Культура поведінки та службовий етикет державного службовця

      Питання на зборах, зазвичай, розглядають таким  чином:

• доповідають сутність проблеми;
• здійснюють обговорення доповіді (спочатку ставлять запитання доповідачеві, після того починаються обговорення);
• приймають рішення:

         - відкритим голосуванням;

         - закритим голосуванням;

         - без голосування;

• рішення оприлюднюють.

      Поширеною є практика розроблення на підготовчому етапі так званого «сценарію» проведення зборів, нарад, засідань.

      7.5. Культура використання  прапорів

      Прапор  є частиною знаково-символічної  системи культури держави та організації  і має значне символічне значення, зокрема для органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

      До  прапора, як до символу держави або  організації, ставляться з повагою, з ним вшановують живих або  віддають шану мертвим

      Державний прапор України, згідно з Постановою Верховної Ради України від 28 січня 3992 року №257, являє собою прямокутне полотнище, яке складається із двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг верхньої - синього кольору, нижньої - жовтого із співвідношенням ширини прапора до його довжини як 2 3 Державний прапор завжди чає зберігатися на почесному місці, його полотнище має бути чистим та старанно випрасуваним, довжина древка - гармонізувати із розмірами самого прапора Вивішуючи державні прапори на будинках сільської, селищної ради або на флагштоці над ними слід дотримуватись таких вимог

• довжина древка має бути не більшою за потрійну ширину прапора,
• висота флагштока не має перевищувати шестикратної ширини стяга

      У внутрішніх приміщеннях сільської, селищної ради прапор встановлюють заздалегідь  до початку церемонії або його вносять до сесійної зали в урочистій обстановці У цьому разі голова зібрання оголошує про те, що буде внесено Державний прапор України, після чого всі присутні встають, повертаються обличчям до урочистої процесії і супроводжують п поглядом поки прапор не буде встановлено у відведеному для нього місці Потім усі сідають Якщо на заході має бути багато прапорів, то спочатку вносять прапори організацій, які вишиковуються вздовж проходу, мовби створюючи почесну варту, перед якою проносять державний прапор

      Виносять  прапори у зворотному порядку спочатку державний (інші в цей час підняті у знак привітання), потім - решту Якщо всі прапори виносять одночасно, то першим несуть державний Цей прапор завжди несуть тільки у вертикальному положенні Лише на знак привітання Державного гімну України або Президента України його можна нахилити вперед під кутом 45° Державним прапором віддають останню шану померлим, коли повз нього проїжджає похоронна процесія

      До  храму тієї чи іншої конфесії прапори  заносять лише після того, коли всі  парафіяни зайняли свої місця Прапори розташовують вздовж головного проходу храму або під кутом 45° в напрямку до нього Під час Служби Божої прапороносці стоять струнко, а решту часу - у положенні «вільно»

      Під час жалоби прапор піднімають до самого верху, а потім приспускають на третину довжини флагштока Перед тим як остаточно зняти прапор, його спочатку піднімають до верху флагштока, а потім вже спускають донизу Скорботні прапори вивішують відразу ж після отримання звістки про сумні поди У день похорону прапори зранку мають бути дещо опущені, після завершення церемонії - підняті Якщо повідомлення про сумну подію прийшло ввечері, скорботні прапори вивішують наступного ранку

      У християнських церквах східного та західного обрядів прапор з  жалобою має розташовуватися  ліворуч від вівтаря У приміщенні, де відбувається прощання з покійним, або у храмі під час його відспівування, державний прапор нахиляють над труною, а саме древко при цьому спирається на підлогу

      У знак привітання прапор нахиляють майже  горизонтально Але при цьому  він не має торкатися землі Таким же чином роблять стоячи біля могили Прапор перебуває в нахиленому положенні весь той час, поки триває ритуал прощання з померлим та опускання труни до могили Під час похоронної процесії всі прапори несуть перед труною, а державний - за нею

      Під час урочистої ходи державний  прапор несуть обов'язково попереду за допомогою спеціальної опори  лише у вертикальному положенні 3 двох боків стягу повинна бути почесна варта

      Існує міжнародний етикет прапора, якого  також необхідно дотримуватися  Державний прапор є символом держави Будь-яку неповагу, яку виявляють до державного прапора іноземної держави, розглядається як свідома образлива дія, спрямована на адресу цієї країни Існують держави, згідно з протоколом яких перевернутий прапор символізує стан війни Прапор вивішують зі сходом сонця і спускають із його заходом Прапор піднімають до верху флагштока, при цьому прапор піднімають швидко, а спускають повільно Якщо вивішуються прапори декількох держав, то державний прапор краши-організатора має бути розташований праворуч у шерензі стягів, а за їх непарної кількості - посередині За одночасного вивішування прапорів декількох держав розмір прапорів і рівень їх має бути однаковим, жоден з прапорів у цьому разі не має здійматися над іншими За одночасного вивішування прапорів декількох іноземних держав найбільш поширеною практикою є розміщення їх за алфавітом назв цих Держав (за латинським алфавітом або за алфавітом мови країни, вивішують прапори). При перехрещенні двох прапорів почесним місцем вважається правий бік, якщо дивитися від прапорів. Неприпустимо вивішувати прапори іноземних держав на одному флагштоці - один над одним. Якщо державний прапор (прапори) втратив свій первинний вигляд або був якимось чином пошкоджений, він має бути знищений лише шляхом спалення.

       ЛІТЕРАТУРА

      1. Конституція України, прийнята  на 5 сесії Верховної Ради України  28 червня 1996 року.- Київ¹. Вид-во, «Просвіта», 1996. - 42 с.

      2. 18 липня 1963 року. Закон Української  РСР «Про затвердження Цивільного  кодексу Української РСР».

      3. 2 липня 1968 року. Закон Української РСР «Про сільську Раду народних депутатів Української РСР».

      4. 2 липня 1968 року. Закон Української  РСР «Про селищну Раду народних  депутатів Української РСР».

      5. 15 липня 1971 року. Закон Української  РСР «Про районну Раду народних депутатів Української РСР».

      6. 15 липня 1971 року. Закон Української  РСР «Про міську, районну в  місті Раду народних депутатів  Української РСР».

      7. 31 жовтня 1980 року. Закон Української  РСР «Про обласну Раду народних  депутатів Української РСР».

      8. 5 грудня 1990 року. Закон Української РСР «Про бюджетну систему Української РСР».

      9. 7 грудня 1990 року. Закон Української  РСР «Про місцеві Ради народних  депутатів Української РСР та  місцеве самоврядування».

      10. 7 лютого 1991 року. Закон України «Про  власність».

      11. 25 червня 1991 року. Закон України «Про  охорону навколишнього природного  середовища».

      12. 25 червня 1991 року. Закон України «Про  систему оподаткування» (стара редакція).

      13. 26 березня 1992 року. Закон України  «Про місцеві ради народних  депутатів та місцеве регіональне самоврядування».

      14. З липня 1992 року. Закон України  «Про плату за землю».

      15. 26 жовтня 1992 року. Закон України «Про  охорону атмосферного повітря».