Історія та перспективи розвитку економічного аналізу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Января 2012 в 00:20, курсовая работа

Описание

вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Содержание

Вступ 3
1. Історія та перспективи розвитку економічного аналізу 4
2. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів 11
3. Аналіз ефективності використання основних засобів та виробничих потужностей 15
4. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів 18
5. Аналіз виробництва продукції 19
6. Аналіз собівартості продукції 23
Висновки 27
Список використаних джерел 32

Работа состоит из  1 файл

економічний аналізп.doc

— 290.00 Кб (Скачать документ)

  а) кількості верстатів  та їх продуктивності:

      Робоча  модель: ТП = Пв ×Кв

      де: ТП – обсяг товарної продукції;

      Пв  – продуктивність верстатів;

      Кв  – кількість верстатів.

      Δ ТП ( Кв) = Δ Кв × Пв0 + (Δ Кв × Δ Пв): 2

      Δ ТП ( Кв) = ( 244 – 241) × 53,11 + ( 3 × (-0,24)) : 2 =  158,97 тис. грн.

      Δ ТП ( Пв) = Δ Пв × Кв0 + (Δ Кв × Δ Пв): 2

      Δ ТП ( Пв) = (52,87 – 53,11) × 241 + (3 × (-0,24)) : 2 = - 58,2 тис. грн.

      Баланс  відхилень : 158,97 – 58,2 = 100,77 тис. грн.

    Отже, збільшення кількості верстатів на 3 шт. призвело до збільшення обсягу виробництва товарної продукції на 158,97 тис. грн., але під впливом провівши аналіз впливу на собівартість продукції вищевказаних факторів, можна сказати, що під впливом зміни обсягу виробництва продукції собівартість збільшилась на 79,18 тис. грн. Під впливом структурних зрушень у виготовленій продукції собівартість зменшилась на 9 тис. грн. Під впливом зміни собівартості одиниці продукції собівартість зменшилась на 310 тис. грн.. В цілому під впливом всіх трьох факторів собівартість товарної продукції зменшилась на 221,82 тис. грн..

     3.Проведіть пофакторний аналіз зміни витрат на 1 грн. товарної продукції під впливом структурних змін, зміни собівартості окремих видів виробів та зміни цін на продукцію.

    Для розрахунку аналізу зміни витрат на 1 грн. товарної продукції використовують формулу:

         ,             (6.1)

      Si – собівартість окремого виробу,

      qi – кількість виробів,

      Zi – ціна виробу.

      Таблиця 8

      Пофакторний аналіз зміни витрат на 1 грн. товарної продукції

 
 
Витрати Позначення Витрати на одну грн. товарної продукції
1 планові на 1 грн. планової продукції в планових цінах В1 0,788
2  планові  на 1 грн. фактичної продукції  в планових цінах В2 0,790
3 фактичні на 1 грн. фактично виготов -

вленої продукції  в планових цінах

В3 0,800
4 фактичні на 1 грн. фактично виготов -

вленої продукції  в діючих цінах

В4 0,764
 

      Розрахунки запишемо в таблицю 9

      Таблиця 9

      Відхилення  витрат на одну грн.. товарної продукції

Відхилення  витрат у зв’язку з Позначення  і розрахунок Підрахунки  і числове вираження відхилення
1 під впливом  структурних змін ∆B(qi)=В2-В1 0,790-0,788=+0.002
2 зміни собівартості окре

мих видів  виробів

∆B(Si)=В3-В2 0,800-0,790=0.01
3 зміни цін на продукцію ∆B(Zi)=В4-В3 0,764-0,800=-0.036
4 Загальне відхилення ∆B=∆B(qi)+ ∆B(Si)+ ∆B(Zi) 0.002+0.01-0.036=-0,024
 

     За  рахунок структурних змін витрат на 1 грн. товарної продукції збільшилася на 0,002грн.

     За  рахунок зміни собівартості окремих  виробів витрати на 1 грн. товарної продукції збільшилася на 0,01 грн.

     За  рахунок зміни цін на продукцію  витрати на 1 грн. товарної продукції зменшилася на 0,036грн.

     Отже  під впливом усіх факторів відбулось  зменшення витрат на одну грн.. товарної продукції на 0,024 грн.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

    З переходом до ринкових відносин у народному господарстві країн виникло безліч проблем і невирішених питань. розв’язання їх потребує використання наукових засобів, які має у своєму запасі економічна наука і насамперед така її галузь, як економічний аналіз.

    Метою економічного аналізу є вивчення наслідків діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів і виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

    Як засіб, економічний аналіз сприяє управлінню підприємством. Будь-яке управління складається з двох етапів. На першому етапі на підставі відповідної інформації та її аналітичного опрацювання, оцінюють стан і динаміку того чи іншого процесу. На другому етапі, якщо аналіз визначить необхідність втручання з метою зміни якихось параметрів у ньому, приймається власне управлінське рішення. Причому аналітик може навіть підготувати проект цього рішення.

    Провівши аналітичну роботу діяльності підприємства, детально проаналізувавши ефективність використання ресурсів, провівши аналіз виробництва продукції та її собівартості можна зробити наступні висновки.

    Відбулося перевиконання плану середньорічної продуктивності праці робітників та працюючих. Це було зумовлене зменшенням фактичної кількісті робітників порівняно з планом, а кількість працівників навпаки зросла, тобто в цілому всі робітники стали працювати краще, навіть незважаючи на зменшення у своєму складі. Підтвердженням цього є показники середньодобової та середнього динної продуктивності праці одного робітника, які є більшими ніж планувалося.

    Вплив зміни питомої ваги робітників, кількості днів відпрацьованих одним робітником, тривалості робочого дня та середньогодинної продуктивності праці одного робітника призвів до підвищення середньорічної продуктивності одного працівника на 7,61 грн., яка фактично становила 6444,71 грн. Потенційними резервами її підвищення є всі екстенсивні фактори.

    Провівши співвідношення темпів росту середньорічної продуктивності праці одного працюючого та його середньорічної оплати праці виявлено випередження темпів росту продуктивності праці над темпами росту оплати праці, що дозволило зекономити 307,45 тис. грн. фонду оплати праці.

    При проведенні аналізу ефективності використання основних засобів та виробничих потужностей розрахунки показали, що віддача основних засобів в зіставленні з плановим роком зменшилась на 0,12 грн. Це визвано тим, що середньорічна вартість основних засобів зросла у більшому ступені ніж обсяги товарної продукції.

    Потенційним резервом підвищення віддачі основних засобів є збільшення віддачі активної частини основних засобів, зменшення якої на 0,49 грн. призвело до зменшення віддачі основних засобів на 0,29 грн.

    Використовуючи метод скорочення факторних моделей доведено, що чим більша буде продуктивність праці одного працівника та чим менша буде фондоозброєність, тим більша буде фондовіддача.

    Фактичний коефіцієнт  використання потужності збільшився у порівнянні з плановим, що свідчить про позитивну тенденцію збільшення використання потужностей і нарощування обсягів виробництва.

   На підприємстві проявляється економія матеріальних ресурсів, що свідчить про ефективну організаційну структуру в області виробництва.

    План з виробництва продукції перевиконано на 1000 тис. грн. це відбулося в наслідок збільшення середньооблікової чисельності робітників та середньогодинної продуктивності праці робітників, покращення технологій, матеріалів.

    Внаслідок ефективного використання трудових ресурсів збільшився обсяг товарної продукції.

    Під впливом збільшення норм витрат матеріалів собівартість продукції  збільшилася на 30 грн. Ціна цих матеріалів зменшилась на 8 грн., що призвело до зменшення собівартості матеріалів на 90 грн.

    Провівши аналіз зміни собівартості товарної продукції під впливом структурних змін, зміни обсягу продукції та собівартості окремих виробів  можна сказати, що в цілому під впливом всіх трьох факторів собівартість товарної продукції зменшилась на 221,82 тис. грн.. Це свідчить про ефективний розподіл матеріальних ресурсів та можливість отримання додаткового прибутку.

      Основні напрямки поліпшення господарської діяльності підприємства наведені в таблиці 8.

 

Таблиця 8

                     Основні напрямки поліпшення господарської діяльності

Заходи

Шляхи вирішення

Очікуваний  результат

1 Підвищення середньорічної продуктивності  праці одного працюючого

1. Зменшення  кількості працюючих

2. Уникнення  цілодобових і внутрішньозмінних  простоїв

3. Підвищити  тривалість робочого дня до  планового рівня

4. Збільшення  кількості робітників та кількості  відпрацьованих людино-днів і  людино-годин

1. Збільшення  обсягу  товарної продукції.

2. Економія ФОП

3. Збільшення продуктивності праці одного працюючого

2. Збільшення  віддачі основних засобів

1. Підвищення віддачі основних засобів за рахунок збільшення товарної продукції

2. Підвищення  продуктивності одного верстата

3. Здійснити  оновлення та модернізацію  обладнання

4. Покращити  використання виробничих потужностей  та основних засобів

5. Поліпшити  структуру капітальних вкладень

1. Підвищення  віддачі основних засобів

3. Зниження  витрат матеріалів на виробництво  товарної продукції

1. Відшукати  резерви додаткового випуску  продукції

2. Покращення  технології виробництва

3. Впровадження  маловідходної технології обробки матеріалів

4. Використання  високоякісних матеріалів та  інструментів

5. Комплексне  використання сировини

6. Поліпшення  управління виробничими запасами  та підвищення ефективності використання  матеріалів

1.Збільшення  обсягу товарної продукції

2. Економія матеріальних ресурсів

4. Підвищення  обсягу товарної продукції

1. Підвищити  продуктивність одного верстата  при збережені фактичної кількості  верстатів

2. Уникнення  цілодобових і внутрішньозмінних  витрат робочого часу

1.Збільшення  обсягу товарної продукції.

2. Більш ефективне  використання виробничих потужностей

5. Зниження  собівартості товарної продукції

1. Довести  витрати на окремі види продукції  до запланованого рівня

2. Виключити  економію витрат, що здійснюють  негативний вплив на ефективність виробництва

3. Зменшити пасивну  частину основних засобів

  1. Зменшення собівартості на одну гривню товарної продукції
2. Підвищення прибутку  та рівня рентабельності

3. Зниження собівартості  за рахунок зменшення амортизаційних  відрахувань

 
 
 
 
 

       

 
 
 

              

 

 

       Список використаних джерел

 
  1. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання прес, - 2000.
  2. Іващенко В.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності: Навчальний посібник. - К.: ВПІОЛ, 1999.
  3. Ковальчук Т.М. Застосування оперативного аналізу в забезпеченні аграрних перетворень// Економіка АПК. – 2001.- №4. - с.77  - 80
  4. Ковальчук Т.М. Оперативний аналіз прибутку від реалізації продукції // Економіка АПК. - 2003.-№7. - с. 92- 96.
  5. Стратегія економічного розвитку України: Науковий збірник. - К. : КНЕУ, 2002. –с.287.
  6. Тарасенко Н. В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства: Навчальний посібник. - Львів : Львівський банківський   інститут, 2000. - с.19 – 24.
  7. Чумаченко Н.Г. Внутризаводской экономический анализ. - К.: Техника, 1998. - 288с.
  8. Шкарлет С. Економічний аналіз у підприємницькій діяльності // Сіверянський літопис. - 2002. - №3. - с. 144 – 147.
  9. Шкарлет С. Економічний аналіз у підприємницькій діяльності :    Навчальний посібник. – Київ: Освіта, 2002. – 147с.
  10. .Економічний аналіз: Навч. посібник/ М.А. Болюх, В.З. Бурчевський,                М.І. Горбаток; за ред. акад.. НАНУ, проф. Чумаченка М.Г..—К.: КНЕУ, 2001.
  11. Баканов М.И. Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. Учебник.- М.: Фінанси и статистика, 2000.
  12. Бутинець Ф. Ф., Мних Є.В., Олійник  О. В. Економічний аналіз. Практикум. Навчальний посібник для студентів вузів. – Житомир:ЖІТІ, 2000.

Информация о работе Історія та перспективи розвитку економічного аналізу