Сучасний стан та перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області

35

Внаслідок подій Визвольної війни і Руїни містечко було спустошене. Відродження в ньому економічного і політичного життя наприкінці XVII ст. пов'язане з ім'ям Семена Палія.

Після Паліївщини місто знов спорожніло, і для заохочення переселенців польський уряд впровадив для них ряд пільг.

У місті збереглись Покровська церква (1779-1781) і Костьол (1903-1911).

У селі Пархомівка в 1903-1906 pp. була споруджена Покровська церква, мозаїка якої виконана за ескізами М. Реріха.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1. Основні види туризму в Київської області

Міжнародний туризм і туризм взагалі відіграє велику роль у зміцненні миру в усьому світі, поліпшенні порозуміння і дружби між народами, розширенні торгового, наукового та культурного співробітництва, встановленні добрих відносин між державами. Ознайомлення зі звичаями, побутом, культурою народу іншої країни, з її історією та історичними пам'ятками спонукає до

глибокого пізнання довкілля. Поєднання слів „відпочинок, оздоровлення + пізнання, враження" щонайкраще передає сучасний напрям у розвитку як міжнародного, так і внутрішнього туризму.

Туризм дає людям змогу не тільки ознайомитися з життям один одного, а й порівняти різні економічні системи. Поряд із зростанням туристських потоків до найрозвинутіших районів туризму, підвищується інтерес до нових і

36

малоосвоєних районів, незважаючи на високі транспортні витрати і дещо обмежені можливості туристського сервісу.

Київська область у силу свого географічного положення та особливостей історичного розвитку має всі необхідні ресурси для розвитку туризму. Сприятливі кліматичні умови, наявність численних водних об'єктів, а також джерел мінеральних вод, багатство культурно-історичних пам'яток визничають роль Київської області як важливого рекреаційного регіону.

Для області  перспективними є   сімейний відпочинок,  пізнавальний

туризм.

Столична область є новим регіоном сільського зеленого туризму. розташування Київщини і помірному кліматичному поясі сприяє створенню комфортних умов як для літнього, так і для зимового відпочинку. В області розвинені народні промисли, туристичні маршрути, сільське господарство з виробництва екологічно чистої продукції. Береги Дніпра мало поступаються ландшафтами полонинам Прикарпаття, а джерела мінеральних вод конкурують за своїми цілющими якостями з кращими мінеральними водами України.

3.2. Проблеми і перспективи розвитку рекреаційного господарства Київської області

Унікальні і цінні можливості рекреаційної сфери регіону та розвинута мережа різнопрофільних лікувально-оздоровчих і санаторно-курортних закладів , які щороку готові прийняти 3,5 тис. осіб, є широковідомими не лише в Україні, а й за кордоном та країнах пострадянського простору. Велика

37

концентрація санаторіїв,  пансіонатів, баз і таборів відпочинку, в тому числі дитячих, у таких районах як Броварський, Києво-Святошинський,  Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький. Великим попитом, у тому числі і за кордоном, користуються лікувально-оздоровчі заклади Боярки, Бучі, Ворзеля, Ірпеня, Миронівни.

На сьогодні в туристичній галузі спостерігаються цілком позитивні тенденції щодо перспектив її розвитку. Нинішня інфраструктурна сфера туризму і курортів характеризується інтенсивними процесами розбудови і модернізації мережі закладів розміщення туристів, різноманітних закладів розваг і відпочинку, спортивно-оздоровчих баз та ігрових майданчиків, місць масового відпочинку і культурних закладів. Лише у 2007 році на туристичному ринку з’явилось понад 20 нових туристичних підприємств та об’єктів інфраструктури, які пропонують широкий спектр різноманітних послуг як в’їзного, так і міжнародного туризму. Курортні і санаторно-профілактичні заклади області інтенсивно інвестують кошти в ремонти, модернізацію та переоснащення основного фонду.

На сьогодні політика Київської облдержадміністрації в галузі туризму спрямована, в першу чергу, на розробку і впровадження ефективних та дієвих методів і шляхів популяризації та просування туристичного продукту Київщини на національному і міжнародному ринках, зокрема, активізацію інформаційно-рекламної, презентаційної та виставкової діяльності, сприяння

підвищенню конкурентноздатності туристичного продукту та якості туристичного сервісу в області, налагодження механізмів співпраці  державних органів влади із суб’єктами туристичної діяльності усіх форм власності, раціоналізацію використання і збереження туристично-рекреаційного та історико-культурного потенціалу, інтенсифікацію і насищення туристичних потоків у районах і містах регіону, організацію загальнодоступного і повноцінного відпочинку і оздоровлення населення,

38

створення сприятливого інвестиційного клімату, оптимізацію ефективності фінансування і кредитування її туристично-рекреаційної галузі.

Щодо перспективного розвитку природно-заповідного фонду Київщини,  планується подальше надання статусу нових  заповідних територій та об’єктів загальнодержавного та місцевого значення, а саме:

1. Загальнодержавного значення:

- створення Національного природного парку на базі Білоозерського мисливського господарства спеціалізованого лісогосподарського підприємства „Регіон” загальною площею - 26,4 тис. га в адміністративних межах Переяслав-Хмельницького району;

- створення Національного природного парку на базі Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства загальною площею 30,6 тис. га, в адміністративних межах Вишгородського та Іванківського районів;

- створення Національного природного парку “Голосіївський” в адміністративних межах міста Києва та Київської області (Києво-Святошинський, Обухівський та частина Бориспільського районів) з включенням до його складу ландшафтних заказників місцевого значення “Заплавний” і “Обухівський” та ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Козинський”, а також о.Дикого, о. Безіменного, урочище “Домаха” та заплави р. Дніпро від о. Жукова до м. Українка Обухівського району;

- створення Національного природного парку „Трахтемирів” на базі Регіонального ландшафтного парку „Трахтемирів” у Київській та Черкаській області;

- створення Національного природного парку „Подесіння” в адміністративних межах Вишгородського та Броварського районів.

39

2. Створення нових територій та об’єктів ПЗФ місцевого значення. В перспективі планується створити більше 40 природно-заповідних об’єктів (Перелік та схема додаються).

Схвалено Мінприродою України клопотання щодо створення гідрологічного заказника загальнодержавного значення „Болото Перевід” загальною площею 1100 га у заплаві річки Перевід Згурівського району. Проводяться  відповідні роботи щодо створення природно-заповідної території. Підготовлені листи-клопотання до відповідних сільських рад щодо погодження створення заповідної території в запропонованих межах.               

Першочерговими заходами щодо перспективного розвитку ПЗФ Київської області, покращення роботи із забезпеченням охорони, захисту, використання та відтворення природно-заповідних території, формування екологічної мережі в 2008 році Держуправління вважає такими:

- подальше надання статусу заповідним територіям багатим на біорізноманіття, особливо водно-болотним заплавним ландшафтам;

- винесення в натуру меж заказників місцевого значення, що передані під охорону сільським, селищним та міським радам;

-   організація робіт щодо надання статусу природно-заповідних радіоактивно забрудненим землям зони відчуження та безумовного відселення, які не використовуються та підлягають окремій охороні;

- видання реєстру природно-заповідних об’єктів та територій Київської області;

- підготовка та затвердження сесією обласної ради Порядку щодо надання дозволів на використання природних ресурсів на територіях та об’єктах ПЗФ місцевого значення.

40

ВИСНОВОК

Специфічною особливістю розвитку територій Київської області є те, що вони до кінця XX ст. були складовою єдиного Київського регіону, що з

часів Київської Русі був центром економічного, політичного та

культурного життя українських земель. Безпосередня наближеність до

столиці, включеність у єдину з м. Києвом соціально-економічну та

політико-адміністративну систему позначалися на кількісних і якісних

параметрах соціально-економічного та культурного розвитку регіону.

Відтак нині Київська область є одним із лідерів серед регіонів України

за темпами економічного розвитку, активністю політичних процесів,

насиченістю культурного життя, рівнем вирішення соціальних проблем.

Перспективи розвитку регіону значною мірою пов’язані з перспективами

включення області до єдиного з містом Києвом мегаполісу. Причому ці

перспективи сьогодні є досить реальними - адже вони існують не лише у

вигляді побажань окремих можновладців. Майбутнє об’єднання м. Києва та

територій (принаймні частково) Київської області у цілісний

адміністративний, господарський та соціально-економічний організм є

об’єктивною потребою подальшого розвитку як міста, так і області - адже

нині столиця розвивається надзвичайно швидкими темпами, і нові території

є важливою передумовою її подальшого розвитку. З іншого боку, Київська

область дуже щільно включена в економічні, соціально-політичні та

культурні процеси регіону. Наприклад, більша частина населення таких

міст області, як Вишневе, Бровари, Бориспіль, Вишгород, працює в

столиці, зміцнюючи економічний потенціал Києва і наповнюючи податками

його бюджет, а соціальний захист, розвиток споживчої інфраструктури має

нижчий, аніж у столиці. Отже, надання області формального статусу

столичного регіону дозволило б вирішити багато соціальних проблем,

зробити взаємини міста і області більш "симетричними".

41

Для позитивного вирішення питання злиття м. Києва і Київської області в

єдиний мегаполіс потрібна не лише згода київської міської та київської

обласної влад, але й спеціальне рішення Верховної Ради України. На жаль,

це питання є дуже заполітизованим, що може значно загальмувати

перспективу його вирішення. Але перші кроки робляться - необхідність

адміністративного об’єднання Києва та області поступово актуалізується в

свідомості населення, розширення міста за рахунок територій області вже

передбачено Генеральним планом розвитку столиці на період з 2002 по 2020

рік, розробляються й проекти відповідних законів для ухвалення їх

Верховною Радою.

42

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1) Биржаков М.Б. Введение в ТУРИЗМ. - СПб., 2002.

2)  Генсірук І. Історія лісництва в Україні // Львів. Світ. 1990

3) Гринюк   Т.А.   Рекреаційні  системи  Київщини  (географічний

аналіз)//туристичні ресурси України: Збірник  наукових  статей.  –

К.: ФПУ, 1996.

4) Грисюк М. М., Дерій I. Г., Антонов М. М., Олійник М. П. Дендрологічний заповідник «Олександрія». — К., вид-во АН УРСР, 1961.

5) Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" / Інф. // Музеї

України. –2005. – № 3. – С. 25.

6) Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. Методика ландшафтного аналізу урбанізова-них територій. - К., 1998.

7) Заставний Ф. Д. Географія України: У двох книгах. - Львів: Світ, 1994.

8) Злобін Ю. А. Основи екології. – Київ, 1998

9)  Іванух Р., Жученко В. Стратегічні проблеми розвитку

рекреаційно-туристичного комплексу України. “Економіка України” № 1,

1997.

10) Історія міст і сіл Української РСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.

11) Калъницкий М.Б, Григорук А.А. Прогулка по Киеву: Путеводитель. - К., 2002.

12)  Київська  область//Географічна  енциклопедія України.  Т.2.  –  К.:  УРЕ,  1980.

13)  Київська область//Україна: Путівник. – К.: Смолоскип, 1995.;