Світовий туризм і готельне господарство на сучасному етапі

Розвинені економіки (+4.3%) зберігають набрані темпи і  скорочують розрив зі зростаючими економіками (+4.8%), які в останні роки були рушійною силою міжнародного туризму. Тенденція відображає зниження числа прибуттів в країни Близького Сходу і Північної Африки, а також уповільнення темпів зростання деяких азіатських напрямів після дуже високих результатів 2010 г.Устойчівий зростання туристичного попиту в нинішні непрості часи однозначно свідчить на користь сектора і підкріплює наш заклик розглядати туризм як пріоритетний напрями національної політики. Туризм може грати ключову роль в економічному зростанні і розвитку, особливо коли економіки багатьох країн, переважно в Європі та Північній Америці, відновлюються після кризи і створюють нові робочі місця, "заявив Генеральний секретар ЮНВТО Талеб Ріфаї.

Темпи зростання  Американського регіону (+6%) дещо перевищували середньосвітовий показник, при цьому  найбільш вражаючих успіхів досягли  країни Південної Америки (+15%). В Азіатсько-Tіхоокеанском регіоні були зареєстровані порівняно більш повільні темпи зростання туристкою діяльності (5%), але вони більш ніж закріпили бурхливий 13%-ий ріст в 2010 г.Результати останніх місяців показують, що в таких турнапрямків, як Єгипет, Туніс і Японія відбувається відновлення попиту. "Ми дуже раді тому, що попит на ці значущі туристичні напрямки зростає, і закликаємо підтримати країни, які сьогодні повністю готові до прийому іноземних мандрівників», - зазначив Ріфаї.

Поки що, темпи зростання міжнародних  туристських прибуттів дуже близько  збігаються з початковим прогнозом, представленим ЮНВТО на початку 2011 р., 4% - 5%, за весь 2011 рік, що трохи вище середнього, розрахованого на тривалий період показника в 4%.

У зв'язку з  тим, що криза 2008-2009 рр.. в більшій  мірі позначилася на доходах від міжнародного туризму і їх темпи відновлення в 2010 р. були більш повільними в порівнянні з прибуттям, в нинішньому році також має відбутися подальше поліпшення цього показника.

Після обнадійливою першої половини 2011 р. зростання в решту року, як передбачається, дещо сповільниться, тому що в останні місяці зросла невизначеність, що негативно вплинуло на розвиток бізнесу і довіру споживачів.

"Ми повинні  проявляти обережність, тому що  в глобальній економіці спостерігаються  ознаки підвищеної нестабільності," заявив Ріфаї. "Перед багатьма розвиненими економіками все ще маячать загрози, пов'язані з млявими темпами зростання, фінансовими проблемами і постійно високим рівнем безробіття. У той же час, все виразніше, проявляються ознаки перегріву в деяких зростаючих економіках. Відновлення стійких і збалансованих темпів економічного зростання залишається головним завданням ".

Після спаду, зареєстрованого в 2009 році, - одного з найважчих для міжнародного туризму періодів минулого десятиліття, сектор істотно відновився в 2010 р. Кількість міжнародних туристських прибуттів зросла на 6.6% і склало 940 000 000, а обсяг надходжень від міжнародного туризму збільшився в реальному обчисленні на 4.7%, і досяг 919 000 000 000 дол США (693 000 000 000 євро).

 

      3. ТУРИЗМ ТА ГОТЕЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

 

3.1. РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ І КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

 

Соціально-економічні зміни, що проходять в Україні останні 5-6 років не минули й туристичну сферу. В ній відбуваються складні й динамічні процеси пошуку нових форм організації і вдосконалення структур управління туризмом.

Сучасна туристична діяльність в Карпатах продовжує  зосереджуватися на культурі і заняттях на відкритому повітрі, включаючи оздоровчу діяльність на лижних базах, мандрівки у горахі в печери. Сільський туризм, який також має довгу історію в Карпатах продовжує функціонувати, головним чином, в Закарпатській та Івано-Франківській областях, заохочуваний з боку незалежних і підприємливих гуцулів.

Держкомітет по туризму прийняв рішення про створення фонду фінансування розвитку туризму. Гроші, що надходять від податку, який сплачують туристичні фірми використовується на рекламні заходи Комітету, навчання персоналу, будівництво і ремонт готелів, будівництва шляхів і наукові дослідження. За останні місяці використання фондів Міністерство поставило ряд питань. Засоби масової інформації і Уряд вимагали легалізації цих платежів і того факту, що без закону про покарання неплатників, ступінь ефективності фондів дуже низька. Спроби примусити приватні туристичні компанії і готелі платити гроші у цей фонд зазнали поразки.

Сьогодні  в Україні існує понад 1600 ліцензованих туристичних організацій і компаній, з яких малі приватні підприємства обслуговують 72,9% туристичного ринку, Укрпрофтур - 15%, "Супутник - Україна" - 2,9% і підприємства та організації Держкомтуризму - 9,2%. 20% цих фірм розташовано в гірських районах Карпат. Більшість з малих туристичних фірм займаються організацією шоп-турів до сусідніх країн і має незначне обладнання для бізнесу, або зовсім немає ні обладнання ні транспортних засобів.

95% існуючих  туристичних фірм відправляє  жителів України за кордон. З них тільки дві фірми спеціалізуються на Карпатах. Обидві компанії "Далі" і Укрпрофтур, розташовані у Києві. В регіоні не існує гідів - організаторів, які спеціалізуються на природному і культурному туризмі. Інші приватні компанії тримають лижні бази головним чином па Драгобраті. Крім того, фірми, що організовують шоп-тури відзначають, що користуються популярністю тури у Румунію, Словаччину і Польщу.

Малі туристичні фірми, що функціонують в Україні, стикаються з великими проблемами. їм бракує кредитних  джерел для того, щоб розширювати  свій бізнес. Без капіталу оператори не можуть дозволити собі високоякісного західного обладнання, а виробництво більш дешевого російського обладнання зменшилось або зовсім зупинилось. Не існує організованої системи аби стимулювати розвиток ділових контактів у сфері туризму. Оператори посилаються на необхідність мати іноземних партнерів для рекламування своєї діяльності на заході.

Сьогодні  готельний ринок України є  надзвичайно привабливим для  інвесторів та міжнародних готель них  операторів. Попит на готельні послуги  в нашій країні в декілька разів перевищує пропозицію на ринку. Водночас якість пропонованих послуг залишається на низькому рівні. Слід зазначити, що протягом останніх років було реалізовано лише декілька великих проектів зі спорудження готелів. Однак уже найближчим часом, як прогнозують експерти, відбудеться активний розвиток готельного сектору і освоєння міжнародними операторами українського готельного ринку.

Готельні  транснаціональні корпорації «поклалиоко» на український ринок ще наприкінці 1990-х. А на початку ХХІ ст. дехто з них зробив свої перші кроки на ньому. На готельний ринок України вийшли та планують вийти такі міжнародні бренди, як Radisson, Inter Continental, Accor Group, Hilton, Hyatt International, Kempinski Hotels&Resorts, Sheraton Hotels & Resorts, Marriott International, Rixos, Inter Continental, Continent Hotels & Resort .

Іноземним першопроходцем в українському готельному бізнесі стала The Rеzidor Hotel Group. На початку 2006 р. у Києві вона відкрила 4-зірковий готель Radisson SAS Hotel Kуiv, який сьогодні експерти називають одним із найуспішніших проектів у країні. Ще один готель Radisson Resort міжнародний оператор відкрив на базі готелю «Кримська Рив’єра». Окрім того, The Rezidor підписав договір на управління 5-зірковим готелем Radisson SAS Airport Hotel Kуiv у Борисполі, а Radisson Paradiso Big Yalta – у Місхорі. Компанія має намір побудувати одразу два готелі Radisson. Компанія також оприлюднила свої наміри щодо будівництва готелів Park Inn в усіх великих містах України .

Австрійський інвестиційний фонд Sparkassen Immobilien, який входить до складу німецької фінансової групи Erste Bank Group, заявив про плани спорудження в Києві двох 5-зіркових готелів. У Львові, Києві, Харкові, Дніпропетровську та Донецьку будуть збудовані 4-зіркові готелі Marriott.

Має намір вийти на український ринок і компанія Accor Group, яка планує відкрити чотири 5-зіркових готелі в Києві та дев’ять 3-зіркових готелів у тих

містах, де проводитимуться  футбольні матчі чемпіонату Європи 2012 р. Окрім цих готелів, компанія Accor має намір будувати й дешеві готелі, зокрема Ibis.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Останнім  часом у нашій географічній літературі з'явилися перші спроби аналізу  міжрегіональних туристських потоків, у яких щорічно беруть участь приблизно 100 млн. чоловік. При цьому шість  головних туристських макрорегіонів  підрозділяються на дві групи: «приймаючих», де приїзд туристів перевищує їхній  виїзд, і «відправляючих», де виїзд  переважає над прибуттям. Відповідно в першу групу входять Європа, Африка й Близький Схід, а , у другу - Америка, АТР і Південна Азія. Згідно із прогнозом ВТО, в 2000-2012 р., незважаючи на найнижчі темпи річного приросту, першість у світовому туризмі збережеться за Європою, де на зазначений термін число прибуттів повинне зрости до 480 млн. На другому місці (210 млн.) залишиться Америка, але (при найбільшому середньорічному приросту в 6,5-7%) її майже наздожене АТР (190 млн.). Четверте місце також збережеться за Африкою (35 млн.), п'яте - за Близьким Сходом (20 млн.) і шосте - за Південною Азією (10 млн.). Потрібно враховувати, що цей прогноз, зроблений в 1996 р., надалі змінювався убік деякого збільшення.

Положення Росії  на світовому туристському ринку в 90-і рр. стало значно більше сприятливим. Це пояснюється реалізацією права на вільне переміщення людей, появою прошарку багатих і заповзятливих «нових росіян» і середнього класу, лібералізацією різного роду прикордонних і митних формальностей і т.д. Наприкінці 90-х рр. у країну щорічно прибувало 15-17 млн. іноземних громадян із приблизно 200 країн миру, а виїжджали за кордон 10-12 млн. росіян, що відправляються в 170 країн. Поширення сучасного міжнародного туризму відрізняється значною територіальною нерівномірністю. У самому загальному виді вона відбиває різні рівні соціально-економічного розвитку Півночі й Півдня (Центра й Периферії світового господарства). Так, відповідно до наявних розрахунків, на постіндустріальні країни нині доводиться 57% всіх туристських прибуттів, на країни, що розвиваються, - 30% і на країни з перехідною економікою - 13%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Про туризм: Закон України / в редакції від 2003р. // zakon.rada.gov.ua

2. Бабарицька В.К., Малиновська О.Ю. Менеджмент туризму. Туроперейтинг. Вид-во: Альтпрес, К. 2009р. – 288 с.

3. Ганич Н.М., Антонюк Н.В., Мальська М.П. Міжнародний туризм і сфера послуг. Підручник Издательство: Знання, 2008 г., c. 661.

4. Бабарицька В. Розвиток міжнародного туризму в умовах глобалізації суспільно-економічних процесів // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. - К.; Луцьк, 2005. - Т. 1. - С. 347-351.

5. Балин В. Египет - туристическая Мекка // Зеркало недели. - 1995. - 10-16 июня. - С. 31.

6. Безносюк В. Д. Індустрія туризму: [Орг.-екон. основи реформування турист. галузі України] // Трибуна. - 1998. - № 11-12. - С. 32-34.

7. Безносюк В. Д. Туризм і народне господарство // Трибуна. - 2002. - № 5-6. - С. 24-25.

8. Безносюк В. Д. Україна - держава туристична // Трибуна. - 2009. - № 3-4. - С. 34-36.

9. Бородюк Н. Налаштованість на динамізм: [Туристична галузь в Україні] Уряд. кур'єр. - 2010. - 17 жовт. - С. 5.

10. Бриков С. Туризм на порозі ХХІ століття // Столиця. - 1999. - 23 верес. - С. 5.

11. Буравченков А. О., Гаврилишин І. П. Культура і туризм: взаємозалежність, взаємодія і збагачення // Культура на зламі тисячоліть: [філософія, туризм, освіта]: (Зб. наук. ст.). - К., 2001. - С. 89-102.

12. Ваш С. Эксклюзивный туризм - перспективная форма освоения рынка и повышения конкурентоспособности: [Турист. отрасль Венгрии] // Зеркало недели. - 1999. - 23-29 янв. - С. 23.

13. Виноградов П. А., Каракуца Н. И. Единое туристское пространство как гарантия социально-духовного развития государств-участников СНГ // Теория и практика физ. культуры. - 2000. - № 8. - С. 6-10.

14. Виноградська А. Маркетингове дослідження туристичного бізнесу в Україні // Укр. промисловець. - 2008. - № 3. - С. 7-10.

15. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу // Економіка. Фінанси. Право. - 2005. - № 5. - С. 13-18.

16. Виноградська А. Формування конкурентоспроможного ринку : Турист. бізнес Вісн. Укр. Акад. держ. управління. - 2000. - № 2. - С. 128-136.

17. Воронова Е. Ю. Социально-экономическое значение международного туризма // Бизнес и политика. - 1997. - № 5. - С. 54-59.

18. Гаврилишин И. П., Славута Е. И. Проблемы развития и кадрового обеспечения туризма в Украине // Повышение эффективности и надежности систем городского хазяйства. - К., 2002. - С. 143-146.