Види нестандартних уроків з геометрії

                                                      Зміст

Вступ…………………………………………………………...……………………3

Розділ 1. Нестандартні форми навчання - як один з видів навчання учнів… …6

1.1. Урок як основна форма організації навчання…………………….…………6

1.2 Види нестандартних уроків з геометрії, в основній школі та методичні особливості їх організації ….….……………………………………..…..………11

Розділ 2. Розробка методики нестандартних форм навчання учнів

основної школи на уроках геометрії…………………………………..…………15

2.1. Методичні особливості уроку гри , уроку казки, уроку лабораторно – практичних робіт…………………………………………………......…………..15

2.2. Нестандартний урок з геометрії в 7 класі………………………….………20

2.3. Нестандартний урок з геометрії в 8 класі………………………..………   29

2.4. Нестандартний урок з геометрії в 9 класі . ………………………..…    …32

Висновок……………………………………………………………….…………37

Список використаних джерел………………………………………...…………39

Додатки……………………………………………………………………………40                                                      

                                                   Вступ

Актуальність теми. Сучасна освіта — це освіта для людини. Її стрижнем є розвиваюча, культуротворча домінанта, виховання здатності до самоосвіти і саморозвитку особистості, яка вміє використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя.

Роль учителя є вирішальною у процесах формування мислення, гар тування характеру й виховання моральних якостей учня. Він генератор і джерело ідей, якими керується другий суб'єкт педагогічного процесу — учень. Від педагогічної майстерності вчителя залежить націлювання учнів на належний навчальний лад. Тоді цілі вчителя стають і цілями учнів — у них одна мета. Природно, що прагнення обох до єдиної мети прискорює її досягнення. Щоб керувати процесом формування і розвитку здібностей учнів, треба знати актуальні і потенціальні їх рівні. Водночас виникає проблема: якими повинні бути умови середовища, щоб кожен школяр міг розвинути свої творчі нахили й перетворити їх у творчі досягнення.

Проходячи практику в школі та спостерігаючи за школярами, ми дійшли висновку, що для багатьох учнів визначальним чинником вивчення геометрії є її загальновизнана роль у житті та інших науках. Але є учні, які на уроці перестають слухати або, навпаки, тільки роблять вигляд, що слухають, але не чують, якщо новий матеріал їх не зацікавив з самого початку. Запобігаючи байдужості на уроці, появу нового матеріалу потрібно підпорядковувати природній допитливості школяра: новий факт не виникає з «нічого»; разом з дітьми з'ясувати можливості його застосування, а форму організації навчання обирати оптимальною. Отже, завдання, яке постало перед учителем, — збудити здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв'яжуть кожну задачу, в тому числі й творчого характеру, — без особистого захоплення справою, без наявності педагогічного такту і таланту, без умілого вибору форм навчання, методів, прийомів та засобів втілити в життя неможливо.

Особистісно - зорієнтоване навчання передбачає навчальний процес, за якого як учні, так і вчителі почувають себе комфортно. Однією з причин, що допомагають отримати найкращі результати, є вибір оптимальної форми навчання. Традиційні форми навчання геометрії іноді заважають здібному учню повністю проявити себе, один зі шляхів подолання цього я полягає у використанні нестандартних форм організації навчання.

Об’єкт дослідження: процес викладання геометрії в основній школі.

Предмет дослідження: методика організації нестандартних уроків з геометрії.

Теоретична й практична значимість дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів у подальших дослідженнях, присвячених аналізу особливостей методики підготовки й проведення нетрадиційних форм навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в наступному: якщо застосовувати на уроках геометрії  нестандартні форми навчання, то це буде сприяти:

- формуванню в дітей таких якостей особистості, як самостійність, колективізм, уміння планувати свою роботу, передбачати результати праці, відповідальності за наслідки своєї діяльності, організаторських і комунікативних здібностей.

- підвищення інтересу школярів до навчання;

Мета роботи: проаналізувати методику проведення нестандартних уроків з геометрії  основної школи.

Завдання роботи:

-         Огляд методичної та психолого – педагогічної літератури;

-         Вивчення стану проблеми в практиці викладання математики;

-         Виділення видів нестандартних уроків з геометрії;

-         Розробка методики проведення нестандартних форм навчання учнів, основної школи на уроках геометрії .

Методи дослідження проблеми:

-теоретичні (систематизація, узагальнення педагогічної, психологічної, методичної літератури та аналіз);

-бесіди з вчителями по даній темі.

-Область практичного застосування: на уроках геометрії .

Структура дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Розділ 1. Нестандартні форми навчання - як один з видів навчання учнів.

1.1. Урок як основна форма організації навчання.

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок. Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня підготовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:

— є завершеною та обмеженою в часі частиною навчального процесу, під час якого розв'язуються певні навчально-виховні завдання;

— кожен урок включається в розклад і регламентується в часі та за обсягом навчального матеріалу;

— на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєння учнями знань, умінь і навичок;

— відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, тому вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;

— є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фронтальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність учнів;

— спільна діяльність учителя й учнів, а також спілкування великої сталої групи учнів (класу) створює можливості для згуртування колективу дітей;

— сприяє формуванню пізнавальних якостей особистості (активності, самостійності, інтересу до знань), а також розумовому розвитку учнів.

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уроків залежно від ознак, узятих за основу. За способами проведення виділяють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапами навчальної діяльності — вступні уроки, уроки первинного ознайомлення з матеріалом, уроки формування понять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення матеріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.

Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків . Перебуваючи на однакових позиціях, ці автори пропонують різну кількість типів уроків. За класифікацією В. Онищука розрізняють такі типи: [19]

1) урок засвоєння нових знань;

2) урок формування вмінь і навичок;

3) урок застосування знань, умінь і навичок;

4) урок узагальнення і систематизації знань;

5) урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

6) комбінований урок.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).

В. Онищук увів поняття мікро- і макроструктури уроку. Макроелементи визначаються завданнями уроку певного типу. Такими, на його думку, є етапи засвоєння знань: сприймання, осмислення, узагальнення, систематизація.

Оскільки логіка засвоєння знань та сама, то макроструктура уроків цього типу однакова. До мікроелементів структури уроку належать засоби і способи розв'язання дидактичних завдань на кожному його етапі.

Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку в цілому. Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної діяльності учнів, відповідати характерові навчального матеріалу, дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель.

         Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовленості учнів тощо.

Вдосконалення уроку відбувається за такими аспектами:

а) різноманітність видів уроків (урок ділова гра, урок прес-конференція, урок КВК, урок-змагання, урок-консиліум, урок-твір, урок-винахід, урок-залік та ін.);

б) максимальна щільність уроку;

в) насиченість уроку різними видами пізнавальної діяльності;

г) запровадження самостійної діяльності в роботі учнів;

ґ) використання програмованого і проблемного навчання;

д) здійснення міжпредметних зв'язків;

е) подолання перевантаженості учнів.

Актуальною є проблема розвитку в учнів пізнавальних інтересів, виховання потреби у знаннях і самоосвіті, формування вміння працювати з джерелами наукової інформації, відбирати необхідну для свого загального розвитку і майбутньої професійної діяльності. Проблемним е питання оптимального відбору змісту навчального матеріалу до уроків, оскільки й досі бракує досконалих підручників з багатьох навчальних дисциплін.

Великої ваги набула проблема активізації пізнавальної діяльності на уроках з використанням активних методів навчання, виконання учнями різних видів самостійної роботи, творчих і дослідницьких завдань.

Пошуки творчих учителів покликали до життя нові види уроків, відмінні від типових. Серед них — уроки ділової гри, уроки прес-конференції, уроки-КВК, уроки-змагання, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки та ін., для яких характерні: максимальна щільність, насиченість різними видами пізнавальної діяльності, запровадження самостійної діяльності учнів, використання програмованого і проблемного навчання, здійснення міжпредметвих зв'язків, усунення перевантаженості учнів.

Цікавими для теорії і практики є власне нестандартні уроки. Суть їх полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке викликало б насамперед інтерес в учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку і вихованню.

До нестандартних уроків слід віднести:

-         інтегровані,

-         міжпредметні,

-         театралізовані,

-         уроки з різновіковим складом учнів та інші.

Інтегрованими називаються уроки, мета яких — подати матеріал кількох тем блоками. Міжпредметні — уроки, які ставлять за мету "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів. Театралізовані уроки проводяться в умовах чинних програм і відведеного навчальним планом часу. Вони викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Уроки з різновіковим складом учнів мають на меті подати блоками матеріал одного предмета, що за програмою вивчається у різних класах.

Нестандартні уроки руйнують застиглі штампи так званих "зунів" (знання, уміння, навички). Структура нових типів уроків також відмінна від традиційних. А саме:

Урок засвоєння нових знань

1.     Перевірка домашнього завдання

2.     Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

3.     Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4.     Мотивація учіння школярів.

5.     Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.

6.     Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного.

7.     Узагальнення і систематизація знань.

8.     Підсумки уроку

9.     Повідомлення домашнього завдання

Урок формування умінь та навичок

1.     Перевірка домашнього завдання

2.     Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.

3.     Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4.     Мотивація учіння школярів.

5.     Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи)

6.     Самостійне застосування учнями знань в стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням).

7.     Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи.

8.     Підсумки уроку

9.     Повідомлення домашнього завдання

Урок застосування знань, умінь і навичок

1.     Перевірка домашнього завдання

2.     Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.

3.     Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

4.     Мотивація учіння школярів.

5.     Осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій.

6.     Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя.