Правова основа діяльності аграрного біржового ринку в Україні Державне регулювання у біржовій сфері

     - види діяльності біржі;

     - розмір, порядок формування і зміни статутного капіталу, фондів і прибутку біржі;

     - права і обов'язки членів біржі;

     - управління біржею;

     - облік і звітність біржі;

     - припинення діяльності біржі.

     У Правилах торгівлі на біржі знаходять відображення такі питання:

     - учасники біржових торгів і порядок їх проведення;

     - біржовий товар, порядок виставлення і зняття його з торгів;

     - біржові угоди, їх види, порядок реєстрації, оформлення, розірвання і визнання їх недійсними;

     - вирішення спорів і санкції за порушення правил біржової торгівлі.

     Зокрема, фондові біржі у рамках саморегулювання мають досить широке коло повноважень. Вони визначають, які цінні папери будуть продаватися на біржі, встановлюють правила здійснення операції, правила поведінки брокерів на торгах, а також порядок вирішення суперечок по укладених угодах.

      Біржова діяльність в Україні регулюється  відповідно до чинного законодавства  і здійснюється у взаємодії двох регуляторів, які органічно поєднуються  і взаємодоповнюються:

• регулювання біржової діяльності з боку держави;
• регулювання, або, як прийнято називати, регламентація, з боку власне біржі чи біржового ринку.

      Досвід  країн ринкової економіки свідчить про досить тісну взаємодію держави  і ринкової системи взагалі та в регулюванні біржової діяльності зокрема. У процесі такої взаємодії  на державу покладаються обов'язки забезпечувати ринок і біржову  торгівлю законодавчою базою, що дає  змогу виробити і встановити єдині  правила для всіх суб'єктів, які  беруть участь в економічному процесі.

      Загальновизнано, що законодавче поле біржової діяльності створюється насамперед не для професійних  посередників, а для їхніх клієнтів, які довіряють їм право на свою продукцію і прагнуть мати надійні  гарантії.

      Регулювання біржової діяльності з боку держави  не повинно мати характеру заборон, а виключно забезпечувати рівність прав для всіх учасників торгівлі водночас контролюючи дотримання визначених правил. Це досягається завдяки створенню  єдиної правової системи для діяльності товарних бірж, і насамперед таких, що торгують агропродукцією, через  їх ліцензування, систему спеціального пільгового оподаткування та інші заходи.

      В Україні відродження біржової торгівлі в 90-ті роки відбулося за відсутності  єдиного правового поля для такої  діяльності. Проте 10 грудня 1991 р. було прийнято Закон України "Про товарну біржу", який визначив правові умови створення та діяльності товарних бірж на території країни. Він став основним документом, що регулює юридичну сторону створення товарної біржі.

      Закон України "Про товарну біржу" визначає правове становище біржі  і роз'яснює основні засади її організації та функціонування:

• товарна біржа є організацією, яка поєднує юридичних і фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій;
• товарна біржа діє на принципах самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням;
• товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку;
• діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до цього Закону та чинного законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбітражу.

      Отже, Законом України "Про товарну  біржу" біржам забороняється займатися  комерційною діяльністю і одержувати від цього прибуток. Таке формулювання у правовому становищі біржі  дещо змінило її статус. Так, значна кількість бірж, які діяли до того як акціонерні товариства закритого  чи відкритого типу, змушені були набути статусу інших організаційно-правових форм, наприклад товариство з обмеженою відповідальністю. Це було пов'язане, як відомо, з тим, що акціонерне товариство зобов'язане виплачувати своїм членам дивіденди за рахунок власного прибутку.

      Згідно  із згаданим Законом товарна біржа  в країні створюється на засадах  добровільного об'єднання юридичних  і фізичних осіб, яким це не забороняється  чинним законодавством. При цьому  встановлюється обмеження для засновників товарної біржі, а саме: засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті (ст. 5 Закону України "Про товарну біржу").

      Запровадження цього законодавчого положення  зумовило суттєві зміни у складі засновників товарних бірж, оскільки на момент набуття чинності Законом "Про товарну біржу" практично  на кожній з них співзасновниками були ті, хто тепер мав вийти  з її складу. Як правило, це були державні установи, що перебували на бюджетному фінансуванні.

      У Законі України "Про товарну біржу" в досить стислій формі регламентуються  такі питання:

• членство в товарній біржі;
• управління товарною біржею;
• майно товарної біржі та гарантії її майнових прав;
• біржові операції та правила біржової торгівлі;
• заключні положення.

      Закон також містить загальні положення  про створення товарної біржі, порядок  її реєстрації.

      Законом визначено основні принципи діяльності товарної біржі, рівноправність учасників  біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін та публічного ведення  біржових торгів, а також зазначено  права та обов'язки товарної біржі. Товарна біржа має право:

   - встановлювати власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

   - створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

   - розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

   - зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом сесії відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

   - встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

   - встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

      - встановлювати інші грошові збори;

   - створювати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

   - укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;

   - вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

   - видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

- здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі. Основні обов'язки товарної біржі:

      - створення умов для здійснення біржової торгівлі;

      - регулювання біржових операцій;

   - регулювання цін на основі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що допускаються до обігу на біржі;

   - надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;

   - збір, обробка і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

      Заснування  товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка  визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їхні обов'язки, розмір і терміни сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

      Товарна біржа діє на основі статуту, який затверджується засновниками біржі. У  статуті визначається:

• найменування та місцезнаходження біржі;
• склад засновників;
• предмет і цілі діяльності біржі;
• види фондів, що утворюються біржею, та їхні розміри;
• органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція, організаційна структура біржі;
• порядок прийняття у члени біржі та припинення членства;
• права та обов'язки членів біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами;
• порядок і умови застосування санкцій;
• майнова відповідальність членів біржі;
• порядок припинення діяльності.

      Щодо  органів управління товарною біржею Законом передбачено, що вищим органом  управління товарною біржею є загальні збори її членів.

      У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює Біржовий комітет (Рада біржі).

      Контролюючим  органом товарної біржі є Контрольна (Ревізійна) комісія.

      Біржовий  комітет (Рада біржі) і Контрольна (Ревізійна) комісія обираються загальними зборами  членів товарної біржі, компетенція  та повноваження Комітету і Комісії  визначаються статутом товарної біржі.

      Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються  виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні  для її діяльності.

      Підрозділи  біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами  членів товарної біржі або уповноваженим  ними органом.

      З працівниками біржі, які працюють за наймом, за згодою сторін можуть укладатися трудові контракти.

      В Законі також в стислій формі  регламентуються такі питання, як майно  товарної біржі та гарантії майнових прав, біржові операції та правила  біржової торгівлі, дається чітке  визначення поняття "біржовий брокер".

      У заключному положенні Закону "Про  товарну біржу" висвітлюється  питання оподаткування товарної біржі та її членів, коротко визначається порядок розгляду спорів, обліку і  звітності та припинення діяльності товарної біржі.

      Закон "Про товарну біржу" відіграв позитивну роль у становленні  і впорядкуванні біржового ринку  країни, посилив довіру до бірж з  боку клієнтів-користувачів. Проте  законодавчо-правова база й надалі відстає від потреб біржового  товарного ринку, що гальмує більш  активний розвиток цьому ринку.

      Особливе  місце в системі реалізації сільськогосподарської  продукції український законодавець відводить біржовим договорам, розвиток який покладається на спеціалізовані аграрні біржі.

     Останнім  часом зростає роль біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією, під час якої укладаються відповідні біржові договори. Створення системи спеціалізованих аграрних бірж започатковано Указом Президента України від 18 січня 1995 р. № 63/95 «Про заходи щодо реформування аграрних відносин», яким було передбачено організацію та проведення на Українській міжбанківській валютній біржі торгів ф'ючерсними та форвардними контрактами під закупівлю сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки із залученням до цього комерційних банків як агентів-брокерів, з подальшим проведенням таких торгів на спеціалізованих товарних біржах.

     На  сьогодні сформувалась досить потужна  нормативна база, яка стосується біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією. Формуються правові інститути, які  стосуються виключно специфічних питань ринку сільськогосподарської продукції. Це дає можливість говорити про наявність  такого специфічного виду зобов’язань  як договір на реалізацію сільськогосподарської  продукції через біржові торги. Особливості цього виду зобов’язань  полягають зокрема у тому, що біржові  договори укладаються з дотриманням  спеціальної процедури, яка регулюється  не тільки нормами цивільного права, а й нормами інших галузей. За своїм змістом він відноситься до галузі аграрного права, має свої особливості і відрізняється від інших видів договорів. Варто визначити біржові угоди як особливий вид договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції. Разом з тим, на нашу думку такі угоди слід вважати різновидністю договорів купівлі продажу сільськогосподарської продукції.