Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Января 2013 в 17:30, курсовая работа
Наша робота присвячена вивченню граматичних категорій іменника французької мови. В ній ми розглянемо питання, які пов'язані з особливостями цих категорій, функціями та способами їх вираження. Актуальність цієї теми полягає в тому, що граматичні категорії іменника – дуже важливі для практичного оволодіння мовою. Ускладнює цю тему те, що вона не піддається логічному осмисленню, а також розбіжність числа та роду між французькими та українськими іменниками. Потрібно відзначити, що питання про категорію роду у французькій мові часто стає предметом суперечок між ученими.
Всуп ……………………………………………………………………...4
Розділ 1. Іменник, як частина мови та його функції………….......6
1.1. Історичний розвиток іменника ……………………………………7
1.2. Функції іменника…………………………………………………..8
1.2.1. Морфологічні функції іменника…………………………………8
1.2.2. Синтаксичні функції іменника…………………………………..12
Розділ 2. Граматичні категорії іменника…………………………..14
2.1. Категорія роду іменника…………………………………………...15
2.1.1. Засоби вираження роду іменника……………………………….15
2.1.2. Рід в іменниках, що позначають назви істот…………………...20
2.1.3. Рід в іменниках, що позначають назви неістот ………………..21
2.2. Категорія числа іменника………………………………………….23
2.2.1. Засоби вираження числа іменника……………………………....23
2.2.2. Семантика форм числа іменника………………………….........25
Висновки ………………………………………………………………..28
Список використанних джерел…………………………………...….29
У французькій мові форма мн. числа легко приєднується до різних семантичних розрядів іменників і використовується як засіб розширення номінативних можливостей мови [ 6; 17 ].
В результаті виконання нашої
роботи ми вивчили та дослідили грама
Отже, іменник – самостійна частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто? що?, та є однією з двох головних частин мови. Рід і число є морфологічними категоріями іменника, вони відображають класифікацію об'єктів та їх кількісну характеристику. Засоби вираження цих категорій у сучасній мові значною мірою стерті, особливо в усному мовленні. Нерідко поза контекстом і використанням службових слів рід і число іменника не виявляються. На відміну від української мови у французькій є тільки два роди чоловічий (masculin) і жіночий (féminin). Розрізняють два числа: однину (le singulier) та множину (le pluriel). Граматичні категорії іменника виражаються в більшості випадків формами артикля або закінченнями.
Таким чином, у ході нашої
роботи нам вдалося не тільки
розширити свої знання в
Список використаних джерел
1. Волкова З.Н . Истоки французской литературы и языка: Учебное пособие. – М.: Веселая школа, 1983. - 168с.
2. Басманова А. Г., Турчина Б. И. Именные части речи во французском языке. Трудности французской грамматики. Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1991. -160с.
3. Богородицкий В.А. Введение и изучение современных романских и германских языков. – М.: Лабиринт,203. –360с.
4. Болдина Л.А. История французького языка. – Ростов н/Дону.:Феникс, 2006. – 160с.
5. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французкого языка. Морфология. – М.: Высшая школа, 1976. –320с.
6. Дауэ К. Н., Жукова М. В. Справочник по грамматике французского языка для старших классов средней школы. – М.: Просвещение, 1968. –288с.
7. Илия Л.И. Очерки по грамматике современного французкого языка.– М.: Высшая школа, 1970. – 178с.
8. Илоченко Л. Ф. Грамматика интенсивного французского языка.– М.: Методика , 1997. – 256с.
9. Калифман З.Н. Истоки французкого языка. – М.: Высшая школа,193. –168с.
10. Катагощина Н.А. История французкого языка. М.: Высшая школа,1976. – 320с.
11. Морозов В.В. Теоретическая грамматика и семантика. М.: НВИ–Тезарус,2002. –220с.
12. Николоская Е. К. ,Гольденбер Г. С. Грамматика французского языка. – М: Высшая школа,1974. – 364с.
13. Попова И.Н., Казакова Ж.А. Грамматика французского языка. – М.: Нестор Академик Паблишерз,2003. – 480с.
14. Попова И.Н., Казакова Ж.А., Ковальчук Г.М. Французский язык. – М.: Нестор Академик Паблишерз,2003. – 576с.
15. Реферовская Е.А., Васильева А.К. Теоретическая грамматика современного французского языка. – М.: Просвещение, 2002. –217с.
16. Сабанеева М.К., Щерба Г.М. История грамматики французкого языка. – М.:Высшая школа , 2001. –463с.
17. Сергиевский М.В. История французкого языка. – М.:Полиграфкнига,1938. – 287с.
18. Скрелина М.Л. Истоки французкого языка. – М.:
Высшая школа,2001. – 463с.
19. Тарасова А.Н. Французский язык . Практикум по теоретической грамматике. – М.:Высшая школа,2003. –210с.
20. Флодина Л.Н., Родова Л.Н. Справочник по грамматике французского языка. – М.: Высшая школа, 1969. –310с.
21. Халифман Э.А. Пособие по изучению грамматики. – М.: Высшая школа, 1981. – 295с.
22. Хроленко А.Т. Теория французского языка . – М.: Флинта,2004. –203с.
Информация о работе Особливості граматичної категорії іменника французької мови