Інтегрування України в світогосподарський простір

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Ноября 2011 в 20:46, курсовая работа

Описание

Метою курсової роботи є вивчення, аналіз та визначення пріоритетних напрямків інтеграції України у світове господарство.
У роботі відповідно до даної мети поставлені наступні завдання:
проаналізувати теоретичні аспекти інтеграції України;
визначити основні напрямки економічної інтеграції;
розглянути сучасні інтеграційні процеси в Україні;
намітити основні шляхи та дати рекомендації щодо необхідності входження України у світове господарство.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Суть та передумови інтеграції
Рівні та етапи інтеграційних процесів
Теорії міжнародної інтеграції
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЩОДО УЧАСТІ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ
2.1 Аналіз показників, що формують ступінь інтеграції України у світовий простір
2.2 Оцінка сучасних напрямів щодо інтеграції України
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР
3.1 Проблеми інтеграції України у світове господарство
3.2 Перспективи участі України у світових процесах

Работа состоит из  1 файл

Курсова перероблена (Інтегрування України у світогосподарські звязки).docx

— 92.62 Кб (Скачать документ)

     Однією  з визначальних проблем зовнішньоекономічної стратегії України є питання підвищення рівня ефективності економічних рішень державної влади у напрямку подолання неузгодженості, суперечливості та непослідовності дій владних структур, недержавних інституцій, громадських об’єднань та суб’єктів господарювання. Причинами неефективності економічної влади на сьогодні можна назвати: дефіцит вірогідної та повної інформації про стан суб’єктів господарювання, відсутність достатньої інформації щодо намірів органів державної влади, відсутність дійових механізмів контролю за виконанням рішень органів державної влади, недостатню кваліфікацію осіб, які здійснюють аналіз ситуації та готують прийняття політико-економічних рішень. Подолання цих недоліків є важливим та необхідним кроком на шляху до успішного розвитку інтеграційних процесів в Україні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВХОДЖЕННЯ  УКРАЇНИ У СВІТОГОСПОДАРСЬКІ  ЗВ’ЯЗКИ 

3.1 Проблеми інтеграції України у світове господарство 

     На  шляху інтеграції України у світовий економічний простір стоїть значна кількість перешкод і проблем, головними  з яких можна назвати низьку конкурентоспроможність українських товарів на світових ринках, недосконалу структуру експорту, від’ємне торгівельне сальдо, невисоку інвестиційну привабливість України, деякі недопрацювання з боку законодавства.

     Аналіз  товарної структури експорту попередніх років показує, що найбільшу частку у експорті України, як і в попередні роки, складають недорогоцінні метали та вироби з них і мінеральні продукти (43,9 і 10,5 % відповідно).[8] Це означає, що структура українського експорту є недиверсифікована і зосереджена в основному на сировинних ресурсах, напівфабрикатах і невисокотехнологічних товарах.

     В сучасних умовах розвитку світового  господарства подібна спеціалізація  експорту є неоптимальною з трьох  причин:

     - сировина, на відміну від технологій  чи знань, вичерпується і не  відновлюється;

     - низький рівень переробки зазвичай  означає низькі прибутки;

     - у конкурентному світі сировину  завжди можна замінити аналогічною  сировиною з іншої країни, що  робить попит на неї високо  еластичним і зумовлює значні  коливання ціни. [5]

     За  дослідженнями Міжнародного інституту  менеджменту (ІМD, Швейцарія, м. Лозанна), який вважається найбільш професійним  та об’єктивним, по рейтингу конкурентоспроможності Україна посідає 46 місце з 55 досліджуваних  країн з індексом конкурентоспроможності 45,479. За складовими критеріями макроекономічних показників Україна посідає 43-тє місце, а за ефективністю бізнесу – 32-ге місце. Виходячи з цього можна  зробити висновок про досить низький  рівень конкурентоспроможності України. [6]

     Основними причинами невисокої конкурентоспроможності української продукції на світових ринках є:

  • низька якість, невідповідність сучасним потребам споживачів;
  • мала частка готової продукції, орієнтація на товари з низькою доданою вартістю;
  • висока енергомісткість виробництва, що ставить вартість продукції у пряму залежність від ціни імпортованих енергоносіїв, в першу чергу це стосується продукції хімічної та металургійної галузей;
  • технологічна відсталість і високий рівень зношеності обладнання;
  • відсутність у малого та середнього бізнесу досвіду продажу на зовнішніх ринках в умовах підвищеної конкуренції та інші. [5]

     Ще  однією проблемою інтеграції України  у світове господарство є невисока інвестиційна привабливість. Хоча на даному етапі ця проблема вже починає  вирішуватись, але все ще стоїть досить гостро.

     Закордонні  інвестиції є важливим фактором зростання  економіки будь-якої країни, тому залучення  іноземних інвестицій в Україну  набирає великої ваги.

     За  своїм потенціалом Україна має  багато сприятливих умов для інвестування, зокрема такі як дешева робоча сила, відносно невисока вартість оренди, близькість до потужних ринків збуту і сировини (ринки ЄС та країн Азії). Проте  є і ряд недоліків: відсутність  кваліфікованих кадрів, недостатньо  розвинута інфраструктура, суперечності у законодавстві, пасивність держави  щодо стимулювання інвестицій у відповідні галузі, – усунення яких створить сприятливий  інвестиційний клімат в Україні. [3]

     Певні кроки щодо цього уже робляться. Так, вступивши до СОТ, Україна значно покращила свою інвестиційну привабливість  і викликала помітний інтерес  з боку іноземних інвесторів. Статистичний аналіз показує, що останніми роками обсяги закордонних інвестицій в  Україну зростають, причому збільшується і кількість країн, з яких надходять інвестиції (додаток Д).

     Також нагальною проблемою в інтеграційних  процесах України є від’ємне зовнішньоторговельне сальдо, яке зростає протягом останніх років, що вкрай негативно позначається на економіці (додаток І).[8] Певною мірою від’ємне сальдо є наслідком недосконалої структури експорту України, тому ми змушені імпортувати товарів більше, ніж експортуємо.

     Таким чином, бачимо, що на шляху до інтеграції України у світовий економічний  простір існує значна кількість  проблем, які затримують цей процес. 

    3.2. Перспективи щодо інтеграційних процесів України на майбутнє 

    Україна, так як і всі держави світу, вступила в епоху глобалізації. А  збереження її політичної, економічної  та культурної ідентичності у великій  мірі залежить від вироблення правильного  зовнішньополітичного курсу - орієнтації на Європу.

    Зараз наша держава повинна вирішити який саме курс їй обрати: Європа чи Схід,  потрібно зважити всі пропозиції, та розробити стратегію зовнішньоекономічної діяльності. Розглянемо основні перспективи, та зробимо висновок про їх ефективність, або навпаки.

    Як  нам відомо то Росія, Білорусь, Казахстан  підписали угоду про створення  митного союзу, для нашої держави  є перспектива входження у  цей союз, але розглянувши детально всі плюси та мінуси, то як на мене то мінусів більше, тому що Якщо країна себе пов'яже економічно через Митний союз з РФ, Білоруссю і Казахстаном це означатиме для нас два ефекти – економічна деградація у ресурсно-сировинному напрямку і політична ізоляція зі сторони Європи. Для ЄС це був би сигнал, що Україна – не самостійний гравець, а супутник Росії. Як не крути, а Білорусь, РФ і Казахстан – це економічно відсталі країни, порівняно з ЄС. Тобто ми йдемо на відсталий ринок. Не хотів би, щоб Україна зробила цю геополітичну помилку, тому що з нами, як з гравцем на європейському просторі, ніхто не захоче мати справу. РФ завжди хотітиме заробляти на українській економіці. Ніякі союзи цьому не завадять. Це просто буде сильний аргумент для Росії, що ми тепер у їхньому союзі, нікуди не подінемось. Встановлення ціни тоді навіть не буде предметом політичних переговорів. Ціна буде встановлюватись у Кремлі

    Інтеграція  України до Європейського економічного простору, а в перспективі і  політична інтеграція до ЄС, є реальним майбутнім української держави. Така перспектива можлива за умов подальших економічних та політичних перетворень в Україні і реальних здобутків цих перетворень на період 2011-2013 рр. В цей період буде розроблятись новий бюджет ЄС (т.зв., Фінансові перспективи ЄС), у витратній  частині якого передбачена стаття витрат на можливе наступне розширення Європейського Союзу. Тому, на даному етапі, Україні варто зосередитись на економічних перетвореннях та їх результатах і подальшій економічній  інтеграції до ЄС.

    Численні  як українські, так і європейські  дослідження вказують, що Україна  має серйозні шанси для створення ЗВТ(зона вільної торгівлі). Вигоди від ЗВТ, зокрема, обумовлені хоча б тим, що враховуючи оптимальні умови доступу на ринок та географічну близькість, торгівля між Україною та ЄС може скласти 60 % від загального торгівельного обороту. Окрім того, аналіз авторитетних консалтингових установ (залучених до справи Європейською Комісією) показав, що найбільш позитивний вплив від створення ЗВТ відчує легка промисловість, машинобудування, деякі підгалузі сільського господарства.

    Європейський  Союз не менше України зацікавлений у створенні поглибленої Зони вільної торгівлі. Євросоюзом Україна  розглядається, по-перше, як географічно  близьким, кваліфікованим й одночасно  відносно дешевим ринком робочої  сили (30,5 млн чол. працездатного населення  при середній заробітній платі в 1112 грн. на місяць) та значним споживчим  ринком (46,4 млн чол. населення), по-друге, як потенційний ринок інвестицій та інновацій, спільних підприємств, по-третє, як привабливий ринок землі та сільськогосподарського виробництва, транспортних комунікацій (останнє  для ЄС цікаво тим, що повітряний простір  Євросоюзу перевантажений); по-четверте, за умови прозорої приватизації та відкритих тендерів, для європейського капіталу виступає привабливим участь у розробці родовищ енергоносіїв та корисних копалин.

    Ще  одним пріоритетним напрямком є  створення зони вільної торгівлі з Туреччиною. Туреччина розраховує на завершення переговорів про створення зони вільної торгівлі з Україною до 2012. Співпраця з Туреччиною набуває для України особливого значення. Вона - найближчий сусід, історично пов'язана з Україною і належить до п'ятірки країн, з якими відносини останнім часом розвивались найінтенсивніше. Тому її проголошено стратегічним партнером України. Туреччина - четвертий найбільший торговий партнер України (після Росії, Німеччини і Туркменії), а Україна - 16-й торговий партнер Туреччини. В Україні працює 257 компаній з турецькими інвестиціями, переважно в Одесі, Києві, Криму та Донецькій області, 20 турецьких будівельних компаній у межах 41 проекту на загальну суму 500 млн доларів США. Українські ж інвестиції в Туреччині дуже маленькі - майже 300 тис. доларів.

    Оцінюючи  перспективи інтеграції України  у світове господарство, слід особливу увагу приділити ключовим пріоритетам  економічного зростання України. Перспективи  економічної взаємодії України  з країнами світу вбачаються насамперед в інтенсифікації експортної політики України. В сучасних умовах економічного розвитку України зовнішньоекономічні відносини — одна з найважливіших сфер її діяльності. Створення і розвиток цих відносин з усіма країнами світу, і особливо з найбільш розвинутими, сприятиме інтернаціоналізації виробництва, підвищенню рівня його технології та якості продукції. В той же час структура та обсяги експорту не відповідають стану України у світогосподарських зв'язках. Україна, населення якої становить майже 1,5% населення світу, країна, яка має великий промисловий і природно-ресурсний потенціал, має невідповідно низьку частку у світовому експорті — 0,2%. Якщо у Канаді на душу населення експортується продукції на суму 5,6 тис. дол., Німеччині — 5,1, Франції — 4,1, Італії — 3,3, Японії — 3,2, Великобританії — 3,1, США — 2,0, Росії — 0,4, то в Україні — 0,2—0,3 тис дол.

       В результаті реалізації експортної політики має відбутися суттєве збільшення питомої ваги країн Світу в  експорті України.

       Українські    виробники   експортних   товарів   і   послуг   мають   змогу

спиратись на істотно менший рівень оплати праці  в країні, що створює передумови для політики цінової конкуренції  по технічно нескладних виробах та окремих технологічних операціях з підвищеним рівнем трудомісткості в переробній промисловості, включаючи легку ( в тому числі на основі переробки давальницької сировини), деревообробну промисловість, збирання електронних та електротехнічних виробів з імпортних комплектуючих, окремі види виробництва в чорній і кольоровій металургії.

       Вихід України на світовий ринок поєднає  сировинний напрям (при досягненні якомога більш високого ступеня  переробки вихідної сировини) з напрямом проникнення на ринки продукції з високим ступенем обробки на основі ретельно проведеної діагностики конкурентоспроможності українських товарів і послуг на світовому ринку.

       В подальшому буде закладено основи селективного розвитку виробничо-експортного потенціалу України на довгострокову перспективу. При цьому досягнуто стійкої міжнародної конкурентоспроможності по окремих видах виробництва товарів і послуг, де Україна володіє або володітиме в недалекій перспективі конкурентними перевагами.

       Важливою  перспективою України є вихід  на ринки країн Світу з принципово новими виробами в галузі ракетної та авіаційної техніки, особливо виробництво  важких транспортних літаків; середнього та престижного машинобудування, приладобудування, окремих виробництв електронної та електротехнічної промисловості, виробництва зварювальної апаратури. Разом з тим є можливості закріпитися на єдиному ринку країн Західної Європи як постачальника певного класу судів, сільськогосподарських машин. Важливою, якщо не вирішальною, передумовою для цього буде використання технологічного потенціалу підприємств ВПК: як тих, що перепрофілюються, так і діючих.

       Пріоритетним  напрямом реалізації експортного потенціалу України є перетворення     у     провідні    експортно - орієнтовані      галузі     виробництв, безпосередньо пов’язаних з реалізацією науково-технічних досягнень, де Україна має безумовний пріоритет (порошкова металургія, надтверді і високоякісні матеріали із заданими властивостями).

Информация о работе Інтегрування України в світогосподарський простір