Соціальне страхування від нещасних випадкiв та професійних захворювань на виробництві

Лекція № 9. Соціальне страхування  
від нещаснИХ випадкІВ  та професійнИХ 
захворюванЬ на виробництві

9.1. Завдання страхування від нещасних випадків. Принципи та види страхування

9.2. Суб’єкти та об’єкти страхування. Страховий ризик і страховий випадок

9.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду

9.4. Страхові експерти з охорони праці,їх функції і повноваження

9.5. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду

9.6. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків

9.7. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника

 

9.1. Завдання страхування від нещасних випадків. Принципи та види страхування

 

Всі питання страхування  від нещасних випадків регламентовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Завданнями страхування  від нещасних випадків є:

· проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

· відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

· відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

Страхування від нещасних випадків є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Дія цього Закону поширюється  на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності.

Держава гарантує усім застрахованим  громадянам забезпечення прав у страхуванні  від нещасних випадків на виробництві  та професійного захворювання.

Законодавство про страхування  від нещасних випадків складається  із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором  України, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасних випадків, то застосовуються норми міжнародного договору.

 

Основними принципами страхування  від нещасного випадку є:

 ¨ паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

 ¨ своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

 ¨ обов'язковість страхування від нещасних випадків осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності;

¨ надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

¨обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

¨ формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

¨ диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

¨ економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці.

Враховуючи різноманіття об'єктів, що підлягають страхуванню, відмінності  в обсязі страхової відповідальності і категоріях страхувальників, всю сукупність відносин страхування можна поділити на п'ять наступних галузей: майнове страхування, соціальне страхування, особисте страхування, страхування відповідальності, страхування підприємницьких ризиків.

Об'єктами майнового страхування  є матеріальні цінності; соціального страхування — рівень добробуту громадян; особистого страхування — життя, працездатність і здоров'я громадян.

 

9.2. Суб’єкти та об’єкти страхування.

Страховий ризик і страховий випадок

 

Суб'єкти та об'єкти страхування  від нещасних випадків

Суб'єктами страхування  від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична  особа, на користь якої здійснюється страхування.

Страхувальниками  є роботодавці, а в окремих  випадках – застраховані особи.

Страховик – Фонд соціального  страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  України.

Об'єктом страхування  від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Роботодавець 

Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:

· власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;

· власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Обов'язковому страхуванню  від нещасних випадків підлягають:

1) особи, які працюють  на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах,  передбачених законодавством про  працю; 

2) учні та студенти  навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються  у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Для страхування від  нещасних випадків на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені в законі, вважаються застрахованими незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Добровільно від нещасних випадків можуть застрахуватися: особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства, особистого селянського господарства, якщо вони не є найманими працівниками; громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності

Страховий ризик  – обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

Страховим випадком є  нещасний випадок на виробництві  або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену  фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право  застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Професійне захворювання є страховим випадком також у  разі його встановлення чи виявлення  в період, коли потерпілий не перебував  у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Нещасний випадок або  професійне захворювання, яке сталося  внаслідок порушення нормативних  актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

Порушення правил охорони  праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

Нещасний випадок –  це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого  фактора чи середовища, що сталися  у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України  за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно шкідливими виробничими факторами, пов'язаними з роботою.

 Перелік професійних  захворювань за поданням спеціально  уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

 В окремих випадках  Фонд соціального страхування  від нещасних випадків може  визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних  захворювань, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним.

 

9.3. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. 
Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду

 

Страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального  страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.  Безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. До складу правління Фонду включаються представники трьох представницьких сторін: держави; застрахованих осіб; роботодавців.

 Представники держави  призначаються Кабінетом Міністрів  України, а представники застрахованих  осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок  та роботодавців, які мають статус  всеукраїнських. Порядок виборів  (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно.

Від кожної із трьох представницьких  сторін призначається і обирається (делегується) по 15 членів правління  Фонду з вирішальним голосом  та по 5 їх дублерів, які за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду виконують їх обов'язки.

 

9.4. Страхові експерти з охорони праці,  
їх функції і повноваження

 

Виконання статутних  функцій та обов'язків Фонду соціального  страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.

 Страховими експертами  з охорони праці можуть бути  особи з вищою спеціальною  освітою за фахом спеціаліста  з охорони праці або особи  з вищою технічною або медичною  освітою, які мають стаж практичної роботи на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

Страхові експерти з  охорони праці мають право:

- безперешкодно та  в будь-який час відвідувати  підприємства для перевірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

- у складі відповідних  комісій брати участь у розслідуванні  нещасних випадків на виробництві  та професійних захворювань, а  також у перевірці знань з  охорони праці працівників підприємств;

- одержувати від роботодавців  пояснення та інформацію, в тому  числі у письмовій формі, про  стан охорони праці та види  здійснюваної діяльності;

- брати участь у  роботі комісій з питань охорони  праці підприємств; 

- вносити роботодавцям обов'язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці, а органам виконавчої влади з нагляду за охороною праці – подання щодо застосування адміністративних стягнень або притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подальшої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота на яких загрожує здоров'ю або життю працівників;

- складати протоколи  про адміністративні правопорушення  у випадках, передбачених законом; 

- брати участь в якості незалежних експертів в роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуального захисту, апаратури та приладів контролю.