Характеристика рекреаційних ресурсів запорізької області

У цій зоні дозволяється:

- збір колекційних та інших матеріалів, пов'язаних з веденням наукових

досліджень, виконання  робіт, передбачених планами довгострокових

стаціонарних  досліджень, проведення екологічної  освітньо-виховної роботи;

    - виконання відновлювальних робіт на землях з порушеними корінними

природними комплексами, а також здійснення заходів щодо запобігання

змінам природних  комплексів у результаті антропогенного впливу; здійснення протипожежних і санітарних заходів, які не порушують природоохоронного режиму;

     - спорудження у встановленому порядку будинків і інших об'єктів, необхідних для виконання поставлених завдань;

Зона  регульованої рекреації призначена для короткострокового відпочинку й оздоровлення населення. У цій зоні забороняється:

• вирубування лісових насаджень головного користування;
• будівництво промислових, господарських і житлових об'єктів, не пов'язаних із профільною діяльністю;
• розробка корисних копалин, кар'єрів, порушення ґрунтового покриву,
• промислове рибальство й полювання;
• організація масових спортивних і туристичних заходів, розміщення наметових таборів, човнових станцій;
• розведення вогнищ поза відведеними для цього місцями;
• застосування хімічних засобів боротьби зі шкідниками й хворобами рослин і лісу.

У зоні регульованої рекреації дозволяється:

• регульований збір ягід, плодів дикоростучих плодових рослин з дотриманням природоохоронного й лісового законодавства;
• облаштування туристичних і екологічних стежок, організація природоохоронної пропаганди, короткотермінові туристичні екскурсії й відпочинок населення;
• регулювання чисельності диких тварин до оптимального й селекційний відстріл у встановленому порядку;
• спортивне полювання та рибальство у кордонах певних закріплених мисливських угідь у встановленому порядку.

Зона  стаціонарної рекреації призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів та інших об'єктів обслуговування її відвідувачів.

У зоні стаціонарної рекреації створюються туристичні, екскурсійні й прогулянкові маршрути (лінійні, кільцеві, радіальні), обладнуються місця для відпочинку й огляду місцевості, а також для ночівлі (хижі, бівуачні зупинки). Уздовж трас маршрутів створюються природозахисні лінійні коридори шириною до 25 м, які повинні обмежувати вільне пересування відвідувачів поза туристичною трасою; у цій зоні на спеціальних ділянках дозволяється аматорське й спортивне рибальство, утилітарна рекреація (збір грибів, ягід, фотополювання тощо) під наглядом відповідних служб. У зоні стаціонарної рекреації можуть створюватися рекреаційно-акваторіальні, туристичні та інші комплекси.

У межах господарської зони здійснюється господарська діяльність, спрямована на виконання поставлених завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти промислового, комунального та іншого призначення тощо. [12]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІІ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ                  РЕКРЕАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ           

 

Головною умовою перспективного розвитку рекреації Запорізької  області є, насамперед: раціональне  використання та розширене відтворення  й охорона природних рекреаційних ресурсів, ефективне використання та оновлення наявної матеріально-технічної  бази, збільшення частки виробленого  в галузі національного доходу, віддача  інвестованих матеріальних та грошових засобів; забезпечення комплексу кваліфікованими  кадрами; засвоювання ринку рекреаційних послуг з метою найповнішого задоволення  потреб населення у відпочинку та оздоровленні. Названі складники  ефективного розвитку рекреації  таким чином уособлюють його основні  напрями.

Насамперед, звернемося до природно-географічної основи рекреації — відповідних  рекреаційних ресурсів, їх основу становлять приаквальні рекреаційні комплекси  на узбережжі Азовського моря, Дніпра. За останні десятиріччя їх експлуатація супроводжувалася непродуманими і  навіть шкідливими з точки зору екології заходами. А це прямі збитки в  рекреації. Адже, несприятливий екологічний  стан і відпочинок та оздоровлення людей несумісні. Якщо у 80-і роки несприятливими екологічними чинниками  природокористування у рекреаційних зонах та в безпосередній близькості від них було суцільне розорювання, зрошування територій, то в 90-і роки — розвиток стихійного туризму та відпочинку, із створенням автостоянок  у безпосередній близькості до води, витоптування численних стежок та інше. [7]

Рекреаційне природокористування  викликає необхідність відновлення  не тільки природних ресурсів, але  і природних умов, які становлять середовище існування людей.

Проблема раціонального  природокористування полягає в  забезпеченні всебічного й ефективного  використання, відновлення і збереження природних умов і ресурсів рекреації  з врахуванням об’єктивно існуючих потреб.

Для її вирішення потрібно глибоко і всебічно обґрунтувати наукові і практичні заходи, які б планомірно забезпечили і цілеспрямовано управляли розвитком рекреаційного природокористування.

Природо-рекреаційні ресурси  повинні використовуватись бережно  й економно, повинні охоронятися  і примножуватися. Для цього необхідно  проводити їх облік, кількісну і  якісну оцінку, визначати придатність  і альтернативність їх використання.

Облік стану природної  рекреації і визначення їх значення повинні базуватися на системі природно-ресурсних  кадастрів. [14]

Основна мета яких створення  кадастру природних рекреаційних ресурсів — виявлення шляхів найефективнішого використання всіх природних передумов  розвитку рекреації. Для цього в  кадастрі повинна міститися комплексна характеристика природних рекреаційних ресурсів, включати детальних облік  і класифікацію, якісну і кількісну  оцінку економічної ефективності освоєння, аналіз використання і його основні  перспективи, а також найважливі заходи з охорони сукупності рекреаційних ресурсів.

Створення кадастрів повинно  допомогти не тільки зберегти і правильно  використовувати весь комплекс рекреаційних ресурсів, але і примножувати їх, резервувати для майбутнього.

Питання про створення  рекреаційного кадастру ускладнюється  недостатністю вивчення запасів  деяких родовищ природно-рекреаційних ресурсів, відсутністю єдиної системи  обліку їх використання і оцінки.

На сьогодні одним із важливих напрямів раціонального використання рекреаційних ресурсів є штучне обліснення територій, насадження садів та виноградників, полезахисних лісосмуг. Вони виконують  не тільки загальновизнану екологічну роль у сухо-степовій зоні, але одночасно  є важливими осередками відпочинку із складними умовами вирощування  дерев на піщаних ґрунтах, при  постійних посухах та дефіциті води якраз у рекреаційних районах. На жаль, за останні роки ця робота в  області ведеться на недостатньому  рівні. За обсягами нових насаджень  та типами їх збільшення Запорізька область  посідає одне з останніх місць  в країні, хоча насадження багаторічних рослин є необхідним. За останні роки у містах, особливо в обласному центрі, проводиться практика впорядкування прилеглої території приватними підприємствами. Міста, окрім тротуарного покриття, та зовнішнього оздоблення фасадів будинків, прикрашають декоративні насадження, трав'яні газони. Проте генерального плану таких заходів не існує. Тому відсутність спільної стратегії впорядкування, перш за все, обласного центру, не дозволяє в повній мірі використовувати приватний капітал.

Важливе значення має охорона  та відновлення водних рекреаційних ресурсів. Насамперед, це очищення водойм від мулу, водоростей, сміття. Це має  велике значення в акваторіях, відведених для купання. Особливо актуальною ця діяльність є в сезон відпочинку на курортах Кирилівки, Приморську, Запоріжжя. Що стосується лиманів, то відсутність  сильних хвиль або течій спричиняють  інтенсивне заростання різноманітними водоростями. Вони створюють незручності  для відпочинку на воді, засмічують берег. Робота, яка проводиться по їх ліквідації дуже незначна. Тому на міському пляжі, пляжах санаторіїв та будинків відпочинку необхідно передбачити  спеціальні посади прибиральників пляжів. Значно краща ситуація в цьому  плані на пляжах та акваторії Азовського узбережжя. [16]

Одним з ландшафтних аспектів освоєння природних ресурсів стало  все більше використання природних  ландшафтів з лікувальною метою  і для відпочинку людей, тобто  рекреаційне використання ландшафтів.

Охорона ландшафтів у процесі  їх рекреаційного використання є  одним з важливіших розділів охорони  природи. [17]

Ненормоване рекреаційне  використання ландшафтів часто призводить до порушення ґрунтового і рослинного поривів, погіршення умов проживання тварин, забруднення середовища. Таким чином, рекреаційна територія при неправильному  її використанні досить швидко втрачає  своє значення і стає малопридатною  для відпочинку. Так для того, щоб це не відбувалось потрібно як точніше визначити, виходячи з фізико-географічних умов місцевості, допустиме для неї  максимальне навантаження. Розробляються  правила повідки відпочиваючих, застосовуються спеціальні практичні заходи охорони природи рекреаційних територій. Вони спрямовані на регулювання чисельності відвідувачів і режиму їх поведінки, на оптимальне розміщення споруд служби відпочинку. Дотримування відповідних науково обґрунтованих норм і правил забезпечує невизначено довге використання ландшафтів для лікування і відпочинку, дозволяють зберегти їх рекреаційну цінність.

Небезпечною проблемою рекреаційних водних ресурсів є абразія берегів. Де серйозну небезпеку для рекреаційного  потенціалу територій становить  забруднення вод, рік, морів, де головним джерелом є промислові підприємства, комунальне господарство. Ця проблема повинна вирішуватися шляхом вдосконалення  технологічних засобів очистки  вод.

На природні рекреаційні  комплекси сильно діють технологічні процеси рекреаційної діяльності: вилучення  мінеральних вод, забруднення морських вод.

Основний напрямок охорони  — створення раціональної технологічної  схеми їх споживання, контроль за нормами  витрат, поповнення за рахунок розвитки ресурсів.

Окремі види рекреації  суттєво впливають на акваторіальні-територіальні  комплекси. [20]

При купанні з тіла людини змиваються значна кількість мікробів і інших бактерій — відбувається мікробне забруднення. Крім того одним  з поширених видів рекреації  є відпочинок з використанням  моторних судин. Велику небезпеку становлять канцерогенні викиди суднових моторів, перш за все бензапірену.

Забруднення також відбувається і іншими речовинами, які поступають з вихлопними газами, особливо негативно  впливають на прибережний ландшафт.

Науково-методичне обґрунтування  раціонального водокористування —  один з важливих аспектів задоволення  зростаючого попиту населення на рекреаційні ресурсні послуги.

В науковому плані першочерговими є кілька наступних завдань. Перш за все — розробка генеральної схеми рекреаційного використання водних об’єктів на перспективу.

Другим завданням є  розробка наукових основ оптимізації  рекреаційного водокористування з  метою максимального обмеження  негативного впливу водних рекреацій  на оточуюче середовище, наукове обґрунтування  рекреаційних навантажень на різні  типи акваторіально-територіальних комплексів.

Розробка практичних заходів, спрямованих на регулювання розвитку рекреаційного водокористування, забезпечення оптимальних умов для масового відпочинку населення біля води. Але звичайно для здійснення теоретичних основ  рекреаційного природокористування  вимагає ряду соціальних, економічних, екологічних, географічних, гідрологічних, фізико-хімічних і медико-біологічних  досліджень.

Для вирішення цих проблем  потрібна підтримка держави та бюджетні кошти. На даній час передбачено  створення системи стандартів з  охорони природи (ресурсів).

Ефективне функціонування рекреації  має забезпечити раціональне  використання соціально-економічних  та культурно-історичних рекреаційних ресурсів. Вважається, що в області необхідно розробити план генеральної забудови та реконструкції рекреаційно-курортних зон. Відзначимо, що збудовані в них рекреаційні заклади належать різним організаціям, відомствам, областям України, їх будівництво, розміри, особливості архітектури, облаштованість території залежали, насамперед, від наявних коштів та матеріальних ресурсів. В результаті поряд стоять часто абсолютно різні за стилями, етажністю, розмірами, комфортністю, озелененням заклади відпочинку. Це значно порушує естетику відпочинку. За останні роки недоліки в архітектурно-ландшафтному плануванні доповнюються такими негативними чинниками, як невпорядкована приватна забудова, непродумане розміщення різноманітних за якістю будівель, (торгівельних палаток, літніх кафе), що не відповідає загальній ландшафтній композиції місцевості.