Амортизація та методи її нарахування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 23:01, реферат

Описание

Усі основні засоби, крім землі піддані фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об’єктів називається амортизацією. На світі декілька різноманітних концепцій амортизації. На Україні діє “натуралістична” концепція.

Содержание

Вступ с. 3-4
Розділ І. Поняття амортизації, сутність та функції с.5-16
1.1. Економічна сутність амортизації та зносу с.5-12
1.2. Функції амортизації. с.12-16
Розділ ІІ. Методи нарахування амортизації с.17-34
Прямолінійний метод с.18-20
Метод зменшення залишкової вартості с.20-24
Метод прискореного зменшення залишкової вартості с.24-25
Кумулятивний метод с.25-28
Виробничий метод с.28-30
Податковий метод нарахування амортизації с.30-34
Розділ ІІІ. Основні шляхи розвитку, вдосконалення амортизаційної політики в Україні с. 35-37
Висновки с.38-39
Список використаної літератури с.40-41
Додатки с.42-44

Работа состоит из  1 файл

Амортизація та методи її нарахування.doc

— 249.50 Кб (Скачать документ)

Відповідно  до положень Закону про податок на прибуток базою для нарахування  амортизації є балансова вартість відповідної групи основних фондів (для групи 1 — окремого об'єкта) на початок звітного кварталу (далі — розрахунковий квартал). При цьому сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного з розрахункових кварталів, що входять у такий звітний період.

Розрахунок  балансової вартості груп основних фондів, підприємство здійснює самостійно на підставі формули, визначеної в п. п. 8.3. 2 ст. 8 Закону про податок на прибуток.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу для нарахування амортизації розраховується по формулі:

 

де а - розрахунковий квартал;

а - 1 — попередній квартал перед розрахунковим  кварталом;

— балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

— балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував  розрахунковому;

— сума витрат, понесених  на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернзацій й інших поліпшень  основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

— сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував  розрахунковому;

— сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував  розрахунковому.

Для балансової вартості об'єктів основних фондів групи 1 п. п. 8.3. 7 ст. 8 Закону про податок на прибуток установлена гранична величина, при досягненні якої нарахування амортизації припиняється.

Що стосується обліку балансової вартості основних фондів груп 2, 3 й 4, то на відміну від  основних фондів групи 1 він ведеться по сукупній балансовій вартості відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

Межа для  нарахування амортизації для  основних фондів груп 2, 3 й 4 установлений п. п. 8.3. 8 ст. 8 Закону про податок  на прибуток. Так, відповідно до даного пункту амортизація основних фондів груп 2, 3 й 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Розділ  ІІІ. Основні шляхи розвитку, вдосконалення  амортизаційної політики в Україні

Україна на шляху  до інтеграції і гармонізації з країнами-членами ЄС, формування єдиного економічного простору з традиційними економічними партнерами, зокрема Росією, Білоруссю, Казахстаном, прагне уніфікувати існуючу систему бухгалтерського обліку, яка у сучасних умовах змінюється й удосконалюється відповідно до міжнародних стандартів. Тому процеси стандартизації та удосконалення системи бухгалтерського обліку України із застосуванням міжнародних стандартів, вибору раціонального методу амортизації основних засобів є актуальними і нині. Це обумовлюється об'єктивними причинами та підтверджується появою наказу Міністерства фінансів України №561 від 30.09.2003 р. „Про затвердження методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів” .

Перехід на ринкові  умови господарювання, запровадження комерційних засад у діяльність підприємств, приватизація державних підприємств потребують нових підходів до формування фінансових ресурсів. Так, нині збільшується значення прибутку, амортизаційних відрахувань та позичкових коштів у формуванні фінансових ресурсів підприємств. Усе це змушує підприємства виявляти ініціативу та винахідливість. Раціональне застосування амортизаційної політики на підприємстві є важливою ланкою його фінансового управління і дає можливість керівництву підприємства розширити виробництво чи створити новий напрям бізнесу.

Господарським кодексом України передбачено, що одним  з основних напрямів державної економічної  політики є амортизаційна політика, спрямована на створення для суб'єктів  господарювання найбільш сприятливих і рівноцінних умов забезпечення процесу відтворення основних виробничих і невиробничих фондів переважно на якісно новій техніко-технологічній основі.

З цією метою  інвестиційна політика держави спрямована на створення суб'єктом господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів для потреб розширеного відтворення основних засобів виробництва, а також на забезпечення ефективного і відповідального використання цих коштів та здійснення контролю за ним.

Важливою умовою реалізації інвестиційної політики держави є його податкова система, що повинна стимулювати якнайшвидше відновлення підприємствами, насамперед активної частини основних засобів.

Як приклад  такого підходу розглянемо модифіковану систему прискореного відшкодування витрат Modified Accelerated Cost Recovery System MACRS), що застосовується в США з 1987 р. Ця система встановлює методи амортизації і термін експлуатації основних засобів для визначення суми амортизаційних відрахувань з метою оподаткування (дивись додаток 2).

Таким чином, з метою оподаткування основних засобів (крім будівель) у США застосовується прискорена амортизація.

Система МАСRS передбачає:

відсутність ліквідаційної  вартості;

умову середини року, тобто передбачається, що початком терміну експлуатації об'єкта є середина року (незалежно від місяця фактичного початку його експлуатації);

3) при застосуванні  прискореної амортизації здійснюється перехід до прямолінійної амортизації в тому році, коли сума прямолінійної амортизації перевищує суму прискореної амортизації.

Норми амортизації  відповідно до системи МАСRS

подано в (дивись додаток 3).

В Україні відповідно до Закону України «Про оподаткування  прибутку підприємств» з 1 січня 2004 р. норми  амортизації встановлено в межах 1,25 - 15 % балансової вартості відповідних груп основних фондів. Зокрема, для автомобілів і ЕОМ, придбаних після 1 січня 2004 р., ця норма становить відповідно 10 і 15 %.. Застосування цих норм приводить до того, що період амортизації зазначених основних засобів може перевищити 50 років, тобто майже в 10 разів перевищує термін податкової амортизації подібних об'єктів, наприклад, у США. При цьому за шість років (період повної амортизації автомобілів у США) в Україні для цілей оподаткування буде амортизовано близько 50% вартості автомобілів.

У цьому зв'язку варто нагадати, що єдині норми  амортизаційних відрахувань на повне  відновлення основних фондів народного  господарства СРСР (затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90 р. № 1072) передбачали, зокрема, такі норми амортизації, % від первісної вартості:

ЕОМ 12,5;

МікроЕОМ й  уніфіковані процесори 10;

Автомобілі (залежно  від класу) 11,1 – 20;

Іншими словами, згідно з цими нормами максимальний термін амортизації ЕОМ і автомобілів не перевищував 10 років.

У дореволюційній Росії Положенням про державний промисловий податок (1898 р.) було передбачено норми амортизаційних відрахувань у погашення первісної вартості в розмірі 5-10 % .

Отже, сучасні  норми амортизації для оподаткування в Україні значно обмежують інвестиційні можливості підприємств навіть порівняно з дореволюційним і радянським періодами, не кажучи вже про такі розвішені країни, як США.

Крім того, варто  пам'ятати, що в минулому в Україні  застосовувалися знижувальні коефіцієнти  до суми нарахованої амортизації, частину  амортизації перераховували в бюджет, була заборона на нарахування податкової амортизації основних засобів, що вибули з експлуатації, до 2004 р. діяли норми в діапазоні 1,25 - 6,25 %.

Саме наслідком  такої податкової політики є відсутність у багатьох підприємств коштів, необхідних для відтворення основних засобів.

Підсумовуючи  викладене, можна констатувати, що правова  система повинна забезпечити  не декларування амортизаційної політики держави, а реальні умови для  розвитку підприємницької діяльності, у тому числі шляхом продуманої податкової політики, спрямованої на стимулювання інвестиційної діяльності.

Висновки

Як бачимо амортизацією цікавляться багато фахівців економічної  області, у кожного з них є  свої погляди на визначення сутності та функцій амортизації, а також амортизаційної політики, зносу та т.д. Але всі сходяться в одному, амортизація це важливе питання в економічній, фінансовій та податковій політиці. А також підсумовуючи сказане можна зазначити, що амортизація є найважливішим моментом кругообігу основних засобів.

Водночас, сучасна  облікова концепція амортизації  не позбавлена недоліків, оскільки заснована  на низці допущень, що можуть бути помилковими

Зокрема звернемо увагу на такі припущення:

передбачається, що первісна вартість є придатною основою для нарахування амортизації і відшкодування цієї суми забезпечить підтримання капіталу на незмінному рівні;

очікування підприємця щодо терміну служби активу, його ліквідаційної  вартості наприкінці цього терміну  тощо, цілком виправдовуються;

у період між придбанням і списанням активу не відбувається коливань цін, і, отже, рівновеликі грошові суми, які одержують або сплачують у різні моменти часу, рівнозначні.

Проте перші два з приведених припущень рідко підтверджуються  практикою. Тому в умовах інфляції і  маніпуляцій за допомогою методів оцінки об'єктивність даних фінансової звітності викликає обгрунтовані сумніви.

Існують інші недоліки, особливо в амортизаційній політиці України, наприклад двоїстість амортизаційних відрахувань, що дуже обмежує підприємство.

Аналіз нарахування та використання амортизації, проведений за даними Державного комітету статистики України, показав, що переважна більшість  підприємств практично не використовує нараховану амортизацію на відновлення  і розширення виробництва, тому щороку зростає розрив між реальним зносом і фінансовими можливостями відновлення основних засобів, що призводить до погіршення фінансового становища підприємств. Фактична норма амортизації у 2001 -2002 рр. становила 4,0%; у 2003р. -3,8% тобто накопичення амортизації на підприємствах відбувалось уповільненими темпами. В зв’язку з цим керівництву підприємств доцільно комплексно оцінювати вплив обраного методу на розмір амортизації та, як наслідок, на грошовий потік і прибуток підприємства.

Аналіз впливу обраних  методів на суму амортизації (рис. 1) свідчить, що за час експлуатації основного засобу доцільно застосовувати не один, а кілька методів нарахування амортизації, тобто їх комбінацію.


Информация о работе Амортизація та методи її нарахування