Характеристика сленга як емоцийно-забарвлена лексика

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 12:11, курсовая работа

Описание

Актуальність теми. Лексичний склад англійської мови, як і будь-якої іншої мови, містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Мовний субстандарт як невичерпне джерело поповнення мови потребує ретельної уваги лінгвістів. Уже сама властивість субстандартної системи лексики постійно поновлюватись є цікавою для вивчення цього явища як у теоретичному, так і в практичному планах. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему “мова та її середовище”, яка має важливість не тільки для соціальної, але й для “внутрішньої” лінгвістики.

Содержание

ВСТУП ……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. СЛЕНГ ЯК ЛЕКСИКА ОБМЕЖЕНОГО ВЖИТКУ.………….5
Сленг як особлива лексична категорія ……..……………………...5
Загальні відомості про лексику обмеженого вжитку……………...7
Класифікація, функції і особливості сленгу...…..….…………….10
РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЧНІ ВІДМІННОСТІ ТА ПОДІБНОСТІ АНГЛІЙСЬКОГО СЛЕНГУ…………………………………………...17
2.1. Арго як підвид спеціального сленгу …………………….………...17
2.2. Римований сленг як підвид спеціального сленгу ………..………..22
2.3. Лексико-семантичні аспекти молодіжного сленгу англійської мови………………………………………………………………………..23
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….28
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………30

Работа состоит из  1 файл

готова СЛЕНГ.docx

— 77.83 Кб (Скачать документ)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

В результаті виконаної курсової роботи ми розглянули особливості англійського сучасного сленгу, дослідили його склад та принципи утворення, класифікацію, бачення різних авторів на проблему його зародження, значення сленгу в мові та розглянули приклади сучасного молодіжного сленгу. Здійснивши аналіз, ми можемо зробити наступні висновки та узагальнення.

Спочатку сленг використовувався лише в окремих соціальних групах, а потім перейшов у загальне використання. Таким чином, сленгізми є загальнозрозумілими для всіх соціальних груп того чи іншого мовного суспільства. Спочатку вчені не виділяли сленг як окреме лексикологічне поняття. Цей термін використовувався лише в якості синоніму терміну «кент», потім – «жаргон». В кінці 19 століття ці три поняття розділилися і стали позначати різні мовні явища. Деякі вчені до цього часу вважають, що сленг – це груба мова або жаргон окремих соціальних груп. Але насправді сленг є особливою нелітературною мовою. Він є компонентом просторіччя.

Термін сленг є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість. До лексики обмеженого вжитку також належать професіоналізми, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг). Сленг, за В. Г. Вілюманом, поділяється на загальний та спеціальний. Загальний – загальнозрозуміла, розповсюджена соціальна мовна мікросистема. Спеціальний сленг – це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо.

Арго – це мова вузької соціальної групи. Відзначається наявністю слів, незрозумілих для сторонніх. Римований сленг – це жартівливі висловлення в буденній мові, є дуже розповсюдженим.

Важливими є дослідження сленгу, який найбільш розповсюджений серед молоді. Молоді люди більш емоційні, їм важливо мати певну свою створену мову важко зрозумілу для інших – мати свій особистий код для спілкування. Саме тому у сленгу весь час виникають нові слова, а інші зникають, або продовжують використовуватися лише в дуже вузьких колективах та групах. Таким чином, ми можемо стверджувати, що англійський молодіжний сленг та сленг загалом є дуже різноманітним та цікавим для дослідження, адже в ньому присутні запозичення зі сленгів багатьох інших мов: з німецького, французького, іспанського, єврейського, хінді тощо.

Молодіжний сленг – динамічне утворення. В утворенні сленгізмів приймають участь такі зміни, як: зміни голосної чи приголосної, чи двох приголосних та двох голосних, можуть створюватись слова, які за змістом нічого не несуть, але при вигуку мають специфічне емоційне забарвлення тощо. Це все для того, щоб полегшити мову, робити її «живою», змінливою, цікавою та легкою.

Отже, сленгова лексика характеризується нестійкістю: вона постійно поповнюється новими словами, які поступово стають загальновживаними і або переходять в розряд коллоквіалізмів, або зникають взагалі, поступившись місцем новим словам.

У цілому, дана курсова робота показала, що використання сленгових одиниць  надає експресивне забарвлення  мові .Сленг з його надзвичайним семантичним багатством, з його вражаючою  різноманітністю асоціацій, з його великим емоційно – діючою  силою і порівняно великою доступністю для розуміння являє собою ефективний засіб з точки зору прояву людиною своєї індивідуальності, передачі своїх думок і почуттів у найрізноманітніших ситуаціях.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Список використаної англомовної літератури:

1. AK – A. H. King: The Language og Satirized Characters in Poetaster`, Lund, 1941.

2. ATS – The American Thesaurus of Slang by Lester V. Berrey and Melvin Van den Bark, N. Y., 1962

3.BL – H. Baumann. Londinismen – Slang and Cant, Berlin, 1887.

4. DAS – Dictionary of American Slang. Compiled by H. Wentworth and S. B. Flexner, N. Y., 1960

5. E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday. London, 1960, p. 2-3.

6. H. L. Mencken. The American Language. New York, 1960, p. 555.

7. HD – J. C. Hotten. A. Dictionary of Modern Slang, Cant and Vulgar Words, London, 1860.

8. PS - E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday, London, 1960.

9. SS – Service Slang. Collected by J. L. Hunt and A. G. Pringle, London, 1943.

10. SSD - E. Partridge. Smaller Slang Dictionary, London, 1964.

11. WA – W. H. Ainsworth “Jack Shoppard”, London, (no date).

 

Список використаної вітчизняної літератури:

12. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка: Учебн. пособие для студентов. - 3-е изд., стереотип. – М.: Дрофа, 2001. – 288 с.

13. Арнольд И. В. Экспрессивные средства английского языка: сборник научных робот/ Ленинград. гос. ин-т им. А. И. Герцена; - Л.: ЛТПИ, 1975, С. – 123-126.

14. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке//Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, 1955. – Т.ІІІ. – С.47-50.

15. Гальперин И. Р. О термине «слэнг». «Вопросы языкознания», 1956, №6.

16. Джеус Н.А. Лексико-семантическое словообразование в молодежном сленге: афтореф. дис. на соискание уч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.19. “Теория языка” / Н.А. Джеус. – Краснодар, 2008. – 26 с.

17. Жирмунский В. М. Национальный язык и социальные диалекты. – Ленинград, 1936.

18. Грачев М.А. Механизм перехода арготизмов в общенародный язык// Русский язык в школе. – 1996. - № 5. - С. 34-37.

19. Коловская Н.А. Особенности функционирования американского студ. сленга [Електронний ресурс] / Н.А.Коловская // Ярославский педагогический вестник – 2004. – №4. – С. 10-18. – Режим доступу до журналу: http://www.yspu.yar.ru/vestnik/novye_Issledovaniy/23_2/ .

20. Маковский М.М. Англ. соц. диалекты. Онтология, структура, этимология: Учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. “Иностран. яз.” / М.М. Маковский. – М.: Высш. шк., 1982. – 135 с.

21. Маковский М. М.. Языковая сущность современног английского «слэнга». «Иностранные языки в школе», 1962, №4, С. – 104

22. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие. – К.: Фитосоциоцентр, 2002. – 336 с.

23. Мусорин А.Ю. Основы науки о языке [Електронный ресурс]: учебное пособие Издание второе, исправленное и дополненное / А.Ю. Мусорин. – Новосибирск: Новосибирское книжное издательство, 2004. – 196 с. – Режим доступу до книги: http://www.binetti.ru/studia/musorin_1_1.shtml.

24. Скворцов Л.И. Литературный язык, просторечие и жаргоны в их взаимодействии. – Л., 1970. – 132с.

25. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/За заг. ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.

26. Хомяков В. А. Введение в изучение основного компонента англ. просторечия. – Вологда, 1971, С. – 29-39, 104.

27. Хомяков В. А. О специальном слэнге. Вологда, 1968, С. – 6-22.

 

 

 


Информация о работе Характеристика сленга як емоцийно-забарвлена лексика