Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд

б) штучні заземлювачі:

• стержні, штаби, профіль, канати тощо;
• металеві ґратчасті конструкції, що укладаються у фундамент будинків та споруд під час будівництва (фундаментні заземлювачі).

     4.1.3 Заземлювальні  провідники

     Характеристики  заземлювальних провідників (матеріал, переріз) повинні сприяти виконанню  вимог до опору заземлювальних пристроїв, та забезпечувати термічну стійкість  цих провідників і їх механічну  міцність.

     4.1.4 Головна заземлювальна шина

     Головна заземлювальна шина повинна бути розміщена в доступному і зручному для експлуатаційного персоналу  місці, наприклад, всередині ввідного пристрою електроустановки (в цьому  разі шина РЕ ввідного пристрою може бути використана як головна заземлювальна  шина) або окремо біля ввідного пристрою чи вбудованої трансформаторної підстанції. 

4.2 Захисні провідники 

     4.2.1 Захисні провідники  для забезпечення автоматичного  вимикання живлення

     Матеріал  і переріз захисних провідників, які призначені для забезпечення автоматичного вимикання живлення. Як захисні слід, як правило, використовувати мідні або алюмінієві провідники. Застосування сталевих захисних провідників допускається, але є обмеженим.

     4.2.2 PEN-провідники

     PEN-провідники  можуть бути використані тільки  в колах, які живлять стаціонарне  електрообладнання. Використання PEN-провідників  у колах живлення переносних  і пересувних електроприймачів  не допускається.

       Використання PEN-провідників у місцях  із підвищеним ризиком виникнення  пожежі або вибуху (пожежонебезпечні  і вибухонебезпечні приміщення, зони) також не допускається, за  винятком тих PEN-провідників, що пересікають ці приміщення (зони) для приєднання до електрообладнання, яке розміщено поза зазначеними приміщеннями (зонами).

     4.2.3 Провідники основної  і додаткової систем зрівнювання  потенціалів

     Для виконання функцій провідників  основної і додаткової систем зрівнювання  потенціалів слід застосовувати, як правило, спеціально прокладені стаціонарні  провідники. У місцях, де це зручно, допускається використання сполучення цих провідників з відкритими і сторонніми провідними частинами. 

4.3 З'єднання і приєднання  провідників системи  захисту від ураження  електричним струмом 

     З'єднання  провідників системи захисту  від ураження електричним струмом (захисних провідників для забезпечення автоматичного вимикання живлення, заземлювальних провідників, заземлювачів та провідників систем зрівнювання  потенціалів) між собою і приєднання їх до інших провідних частин (відкритих, сторонніх) повинні бути надійними, забезпечувати електричну безперервність кіл і відповідати вимогам  ГОСТ 10434,          ГОСТ 12.2.007.0 та інструкцій з монтажу  електрообладнання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Додатки

     Додаток А – Нормативні посилання

     Додаток Б – Терміни і їх визначення

     Додаток В – Інформація про відповідність ДБН стандартам Міжнародної електротехнічної комісії (ІЕС)

     Додаток Г – Типи систем захисного заземлення

     Додаток Д – Приклади застосування провідників  системи захисту від ураження електричним струмом

     Додаток Е – Вимоги до часу автоматичного  вимикання живлення в електроустановках  змінного струму із зниженою до 25 В  допустимою напругою дотику (система TN)

     Додаток Ж – Вимоги до забезпечення допустимого  рівня перенапруг на ізоляції електрообладнання  низької напруги у разі замикання  на землю на стороні високої напруги  живильної трансформаторної підстанції

     Додаток З – Методика обчислення коефіцієнта  К для визначення мінімального перерізу захисного провідника і його розрахункові значення

     Доповнень до цього документу  поки що немає.