Міністерство освіти та науки  України

Луцький національний технічний університет 
 

Кафедра електропостачання 
 
 
 

Самостійна  робота

На  тему: 
 
 

«Захисні  заходи електробезпеки в              електроустановках будинків і споруд» 

ДБН В.2.5-27-2006 

                                                                                   

                                                                                   Підготував:

студент групи ЕЕм- 52                                                                                    Дулеба А.А.                                                                                     Перевірив викладач:                                                                                   Гадай А.В.                                      

                                                                                           
 
 
 
 
 
 

Луцьк 2012

     1. Загальні положення

     Вимоги  даних державних будівельних  норм є обов'язковими для усіх підприємств, організацій і фізичних осіб незалежно  від форм власності та відомчої належності.

     У даних Нормах наведені вимоги до виконання  та вживання заходів щодо захисту  людей і тварин від дотику до струмоведучих  частин, якщо пошкодження в електроустановках  низької напруги будинків і споруд відсутні (захист від прямого дотику), а також у випадках дотику до відкритих провідних частин при наявності пошкодження в цих електроустановках (захист у разі непрямого дотику). Крім того, наведені вимоги до заходів захисту людей і електрообладнання у зазначених електроустановках при замиканні на землю на стороні високої напруги живильної трансформаторної підстанції, а також до вибору і монтажу елементів заземлювальних пристроїв і захисних провідників, виконання яких забезпечує ефективність захисту від ураження електричним струмом.

     Вимоги  даних Норм слід застосовувати в  електроустановках будинків і стаціонарних споруд, які проектуються, будуються  і реконструюються, такого призначення:

• житлових, що зазначені в ДБН В.2.2-15;
• адміністративних і побутових, що зазначені в СНиП 2.09.04;
• громадських, що наведені у додатку А ДБН В.2.2-9;
• промислових підприємств і підприємств аграрного комплексу;
• навчальних закладів, що зазначені в ДБН В.2.2-3;
• дитячих дошкільних закладів, що зазначені в ДБН В.2.2-4;
• закладів охорони здоров'я, що зазначені в ДБН В.2.2-10;
• культурних, культурно-видовищних і спортивних закладів.

     В електроустановках, які частково реконструюються, вимоги даних Норм повинні виконуватися лише в тих частинах електроустановок, які підлягають реконструкції.

     У діючих електроустановках для приведення заходів захисту від ураження електричним струмом у відповідність  з положенням даних Норм рекомендується виконувати модернізацію існуючих заходів захисту.

     Для спеціальних електроустановок або  спеціальних частин електроустановок, наприклад будмайданчиків, пересувних, тимчасових, деяких медичних об'єктів, а також розташованих у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних або стиснених зонах, плавальних басейнах, приміщеннях ванних, душових, саун, для утримання тварин тощо, вимоги даних Норм можуть бути уточнені і доповнені нормативними документами, які стосуються цих електроустановок або їхніх частин.

     Перелік нормативних документів, на які є  посилання в цих Нормах, наведений  у додатку А.

     Терміни, що використані в даних Нормах, та їх визначення наведені в додатку  Б.

     Вимоги  даних Норм у значній мірі узгоджені  з положеннями останніх видань комплексу  стандартів Міжнародної електротехнічної комісії           ІЕС 60364 "Електроустановки будівель". Інформація про відповідність даних  Норм стандартам Міжнародної електротехнічної комісії наведена у              додатку В. 
 
 
 
 
 

2. Захист від ураження електричним струмом шляхом застосування заходів захисту вад прямого дотику і у разі непрямого дотику

2.1 Основні положення 

     В електроустановках будинків і споруд повинен бути забезпечений захист людей  та тварин від ураження електричним  струмом як у разі відсутності  пошкодження в електроустановці, так і у разі його наявності. Як заходи захисту від прямого дотику слід застосовувати:

     а) принаймні основну ізоляцію струмоведучих частин;

     б) огорожі або оболонки;

     в) наднизьку напругу (систему наднизької напруги (БННН) або систему захисної наднизької напруги (ЗННН) , якщо виконуються вимоги до значень наднизької напруги;

     г) бар'єри;

     д) розміщення поза зоною досяжності. 

2.2 Заходи захисту  тільки від прямого  дотику 

     2.2.1 Основна ізоляція струмоведучих частин

     Основна ізоляція призначена для запобігання  будь-якому контакту із струмоведучими частинами.

     2.2.2 Огорожі або оболонки

     Огорожі і оболонки призначені для запобігання  будь-якому контакту із струмоведучими частинами.

     2.2.3 Бар'єри

     Бар'єри  призначені для запобігання випадковому  контакту з провідними частинами, які  знаходяться під напругою, але  не виключають можливості дотику до цих частин у разі навмисного подолання (обходу) бар'єрів.

     2.2.4 Розміщення поза  зоною досяжності

     Захист  шляхом розміщення поза зоною досяжності призначений для запобігання  ненавмисному дотику до струмоведучих  частин. 

2.3 Заходи захисту  із застосуванням  наднизької напруги  (системи БННН, ЗННН  і ФННН)

     2.3.1 Системи безпечної наднизької  напруги (БННН) і захисної наднизької  напруги (ЗННН)

     Як  максимальне (допустиме) значення наднизької напруги звичайно приймається величина 50 В для змінного струму (діюче  значення) і 120 В для постійного струму. Для спеціальних електроустановок зазначені величини можуть бути знижені  нормативними документами, які стосуються цих електроустановок, наприклад, до значень 25 В для змінного струму і 60 В для постійного струму.

     2.3.2 Система функціональної наднизької  напруги (ФННН)

     Захист  у разі непрямого дотику в колі системи ФННН повинен бути забезпечений з'єднанням відкритих провідних  частин електрообладнання цього  кола із захисним провідником первинного кола джерела живлення за умови, що в первинному колі застосовується автоматичне  вимикання живлення. 

2.4 Заходи захисту  у разі непрямого  дотику в електроустановках,  в яких не застосовані  системи БННН, ЗННН  і ФННН 

     2.4.1 Автоматичне вимикання живлення

     Автоматичне вимикання живлення призначене для  недопущення патофізіологічного ефекту, який може виникнути в результаті наявності напруги дотику визначеної величини і тривалості дії у разі пошкодження ізоляції в електроустановці.

     2.4.2 Обладнання класу  II (подвійна або посилена ізоляція)

     Захід захисту у разі непрямого дотику шляхом застосування обладнання класу II за ГОСТ 12.2.007.0 передбачається для  запобігання виникненню на доступних  дотику частинах електрообладнання  небезпечної напруги, яка зумовлена  пошкодженням основної ізоляції.

     Цей захід захисту у разі непрямого  дотику одночасно забезпечує і захист від прямого дотику.

     2.4.3 Ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки

     Захід захисту шляхом використання ізолюючих  приміщень, зон, площадок призначений  для запобігання можливості ураження електричним струмом у разі пошкодження  ізоляції струмоведучих частин.

     2.4.4 Система місцевого зрівнювання потенціалів (незаземлена)

     Незаземлена система місцевого зрівнювання  потенціалів призначена для запобігання  появі небезпечної напруги дотику.

     2.4.5 Електричне відокремлення кіл

     Електричне  відокремлення кіл призначене для  запобігання ураженню електричним  струмом у разі контакту з відкритими провідними частинами, яке може бути спричинено пошкодженням ізоляції струмоведучих  частин. 

2.5 Додатковий захід  захисту від ураження  електричним струмом  шляхом застосування  ПЗВ 

     Застосування  ПЗВ як додаткового заходу захисту  від ураження електричним струмом  здійснюється для забезпечення захисту  в випадках відмови основних заходів  захисту від прямого дотику і (чи) у разі непрямого дотику або  необережних дій людини. 
 

     3. Захист від ураження  електричним струмом  в електроустановках  споживачів електричної  енергії у разі  замикань на землю  на стороні високої  напруги живильної  трансформаторної  підстанції

     Кожна трансформаторна підстанція повинна  мати один заземлювальний пристрій (заземлювальний пристрій відкритих провідних частин підстанції), до якого приєднуються:

1. всі відкриті провідні частини підстанції, в тому числі корпуси трансформаторів;
2. металеві покриття (оболонки, екрани, броня) кабелів високої напруги;
3. струмовідводи системи блискавкозахисту, якщо ця система застосовується;
4. сторонні провідні частини підстанції.

     Розрахункова  величина напруги на відкритих провідних  частинах електроустановок низької  напруги споживачів електроенергії відносно зони нульового потенціалу у разі замикання на землю на стороні  високої напруги живильної підстанції або величина напруги дотику, що очікується в цьому випадку в  зазначених електроустановках, не повинні  перевищувати допустимих значень залежно  від фактичного часу наявності замикання. 
 
 
 
 
 

     4. Заземлювальні пристрої  і захисні провідники 

4.1 Заземлювальні пристрої 

     4.1.1 Загальні положення

     Складові  частини заземлювальних пристроїв (заземлювачі, заземлювальні провідники, головні заземлювальні шини) повинні  бути вибрані і змонтовані так, щоб:

1. надійно і довго служити для виконання вимог до захисту від ураження електричним струмом;
2. протікання через них струмів, що зумовлені замиканнями на землю, та струмів витоку не створювали небезпеки (термічної, термомеханічної, електромеханічної, ураження електричним струмом);
3. забезпечити виконання вимог до заземлювальних пристроїв функціонального і (або) блискавкозахисного заземлення.

     4.1.2 Заземлювачі

     При спорудженні заземлювального пристрою можуть бути використані:

а) природні заземлювачі:

•  металеві і залізобетонні конструкції будинків та споруд, які знаходяться в контакті із землею, в тому числі залізобетонні фундаменти, які мають гідроізоляційні покриття, в неагресивних, слобоагресивних та середньоагресивних середовищах;
• свинцеві оболонки прокладених у землі кабелів, а також інші довговічні металеві покриття кабелів, з яких забезпечено стікання струму замикання у землю;
• інші провідні частини, які розміщені в землі, наприклад, обсадні труби артезіанських колодязів, свердловин, шурфів;