Адміністративно-правові норми і відносини

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 11:28, курсовая работа

Описание

Будь-яка галузь російського права регулює визначені правовідносини, тобто відносини урегульовані нормами права. Зокрема, цивільному праву властиве регулювання цивільних правовідносин (майнових і зв'язаних з ними особистих немайнових прав), карному праву - регулювання відносин, зв'язаних зі злочином і покаранням.

Содержание

I. Вступ.

II. Основна частина:
Поняття адміністративних правовідносин.
Основні риси адміністративного правовідносини.
Структура адміністративного правовідносини.
Юридичні факти в адміністративному праві.
Види адміністративних правовідносин:
а) основні і неосновні адміністративні правовідносини;
б) суббординаційні і координаційні адміністративні правовідносини;
в) вертикальні і горизонтальні правовідносини в адміністративному праві;
г) внутрішньо апаратні і зовнішньо апаратні правовідносини;

III Висновок.

Работа состоит из  1 файл

RCJ93606f4f7b5d3e4d477452022626bc5egotaos.doc

— 60.00 Кб (Скачать документ)

Координація входити  в перелік основних проявів державно-управлінської  діяльності, тобто фактично збігається з її юридично владними проявами. Приміром, Міністерство природи Російської Федерації координує діяльність міністерств і відомств із питань охорони навколишньої природного середовища, причому прийняті цим органом рішення обов'язкові для інших виконавчих органів Російської Федерації.

Найбільш значний інтерес представляє класифікація адміністративно-правових відносин по юридичному характері взаємодії їхніх учасників. У такий спосіб виділяються вертикальні і горизонтальні правовідносини.

Вертикальними визнаються правовідносини, що виражаю  суть адміністративно-правового регулювання і типових для державно-управлінської діяльності субординаційних зв'язків між суб'єктом і об'єктом керування. Часто смороду виникають між супідрядними сторонами. Владною стороною виступає відповідний суб'єкт виконавчої влади (виконавчий орган, орган державного керування).

Горизонтальними адміністративно-правовими відносинами  визнаються ті, у рамках яких сторони  фактично і юридично рівноправні. У  них відсутні юридично-владні веління  однієї сторони, обов'язкові для іншої. Такі відносини в сфері державного керування зустрічаються досить рідко, у порівнянні з вертикальними. Різновидами таких відносин можуть служити дії декількох органів по підготовці і виданню спільного рішення, догоди (адміністративні домов) між ними по організаційних питаннях.

По складу учасників  правовідносини підрозділяються на внутріапаратні і зовнішньо апаратні. У внутріапаратних відносинах відповідні юридичні норми закріплюють систему  органів виконавчої влади, організацію  служби в них, компетенцію органів  і службовців, їхні взаємини, форми і методи внутріапаратної роботи в державних органах. Такого роду управлінські відносини виражають інтереси самоорганізації всієї системи виконавчої влади від верху до низу, а також кожної її ланки . Сторонами в них виступають супідрядні виконавчі органи і їхні структурні підрозділи, а також посадові особи. Сюди ж можна віднести відносини органів виконавчої влади з підлеглими їм організаціями, а також відносини адміністрацій організацій, діяльність яких регулюється адміністративним правом (військові частини, вузи й ін.) з їх що служать, учнями і т.д. В іншому випадку виступають відносини, зв'язані з безпосереднім впливом на об'єкти, що не входять у систему (механізм) виконавчої влади (наприклад, на громадян, на суспільні об'єднання, комерційні структури, включаючи частки). У принципі це і відносини по керуванню державними підприємствами й установами, тому що смороду не є суб'єктами виконавчої влади. Друга сторона такого роду відносин фактично виступає в ролі “третього обличчя”.

 

Підводячи підсумок вищесказаному можна одержати узагальнену характеристику предмета адміністративного права, тобто тихнув суспільних відносин, що урегульовані нормами адміністративного права. Це такі управлінські відносини як:

а) управлінські відносини, у рамках яких безпосередньо реалізуються задачі, функції і повноваження виконавчої влади;

б) управлінські відносини внутріорганізаційного  характеру, що виникають у процесі  діяльності суб'єктів законодавчої (представницької) і судової влади, а також органів прокуратури;

в) управлінські відносини, що виникають за участю суб'єктів  місцевого самоврядування;

г) окремі управлінські відносини організаційного характеру, що виникають у сфері “внутрішньої”  життя суспільних об'єднань і інших  недержавних формувань, а також  у зв'язку зі здійсненням суспільними об'єднаннями зовнішньо-владних функцій і повноважень.

Керування існує у всіх сферах громадського життя, ця діяльність велика по обсязі і різноманітна по змісту. У багатьох випадках управлінська діяльність настільки специфічна, настільки тісно зв'язана з особливим видом керованої діяльності, що її регламентують норми не адміністративного, а інших галузей права. Так, управлінську діяльність адміністрації підприємств, установ у відношенні їх працівників регулює трудове право, дізнання і попереднє розслідування - карно-процесуальне право, управлінські відносини, зв'язані з фінансовими, - фінансове право. Томові необхідно у визначенні предмета адміністративного права внести наступне уточнення: воно регулює всі управлінські відносини, за винятком тихнув, котрі регламентовані іншими галузями права Російської Федерації.

 

Список літератури:

1. Конституція  Російської Федерації, Москва, Изд.  Нова Хвиля, 1996м, стор.62.

2. Адміністративне право  Російської Федерації. Изд. А.П.  Алехин, А.А. Кармолицкий, Ю.М. Козлов. Москва, “ЗЕРЦАЛО ТЕИС”, 1996р., стор.640.

3. Адміністративне право.  Підручник. Д.Н. Бахрах, Изд. БЕК,  Москва, 1996р., стор. 355.

4. Загальна теорія права  . Т1, Алексєєв С.С., Москва, 1981 р., стор.245.

 

 

 

WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я тут навчаюсь


Информация о работе Адміністративно-правові норми і відносини