Контрольная работа по "Статистика"

Інформаційна база статистики ЗЕД використовується в аналітичних  цілях при контролі наповнення бюджету  країни, при регулюванні  міждержавних потоків та ін.  
Окрім забезпечення зацікавлених організацій та осіб інформацією про стан і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, завдання статистики полягають у розробці методів розрахунку системи взаємопов’язаних показників, що характеризують динаміку та структуру ЗЕД.  
З переходом на міжнародні стандарти обліку зовнішньоекономічних операцій  внесено зміни в організацію статистики ЗЕД. Відповідно до міжнародної практики вона грунтується на даних митного обліку.  
Об’єкти спостереження в митній статистиці розглядають відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). В її основу покладено товарну номеклатуру зовнішньоекономічної діяльності  (ТНЗЕД) – версію Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), що є міжнародною багатоцільовою класифікайційною системою. Особливістю УКТЗЕД є те, що вона враховує національну специфіку товарообміну України з іншими країнами та містить докладну  деталізацію товарів, що представлені не тільки за конкретними найменуваннями , але і з урахуванням складу продуктів, технології їх виготовлення, основних технічних характеристик. Об’єктом  дослідження є зовнішня торгівля товарами (товарний оборот), експорт та імпорт послуг, відношення, що виникають між резидентами країни та резидентами інших країн (нерезидентами) щодо придбання фінансових вимог і взяття зобо’язань.  
Індексний метод у статистиці зовнішньої торгівлі. Методологія побудови індексів зовнішньої торгівлі в Україні базується на загальних засадах СНР-93. У зовнішньоторгівельній статистиці індекси використовуються для вивчення динаміки товарообороту, фізичного обсягу експорту й імпорту, зміни цін на товари, при визначенні умов торгівлі, товарної структури зовнішньої торгівлі та ін. Індексні показники дозволяють встановити й виміряти зв’язок між окремими чинниками, виявити їх роль у загальній динаміці експорту й імпорту. При вивченні зовнішньої торгівлі важливо аналізувати не лише зміну вартості, цін, фізичного обсягу, але й оцінювати умови торгівлі. З цією метою розраховують індекси.

Загальних умов На практиці найчастіше використовують показник реальних умов торгівлі. Якщо його значення менше від 1, то умови торгівлі в досліджуваному періоді вважаються несприятливими порівняно з базисними періодом.  
При покращенні умов торгівлі необхідно менше експорту для оплати данного обсягу імпорту, а тому при данному рівні внутрішнього виробництва можна перерозподілити товари й послуги з експорту на споживання капіталоутворення. Таким чином, при зміні умов торгівлі є ймовірність значної розбіжності між змінами реального ВВП і ВНД. Різниця між змінами в реальному ВВП і реальному ВНД, як правило, має назву «торговий прибуток» («збиток»).

Аналіз статистики платіжного балансу. Платіжний баланс країни – це систематична реєстрація економічних операцій, що здійснювалися протягом певного періоду часу між резидентами цієї країни та резидентами інших країн світу. Платіжний баланс дає докладну  характеристику зоавнішньоекономічного стану країни на макрорівні.  
Статистичні органи щомісячно проводять розрахунки торгівельного балансу країни з іншими державами та надають його органам управління та Національному банку. Торгівельний баланс формується на основі інформації, що отримується від підприємств та організацій усіх форм власності. Експорт товарів по країнах СНД .Система запису платіжного балансу має вигляд подвійного запису, при якій кожна операція відбивається двічі як у кредитовому, так і дебетовому рахунках. Кредитові рахунки використовуються для обліку потоків матеріальних ресурсів, що характеризують експорт, і фінансових потоків, що відбивають або зменшення іноземних активів країни, або  збільшення зовнішніх зобов’язань. Тобто вони фіксують приплив іноземної валюти в країну  в результаті будь-яких зовнішньоекономічних угод. Дебетові записи використовуються з метою обліку потоків матеріальних ресурсів, що характеризують імпорт, і фінансових потоків, що відбивають або збільшення активів, або зменшення пасивів, тобто відплив власної валюти. Суми кредитових і дебетових рахунків є рівними. Найбільш суттєвим напрямком використання даних платіжного балансу і супутньому йому балансі іноземних інвестицій є обгрунтування зовнішньої і внутрішньої економічної політики, оскільки диспропорції балансу, внутрішні і зовнішні інвестиції відіграють усе більшу роль в економічних і політичних рішеннях у взаємопов’язаній світовій економіці. Крім того, дані платіжного балансу застосовуються для аналітичних досліджень з вивчення причин, що зумовлюють диспропорції в балансі й обгрунтування заходів з їх коригування, оцінки взаємозв’язку між зовнішньою торгівлею  і прямими інвестиціями, вивчення міжнародної торгівлі послугами, потоків міжнародних банківських капіталів  цінних паперів, проблем зовнішнього боргу, зв’язків між валютними курсами і потоками поточного і капітального рахунків і т. ін.

Аналіз статистики валютних курсів. Становлення світової валютної системи відбувалося в кілька етапів – від золотого стандарту з фіксованими валютними курсами різних країнах до повного його скасування, що дало змогу окремим країнам проводити самостійну національну грошову політику. Невдала спроба повернення до твердого паритету валют на базі золотого стандарту стала поштовхом до об’єднання західноєвропейских країн у Європейську монетурну систему з механізмом фіксованих валютних курсів. Було створено європейську розрахункову одиницю – ЕКЮ. Нині країни Європейського економічного співтовариства об’єднались  валютний союз із єдиною валютою – євро.  
Поява обмінних курсів національних валют зв’язана з розвитком міжнародної торгівлі, що вже давно стала невід’ємною і значною частиною економічної діяльності країн світового співтовариства. Разом з тим обмінні курси впливають не тільки на міжнародну торгівлю, але і значною мірою впливають на національну економіку країни.  
Під обмінним курсом розуміють ціну валюти однієї країни, що  вимірюється в одиницях валют іншої країни. Обмінний курс дуже рухомий і на нього впливають стан платіжного балансу країни, рівень інфляції, співвідношення попиту та пропозиції валюти на валютному ринку, конкурентоспроможністьтовару даної країни на світовому ринку, політичні і військові фактори, а також цілий ряд інших опосередкованих, побічних чинників, що виявляють тимчасовий або постійний вплив на динаміку курсу валюти.

 

Задача 1.За наведеними даними динаміки статистики збитковості страхової компанії з імовірністю 0,997 визначити планові нетто-ставку та брутто-ставку. Частку навантаження прийняти в розмірі 25%. Умови страхування – стабільні

 

 

 

Квартал	Страхова сума	Страхове відшкодування	Коефіцієнт  збитковості на 100 грн. страхової суми q	( - )	( - )
	млрд. грн.
	1	2	3	4	5
І	75	1,05	1,59	- 0,31	0,0961
ІІ	130	1,85	1,52	- 0,38	0,1444
ІІІ	145	2,1	1,69	- 0,21	0,0441
ІV	160	2,8	1,85	- 0,05	0,0025
V	135	2,7	1,85	- 0,05	0,0025
VI	184	3,5	2,19	0,29	0,0841
VII	150	3,1	2,19	0,29	0,0841
VIII	120	2,35	2,33	0,34	0,1156
Разом	1099	19,45	15,21		0,5734

 

Середня фактична збитковість  страхової суми = 1,9;

середнє квадратичне  відхилення s =0,2678.

Планова нетто-ставка N:

                    N = q + t s ,                                    (16)

де t — коефіцієнт кратності відхилення, залежний від заданої ймовірності Р

при Р = 0,683    t = 1;

при Р = 0,954    t = 2;

при Р = 0,997    t = 3.

У даному разі   q = 1,9, s =0,2678.

З імовірністю Р = 0,997 можна очікувати, що рівень збитковості буде в межах або дорівнюватиме 1,9 +3 ·0,2678 =2,7034.

Нетто-ставка дорівнює коефіцієнту  збитковості, помноженому на ризикову надбавку, яка в умовах стабільного  страхування становить 5 %.

Нетто-ставка така: С_н  = 2,7034· 1,05 =2,8386.

Брутто-ставка обчислюється за формулою:

                 

                                   (17)

де Н — частка навантаження в обсязі брутто-ставки, яка визначається за даними про витрати страхової організації та її прибуток.

Якщо в розглядуваному випадку частку навантаження взято в розмірі 25 %, то брутто-ставка буде така:

(2,8386/100-25)*100 = 3,78

Отже, брутто-ставка становить 3,78 грн. на 100 грн. страхової суми, з яких 0,95 грн. припадає на потреби страхувальника.

 

 

Задача 2. Використовуючи дані про кредитування банками України, проаналізувати динаміку обсягу і структури залишків заборгованості.

Банки	Залишки заборгованості на кінець року, млн.грн.
	Базисний рік	Поточний рік
Національний	4580	5015
Комерційні	4160	4810

 

Проаналізуємо, для початку, динаміку обсягу залишків заборгованості банків України. Для цього побудуємо нову таблицю і внесемо в неї розраховані значення абсолютного та відносного відхилень.

Для визначення абсолютного  відхилення від обсягів поточного  року віднімемо обсяги базисного.

Нац. = 5015 – 4580 = +435 млн.грн.

Ком. = 4810 – 4160 = +650 млн.грн.

Для визначення відносного відхилення знайдемо відношення поточного  року до базисного і прирівняємо  його до відсотків.

Нац. = (5015/4580) * 100% - 100% =+ 9,5 %

Ком. = (4810/4160) * 100% - 100% = +15,6%

 

Банки	Залишки заборгованості на кінець року,млн.грн.
	Базисний	Поточний	Абсолютне(-,+)	Відн.(%)
Національний	4580	5015	+435	+9,5
Комерційний	4160	4810	+650	+15,6

 

Тепер проаналізуємо  динаміку структури залишків заборгованості банків.

Для цього визначимо  частку заборгованості кожного банку за поточний та базисний рік.

Національний банк

Баз. = (4580/(4580+4160))*100% = 52,4%

Пот. = (5015/(5015+4810))*100% = 51,4%

Комерційний банк

Баз. = (4160/(4580+4160))*100% = 47,6%

Пот. = (4810/(5015+4810))*100% 48,

 

 

Залишки заборгованості на кінець року,%
Банки	Базисний	Поточний	Динаміка (+,-)
Національний	52,4	51,04	1,36
Комерційний	47,6	48,9	+1,3

 

 

 

 

 

Задача 3. Населення сплатило за товари у звітному періоді 32486 тис. грн., за послуги – 7218 тис. грн. Індекс цін становить 1,06, індекс ставок і тарифів за послуги – 1,12. Розрахувати індекс купівельної спроможності гривні.

Індекс купівельної  спроможності грошей по країні в цілому отримують, як зворотну величину індексів — дефляторів ВВП, ВНП та НД. Для споживчого сектору окремо він обчислюється як зворотна величина індексу споживчих цін. Додаткова характеристика при цьому може бути отримана як зворотна величина індексу — дефлятора обсягу загального споживання населенням матеріальних благ та послуг.

Зведений індекс-дефлятор ВВП за своєю ідеологією відповідає агрегатному індексу цін Пааше, за методикою практичного розрахунку він є середньогармонійним зваженим індексом, в якому як варіанти виступають індекси цін на кінцеву продукцію та послуги окремих галузей:

                          

= = ,                                              (18)

де åq₁p₁ — загальна вартість продукції та послуг всіх галузей в поточних цінах звітного періоду (ВВП в поточних цінах), 

åq₁p₀ — сума вартості продукції окремих галузей, перерахована за методами, викладеними вище, в ціни базового періоду (ВВП в порівнянних цінах),  

i_p — галузеві індекси цін на продукцію та послуги.

                                               åq₁p_{1 /}å i_p

                          Іспр.грн.  =   __________                                                  (19)