЛ, 2009.
4. Кривошеїна І.В. Правове регулювання фірмових найменувань за чинним законодавством України // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Випуск 60. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. – 2004.
5. Шевелева Т. Комерційне найменування - проблеми правової охорони в Україні // Інтелектуальна власність. - №7. - 2005.
6. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.№ 435-IV редакція від 18.10.2012.
7. Панченко М.І. Цивільне право України: Навч. посіб. — К.: Знання,