Бактеріоцини

Автор работы: k****************@mail.ru, 28 Ноября 2011 в 12:10, научная работа

Описание

Бактеріоциногенність є однією з найбільш поширених систем захисту бактерій. Згідно з Klaenhammer, 99% усіх відомих мікрорганізмів здатні синтезувати, принаймні, хоча б один вид бактеріоцинів. Для деяких видів бактерій можна спостерігати утворення від 10 до 100 різних антибактеріальних пептидів. Сучасний рівень знань про бактеріоцини характеризується значною неоднорідністю – одні кілерні фактори вивчені досконало (коліцини, лактоцини), тоді як про інші відомо лише частково.

Содержание

стор
Перелік умовних позначень 2
Вступ 3
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 1 Бактеріоцини
1.1. Класифікація бактеріоцинів……………………………………….. 5
1.2. Бактеріоциногенність та лізогенія………………………………… 6
1.3. Механізми кілерної дії бактеріоцинів на чутливі клітини………. 8
1.4. Генетичні особливості бактеріоцинів родини Pseudomonas…….. 10
1.5. Піоцини……………………………………………………………… 12
ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Використані поживні середовища і культури мікроорганізмів…. 14
2.2. Оцінка особливостей росту P. aeruginosa РАЕ - 22 при різних температурах…………………………………………………..……
14
2.3. Оптимізація індукції з метою отримання бактеріоцинів Pseudomonas aeruginosa РАЕ – 22 у максимальних концентраціях шляхом використання індуктора різної концентрації.………………………………………………………………...


14
2.4. . Оптимізація індукції з метою отримання бактеріоцинів Pseudomonas aeruginosa РАЕ – 22 у максимальних концентраціях шляхом інкубування бактеріальної суспензії при різних температурах.…………………………………………………………………


15
2.5. Оптимізація індукції з метою отримання бактеріоцинів Pseudomonas aeruginosa РАЕ – 22 у максимальних концентраціях шляхом використання культури продуцента на різних фазах росту.…………………………………………………………………


15
2.6. Визначення кілерної активності отриманих лізатів……………... 16
РЕЗУЛЬТАТИ
3.1. Визначення особливостей росту P. aeruginosa РАЕ – 22 при різних температурах………………………………………………...
18
3.2. Оптимізація індукції з метою отримання бактеріоцинів P. aeruginosa РАЕ – 22 у максимальних концентраціях шляхом використання індуктора різної концентрації.……………..……..

20
3.3. Оптимізація індукції з метою отримання бактеріоцинів P. aeruginosa РАЕ – 22 у максимальних концентраціях шляхом інкубування бактеріальної суспензії при різних температурах……

22
3.4. Оптимізація індукції з метою отримання бактеріоцинів P. aeruginosa РАЕ – 22 у максимальних концентраціях шляхом використання культури продуцента на різних фазах росту……….

23
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………… 26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Скачать (62.93 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Работа состоит из  1 файл

Бактерыоцини псевдомонад.docx

— 66.90 Кб (Скачать документ)

Примітка: Т –  час підрощування культури.

 

Висновки:

  1. Оптимальною температурою інкубування штама-продуцента високоактивних бактеріоциноподібних речовин P. аeruginosa РАЕ – 22 слід вважати 28°С. Час подвоєння культури мікроорганізмів за даних умов становить 55 хвилин.
  2. Оптимальною концентрацією налідиксової кислоти для індукції бактеріоцинів із P. аeruginosa РАЕ – 22 є 100 мкг/мл. Внесення індуктора у концентрації 10 мкг/мл не має суттєвого впливу на показники індукції, а 500 мкг/мл активність лізатів наближається до такої, отриманих шляхом додавання 100 мкг/мл налідиксової кислоти.
  3. Максимально виражений індукуючий вплив на P. аeruginosa РАЕ – 22 спостерігається при інкубуванні штама-продуцента протягом 4 годин при 28°С, з наступним внесенням налідиксової кислоти до кінцевої концентрації 100 мкг/мл. Використання описаних умов дозволяє досягнути підвищення активності отриманих лізатів до 130 разів порівнюючи із вихідним рівнем їх активності.

 

Список  літератури:

  1. Балко О.Б. Структурно-функціональна організація каротоворіцинів та їх роль в мікробному антагонізмі // Автореф. дис. … кандидата біол. наук. Київ, 2007.
  2. Балко А.Б., Авдеева Л.В. Скрининг продуцентов веществ с антисинегнойными свойствами среди бактерий рода Pseudomonas // Мікробіол. журнал. –2010. –62, №5. –С. 66-75.
  3. Єгоров А.М. Фармакоензимология и актуальные проблемы в области антибиотиков // Вестн. моск. ун-та, Сер. 2, химия. –2008. –Т.41. №6. –С 410-413
  4. Пташне М. «Переключение генов. Регуляция генной активности и фаг λ». –М.: Мир, 1998. – С. 71-74.
  5. Похил С.И., Кособуцький Л.А. Бактериоциногения у клебсиелл и прикладное использование клебоцинов // Микробиол. журн. – 1991, Т. 53, №5. – С. 46-53.
  6. Annabel H.A., De Mot P., De Mot R. Bacteria killing they own kind: novel bacteriocins of Pseudomonas and other γ-proteobacteria // Trends in Microbiol. – 2002. – 10. N 3. – P. 107-112.
  7. Keisuke N, Takashima K, Ishihara H, Shinomiya T, at all. The R-type pyocin of Pseudomonas aeruginosa is related to P2 phage, and the F-type is related to lambda phage // Molecular Microbiology, – 2001, №38, – P 213-231.
  8. Daw M.A., Falkiner F.R. Bacteriocins: Nature, Function and Structure // Micron. Vol. 27, №. 6, pp. 467-479. 1997.
  9. Fredrik R., Gardner A., Cornelis P., Buckling A.. Spite and virulence in the bacterium Pseudomonas aeruginosa // PNAS. – 2009, – 106, – P. 5703-5707.
  10. Iwalokun B.A., Akinsinde K.A., Lanlenhin O., Onubogu C.C. Bacteriocinogenicity and production of pyocins from Pseudomonas species isolated in Lagos, Nigeria // African journal of biotechnology. – 2006. Vol. 5. N 11. – P 1072-1077.
  11. Ling H., Saeidi N., Rasouliha B.H., Chang M.W. A predicted S-type pyocin shows a bactericidal activity against clinical Pseudomonas aeruginosa isolates through membrane damage // FEBS Lett. – 2010. – 584, N 15. – P. 3354-3358.
  12. Mesaros N., Nordmann P., Plesiat P. Pseudomonas aeruginosa: resistance and therapeutic options at the turn of the new millennium // Clin. Microbiol. – 2007. – 13. N 6. – P. 560-578.
  13. Parret A.H., Proost P., De Mot R. Plant lectin-like bacteriocins from a rhizosphere-colonizing Pseudomonas isolate // J. Bacteriol. – 2003. – 185. N 3. – P. 857-908.
  14. Parret A.H., Temmerman K., De Mot R. Novel lectin-like bacteriocins of biocontrol strain Pseudomonas fluorescens Pf-15 // Appl. Environ. Microbiol. – 2005. – 71. N 9. – P. 705-713.
  15. Vidaver A.K., Mathys M.L., ThomasM.E., Schuster M.L. Bacteriocins of the phytopathogens Pseudomonas syringae, P. glusinea, and P. phaseolicola // Can. J. Microbiol. – 1972. – 18. N 6. – P. 705-713.
  16. Wang C.Y., Jerng J.S., Cheng K.Y., Lee L.N., at all. Pandrug-resistant Pseudomonas aeruginosa among hospitalised patients: clinical features, risk-factors and outcomes // Clin. Microbiol. Infect. – 2006. – 12. N 1. –P 63-68.
  17. Evandro Leite de Souza, Clemilson Antonio de Silva and Cristiana Paiva de Souza. Bacteriocins Molecules of Fundamental Impact on the Microbial Ecology and Potential  Food Biopreservatives // Brazilian archives of biology and technology. Vol.48, n. 4: pp. 559-566.

Информация о работе Бактеріоцини