Парадигма відмінка в англійській мові

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 21:53, курсовая работа

Описание

Мета дослідження – дослідити новітні погляди й тенденції щодо відмінкової парадигми у сучасній англійській мові.
Завдання дослідження:
визначити поняття «відмінок» у сучасній англійській мові;
окреслити історію розвитку родового відмінка англійської мови;
надати класифікацію відмінків англійської мови за семантичними характеристиками;
проаналізувати особливості вживання відмінків на матеріалі сучасної англійської публіцистики.

Содержание

ВСТУП…………………………………………………………………………..3
Розділ 1. ВІДМІНКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ.
«Відмінок» в англійській мові…………………………………………….4
Проблема та статус відмінка англійського іменника……………………5
Класифікація відмінків англійської мови за семантичними характеристиками. Історія розвитку родового відмінка………………...7
Висновки до Розділу 1………………………………………………………...11
Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЧАСТОТИ ВЖИВАННЯ ВІДМІНКІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ………………………………………………………………..……..12
Висновки до Розділу 2………………………………………………………..17
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………...1
SUMMARY………………………………………………………………………2
СПИСОК ВИКОРИСАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ…………………22

Работа состоит из  1 файл

Парадигма відмінка в англійській мові.docx

— 57.35 Кб (Скачать документ)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІНОЗЕМНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КАФЕДРА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з практичного курсу основної іноземної мови

на тему: «Парадигма відмінка в англійській мові»

 

 

 

 

Студентки 3 курсу 33 групи

напряму підготовки: 6.020303. Філологія

Мова і література (англійська)

Сільченко Альони Олегівни

Керівник:

Чумак Людмила Миколаївна

Національна шкала_________________

Кількість балів:________Оцінка: ECTS_________

Члени комісії_______________________________

           _______________________________

          _______________________________

 

 

 

м. Житомир – 2012 рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………..3

Розділ 1. ВІДМІНКИ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ.

    1. «Відмінок» в англійській мові…………………………………………….4
    2. Проблема та статус відмінка англійського іменника……………………5
    3. Класифікація відмінків англійської мови за семантичними характеристиками. Історія розвитку родового відмінка………………...7

Висновки до Розділу 1………………………………………………………...11

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЧАСТОТИ ВЖИВАННЯ ВІДМІНКІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ………………………………………………………………..……..12

Висновки до Розділу 2………………………………………………………..17

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………...18

SUMMARY………………………………………………………………………20

СПИСОК ВИКОРИСАНИХ  ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ…………………22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  дослідження. Англійська мова, як і будь-яка інша, хоча і повільно, але постійно змінюється. Це стосується всіх її складових частин, у тому числі і найбільш тривкої щодо змін граматичної будови. У вітчизняній і зарубіжній лінгвістиці різні аспекти категорії відмінка були визначальними. Вони характеризували сильні та слабкі сторони своїх прихильників. Найбільш відомими в сучасному мовознавстві вважають семантичну концепцію відмінка Ч. Філлмора, синтаксичну – С. Куриловича і морфологічну – Р.Якобсона.

Проблема сутності категорії  відмінка досліджувалась такими вітчизняними й зарубіжними вченими як В.В.Виноградов, М.М.Шкільник, О.М. Пєшковський, І.К. Кучеренко, Р.А.Будагов, І.Р.Вихованець та ін..

Незважаючи на відносну розробленість  вибраної нами теми, ми вважаємо, що в  сучасній мовознавчій науці відсутнє цілісне й системне розуміння парадигми відмінкових відношень, і поняття англійських відмінків зокрема.

Об‘єкт дослідження – категорія відмінка сучасної англійської мови.

Предмет дослідження – особливості вживання й використання відмінків у сучасній публіцистиці англійською мовою.

Мета дослідження – дослідити новітні погляди й тенденції щодо відмінкової парадигми у сучасній англійській мові.

Завдання дослідження:

    • визначити поняття «відмінок» у сучасній англійській мові;
    • окреслити історію розвитку родового відмінка англійської мови;
    • надати класифікацію відмінків англійської мови за семантичними характеристиками;
    • проаналізувати особливості вживання відмінків на матеріалі сучасної англійської публіцистики.

 

Розділ 1.

ВІДМІНКИ В  АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ

    1. «Відмінок» в англійській мові

Граматична категорія  відмінка є категорією морфології. Це пов’язано з тим, що категоріальне  значення предметності виражається  системою морфологічних форм, а морфологічні засоби вираження мають компоненти категорії – грамеми. За кількістю  грамем морфологічна категорія відмінка є семичленною у російській та українській мовах (називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний відмінки). Грамема – це найменший компонент граматичної категорії. [15, c. 39] За визначенням академіка В.В. Виноградова, «відмінок – це форма імені, яка виражає його відношення до інших слів у мові» [4, c. 168]. Як зазначав Р.А. Будагов, «відмінок – це не проста форма імені, а єдність форми і значення» [3, c. 246].

Залежно від значення слів, з якими іменник зв’язується  в реченні, всі відмінки поділяються  на дві великі групи: придієслівну, тобто ті, що вживаються з дієсловом і приіменну – це такі, які можна спостерігати в реченні біля іменника і поєднанні з прийменником або без такого. М.М. Шкільник підкреслював, що загальне значення категорії відмінка іменника знаходить свій вияв у часткових значеннях окремих відмінків і відноситься до них як родове поняття до видового [25, c. 93]. О.М. Пєшковський звертав особливу увагу на велику організуючу роль відмінків іменників у системі мови. Вчений зауважував, що вони своїми формами не вносять змін у речове значення слова. Він пояснював, що відмінки «виражають відношення між нашими словами, уявленнями і тим створюють зв’язну мову – думку. Без них наша мова розпалася би на окремі беззв’язні слова, а мовна думка – на окремі уявлення» [18, c. 147].

Як слушно зауважував І.К.Кучеренко, поняття «відношення іменника до інших слів у реченні» не можна ототожнювати з поняттям «синтаксична функція». Науковець пояснював це твердження тим, що часто однакові відмінки іменників можуть виражати в реченні різні його синтаксичні функції. Категорія відмінка іменника – це граматична категорія складного характеру. Складність її пояснюється зв’язком із семантичною, синтаксичною і морфологічною структурами мови [13, c. 31].

Англійській термін «case» (відмінок) походить з латинського віддієслівного іменника casus, утвореного від дієслова cadere, cecidi, casum – падати. Латинський же термін, як, між іншим, і назви всіх відмінків, окрім аблятива, є калькою грецьких термінів.

У граматиці сучасної англійської  мови існують два підходи до визначення семантичного змісту відмінків. Один полягає  в повному охопленні семантичних  функцій, які виражає відмінкова форма. Тому прихильники такого підходу  включають у сукупність відмінкових  семантичних функцій різноманітні значення: як відмінкові (функція суб’єкта, об’єкта, знаряддя, способу, адресата тощо), так і невідмінкові (обставини  часу, предикативне значення тощо). І  навіть значення, які не належать відмінкам, але приписані їм під впливом  лексичного оточення відмінків або  які мають явно лексичний характер.

Кожен відмінок має своє певне значення. Вживання з прийменниками  ще більше розширює й збагачує відмінкові значення.

 

    1. Проблема та статус відмінка англійського іменника.

Існує декілька поглядів на природу структурних протиставлень  на зразок cat – cat’s, cats – cats’, і, відповідно – на статус форманта -’s. Згідно з одним з них, в англійській мові визнається двочленна відмінкова парадигма, представлена грамемами Common Case та Genitive (Possessive) case. Мовознавці, які визнають наявність відмінка в англійській мові [1; 11] не піддають це твердження лінгвістичній перевірці і не обґрунтовують його науковою аргументацією, а радше подають його як аксіоматичне. Згідно з протилежним поглядом, наявність в англійській мові морфологічної категорії відмінка заперечується [9, c. 118]. Серед аргументів, які свідчать про те, що не можна говорити про існування загального відмінка та генетива в англійській мові, наводять такі:

1) так званий «загальний  відмінок» своєю формою не  передає жодних відношень, поза контекстом іменник у такій формі виражає лише значення числа;

2) формант -s’ здатний оформлювати не лише окремі іменники, але й словосполучення на зразок Sarah and Jane’s house;

3) система генетива є дефектною – його уникають вживати з іменниками у формі множини, утворюваній за допомогою закінчення -s оскільки така форма фонетично омонімічна формі однини: mother’s – mothers’. За окремими даними, йдеться не лише про фонетичний збіг подібних приголосних, що утруднює вимову такої форми, але й про те, що іменники у формі множини взагалі виявляють тенденцію не вживатися у формі генетива [7, c. 51];

4) основною функцією генетива є вираження відношень між номінативними частинами мови, а не для синтаксичного узгодження, яке є головною функцією відмінка взагалі;

5) здатність форманта  -s’ приєднуватися не лише до іменних частин мови, але й до дієслів, прислівників та навіть службових частин мови, наприклад, the man I met’s hat; the child we saw yesterday’s toy; the student I spoke to’s boot. А. Бергз та Д. Штайн зазначають, що інтерпретувати фрази на зразок the man I saw yesterday, but who disappeared in the crowd’s hat є досить складно, і тому такі випадки обмежені у використанні [29];

6) фонологічна стабільність мовної реалізації генетива, що не є характерним для традиційної реалізації відмінкових форм: пор. серед формантів генетива в російській мові наявні такі різні форми як –а, -й, -ов, -ей, -ев та нульова морфема [23, c. 70];

7) за окремими дослідженнями на вживання/не вживання генетива дуже впливають соціальні та стилістичні чинники, зокрема він набагато частіше зустрічається в текстах публіцистичного стилю, ніж в текстах наукового стилю, а також частіше в англійській мові Америки, аніж у мові Великої Британії [27, c. 217].

У працях М.Я.Блоха була обґрунтована спроба поєднати позитивний зміст обох концепцій – теорії заперечення існування відмінків в англійській мові і теорії наявності двочленної відмінкової парадигми. На його думку, слід визнати існування двочленної відмінкової парадигми в англійській мові, де загальний відмінок є прямим, а генетив – єдиним непрямим відмінком, який виражається не зміною форми слова, а за допомогою «частки» -'s. Про те, що експонент -'s є саме часткою, на думку М.Я.Блоха свідчить той факт, що цей експонент завжди виступає у постпозиції і здатен оформлювати не лише окремі іменники, а й іменникові групи [2]. Слабкою стороною цієї аргументації є неврахування таких властивостей граматичної категорії як регулярність: за твердженням С. Д. Кацнельсона «в лексико-дистрибутивному плані відмінки вирізняються властивістю тотальності» [28, c. 429], тобто відмінкова парадигма має охоплювати переважну більшість іменників. У випадку з англійською мовою мовна система дозволяє використання конструкції з генетивом лише з невеликою групою іменників, хоч останнім часом це обмеження долається мовною системою. Крім того, конструкції, утворені за допомогою «частки» не можна визнати морфологічно утворюваними відмінковими формами. Таким чином, постає питання – чи є форма, виражена експонентом -'s відмінковою.

 

    1. Класифікація відмінків англійської мови за семантичними характеристиками. Історія розвитку родового відмінка.

У сучасній лінгвістиці існують  два застосування терміна відмінок – формальне і семантичне. Семантичні відмінки мають вираження тим  чи іншим способом у будь-якій мові.

Формальні відмінки є однією з характерних ознак граматичної  системи мов синтетичної будови; разом із прийменником, постфіксами  та порядком слів вони служать для  вираження семантичних відмінків [21]. А.В.Гладкий у своїй статті «Нарис формальної теорії відмінка» подає таке визначення семантичного відмінка: «семантичними відмінками іменника ми називаємо ті відмінки, які визначаються не лише його синтаксичною роллю, а й семантичною…». Синтаксичним відмінком А.В. Гладкий називає «всяку множинність, що є або мінімальною сферою керування, або зв’язкою сфер керування» [7, c. 50-51].

У функціональній граматиці  існує два підходи до трактування  семантичного змісту відмінків [8]. Один із них повністю охоплює семантичні функції відмінкових форм. Науковці, що дотримуються такого підходу, зараховують до сукупності відмінкових семантичних функцій різнорідні значення: як власне відмінкові (функції суб’єкта, об’єкта, знаряддя, засобу, адресата тощо), так і невідмінкові (обставини часу, предикативне значення тощо). До такої сукупності семантичних функцій відмінків можуть належати і значення, що не властиві відмінкам, а надані їм під впливом лексичного оточення відмінків.

На думку вчених, є більше підстав дотримуватися вузької  інтерпретації відмінкових значень. Власне відмінкова семантика стосується лише предметності, що знаходить реалізацію в різних семантико-граматичних  предметних функціях. Залежно від  семантичної природи означуваного слова мовознавці виводять значення відмінків: суб’єкта дії, суб’єкта стану, об’єкта дії, об’єкта стану, адресата дії, знаряддя дії, засобу дії [12, c. 183].

Жоден з давніх індоєвропейських відмінків не був так чітко  визначений у семантичному відношенні, щоб можна було сказати, що він  має лише одну функцію або вживання, що відрізняє його від інших відмінків. Родовий відмінок поєднує в собі дві функції, що відповідають двом окремим відмінками – родовому і партитиву. Проте першу можна визначити тільки в узагальненому вигляді – як приналежність до чого-небудь, ставлення до чого-небудь, зв'язок з чим-небудь (англ. belonging to, belonging together, appertaining to, connexion with, relation to, association with); в англійській мові вживання цього відмінка вельми обмежена. І все ж він передає такі різні відносини, як Peter's house «будинок Петра», Peter's father «батько Петра», Peter's son «син Петра», Peter's work «робота Петра», Peter's books «книги Петра» (ті, які йому належать, і ті, які він написав), Peter's servants «слуги Петра», Peter's master «господар Петра», Peter's enemies «вороги Петра», an hour's rest «годинний відпочинок», out of harm's way «від гріха подалі» і т. д. Деякі граматисти намагаються класифікувати ці різноманітні випадки вживання родового відмінка; однак значення нерідко залежить не від вживання родового відмінка, а від власного значення кожного з двох з'єднаних слів, і тому їх особливості завжди без труднощів розуміються слухачем [20, c. 257].

Информация о работе Парадигма відмінка в англійській мові