Амортизація та методи її нарахування

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Февраля 2013 в 23:01, реферат

Описание

Усі основні засоби, крім землі піддані фізичному та моральному зносу, тобто під впливом фізичних сил, технічних та економічних факторів вони поступово втрачають свої якості та приходять до непотребу. Поступове перенесення вартості діючих основних фондів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни зношених об’єктів називається амортизацією. На світі декілька різноманітних концепцій амортизації. На Україні діє “натуралістична” концепція.

Содержание

Вступ с. 3-4
Розділ І. Поняття амортизації, сутність та функції с.5-16
1.1. Економічна сутність амортизації та зносу с.5-12
1.2. Функції амортизації. с.12-16
Розділ ІІ. Методи нарахування амортизації с.17-34
Прямолінійний метод с.18-20
Метод зменшення залишкової вартості с.20-24
Метод прискореного зменшення залишкової вартості с.24-25
Кумулятивний метод с.25-28
Виробничий метод с.28-30
Податковий метод нарахування амортизації с.30-34
Розділ ІІІ. Основні шляхи розвитку, вдосконалення амортизаційної політики в Україні с. 35-37
Висновки с.38-39
Список використаної літератури с.40-41
Додатки с.42-44

Работа состоит из  1 файл

Амортизація та методи її нарахування.doc

— 249.50 Кб (Скачать документ)

Розділ  ІІ. Методи нарахування амортизації 

П(С)БО 7 «Основні засоби», передбачає використання шести  методів амортизації. До них належать:

метод прямолінійного списання;

метод зменшення  залишкової вартості;

метод прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивний  метод;

виробничий  метод;

метод, передбачений податковим законодавством.

Методи нарахування  амортизації умовно можна поділити на два види:

методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів. До них відносяться прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод;

метод амортизації, що базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єктів основних засобів. До нього відноситься виробничий метод нарахування амортизації.

Відмінність застосовуваних методів амортизації полягає  в різному рівні нарахованих  амортизаційних відрахувань, а також  у способі їх розподілу. Залежно  від виду основних засобів, умов експлуатації, моральної зношуваності підприємством на власний розсуд застосовується найбільш економічно доцільний метод амортизації. Наприклад, метод прямолінійного списання характерний рівномірним розподілом вартості основних засобів протягом усього періоду експлуатації. Цей метод найдоцільніше застосовувати для пасивної частини основних засобів, таких, як будівлі, споруди, меблі тощо.

Застосування  методу прискореного зменшення залишкової вартості найбільш економічно виправдане стосовно активної частини, зокрема  машин, механізмів, верстатів, іншого виробничого обладнання. Справа в тому, що при використанні цього методу амортизаційні відрахування в перші роки експлуатації, коли об'єкт основних засобів експлуатується найбільш інтенсивно, досить високі, але з часом знижуються. В результаті цього значна частина вартості основних засобів амортизується вже в перші роки експлуатації об'єкта. Те ж саме стосується і кумулятивного методу.

Метод зменшення  залишкової вартості характерний тим  же: з часом амортизаційні відрахування мають тенденцію до зменшення. Його використання з урахуванням умов та інтенсивності експлуатації, морального зносу, інших факторів. Така самостійність цілком виправдана: для кожного підприємства перелічені фактори будуть різні, тому і термін експлуатації одного і того ж об'єкта основних засобів на різних підприємствах буде відрізнятися.

Розглянемо  особливості використання кожного  з методів

2.1. Прямолінійний  метод

Прямолінійний метод амортизації за ПБО-7 полягає  у тому, що «річна сума амортизації  визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації  проводиться щомісячно.”

Порядок нарахування  амортизації при застосування прямолінійного методу можна подати у вигляді  двох простих формул:

Річна сума амортизації  визначається так

 

де А –  річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

- амортизуюча вартість  об’єкту, грн.;

Т – очікуваний період корисного  використання об’єкту.

Місячна сума амортизації

;

де В- місячна  сума амортизації, грн.;

А- річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

Приклад 1.

Підприємством придбано об’єкт основних засобів. Вартість такого об’єкту – 30000 грн. Період корисного  використання – 4 роки. Очікується, що цей об’єкт буде мати ліквідаційну вартість, що дорівнює 2000 грн.

В даному випадку  вартість об’єкту, що амортизується, основних засобів є вартість , що дорівнює 28000 грн. (30000 грн.-2000 грн.)

Річна норма  амортизації – 28000 грн. : 4 роки = 7000 грн.;

щомісячна сума амортизації – 7000 грн. : 12 місяців = 583.33 грн.

Амортизаційні відрахування за 4 роки

Рік

Сума амортизаційних відрахувань

Сума накопиченої амортизації

Балансова (остаточна) вартість об’єкту  основних засобів

1

7000

7000

23000

2

7000

14000

16000

3

7000

21000

9000

4

7000

28000

2000


Таким чином, при  застосуванні прямолінійного методу вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом терміну його корисного використання. Метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від терміну (тривалості) експлуатації об’єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об’єкта;

сума зносу накопичується  рівномірно;

залишкова вартість об’єкта  основних засобів рівномірно зменшується до рівня ліквідаційної вартості.

Недоліком такого методу є  те що при його використанні не враховується моральний знос, а також він  не дає реальної оцінки виробничої потужності основних засобів в різні  роки експлуатації.

Практика показує, що знос машин збільшується в перші  роки експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а останні  роки експлуатації знос машин знову  збільшується. Що стосується морального зносу машин, то також не рівномірний.

Застосування цього методу не завжди відображає повне перенесення вартості основних засобів не створену продукцію, в результаті чого створюється недоамортизована частина вартості основних засобів, що є прямим збитком підприємства.

Метод зменшення залишкової вартості

Суть даного методу полягає в визначенні річної суми амортизації об’єкту основних засобів виходячи з залишкової вартості такого об’єкту на початок звітного року чи з початкової вартості по введених на протязі року об’єктам. Річна  сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:

За ПБО-7 це метод, „за яким річна сума амортизації  визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Нарахування амортизації  проводиться щомісячно.”

 

де А –річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

-залишкова вартість об’єкта  основних засобів, грн.;

-річна норма амортизації, частин.

Річну норму  амортизації підприємство визначає самостійно за наступною формулою

 

де -річна норма амортизації (в частинах);

-термін корисного використання  об’єкта основних засобів, років;

-ліквідаційна вартість  об’єкта основних засобів, що  визначається підприємством самостійно, грн.;

- початкова (залишкова)  вартість об’єкта основних засобів,  грн..

Використання  методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації  передбачає наявність ліквідаційної  вартості об’єкта основних засобів. В протилежному випадку об’єкт основних засобів буде повністю „замортизований” на протязі року.

Відзначимо, що у відповідності до П(З)БО 7 базою  для нарахування амортизації  при використанні даного методу є  залишкова вартість на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації.

Тому, починаючи  з дати введення в експлуатацію об'єкта основних засобів до кінця звітного року, у якому був введений цей  об'єкт, базою для нарахування  амортизації буде первісна вартість такого об'єкта. Іншими словами, якщо об'єкт основних засобів були введений в експлуатацію в липні, то з серпня по грудень (включно) сума амортизаційних відрахувань буде визначатися шляхом множення первісної вартості об'єкта на норму амортизації. З січня наступного звітного року сума амортизації такого об'єкта основних засобів буде визначатися шляхом множення залишкової вартості такого об'єкта на норму амортизації.

Даний метод  нарахування амортизації базується  на припущенні, що амортизація починає  нараховуватися з початку звітного року, хоча практично це буває далеко не завжди. Тому у всіх випадках, коли амортизація нараховується не з початку звітного року, залишкова вартість наприкінці запланованого строку експлуатації не досягає ліквідаційної вартості. У зв'язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації й доамортизувати частину вартості, що залишилася, або ж вважати залишкову вартість об'єкта ліквідаційною вартістю.

Приклад 5

Підприємством придбаний об'єкт основних засобів  й введений в експлуатацію 01.12.XX р. Первісна вартість такого об'єкта 30000 грн. Строк корисного використання - 4 роки. Ліквідаційна вартість об'єкта основних засобів - 3000 грн.

Норма амортизації  складе:

1 - (3000 : 30000)1/4 = 1 - 0,5623 = 0,4377.

Застосувавши цю норму, одержимо розрахунок амортизаційних

відрахувань у  розрізі років:

Таблиця 4

Рік

Розрахунок

Сума

амортизаційних

відрахувань

Накопичена амортизація

Залишкова

(первісна)

вартість

0

30000 грн.

1

30000 грн.* 0,4377

13131 грн.

13131 грн.

16869 грн.

2

16869 грн. * 0,4377

7383 грн.

20514 грн.

9486 грн.

3

9486 грн. * 0,4377

4152 грн.

24666 грн.

5334 грн.

4

5334 грн. * 0,4377

2334 грн.

27000 грн.

3000 грн.


 

Наведений приклад  на практиці зустрічається досить рідко: наприкінці строку експлуатації, а саме наприкінці четвертого року, величина залишкової вартості дорівнює ліквідаційній вартості, що була визначена підприємством.

Приклад 6

Підприємством придбаний об'єкт основних засобів, що введений в експлуатацію у квітні. Первісна вартість об'єкта - 20000 грн. Строк корисного використання - 5 років. Передбачається, що ліквідаційна вартість об'єкта 500 грн.

Норма амортизації  складе:

 

Об'єкт основних засобів введений в експлуатацію у квітні, нарахування амортизації починається з наступного місяця, після введення в експлуатацію - з травня. Сума амортизаційних відрахувань за 8 місяців першого року експлуатації складе:

 

Розрахунок  амортизаційних відрахувань наведений  у табл. 5.

Таблиця 5

Рік

Залишкова (первісна) вартість

Норма амортизації

Сума амортизаційних відрахувань

Сума накопиченої амортизації

1

2

3

4

5

1

20000

0,52

6933,33

6933,33

2

13066,67

0,52

6794,67

13728,00

3

6272,00

0,52

3261,44

16989,44

4

3010,56

0,52

1565,49

18554,93

5

1445,07

0,52

751,44

19306,37

6

693,63

0,52

120,23(0,52:12*4)

19426,60


 

Залишкова вартість об'єкта основних засобів наприкінці п’ятого року експлуатації дорівнює 20000-19426,60=573,40 (грн.), (693,63 - 120,23) = 573,40 (грн.).

При застосуванні даного методу місячна сума амортизації  визначається діленням суми амортизації  за повний рік корисного використання на 12. В даному прикладі місячна сума амортизації за перший рік складе:

6933,33:8 = 866,67 (грн.);

за другий рік: 6794,67:12 = = 566,22 (грн.) і т.д.,

за останній 120,23:4 = 30,06 (грн.).

2.3. Метод прискореного  зменшення залишкової вартості

Цей метод є  різновидом методу зменшення залишкової вартості.

Норма амортизації  в цьому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при  використанні прямолінійного методу нарахування  амортизації, тобто використовується подвійна ставка амортизаційних відрахувань, розрахована методом прямолінійного списання. При цьому норму амортизації при використанні прямолінійного методу можна представити як:

 

де А –  річна сума амортизационних відрахувань за рік, грн.;

Са - вартість об'єкта, що амортизується, грн.

Перетворивши  дану формулу, одержимо норму амортизації  для методу, що розглядається:

 

Даний метод  нарахування амортизації не припускає  обов'язкової „наявності” ліквідаційної  вартості об'єкта основних засобів. При  цьому дотримується правило, при  якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб  залишкова вартість об'єкта в кінці експлуатаційного періоду була не менша його ліквідаційної вартості.

Приклад 7

Підприємством придбаний об'єкт основних засобів. Первісна вартість такого об'єкта - 30000 грн. Строк корисного використання - 6 років. Очікується, що цей об'єкт буде мати ліквідаційну вартість 1200 грн.Норма амортизації складе 0,33 (2:6 років), або 33 % річних. Розрахунок амортизації представлений у табл. 6.

Таблиця 6

Рік

Залишкова

(первісна)

вартість

Норма амортизації

Сума амортизаційних

відрахувань

Сума .накопиченої амортизації

1

30000,00

0,33333

10000

10000

2

20000,00

0,33333

6666,60

16666,6

3

13333,40

0,33333

4444,42

21111,02

4

8888,98

0,33333

2962,96

24073,98

5

5926,02

0,33333

1975,32

26049,3

6

3950,70

0,33333

1316,89

27366,19


 

При застосуванні цього методу місячна сума амортизації визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Информация о работе Амортизація та методи її нарахування