Міська опорна цифрова система комутації “Квант-Є”

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Декабря 2011 в 00:38, курсовая работа

Описание

Цифровізація МТМ здійснюється впровадженням цифрових систем комутації (ЦСК) методом «накладання» ЦСК на існуючу аналогову мережу і «цифровими островами», коли ЦСК працює в одному мікрорайоні. У курсовому проекті передбачається використовувати перший метод, тобто встановити ОПС в одному з районів міста і ввімкнути в неї виносний комутаційний модуль (ВКМ), що виконує роль підстанції, яка розміщена у будинку РАТС-

Содержание

ВСТУП .................................................................................................................... 4
ОСНОВНА ЧАСТИНА ......................................................................................... 5
Розрахунок структурної схеми МТМ ............................................................... 5
РОЗРАХУНОК ІНТЕНСИВНОСТІ ТЕЛЕФОННОГО
НАВАНТАЖЕННЯ ............................................................................................... 7
Категорії джерел навантаження ....................................................................... 7
Навантаження до спецслужб ............................................................................ 9
Зовнішні навантаження ................................................................................... 12
Міжстанційне навантаження .......................................................................... 13
Навантаження на пучки ЗЛ ............................................................................. 15
РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ЗЛ І ГТ ................................................................. 16
РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ АМ ....................................................................... 17
РОЗРОБКА ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ ...................................................... 18
РОЗРОБКА З’ЄДНУВАЛЬНОГО ТРАКТУ ….................................................. 21
ОПИС ПРОЦЕСУ ВСТАНОВЛЕННЯ З’ЄДНАННЯ ….................................. 23
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 25
ЛІТЕРАТУРА ....................................................................................................... 26

Работа состоит из  1 файл

Курсова С-ми комутації!!!.doc

— 1.11 Мб (Скачать документ)

Таблица 2.1 Інтенсивність вихідних та вхідних навантажень мережі (Ерл)

РАТС ОПС РАТС-2 РАТС-3 РАТС-4 ПС
Yвих  , Ерл 350.153 176.277 245.076 223.839 55.556
Yвх, Ерл 380.875 193.9 277 249.3 55.4
 

Визначаються  нормовані коефіцієнти тяжіння  використовуючи таблицю (Додаток 4) і складають  таблицю міжстанційного тяжіння (таблиця 2.2).

Таблица 2.2 –  Коефіцієнти тяжіння

від до ОПС РАТС-2 РАТС-3 РАТС-4 ПС
ОПС 1 0,43 0,36 0,295 1
РАТС-2 0,43 1     0,65 0,525 0,43
РАТС-3 0,36 0,65 1 0,65 0,34
РАТС-4 0,295 0,525 0,65 1 0,295
ПС 1 0,43 0,36 0,295 1
 

     Використовуючи  формулу (2.22) для прикладу на рис. 2.2 обчислимо розподіл вихідного навантаження від ОПС до станції мережі ( , , , ). Внутрішньостанційне навантаження визначається:

 

                        (2.23)

Позначимо:

         (2.24)

    P0=0.5053; P2=0.2545;  P3=0.3841; P4=0.3392;

                        P1=0.0801

                   

         Тоді навантаження внутрішньостанційне визначається:

         

         Yo_o = 192.468; Y0_п = 27.99; Y0_2 = 42.130; Y0_3 = 50.388;

         Y0_4 = 37.161

         Навантаження  до РАТС-2 визначається:

         

         Y2_0 = 41.681; Y2_п = 6.0626; Y2_2 = 49.347; Y2_3 = 45.822;

         Y2_4 = 33.309.

         Навантаження  до РАТС-3 визначається:

         

         Y3_0 = 52.665; Y3_п = 7.234; Y3_2 = 48.410; Y3_3 = 106.39;

         Y3_4 = 62.241.

 

         Навантаження  до РАТС-4 визначається:

         

         Y4_0 =38.115 ; Y4_п =5.5435 ; Y4_2 =34.529 ; Y4_3 =61.072 ;

         Y4_4 = 84.562.

         Навантаження до ПС визначається:

         

         Y5_0 = 30.508; Y5_п = 4.437; Y5_2 = 6.678; Y5_3 = 7.987;

         Y5_4 = 5.890;

                 Результати заносяться в таблицю 2.3

         

         

Таблица 2.3. Інтенсивність міжстанційного навантаження, Ерл

від до ОПС РАТС-2 РАТС-3 РАТС-4 ПС
ОПС 192.468 42.130 50.388 37.161 27.99
РАТС-2 41.681 49.347 45.822 33.309 6.0626
РАТС-3 52.665 48.410 106.39 62.241 7.234
РАТС-4 38.115 34.529 61.072 84.562 5.5435
ПС 30.508 6.678 7.987 5.890 4.437

Навантаження  на пучки ЗЛ визначається за результатами розрахунку міжстанційного навантаження з врахуванням навантаження, яке надходить від цифрової системи до вузла спеціальних служб (ВСС) та АМТС. Для визначення навантаження на пучки ЗЛ зображають схему розподілу навантаження (рис. 2.3).

Рис. 2.3 -  Фрагмент розподілення навантаження на МТМ

                         Розрахунок кількості ЗЛ та ГТ.

     Кількість ЗЛ від РАТС декадно-кровокової системи (ДКС) визначається за методикою приведеній в додатку 5. При розрахунку приймаються втрати викликів на ЗЛ р=0,005. Втрати явні, структура пучка, як правило, неповнодоступна, тобто .

     Vzl = 10+1,7*(Yзл -3.94);

     Vzl_1_OPS = 55.1656 = 72 ЗЛ;

     Vzl_2_OPS = 74.1597 = 94 ЗЛ;

     Vzl_3_OPS = 92.8325 = 114 ЗЛ.

     Vzl_4_OPS = 74.1597 = 87 ЗЛ;

     Кількість ЗЛ від РАТС координатної системи (КС) визначається за методикою приведеній в додатку 6, використовуючи метод ефективної доступності (DE) приймається, що втрати викликів явні і рівні 0,005.

     Vl_1_OPS = 58 ЗЛ;

     Vl_2_OPS = 71 ЗЛ;

     Vl_3_OPS = 86 ЗЛ;

     Vl_4_OPS = 68 ЗЛ.

     Кількість ЗЛ від цифрових систем комутації (ЦСК) визначається за повнодоступного пучка, не блокуємого. Втрати явні і для ЗЛ між ЦСК аналогової АТС приймають 0,005. Між ЦСК і ВСС чи ЗЛМ (АМГС) – 0,001, а на ЗЛ до ПС р=0,0001. Для розрахунку ЗЛ використовують таблицю Ерланга (Додаток 8).

       Vops_PS=;

       Vops_r2=;

       Vops_r3=;

       Vops_r4=.

        Розрахунок числа ГТ використовується  в залежності від типу і  кількості ЗЛ з урахуванням  того, що тракт Е1 має швидкість 2048 кбіт/с, забезпечуючи при цьому 30 інформаційних канальних інтервалів:

     - для ЗЛ однобічної дії (наприклад  між ОПСi та РАТСj):

     

                                                    (2.30)

 

     Ngt_PS = ; Ngt_r2 = ; Ngt_r3 = ; Ngt_r4 = .

 

     Кількість ГТ округлена до найближчого більшого.

Розрахунок  кількості АМ.

 

     Кількість абонентських модулів на ОПС та ПС підраховується однаково. На станції застосовуються два типи модулів:

    - АМ містить  8 типовий елемент змін (ТЕЗ) типу АК-5 по 16 АК кожен, отже, ємність АМ складає - 128 індивідуальних ліній;

    - АМТ містить  7 ТЕЗ типу АК-5 і один ТЕЗ  типу АКТ для включення таксофонів, тобто у цей модуль можна  включати 112 індивідуальних ТА та 8 таксофонів;

     Розраховують  кількість АМТ:

                                                                   (2.32),

 

         Namt_OPS = 32; Namt_PS = 13.

            

 де  - кількість таксофонів.

 

     Округляють  до найближчого більшого. В інші ТЕЗ АМТ включають індивідуальні лінії, число яких дорівнює:

                                                         (2.33)

                  Ni_OPS = 3500; Ni_PS = 1400.

 

    Інші індивідуальні  лінії включаються в АМ:

 

                                                             (2.34)

                  

         Nam_OPS = 80; Nam_PS = 4.

 
 
 

Загальна кількість  модулів дорівнює сумі АМ та АМТ.

          Zag_AM_AMT=Nam_OPS+Nam_PS+Namt_OPS+Namt_PS;         

 

                                     Zag_AM_AMT = 128.

Розробка функціональної схеми.

     Групоутворення  УКС на ПС і ОПС залежить від кількості групових трактів, що включаються, від АМ, АМТ і числа ГТ з’єднувальних ліній до АМТС, РАТС, ВСС, ПС.

     Загальна  кількість ГТ на ПС та ОПС визначається як сума всіх трактів:          

                      (2.35),

   n_OPS_PS=Zag_AM_AMT+Ngt_PS+Ngt_r2+Ngt_r3+Ngt_r4;

 

n_OPS_PS =

де  - число АМ підстанцій;

- число АМТ підстанцій;

- число ГТ для зв’язку  з ОПС.

 

       поєднує  , якщо ВСС розташований на РАТС-J, припускає, що ЗЗЛ і ЗЛМ об'єднано в один пучок.

     На  підстанції доцільно використовувати УКС-32, в який можна включити 30 ГТ інформаційних, ГТ-0 використовується для сигналізації, а в ГТ-1 включені ЦГТС і ЦП, схема УКС-32 зображена на рис. 2.4, а. На ПС встановлюють один УКС-32 основний і один резервний.              

     Для збільшення ємності поля УКС використовують два основних і два резервних, як це показано на рис. 2.4, б. У цьому випадку в кожному модулі УКС використовується ГТ-0 - для сигналізації, ГТ-1 для включення ЦГТС і ЦП. Для об'єднання двох УКС включають 3-4 ГТ, виконуючих функції проміжних ліній, для ПЛ використовують ГТ під номерами 28, 29, 30, 31, тому що на ці входи УКС не подається синхронізація.

 

     Необхідно також врахувати, що в другий і третій входи УКС рекомендують включати ЦСЛ, тому що для них також не подається синхронізація.

      

Рис. 2.4 – Групоутворення УКС:

а) УКС-32, ємністю nГТ=30,

       б) УКС-32

, ємністю nГТ=54,

    в) УКС-128, ємністю nГТ=124,

            г) УКС-128

, ємністю nГТ=224.

 
 
 
 
 

       На  ОПС доцільно використовувати УКС-128. Якщо використовується один основний і один резервний, то кількість ГТ дорівнює 124. Для збільшення ємності включають два основних і два резервних, одержуючи ємність 2x112 = 224 ГТ, при цьому 12 ГТ використовується для проміжних ліній. Схема УКС на 124 ГТ зображена на рис. 2.4, в, а на 224 - рис. 2.4, г.

     Функціональна схема ПС. Підстанція комплектується абонентськими модулями АМ, АМТ і УКС. На ПС може не бути окремого модуля синхронізації (СКС). Синхронізація здійснюється від ОПС груповими трактами.

     Для технічного обслуговування необхідно  процесор ПКС-2, за допомогою модему (МОД), підключити до центра технічної експлуатації, розташованого на ОПС.

     На  функціональній схемі ПС показують:

 

     - один АМ для індивідуальних  ліній;

 

     - один АМТ для таксофонів;

Информация о работе Міська опорна цифрова система комутації “Квант-Є”