Технологія функціонування санаторно-курортної діяльності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Марта 2012 в 17:01, курсовая работа

Описание

В ринкових умовах сьогодення санаторно-курортна справа в Україні зазнає структурних змін. В першу чергу вони торкнулися організаційно-управлінських засад: зростаюча комерціалізація діяльності, вихід на ринок санаторно-курортної пропозиції, подальша сегментація даного ринку відповідно до змін попиту обумовили зміну форм власності (зокрема, розширилась колективна та приватна складові) та управлінської структури.

Содержание

Вступ

Розділ 1. Особливості санаторно-курортної галузі як складової туристичної індустрії

1.1 Поняття, зміст та розвиток санаторно-курортної справи

1.2 Види та склад послуг санаторно-курортної закладів України

1.3 Регіональні особливості розвитку санаторно-курортної закладів України

Розділ 2.Функціонування санаторно-курортної закладів Закарпатської області

2.1 Загальна характеристика санаторно-курортного потенціалу Закарпаття

2.2 Особливості діяльності санаторно-курортного комплексу «Синяк»

Розділ 3. Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності

3.1 Основні проблеми санаторно-курортної діяльності санаторію «Синяк» та шляхи їх вирішення

3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортної діяльності

Висновки

Список використаної літератури

Работа состоит из  1 файл

Підвищення ефективності функціонування санаторно-курортного господарства в Україні.doc

— 200.00 Кб (Скачать документ)

 

Жук М.В., Круль Г.Я. Менеджмент готельно-курортного і туристичного сервісу. Конспект лекцій. Частина 1. – Чернівці: Рута, 2004. – 88 с.

 

Квартальнов В.А. Туризм. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 с.

 

Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. – 300 с.

 

Курортно-рекреаційні зони Закарпаття. // Довідник 2000. – Ужгород, 2000. – 235 с.

 

Курортні ресурси України. / Під ред. проф. М.В. Лободи. – К.: Укрпрофоздоровниця, «Тамед», 1999. – 334 с.

 

Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні засади реформування рекреаційної сфери. Наукове видання. – Львів: НАН України., 1999. – 78 с.

 

Любіцева О.О. Рекреаційна географія і розвиток туризму : Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля // Міжнародна науково-практична конференція (4-6 червня 2004 р.). – К.: КНУКІМ, 2005. – С. 54-62.

 

Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторовий аспект). – К.: Альтерпрес, 2002. – 436 с.

 

Молнар О.С., Марченко О.І. Оцінка наявного туристисно-рекреаційного потенціалу рекреаційних зон Закарпаття // Екологічний вісник. – 2008. – № 7. – С. 24-29.

 

Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 c.

 

Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання. – Ужгород, 1997. – 174 с.

 

Москаленко В.Ф., Омецинський Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна галузь та перспективи її розвитку. // Український бальнеологічний журнал. – 2001. – №4. – С. 5-14.

 

Омецинский Б.Ф. Курортная отрасль Украины и перспективы её развития. // Український бальнеологічний журнал. – 2002. – №4. – С. 7-11.

 

Павлов В.І. Формування регіонального ринку рекреаційних послуг // Проблеми інформатизації рекреаційної та туристичної діяльності в Україні: перспективи культурного та економічного розвитку. – Трускавець, 2000. – С. 31-34.

 

Поп С.С. Природно-ресурсний потенціал Закарпаття // Екологічний вісник. – 2008. – № 5. – С. 30-32.

 

Сочка К.А. Шляхи розвитку рекреаційного комплексу Закарпаття в умовах становлення ринкових відносин : Науковий вісник Ужгородського університету. Серія – Медицина . – Ужгород, 1998. – 162-165 с .

 

Степанов В.Н. О формировании государственной стратегии Украины по развитию рекреационного хозяйства и курортно-оздоровительного природопользования. // Проблемы развития рекреационного хозяйства в приморских районах: Материалы ІV международной научно-практического семинара «Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). – Одесса, 1994. – С.11-13.

 

Туристична курортологія. Конспект лекцій / Бойко І.Д., Савранчук Л.А. – Чернівці: Рута, 2007. – 116 с.

 

Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 312 с.

 

Харічков С.К. Реформування економічних та організаційних зв’язків у рекреаційно-туристичному комплексі регіону. // Проблеми розвитку курортної справи і туризму в Одеському регіоні: Матеріали наукової конференції 29-30 березня 2000 р. – Одеса, 2000. – С.17-19.

 

 

Додатки

 

 

Додаток А

 

 

Лікувальні характеристики мінеральної води санаторію «Синяк»

 

Головним лікувальним фактором курорту є Синяцька сірководнева вода, синюватий відтінок якої і обумовлює назву санаторію "Синяк". За хімічним складом вода слабо сульфідна, мало мінералізована, сульфатна, натрієво-кальцієво-магнієва, слабо лужна.

 

Існуючий світовий досвід питного лікування свідчить про ефективність використання таких вод при хронічних професійних отруєннях важкими металами. З цією метою найбільш широко використовуються слабо сульфідні води з 10-40 мгл. Сірководневий іон утворює нерозчинний комплекс з іонами важких металів (свинець, ртуть, кадмій, кобальт, сурма, нікель, мідь, олово, цинк) і солі цих металів можуть у значній мірі послабляти їх токсичну дію, що сприяє виведенню їх з організму. Дослідження стверджують, що слабо сульфідні води, до яких відносяться і синяцькі, мають дію подібну до антиоксидантів при ураженні печінки.

 

Синяцькі мінеральні води мають діуретичний, холеретичний ефект, терапевтична дія обумовлена наявністю не тільки сульфідів, вільної сірки, але і тіосульфатів, що має значення в лікуванні імунокомплексної патології.

 

При прийомі синяцьких сірководневих ванн посилюється кровообіг в шкірному покриві і глибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функція серця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижується артеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальні шляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп і активізує глютадіон, що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс кліток і тканин, підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування у центральній нервовій системі.

 

Додаток Б

 

 

Лікувальний профіль санаторію «Синяк»

 

Показання для лікування:

 

остеохондроз, деформуючий остеоартроз;

 

ревматоїдний артрит І та ІІ степенів активності, гормонозалежної форми;

 

склеродермія, системний червоний вовчак;

 

облітеруючий ендартерит нижніх кінцівок;

 

хвороба Бехтерєва;

 

наслідки перелому кісток із приторможеною консолідацією;

 

міозит, бурсіт, міопатія;

 

контрактура Дюпуїтрена;

 

хронічний остеомієліт (у т. ч. свищеподібна форма);

 

хвороба Рейно,(1-2 ст.);

 

хвороба Рейтера;

 

ревматизм у неактивній фазі з вадами серця при недостатності кровообігу не вище першої ступені;

 

гіпертонічна хвороба І та ІІ стадії;

 

хронічний тромбофлебіт;

 

варикозне розширення вен нижніх кінцівок;

 

радикуліт, радикулоневрит;

 

вібраційна хвороба;

 

плексит, поліневрит;

 

неврастенія;

 

нейроциркуляторна дистонія;

 

Фантомні болі;

 

хронічний простатит;

 

хронічні гінекологічні захворювання (у т. ч. непліддя);

 

цукровий діабет інсулінозалежна форма, з діабетичними нейропатіями, ангіопатіями;

 

подагра;

 

шкірні захворювання:

 

нейродерміт

 

хронічний дерматит

 

екзема

 

іхтіоз

 

псоріаз

 

себорея

 

алергічні дерматити.

 

Реабілітаційні відділення: для хворих з статевими захворюваннями та з порушенням репродуктивної функції.

 

Показами для лікування в цьому відділенні є порушення репродуктивної функції:

 

Не виношування;

 

Непліддя;

 

Гормональне непліддя

 

а) гіпоплазія матки б) недостатність функції яєчників

 

Трубно-перитонеальне

 

а) непрохідність маткових труб; б) перитонеальні зрощення;

 

Зниження скорочувальної активності маткових труб;

 

Ановуляторні менструальні цикли;

 

Слабкість другої фази циклу;

 

Ускладнення після хірургічних втручань на матці та придатках;

 

Хронічний простатит, який часто є причиною чоловічого безпліддя.

 

Загальні протипоказання до санаторно-курортного лікування.

 

для хворих із захворюваннями периферичної нервової системи:

 

Дегенерація міжхребцевих дисків у шийному, грудному та поперековому відділах: нейродистрофічні, м'язево-тонічні, вегетативно-судинні корінцеві синдроми рефлекторного і компресивного походження; плече-лопатковий периартроз симпато-радикулярний, корінцевий "плече-кисть" з помірно- або слабо вираженим болем.

 

Люмбалгія, люмбоішалгія: м`язево тонічна, вегетативно-судинна, нейро-дистрофічна форми з помірним або слабовираженим болем; зміщення міжхребтового диску у грудному та поперековому відділеннях без міелопатії: дискогенний попереково-крижовий радикуліт з моно-, бі- і полірадикулярним синдромом з помірно та слабо вираженим болем, синдромом радікулоішемії за умов самостійного переміщення; ураження міжхребтового диску з міелопатією, які не потребують оперативного втручання;

 

Стан після ламінектомії: люмбоішалгія, люмбалгія, попереково-крижовий радикуліт з моно-, бі- і полі радикулярним синдромом з помірно та слабо вираженим болем, синдромом радікулоішемії, радікуломіелоішемії, синдром "кінського хвоста" за умов самостійного переміщення. Після ламіектомії - 3 місяці згодом, переднього спонділодеза -6 місяців згодом, після папаінізації 2-3 місяці згодом за умов самостійного переміщення.

 

Пошкодження нервових корінців і сплетінь, периферичних нервів, плечового поясу і верхніх кінцівок, тазового поясу і нижніх кінцівок: наслідки ушкоджень корінців сплетінь, нервових стовбурів, які не потребують хірургічних втручань, з розладами руху і чутливості, больовим синдромом, ознаках продовження відновлення функцій.

 

ПИТНИЙ ПРИЙОМ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ПОКАЗАНИЙ ПРИ:

 

захворюваннях органів травлення (гастрит зі зниженою, нормальною та підвищеною секреторною функцією, хронічний холецистит, дискінезія жовчних шляхів по гіпокінетичному та гіперкінетичному типах, хронічний панкреатит;

 

професійних захворюваннях (інтоксикація важкими металами і солями);

 

алергічних захворюваннях з наявністю імунокомплексного синдрому;

 

захворюваннях сечовидільної системи (сечокислий діатез)

 

захворюваннях ендокринної системи (цукровий діабет).

 

ТЕРМІНИ ЛІКУВАННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЇ

 

Лікувальний курс розрахований на 24,18 та 12 днів (при поселенні терміном до 15 днів, доплачується різниця за повний курс лікування).

 

ПРОТИПОКАЗИ ДЛЯ БАЛЬНЕОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ:

 

онкологічні захворювання

 

інфекційні захворювання;

 

лихоманка;

 

загострення хронічних захворювань;

 

ПЕРЕЛІК ПРОЦЕДУР, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ НАШИХ ПАЦІЄНТІВ АЛЕ НЕ ВХОДЯТЬ У ВАРТІСТЬ:

 

підводний душ масаж;

 

кишкові зрошення;

 

вагінальні зрошення;

 

аромотерапії;

 

фітотерапія;

 

рефлексотерапія;

 

мануальна терапія.



Информация о работе Технологія функціонування санаторно-курортної діяльності