Інтегрування України в світогосподарський простір

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

1. Суть та передумови інтеграції
2. Рівні та етапи інтеграційних процесів
3. Теорії міжнародної інтеграції

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЩОДО УЧАСТІ УКРАЇНИ У СВІТОВИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

2.1   Аналіз показників, що формують ступінь інтеграції України у світовий простір

2.2   Оцінка сучасних напрямів щодо інтеграції України

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ  ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ У СВІТОВИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР

3.1  Проблеми інтеграції України у світове господарство

    3.2  Перспективи участі України у світових процесах 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    Україна як незалежна держава об’єктивно не може стояти осторонь міжнародних  інтеграційних процесів і повинна  обрати свій шлях у цьому процесі. На сьогоднішній день перед країною  постають завдання ефективного входження  у світову економіку на основі загальних принципів, вироблених світовим співтовариством, проте з обов’язковим урахуванням національної специфіки, з метою реалізації національних інтересів через взаємовигідне  співробітництво з іншими країнами.

          Одним із найважливіших чинників  розвитку людської цивілізації,  безумовно,виявилася інтеграція, тому  що вона стосується нашої країни  і є досить актуальною на  сьогоднішній день. Інтеграція України  дуже важлива для людства. Кожен  повинен знати, як розвивається  Україна,  які шляхи розв’язання проблем вона знаходить у тих чи інших ситуаціях. Тому ця тема близька для кожного із нас, та є актуальною як для економіки самої держави, так і для науки, людини, суспільства.

     Міжнародна  економічна інтеграція має у своїй  основі фундаментальні теоретичні основи та теорії, закладені у ХХ – початку  ХХІ століття представниками різноманітних  європейських шкіл. Основними інтеграційними теоріями є неолібералізм, корпораціоналізм, структуралізм, неокейнсіанство і  диріжистські напрямки.

     Незважаючи на глибину сучасної наукової думки щодо різних аспектів створення передумов для включення країн в процеси інтеграції, питання визначення напрямків інтеграційної взаємодії і розробки відповідних механізмів залишаються недостатньо дослідженими.

    Метою курсової роботи є вивчення, аналіз та визначення пріоритетних напрямків інтеграції України у світове господарство.

    У роботі відповідно до даної мети поставлені наступні завдання:

• проаналізувати теоретичні аспекти інтеграції України;
• визначити основні напрямки економічної інтеграції;
• розглянути сучасні інтеграційні процеси в Україні;
• намітити основні шляхи та дати рекомендації щодо необхідності входження України у світове господарство.

 

    Предметом дослідження є процес інтеграції України у світове господарство.

    Об'єктом дослідження даної курсової роботи є сукупність зв'язків (торгових, інвестиційних, фінансових) між Україною і країнами-членами світового співтовариства.

    В процесі написання даної курсової роботи я використав такі методи макроекономічного дослідження: логічний, аналіз, синтез, метод аналогії та порівняння. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 

1. Суть та передумови інтеграції.

 

       Існує багато визначень поняття міжнародної інтеграції. Нижче приведені декілька з них.

       Міжнародна інтеграція — це вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної торговельно-економічної політики. [1]

       Поняття «міжнародна інтеграція» можна визначити як об’єктивний, усвідомлений та спрямований процес зближення, взаємопристосування та зрощення національних господарських систем, що мають потенціал саморегулювання і саморозвитку, і в основі котрих лежить економічний інтерес самостійних суб’єктів господарювання і міжнародне розподілення праці. Саме цим заперечується розуміння інтеграції як свідомо регулюємого або тільки стихійного ринкового процесу. Це дві нерозривні сторони одного й того ж процесу. Основною метою інтеграції є нарощення об’єму товарів та послуг внаслідок забезпечення ефективності господарської діяльності у міжнародних масштабах.

       Вплив на процеси міжнародної інтеграції, її основні ознаки, умови та рівні розглянено у табл. 1.1.

       На макрорівні міжнародної інтеграції процес інтеграції йде через взаємодію окремих фірм прилеглих країн на основі формування різноманітних економічних відношень між ними, у тому числі створення філій за кордоном. На міждержавному (макро-) рівні інтеграція відбувається на основі формування економічних об’єднань держав і узгодження національних політик. 
 
 

     Таблиця 1.1

     Ознаки, умови та рівні міжнародної інтеграції [2]

 

     Бурхливий розвиток між фірмових зв’язків породжує необхідність міждержавного (а іноді  і наддержавного) регулювання, спрямованого на забезпечування вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили між країнами у рамках даного регіону, на узгодження і проведення спільної економічної, валютно-фінансової, науково-технічної, соціальної, зовнішньої та оборонної політики. У результаті – створюються цілісні регіональні господарчі комплекси з єдиною валютою, інфраструктурою, спільними економічними задачами, фінансовими фондами, спільними наднаціональними і міждержавними органами управління. [3]

     Перепони  на шляху інтеграції держав, що розвиваються [4]:

1. Держави, які інтегруються, слабко доповнюють економіки одна одної, що стримує процес інтеграції; звідси виникає необхідність структурних змін.
2. Не розвинена інфраструктура.
3. Відмінності рівней і потенціалів розвитку.
4. Політична нестабільність.

     Фактор, що стимулює інтеграційні процеси –  підвищення відкритості національних економік.

     Характерними  рисами відкритої економіки є [7]:

• глибока втянутість економіки країни у систему світогосподарчих відносин;
• послаблення або повна ліквідація обмежень на міждержавні пересування товарів, капіталу, робочої силі;
• можливість конвертування національних валют.

     Головні учасники та організатори інтеграційного процесу [8]:

• держави;
• партії;
• ТНК;
• громадські організації.

     Ефективність міжнародної економічної інтеграції досягається за рахунок [9]:

• усунення дискримінації та бар'єрів між країнами — учасницями інтеграційних угруповань у русі товарів, послуг, капіталу, робочої сили і підприємництва;
• стандартизації та уніфікації у виробничо-комерційній сфері;
• динамічного ефекту внаслідок розширення ринку і економії на масштабах виробництва;
• забезпечення достатнього рівня конкуренції.

     Для зрілих інтеграційних угруповань (спільний ринок, економічний та політичний союзи) характерні:

• синхронізація процесів відтворення у межах груп країн;
• створення господарського комплексу з тісними взаємозв'язками національних економік і пріоритетом власного поділу праці;
• особливі механізми регулювання переважно через наднаціональні органи;
• узгоджена політика як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з іншими країнами та їх групами.

     Тенденції міжнародної економічної інтеграції:

1. Глобалізація світової економіки – розвиток міжнародних економічних відносин впливом спеціалізації і розподілом праці приводить до глобалізації. Основні риси глобалізації:

• змінюється вид виробництва, він переходить до міжнародної форми у вигляді ТНК;

• нововведення змісту виробництва і обміну через вплив спеціалізації, тобто орієнтація національної економіки на міжнародні стандарти;
• міжнародні центри управління, міжнародні системи інформації, система міжнародних стандартів (ГАТТ, МВФ, органи ООН та ін.).

 
     

2. Регіоналізація  – історично сформована регіональна  відповідність єдиним економіко-географічним, культурним нормам і т.д

 

2. .   Рівні та етапи інтеграційних процесів.

     Міжнародна інтеграція має декілька рівнів свого прояву, а інтеграційний процес проходить у своєму розвитку ряд основних етапів.

     Щодо  рівнів інтеграції, то вони визначаються таким чином:

     1. Взаємодія на рівні приватного  підприємства та організації.  Міжнародна інтеграційна практика  свідчить; саме на їхню долю  припадає значний тягар забезпечення  інтеграційного процесу. 

     2. Взаємодія на рівні держав. На цьому рівні забезпечується інтегрування основних ланок національних економік, а також створення юридично-правових норм та умов інтеграційного процесу.

     3. Соціально-політичний рівень розвитку  інтеграційного процесу. На цьому  рівні створюються політичні,  культурні, релігійні, чисто людські  передумови успішного розвитку  інтеграційного процесу.