Грецькі запозичення в сучасній англійській мові

ГРЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ В  СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

ВСТУП

Поповнення словникового складу мови здійснюється різними засобами. Так, ними можуть бути запозичення з  інших мов, розширення значень уже  існуючих слів. Процес збагачення мови за рахунок раніш невідомих одиниць проходить постійно, освіжаючи та оновлюючи мову. Ось чому вивчення системи словотвору англійської мови, її компонентів, ступенів їх  продуктивності та варіативності є таким необхідним.

Одним із засобів появи нових  слів є запозичення. До факторів, що впливають на виникнення нових одиниць як правило відносяться: екстралінгвістичні фактори – науково-технічний та соціальний прогрес, поширення інформаційного потоку; лінгвістичні фактори – тенденція до мовної економії, прагнення до аналітичності.

Вивчення процесу запозичення є однією з найголовніших ланок лексикології. Цю проблему розглядали багато лінгвістів (L.P.Smith, H.Bradely, T.R.Lounsbury, G. Mike-Hight, S.G. Gavrin та інші). Добре відомо, що англійська мова – суміш германських і романських елементів. Це змішування призвело до інтернаціонального характеру словника.

У наш час англійська мова є універсальною  мовою глобального суспільства. Однак, в англійському словнику істотний відсоток слів походить з інших мов, багато з них – слова грецького  та латинського походження.

Актуальність роботи зумовлена необхідністю визначення лінгвістичного статусу запозичень. Проблема моделювання неологічних одиниць є актуальною у зв’язку з сучасним розвитком лінгвістики. Актуальним є визначення простих для вживання запозичень, розпізнавання тенденцій реалізації семантичного і прагматичного наповнення. Важливість даного дослідження визначається недостатньою вивченістю функціональних особливостей запозичених слів грецького походження на сучасному етапі розвитку англійського мови.

Мета роботи полягає у визначенні статусу грецьких запозичень у парадигмі комунікативних одиниць і встановленні їх семантико-функціональних особливостей англійської мови.

Поставлена мета досягається шляхом вирішення комплексних завдань:

- розглянути основні джерела і шляхи проникнення запозичень в сучасну англійську мову;

- дослідити особливості запозичення  слів грецького походження на  основі етимологічного аналізу;

- проаналізувати особливості синтаксичної  та семантичної організації слів  грецького походження;

Наукова новизна полягає у тому, що у роботі подано перший досвід вивчення слів грецького походження в різних сферах, таких як міфологія, Біблія, література, історія і філософія.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що в ній здійснено вивчення природи запозичень, питань словникового складу англійської мови на основі грецьких запозичень.

Практичне значення магістерської полягає у можливості використання її результатів у вивченні лексикології, стилістики, фонетики та практики англійської мови.

Методика дослідження носить комплексний характер із використанням етимологічного, контекстуального, порівняльного та кількісного аналізу.

В процесі роботи було використано словники, наукові та періодичні видання англомовних  країн та країн СНД.

 

 

 

 

 

 Роль запозичень в розвитку словникового складу англійської мови.

Англійська мова пройшла через  багато періодів, протягом яких була запозичена величезна кількість слів. Ці періоди  співпадають з часами культурного  зв’язку між англомовним та іншомовним населенням [7, 26].

Роль запозичень (borrowings, loan words) в різних мовах неоднакова і залежить від конкретно-історичних умов розвитку кожної мови. В англійській мові відсоток запозичень значно вищий, ніж в багатьох інших мовах, тому що вона мала можливість запозичувати іншомовні слова в умовах прямого контакту: спочатку в середині сторіччя від загарбників, що змінювали один одного на Британських островах, а пізніше – в умовах торгівельної експансії і колонізаторської активності самих англійців. Підраховано, що кількість передвічних слів в англійському словнику складає всього 30 %.

Не можна вважати, що роль слів в  мові визначається тим, чи є воно запозиченим, чи передвічним. Тим паче, що найбільше  вживані прислівники, прийменники, сполучники, прислівники часу та місця, всі допоміжні і модальні слова, всі сильні дієслова і займенники, всі числівники, включаючи second, million, billion є в сучасній англійській мові передвічними словами.

Той чи інший вплив однієї мови на іншу завжди пояснюється історичними  причинами: війни, завоювання, мандри, торгівля і таке інше, - призвело до тісної взаємодії різних мов. Інтенсивність притоку нових запозичених слів в різні періоди різноманітна. В залежності від конкретних історичних умов, вона то збільшується, то падає. Ступінь впливу однієї мови на іншу при цьому залежить здебільшого від мовного фактору.

Помилкові уявлення, які переважали в лінгвістиці відносно проблеми запозичень, не зводились лише до перебільшення  їх ролі в розвитку мови. Сам підхід до теми був одностороннім і формальним. Дослідників цікавили здебільшого джерела та дати запозичення.

Треба приділяти увагу не тільки питанню від кого запозичення, а  й тому що додалося та було створено в результаті запозичення слова  від іншого народу. Необхідно творчо підходити до питання і тим самим створювати можливість виявити закономірності, яким підпорядковується розвиток словникового складу мови, пояснити явища, які відбуваються в ньому і виявити їх причини. Це можна пояснити прикладами.

Досліджуючи розвиток слова sport, ми не будемо зупинятися на тому, що це слово запозичене в середньоанглійський період із старофранцузької мови, де воно було desport і походило з латинської desportus. Desport та desportus значили відволікання, відхилення, при запозиченні відбулася спеціалізація значення і в середньоанглійській мові ці слова мали більш загальне значення, ніж у сучасній, де означає спорт, розвагу. У цей період із французької мови в англійську запозичувалися й інші слова, які були пов’язані з розвагами заможних людей. Це пояснюється тим, що в XІ столітті нормандські барони стали власниками країни, англосаксонська верхівка завоювала їх звичаї і нормандський діалект старофранцузької мови. Слово sport підкорюється англійській системі граматичних змін іменників, отримуючи можливість в множині закінчення –s. В ньому не тільки замінюються всі звуки англійськими, але й відпадає перший склад. В новоанглійській мові це слово має ще деякі зміни в семантиці і означає фізичні вправи, у вигляді ігор та змагань.

В словниковому складі англійської  мови паралельно зберігається дієслово disport – розважатися, яке називається маловживаним.

Зараз в сучасну англійську мову були запозичені слова з різних мов, які зберегли своє значення. Наприклад, aiki-jutsu, boutique, kelim, kletten prinrip. Ці слова здебільшого мають те ж значення, яке вони мали в похідній мові, але деякі з них приймають більше значень, ніж вони мали.

Таким чином, жодне нове поповнення словника запозиченими словами не може пройти безслідно для словникового складу. Запозичене слово приймає  на себе одне або декілька значень семантично близьких до нього слів, що вже раніше існували в мові.

Взаємодія запозичень і словникового складу мови, що їх прийняла, добре видна  з історії слів, які означають  поняття-синоніми до слова work. Після запозичення в середньоанглійський період дієслів: labouren “працювати” (із ст.-фр. labourer, лат. laborare) і travaillen “важко працювати” (із ст.-фр. travaillen, лат. trepaliare “мучити”), перше з них залишилось близьким до англійського swincan, друге дієслово travailler не витримало конкуренції з дієсловом werken і має значні зміни в змістовій структурі, після цього його основне значення – “мандрувати” to travel.

Деякі зміни проходять із словами, які були запозичені з французької  мови. Слово extheticienne було запозичене англійською мовою, де зберегло своє значення, але змінило вимову – aestheticlenne.

Загальний закон явищ мови до проблеми запозичень можна сформувати так: усілякі  зміни в словниковому складі мов  і у вигляді проникнення іншомовних запозичень тягне за собою семантичні і стилістичні зміни в словах, які вже є в мові.

Неологізми-запозичення в англійському словниковому складі являють собою  ту сферу лексики, яка найбільше  та безпосередньо рефлектує історію  Англії та її традиції, показуючи вплив  на мову зовнішніх нелінгвістичних причин [10, 28-29]. Тому їх необхідно прослідити в хронологічній послідовності, пов’язуючи зі змінами, які проходили в культурному та історичному житті країни.

В письмовій формі сучасної англійської  мови дуже вживані літерні скорочення від таких виразів, які при читанні змінюються англійським перекладом.

В сучасній англійській мові численними є французькі запозичення: boutique, fresee, fromage, pêcher, unijombist, tranche, wsogist, які здебільшого зберегли своє лексичне значення. Вони проникають головним чином не в загальний словниковий фонд, а в визначені рівні словникового складу. Французькі запозичення іноді важко відрізнити від латинських. Наприклад, слово figure могло перейти прямо з латини: figura та з французької figure.

Зараз багато слів запозичується з німецької мови: kletten pririp, untermensch, blitz angst; з шотландської: slogan, whisky, clan.

Численними є запозичення-неологізми з шотландської мови: slogan, whisky, clan.

Неологізми-запозичення з китайської та японської мови означають назви різноманітних способів боротьби: aiki-do, aiki-jutsu.

Запозичені слова з російської мови пов’язані з подіями, які  відбувалися в цій країні в 90-х  роках ХХ століття – з політичними  явищами: perestroika, glasnost, khozraschot, prizhok та інші. Всі ці слова були запозичені як в усній, так і в письмовій формі, не змінивши своє значення і склад.

Найважливіші ознаки слів латино-романського  походження такі: перевага двоскладових і багатоскладових слів з префіксами, які закінчуються на приголосні: ab-, ad-, -corn, -dis, -ex,- in,- im; подвоєння приголосних: bb, cc, ll, mm, nn, pp.

Нечисленні неологізми-запозичення  з італійської, голландської і іспанської мов свідчать про культурні зв’язки  з цими країнами: ісп. – ÈL NIŇO, nacho, guerilla, junta; італ. – biasco, motto; порт. – favela, favelado.

Мови тюркських народів залишили багато слідів в найрізноманітніших мовах, в тому числі і в англійській. В останній існує понад 400 тюркізмів, 55% з яких складають етнографічні реалії, 26% відносяться до суспільно-політичного життя, 19%  є природними. Серед найважливіших реалій такі слова, як badian, irbis, jougara, kelim та інші. До цієї групи відносяться назви мінералів: dashkesanite, turanite. Найбільш освоєні суспільно-політичні реалії: bash-borouk, begum, effendi, kofban, mamebuke. Серед етнографічних реалій є слова, які стали невід’ємною частиною англійської лексики: caviar, coach, kumiss, macrame, vampire.

Тюркські слова англійською  мовою запозичувались як при прямих контактах, так і через мови-посередники. Одним з найбільш вживаних тюркізмів в сучасній англійській мові є слово kelim – “накидка для диванів та крісел”.

Тюркізми переходили в англійську мову через різні мови, наприклад, німецьку: shabrack, trabant; іспанську: bocosin, lackey; італійську: bergamot, kiosk. Найбільша кількість тюркізмів перейшла в англійську з французької: badian, caique, caviar, turknose, sabot та інші.

В сучасній англійській  мові набувають розповсюджень слова  з африканської мови: tote, gumbo, jambalaya; індійської: paneer, ghari; ідіш: kabitrer, bagel, schmo.

Англійська продовжує  запозичувати іншомовні слова, переважно  латинські та грецькі, до теперішнього часу.

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Етимологічна  структура словникового складу  англійської мови на основі  грецьких запозичень

Зазвичай говорять, що головною рисою англійської мови є її змішаний характер. Багато лінгвістів (L.P. Smith, H. Bradely, T. R. Lounsbury) вважають, що іноземний вплив є найголовнішим чинником в історії англійської мови. Ця теорія підтримується лише з точки зору словникового запасу, оскільки граматика і фонетика англійської мови дуже стійкі і не легко потрапляють під вплив інших мов. Однак, говорити про змішаний характер мови в цілому неправильно [3,327-328]. Щоб зрозуміти природу англійського словника і його історичного розвитку, необхідно розглядати  етимологію його різних періодів, історичних причин їх появи, порівняльну важливість місцевих і запозичених елементів в поповненні англійського словника. Перед описом словникового запасу англійської мови ми повинні згадати деякі терміни [21, 209].

За походженням словниковий  запас поділяється на дві основні  групи: місцеві та запозичені елементи.

Як відомо з найраніших доступних рукописів староанглійського  періоду, місцеве слово – слово, яке належить до первинного англійського мовного запасу [9, 267]. Найчастіше термін "місцевий" використовується для позначення слів англосаксонського походження, який був занесений до Британських Островів з континенту в 5-му столітті германськими племенами. Однак, термін часто застосовується до слів, чиє походження не може відноситися до будь-якої іншої мови [17,248].

Місцеві слова – короткі, прості слова, які англомовне населення  використовує в звичайних щоденних ситуаціях.

Місцеві слова об’єднуються в п’ять основних груп.

body parts	foot, mouth, thumb
family relationships / kinship terms	father, brother, mother
everyday, natural objects	rock, house,hill
physical acts	think, drive, ride
physical characteristics	red, cold, young