Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів

      Контрольні заходи з якості  підготовки фахівців забезпечують  визначення рівня досягнення  знань навчання. В університеті  використовуються такі види контролю: вхідний, поточний, модульний, підсумковий,  ректорські контрольні роботи, для  встановлення рівня залишкових знань та інші.

      Робоча програма передбачає способи,  порядок та критерії оцінювання  навчальної діяльності, визначає  коли таке оцінювання здійснюється, як проводиться, за яким переліком  завдань, за якою системою оцінювання. Модульний контроль може бути  проведений під час лекцій, практичних, семінарських чи лабораторних  занять або в поза аудиторний час.

      Студент може отримати в межах  залікового кредиту 100 балів. Кількість  балів на кожний модуль, на  відповідні види та форми діяльності  студентів, на певні контрольні  заходи розподіляє викладач. При  цьому, 100 балів, які може студент  отримати в межах залікового  кредиту, доцільно розподіляти  наступним чином: до 45 балів при  поточному контролі за практичну  підготовку (виконання та захист  лабораторних робіт, виконання  завдань та контрольних робіт  на практичних роботах, підготовка  та виступи на семінарських  заняттях, виконання та захист  індивідуальних завдань (розрахунково-графічних  робіт, рефератів тощо) та до 55 балів за теоретичну підготовку, яка перевіряється під час  проведення модульних контролів.

      Формою проведення поточного  контролю може бути усне опитування або тестування.

      Модульний контроль передбачає  перевірку рівня засвоєння визначеної  системи елементів знань та  вмінь студента з того чи  іншого змістового модуля. Студент  допускається до складання модульного  контролю за умови повного  виконання завдань, передбачених робочою навчальною програмою.

      Для проведення модульного контролю  викладач готує індивідуальні  варіанти контрольних завдань,  виходячи з структури навчального  матеріалу. Кожне завдання повинно  охоплювати весь навчальний матеріал  модуля. Критерії оцінювання результатів  виконання контрольних завдань  доводяться до відома студентів  перед початком вивчення модуля  і дублюються напередодні проведення модульного контролю.

      Модульний та підсумковий контроль  проводиться у тестовій формі.  Ця норма не розповсюджується  на дисципліни, викладення навчального  матеріалу з яких потребує  від студента переважно усних  відповідей. Перелік дисциплін з  усною (комбінованою) формою семестрового  контролю встановлюється окремо  за кожним напрямом (спеціальністю)  підготовки фахівців з дозволу  проректора з навчальної роботи.

      За результатами поточного контролю  практичної підготовки та модульного  контролю теоретичної підготовки  акумулюючим способом накопичуються  бали для кожного студента. Знання  студента з змістового модуля  вважаюся незадовільними, якщо сума  балів за час його поточної  успішності і сума балів за  модульний контроль складають  менше 60 % від максимально можливої суми балів за цей модуль.

      Підсумковий контроль проводиться  з метою оцінки результатів  навчання на його завершальних  етапах. Підсумковий контроль включає  екзамени та заліки. При проведенні  підсумкового семестрового контролю  контролюється рівень знань, умінь,  навичок, отриманих студентом  при вивченні матеріалу змістових  модулів даного модуля без  урахування балів набраних студентом  при здаванні змістових модулів.  Зміст завдання підсумкового  контролю визначається робочою  програмою навчальної дисципліни. У разі складання студентом  модульного контролю знань на  оцінку «незадовільно», студент  має право перескласти його під час підсумкового контролю знань. Студент не може бути допущеним до складання підсумкового контролю знань з цієї дисципліни, якщо він не виконав графіку навчального процесу чи набрав з навчальної дисципліни у сумі за змістові модулі менше 35 балів.

      Результат навчальної діяльності  студента при підсумковому контролі  оцінюється згідно шкали ЕСТS  і шкали навчального закладу:  

    Шкала оцінювання

      
       

• якщо це число є меншим 35-и балів, студент  вважається таким, що не оволодів навчальним матеріалом і повинен пройти етап оволодіння ним повторно;
• якщо це число є більшим від 34, але меншим від 60, студент повинен пройти підсумковий контроль;
• якщо це число є більшим від 59, але меншим від 75, студент вважається таким, що заслуговує оцінки “задовільно”, за згоди отримання якої, він звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати вищу оцінку;
• якщо це число є більшим від 74, але меншим від 90, студент вважається таким, що заслуговує оцінки “добре”, за згоди отримання якої він звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати вищу оцінку;
• якщо це число є більшим від 90, студент вважається таким, що заслуговує оцінки “відмінно”, і звільняється від підсумкового контролю, або проходить такий контроль, при бажанні підтвердити вищий рівень знань і отримати більшу кількість балів .

      Під час модульного контролю  студентам забороняється списувати,  обмінюватися інформацією з іншими  студентами, використовувати заборонені  навчальні засоби. Якщо студент  порушує встановлений порядок,  то він звільняється від подальшої  роботи, а модульна контрольна  робота оцінюється нулем балів.  Якщо студент не з'явився на  модульний контроль знань або  не склав контрольне завдання, йому виставляється нуль балів.  Результати перевірки тестових  контрольних завдань (в балах)  доводяться до відома студентів  після проведення модульного контролю.

      За результатом підсумкового  контролю (екзамену, заліку) оцінка  може бути залишена без зміни,  збільшена, але не зменшена. Підсумковий  семестровий контроль рекомендовано  проводити у письмовій тестовій  формі після завершення вивчення  усіх змістових модулів, передбачених  у даному семестрі.

 

    

    Висновки 

    Розглянуті  основні поняття та терміни кредитно-модульної  системи організації навчального  процесу: кредит, кредитна система, заліковий  кредит, модульна система, кредитно-модульна технологія.

    Понятійний  апарат кредитно-модульної системи  організації навчального процесу  в Україні має певні термінологічні особливості. Наприклад, проведений аналіз поняття "кредитно-модульна система" дозволяє нам визначити його не стільки  як модель організації навчального  процесу, а власне як систему організації  навчання або як освітню технологію. Тому проблема вичерпного визначення понять та формалізації термінів, введення відповідних освітніх стандартів для  забезпечення реалізації кредитно-модульної  системи потребує подальших наукових досліджень.

    На  даний час у вищій освіті різних країн застосовуються кредитні системи, які за основним призначенням та метою  використання кредитів можна умовно поділити на дві основні групи.

    Перша група – залікові кредитні системи. Кредити зазвичай розуміються як одиниці вимірювання обсягу загального навчального навантаження студента (обсягу роботи), необхідного для  засвоєння освітньої програми або  її частини. Система заліку кредитів в основному орієнтована на використання з метою забезпечення академічної  мобільності. Прикладом таких систем є ECTS (European Credit Transfer System – європейська  система перезарахування кредитів), UCTS (UMAP Credit Transfer Scheme – система зарахування  кредитів університетів азіатсько-тихоокеанського  регіону.

    Друга група – накопичувальні кредитні системи. До поняття кредиту підходять  як до одиниці оцінювання результатів  освоєння освітніх програм – набутих  знань, умінь та навичок. Такі системи  в основному використовуються в  освітніх системах, що характеризуються відсутністю жорсткого нормативно встановленого терміну навчання і фіксованого переліку курсів дисциплін  навчального плану. Як правило, робочі програми дисциплін побудовані за модульною структурою і кожен модуль оцінюється у кредитах. Накопичувальні системи більш універсальні і зручні під час організації неперервної освіти – "освіти протягом життя" та підвищення кваліфікації. Вони, як правило, не залежать від форми навчання та особливостей національних освітніх систем різних країн, тому легко адаптуються до нових форм і технологій навчального процесу. Прикладом таких систем є USCS (United States Credit System – кредитна система, що використовується університетами США), CATS (Credit Accumulation and Transfer System – кредитна система, що функціонує в університетах Великої Британії).

    Вітчизняна  вища освіта в упровадженні власної  кредитної системи орієнтується на ECTS – європейську систему перезарахування  кредитів. Ця система спочатку слугувала  засобом покращання визнання освіти для навчання за кордоном, полегшуючи порівняння навчальних досягнень студентів  на основі узгодженої системи оцінювання (кредитів і оцінок) та технології інтерпретації  національних систем вищої освіти, тобто ECTS призначалась для розширення мобільності студентів і привабливості  європейської системи освіти. По суті ECTS не передбачає регулювання змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм [6: 38]. Кредити у цій системі  є числовим еквівалентом оцінки (від 1 до 60), яка встановлюється розділам курсу. Вони відображають кількість  роботи, якої вимагає кожен блок курсу, відносно загальної кількості  роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі. Кредити враховують повне  навантаження студента: аудиторну роботу, самостійну роботу, навантаження для  виконання контрольних заходів, практику, атестації тощо.

 

    

    Список  використаної літератури 

    1. Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. Київ - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. - 52 с. (www.tspu.edu.ua).

    2. Вандер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. -2000. - Том XXV.-№ 3.

    3. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению… // Вестник высшей школы: Alma mater. -2000. -№ 6.

    4. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти: Наук.-метод. вид. / В.С. Журавський, М.З. Згуровський; М-во освiти i науки України, Нац. техн. ун-т України "Київ. полiтехн. iн-т". - К.: Полiтехнiка, 2003. - 195 с.

    5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. - К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2003. - 200 с.

    6. Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация//Зеркало недели. - № 48(473). -13-19 декабря 2003.

    7. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность - цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. -2000. -№ 26. -С.13-18.

    8. Матеріали науково-практичного семінару "Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації". Львів, 21-23 листопада 2003. - Львів: "Львівська політехніка". - 111 с.

    9. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.. - Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. - 147 с. (www.tspu.edu.ua).