Місія і цілі організації

 

План

Вступ

 

 1. Місія організації

 2. Цілі організації

 3. Встановлення цілей

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вступ

Цільовий початок в  діяльності організації виникає  зовсім не тільки тому, що їй потрібно мати орієнтири, щоб не загинути в  оточенні, що змінюється. В першу  чергу цільовий початок в діяльності організації виникає тому, що організація - це об'єднання людей, переслідуючих  певну мету.

 Люди створюють організації для того, щоб з їх допомогою вирішувати свої проблеми. Це значить, що з самого початку організації мають певну цільову орієнтацію. Люди входять а організації для його, щоб за рахунок цього одержувати дли себе певний результат. І це також додає організації певну цільову орієнтацію. Нарешті, люди із зовнішнього оточення (покупці, громадськість, ділові партнери і т.п.) так само, як і ті, хто є господарями організації або працюють в організації, переслідуючи свої власні цілі при взаємодії з організацією, додають її існуванню певну спрямованість і тим самим розвивають нульовий початок в діяльності організації.

 Коли йде мова про  цільовий початок в поведінці  організації і відповідно про  цільовий початок а управлінні  організацією, то звичайно говорять  про дві складові: місії і цілях.  Встановлення його і іншого, а  також вироблення стратегії поведінки,  що забезпечує виконання місії  і досягнення організацією своїх  цілей, є однією з основних  задач вищого керівництва і  відповідно складає дуже важливу  частину стратегічного управління.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Місія організації

  Існують широке і вузьке розуміння місії. В случав широкого розуміння місія розглядається як констатація філософії і призначення, значення існування організації.

  Філософія організації визначає цінності, вірування і принципи, відповідно до яких організація має намір здійснювати свою діяльність. Призначення визначає дії, які організація має намір здійснювати, і те, якого типу організацією вона має намір бути. Філософія організації звичайно рідко міняється. Що стосується другої частини місії, то вона може мінятися залежно від глибини змін, які можуть проходити в організації і в середовищі її функціонування.

  У тому випадку, якщо є вузьке розуміння місії, вона розглядається як сформульоване твердження щодо того, для чого або з якої причини існує організацій) тобто місія розуміється як твердження, що розкриває значення існування організації, в якому виявляється відмінність даної організації від їй подібних. Правильно сформульована місія, хоча і має завжди загальний філософський сенс, проте, обов'язково несе в собі щось, що робить її унікальною у своєму роді, характеризуючої саме ту організацію, в якій вона була вироблена.

 Цільовий початок в  діяльності організації виникає  як віддзеркалення цілей і  інтересів різних груп людей,  так чи інакше пов'язаних з  діяльністю організації і залучених  в процес її функціонування. Основними  групами людей, чиї інтереси  роблять вплив на діяльність  організації, а отже, повинні бути  враховані при визначенні її  призначення, є;*

 власники організації,  що створюють, приводять в дію

 і розвиваючі організацію  для того, щоб за рахунок привласнення!' результатів діяльності організації  вирішувати свої життєві проблеми;*

 співробітники організації,  своєю працею безпосередньо забезпечуючі  діяльність організації, створення  і реалізацію продукту і просування  ресурсів ззовні, одержуючі від організації за свою працю компенсацію і вирішальні за допомогою цієї компенсації свої життєві проблеми;

| покупці продукту організації,  що віддають їй свої ресурси  (частіше всього гроші) в обмін  на продукт, пропонований їм  організацією, і задовольняючі за  допомогою цього продукту свої  потреби;*

 ділові партнери організації,  що знаходяться з нею у формальних  і неформальних ділових відносинах, надаючі організації комерційні  і некомерційні послуги і одержуючі  аналогічні послуги з боку  організації;*

 місцеве співтовариство, що знаходиться з організацією  у взаємодії, що має багатогранний  зміст, пов'язаному в першу  чергу з формуванням соціального  і екологічного середовища незаселеного  організації;*

 суспільство в цілому, в першу чергу в особі державних  інститутів, взаємодіюче з організацією  в політичній, правовій, економічній  і інших сферах макрооточення,  одержуюче від організації частину  створюваного нею багатства для  забезпечення суспільного благополуччя  і розвитку, плодами якого разом  з іншими членами суспільства  також користується і організація.

 Місія організації  в більшій або меншій мірі  повинна відображати інтереси  всіх шести вищеназваних суб'єктів.  Ступінь прояву в місії інтересів  кожного з даних шести суб'єктів  принципово залежить від того, які розміри має організація,  в якому вона полягає бізнесі,  де розташована і т.п. Найстійкіший, сильний і специфічний вплив  на місію організації, незалежно  від того, що організація є,  надають інтереси власників, співробітників  і покупців. Тому місія організації  повинна бути сформульована так,  щоб в ній обов'язково знаходив  прояв поєднання інтересів цих  трьох груп людей.

 Як вважає П. Котлер, місія повинна вироблятися з урахуванням наступних п'яти чинників:*

 історія фірми, в  процесі якої вироблялася філософія  фірми, формувалися її профіль  і стиль діяльності, місце на  ринку і т.п.;*

 існуючий стиль поведінки  і спосіб дії власників і  управлінського персоналу;*

 полягання середовища  незаселеного організації;*

 ресурси, які вона  може привести в дію для  досягнення своїх цілей;*

 відмітні особливості,  якими володіє організація. Добре  сформульована місія прояснює  те, чим є

 організація і який  вона прагне бути, а також показує  відрізнивши організації від  інших їй подібних. Для цього  в супроводжуючій місію розшифровці  повинні бути відображені наступні  характеристики організації:*

 цільові орієнтири  організації, що відображають  то, на рішення яких задач направлена  діяльність організації, і те, чого прагне організація в  своїй діяльності в довгостроковій*

 сфера діяльності організації,  що відображає те, який

 продукт організація  пропонує покупцям, і те, на якому  ринку організація здійснює реалізацію  свого продукта-*

 філософія організації,  що знаходить прояв в тих  цінностях і віруваннях, які прийняті  в організації;*

 можливості і способи  здійснення діяльності організації,  що відображають те, в чому  сила організації, в чому її  відмітні можливості для виживання  в довгостроковій перспективі,  яким способом і за допомогою  якої технології організація  виконує свою роботу, які для  цього є know-how і передова техніка.

 Разом з вищепереліченими  характеристиками організації при  Нормуванні місії організації  важливим є віддзеркалення в  змісті і формі викладу місії  іміджу, яким володіє організація.  Місія більшою чи меншою мірою  завжди відображає імідж організації.  Проте при умілому підході  до формулювання місії можна  добитися того, що в ній буде  дуже ясно відображений той  імідж, яким володіє організація.

 Так для чого ж  все-таки формулюється місія,  що вона дає для діяльності  організації?

 По-перше, місія дає  суб'єктам зовнішнього середовища  загальне уявлення про те, що  є організація, до чого вона  прагне, які засоби вона готова  використовувати в своїй діяльності, яка її філософія і т.п. Окрім цього, місія сприяє формуванню або закріпленню певного іміджу організації в представленні суб'єктів зовнішнього середовища.

  По-друге, місія сприяє формуванню єднання усередині організації і створенню корпоративного духу. Це виявляється в наступному:*

 місія робить ясними  для співробітників загальну  мету, призначення існування організації.  В результаті співробітники організації,  усвідомлюючи її місію, як би  Орієнтують свої дії в єдиному  напрямі;*

 місія сприяє тому, що співробітники можуть легше  встановити ідентифікацію своєї  персони з організацією. Для тих  же співробітників, які ідентифікують  себе з організацією, місія виступає  точкою концентрації їх уваги  при здійсненні своєї діяльності;*

 місія сприяє встановленню  певного клімату в організації,  оскільки через неї до людей  доводяться філософії організації,  цінності і принципи, які лежать  в основі побудови і здійснення  діяльності організації.

  По-третє, місія створює можливість для більш дієвого управління організацією внаслідок того, що вона:*

 є базою для встановлення  цілей організації, забезпечує  несуперечність набору цілей,  а також допомагає виробленню  стратегії організації, встановлюючи  спрямованість і допустимі межі  її функціонування;*

 забезпечує стандарти  для розподілу ресурсів I організації  і створює базу для оцінки  використовування ресурсів в  процесі функціонування організації;*

 розширює для працівника  значення і зміст його діяльності

 і тим самим дозволяє  застосовувати більш широкий  набір прийомів

 мотивування.

 Місія не повинна  нести в собі конкретні вказівки  щодо I того, що, як і в які терміни  слід робити організації. Вона  задає 1 основні напрями руху  організації, прихильність 1 організації  до процесів і явищ, що протікають  всередині і зовні неї. Дуже  важливо, щоб місія була сформульована  гранично ясно для j того, щоб  вона була легко зрозуміла  всім суб'єктам, що взаємодіють з організацією, особливо всім членам організації. При цьому місія повинна бути сформульована так, щоб вона виключала можливість пліток, але в той же час залишала простір для творчого і гнучкого розвитку I організації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Цілі організації

  Якщо місія задає загальні орієнтири, напрями функціонування організації, що виражають значення її існування, то конкретні кінцеві полягання, яких прагне організація, фіксуються у вигляді її цілей, тобто, кажучи інакше, цілі - це конкретне полягання окремих

 характеристик організації,  досягнення яких є для неї  бажаним і на досягнення яких  направлена її діяльність.

  Неможливо переоцінити значущість цілей для организации/Он і є початковою точкою планування; цілі лежать в основі побудов організаційних відносин; на цілях базується система мотивування, що використовується в організації; нарешті, цілі є точкою відліку в процесі контролю і оцінки результатів праці окремих працівників, підрозділів і організації в цілому.

  На сталу думку, існує два типи цілей з тієї точки зору, який період часу потрібен для їх досягнення. Це довгострокові і короткострокові цілі. У принципі, в основі розділення цілей на ці два типи лежить часовий період, пов'язаний з тривалістю виробничого циклу. Цілі, досягнення яких передбачається до кінця виробничого циклу, - довгострокові цілі сюди витікає, що в різних галузях повинні бути різні тимчасові проміжки для короткострокових і довгострокових цілей. Проте на практиці звичайно короткостроковими вважаються цілі, які досягаються протягом одного року, і відповідно довгострокові цілі досягаються через два - три роки.

 Розділення на довгострокові  і короткострокові цілі має  принципове значення, оскільки ці  цілі істотно розрізняються за  змістом. Для короткострокових  цілей характерна набагато більша, ніж для довгострокових, конкретизація  і деталізація в таких питаннях, як хто, що і коли повинен  виконувати. Якщо виникає необхідність, між довгостроковими і короткостроковими  цілями встановлюються ще і  проміжні цілі, які називаються  середньостроковими.

 Залежно від специфіки  галузі, особливостей полягання  середовища, характеру і змісту  місії в кожній організації  встановлюються свої власні цілі, особливі як по набору параметрів організації (бажане полягання яких виступає у вигляді загальних цілей організації), так і за кількісною оцінкою цих параметрів. Проте, незважаючи у виборі цілей, виділяються чотири сфери, стосовно яких організації встановлюють цілі, виходячи з своїх інтересів. Цими областями є:*

 доходи організації;*

 робота з клієнтами;*

 потреби і добробут  співробітників;*

 соціальна відповідальність.

  Як видно, ці чотири сфери торкаються також інтересів всіх впливаючих на діяльність організації суб'єктів, про яких мовилося раніше при обговоренні питань місії організації.

 Найпоширенішими напрямами,  по яких в ділових організаціях  встановлюються цілі, є наступні:*

 прибутковість, відбивана  в показниках, типу величина прибутку, рентабельність, дохід на акцію  і т.п.;*