Сучасний стан розвитку готельного бізнесу в Україні

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

Реферат

На тему: «Сучасний стан розвитку готельного бізнесу в Україні»

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 303 групи

факультету управління

денного відділення

Балан Марина

 

 

 

 

м. Бердянськ – 2012р. 

 

Зміст

Вступ

1. Формування туристських підприємств
2. Заплановане будівництво
3. Функціональною структурою підприємств готельного господарства
4. Транспорту й туризму

Висновки

 

Вступ

Україна, володіючи численними історичними та культурними цінностями, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного економічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Україна робить лише перші кроки в цьому напрямі. У світовій практиці поняття «індустрія туризму» включає в себе підприємства інфраструктури, що зайняті задоволенням потреб туристів, у тому числі служби побуту, підприємства місцевої промисловості, що виробляють товари та сувенірну продукцію для туристів, товари та устаткування для готелів, ресторанів, кафе, а також напівфабрикати продуктів харчування тощо. Особливе місце в інфраструктурі займають підприємства готельного та ресторанного господарства тому, що сприяють задоволенню таких важливих потреб туристів як проживання та харчування.

 Україна, володіючи  численними історичними та культурними цінностями, унікальними рекреаційними ресурсами, зможе досягти значного економічного ефекту в туристичному бізнесі. Якщо в розвинених країнах ця галузь діяльності перетворилась на індустрію туризму, то Україна робить лише перші кроки в цьому напрямі. У світовій практиці поняття «індустрія туризму» включає в себе підприємства інфраструктури, що зайняті задоволенням потреб туристів, у тому числі служби побуту, підприємства місцевої промисловості, що виробляють товари та сувенірну продукцію для туристів, товари та устаткування для готелів, ресторанів, кафе, а також напівфабрикати продуктів харчування тощо. Особливе місце в інфраструктурі займають підприємства готельного господарства тому, що сприяють задоволенню такої важливої потреби туристів як проживання. Цілком очевидно, що створення вітчизняної індустрії туризму неможливе без висококваліфікованих кадрів у цій сфері.

 

 

1. Мережа туристських підприємств активно формувалась наприкінці 70-х - упродовж 80-х рр. Як свідчить аналіз, більшість готелів, мотелів, кемпінгів, санаторіїв, баз відпочинку та туристських баз будувались за проектами, які не відповідали міжнародним стандартам. Інтенсивна їх експлуатація в період масового туризму (60-80-ті рр.), а також несвоєчасне проведення капітальних і поточних ремонтів призвели до значного зносу цих будівель та їхнього оснащення. В готелях, збудованих ще за радянських часів, занадто багато двомісних номерів, тоді як за європейськими стандартами номерний фонд готелів на 70-80 % повинен складатися з одномісних номерів із одним великим ліжком. У наших номерах тісно, їхня загальна площа не сягає прийнятих у Європі 30 м2.

У багатьох готелях відсутні кондиціонери, громадські зони (холи, фойє), не кажучи вже про конференц-зали, фітнес-центри, підземні гаражі та паркінги, до яких звикли інтуристи. Тому пріоритетним напрямом зміцнення матеріальної бази туристських підприємств має  бути проведення реконструкції, модернізації та будівництва об' єктів туристської сфери за рахунок власних коштів підприємств і за допомогою інвестицій, у тому числі іноземних.

 

У всьому світі про рівень готелю свідчить кількість зірочок. Усі 1-2-3-зіркові готелі в Україні  є радянським спадком, із відповідною  інфраструктурою. Вони не становлять комерційного інтересу для інвесторів. Керівники  столичних готелів зазначають, що в сучасних умовах вони не можуть собі дозволити орієнтуватися на певну  споживчу групу. Цей сегмент готелів  практикує подвійні та потрійні тарифи: окремі ціни для громадян України, країн  СНД, іноземців. Так керівництво  намагається збільшити рентабельність, яка, за даними головного управління комунального та готельного господарства і туризму, складає 3-15 % у цій групі.

 

4-зіркових готелів у  Києві шість ("Аванті", "Дніпровський", "Дніпро", "Президент-отель "Київський", готельний комплекс "Національний"; завершилося будівництво готелю "Radisson SAS"), хоча потреби столиці сягають 10-12. Кілька готелів такого класу є у Львові ("Дністер", "Жорж", "Гранд-Отель", "У Бюргера"), Дніпропетровську ("Академія"), Кіровограді ("Каталонія"), Одесі ("Одеса", "Лондонський", "Фраполлі"), Харкові ("Ахта-мар"), Ялті ("Ореанда", готельний комплекс "Літо") та інших містах України. Інвестиції у 4-зіркові готелі такі ж, як і в 5-зіркові, але рентабельність вища (у Києві 40-50 %). Клієнтська база подібна до 5-зіркових. У сучасних умовах цей сегмент готелів змушений конкурувати не лише з 3-зірковими, а й із 3- та 5-зірковими компаніями у сфері послуг готельного типу, оренди житла.

Ті готелі, що розташовані  в центрі, підвищують ціни, а ті, що знаходяться на околицях міста, змушені, крім зниження ціни, пропонувати додаткові  послуги та високоякісний сервіс. 4-зіркові готелі активно практикують  знижки: для постійних клієнтів, вихідного дня, а також співпрацю  з турфірмами і посольствами. Готелі державної форми власності не можуть собі дозволити систему знижок (це порушує певні стандарти), тому досить часто бувають заповненими лише наполовину. Готелі цього сегмента змушені працювати над власним іміджем.

 

Сегмент 5-зіркових готелів  найменше заповнений, хоча попит на сервіс такого рівня досить високий  і має тенденцію до зростання. Всього в Україні діє кілька 5-зіркових готелів, що відповідають за рівнем послуг європейським та міжнародним стандартам ("Premier Palace" у Києві, "Donbass Palace" у Донецьку). У 2005 р. відкритий перший 5-зірковий готель у Західній Україні ("Rixos-Prykarpattya"). Упродовж 2006-2009 рр. на готельному ринку української столиці з'явилися 5* готелі міжнародного класу "Орега", "Hyatt Regency Kiev", "Intercontinental", до будівництва яких причетні закордонні партнери - власники всесвітньовідомих готельних мереж (див. табл. 2). Партнерство з українськими бізнесменами вигідне і готельним мережам. Після кількаразових спроб боротися з бюрократичною тяганиною, пов'язаною з виділенням земельних ділянок, міжнародні мережі почали відкривати готелі разом із українськими компаніями.

 

2.  Заплановане будівництво другої черги 5-зіркового готелю "Premier Palace" та готелю "Sofia Sheraton" (5*) у столиці України. В столиці існує попит принаймні ще на 5 готелів цього типу. Існуючі готелі розраховані на бізнес-клієнтів, а їхня інфраструктура передбачає наявність бізнес-центру, комп'ютерної техніки в номері, конференц-залу тощо. На бізнес-клієнтів зорієнтовані й офісно-готельні 5-зіркові центри, які є найпривабливішими в сегменті: попит на репрезентабельні офіси в Києві анітрохи не менший, ніж на готельний сервіс високого рівня. 5-зіркові готелі використовують зарубіжний досвід і готові ідеї, а підтримка власного бренду - спільна риса готелів цього типу, проте сервіс, порівняно з міжнародним, не найкращий.

Таблиця 1

Готель
Premier Palace	Opera	Donbass Palace	Hyatt	Inter-Continental
Рік відкриття
2001	2006	2004	2007	2009
Категорія
5* 5*	5*	5*	5*	5*
Кількість номерів
285	140	129	234	272
Вартість номера, $
$375-990	$445-940	$375-1072	від $400	від 400-600 до 14,5 тис

 

Український готельний ринок  істотно пожвавився після перемоги України і Польщі в тендері  на право проведення чемпіонату Європи з футболу "Євро-2012". За оцінками вітчизняних готельєрів, до 2012 року в українські чотири- і п' ятизіркові готелі інвестують $300 млн. і в столиці з'являться близько 35 нових готелів на 100-250 номерів кожний (див. табл. 3). За європейськими нормативами у Києві повинно бути щонайменше 20 тис. готельних місць (загальна кількість номерів сьогодні становить 8,7 тис., що вдвічі менше, ніж у Москві, і в 6 разів менше, ніж у Парижі).

 

Таблиця 2    

Готелі в проекті

Проект	Кількість готелів	Очікуваний рік відкриття	Місто
Готельна мережа (спільно  з франц. Accor Group)	4 п'ятизіркові, 9 тризіркових	2012	Київ
Hilton	1	н/д	Київ
Hyatt	1	2012	Київ
Radisson	4	2010-2011	н/д
Спортивний комплекс "Металіст-Сіті"	1	2012	Харків

 

 

Попит на готельні послуги  зосереджений у чотирьох основних категоріях клієнтів:

• перша група - це відомі бізнесмени, політики, люди творчості, суспільне становище яких не дозволяє опускати планку нижче 4-5*. Часто вони обирають стандартний номер у відомому готелі, а не "люкс" у 3* за ті ж гроші;

 

• друга група - керівники середньої ланки, спеціалісти іноземних, а також вітчизняних компаній. їхні вимоги до "зірковості" готелю менш жорсткі - вони можуть поселитися у готелі як 3*, так і в 5*. Вирішальне значення тут має рівень сервісу. Цінові переваги цього сегмента 120-250$ за добу;

 

•  третя група клієнтів - вітчизняні відрядні, яких за статистикою за останні 2-3 роки стало більше. Але фінансові можливості таких клієнтів далеко не однорідні, від 75 до 200 гривень, що дозволяє обирати між 2* і 3* готелями, гуртожитками готельного типу, послугами приватного сектора;

 

• четверта група - це іноземці та вітчизняні туристи. Такі клієнти обирають від "люксів" у 3* до номерів у 5* готелях. Із вітчизняних туристів 60 % - це діти і студенти, звичайно з обмеженими фінансовими можливостями, тому часто вони обирають гуртожитки і приватні квартири.

 

Готельне господарство є  однією з основних складових туристської  індустрії України. За даними 2008 р., в Україні базу розміщення складали 1420 підприємств готельного господарства на 135,2 тис. місць (юридичні особи) та 2144 суб'єкти підприємницької діяльності (фізичні особи), що надають послуги  з розміщення (див. додаток Г). Позитивна  динаміка інвестицій в основний капітал  сприяла збільшенню кількості введених в експлуатацію готелів. У 2007 р. за рахунок  будівництва 44 нових готелів та реконструкції  існуючих уведено в експлуатацію 3797 місць, що в 1,8 разу більше, ніж у 2006 р. Майже половину (49,6 %) загальної  кількості місць у готелях  уведено у Львівській, Одеській, Закарпатській та Сумській областях.

 

3. Згідно з функціональною структурою підприємств готельного господарства, на території України послуги з тимчасового проживання у 2007 р. надавали 812 готелів, 19 мотелів, 6 готельно-офісних центрів, 9 кемпінгів, 42 молодіжні турбази та гірські притулки, 191 гуртожиток для приїжджих та 341 інше місце для тимчасового проживання. Найпоширеніші в Україні готелі - 57,2 % від загальної кількості та інші місця для тимчасового проживання - 24,0 %, які поряд із традиційними підприємствами готельного господарства пропонують своїм клієнтам повний комплекс послуг із прийому, розміщення, харчування та обслуговування. В окремих регіонах, особливо в сезон відпочинку, інші місця для тимчасового проживання здатні розмістити та прийняти більше клієнтів, ніж основні. До їхнього складу входять сезонні бази відпочинку, літні будиночки, котеджі тощо, які здаються для тимчасового проживання під час відпускного періоду.

 

У Європі показник забезпеченості готельними місцями складає 10-15 місць  на 1000 мешканців. У Києві він становить 6, а в Україні ледве дотягує до 2-3. Окрім того, близько 700 зареєстрованих пансіонатів, баз відпочинку, санаторіїв, в останні роки або неефективні, або не працюють взагалі. Проте ситуація дещо змінюється на краще: з'являються чотири- і п'ятизіркові готелі європейського рівня, десятки і сотні нових невеликих приватних малих готелів різноманітного типу. Але діяльність більшості з них перебуває в тіні через недосконалість законодавчої бази.

 

Упродовж останніх 9 років  середньорічний коефіцієнт завантаження готелів України щорічно змінювався. Починаючи з 1999 р. цей показник зріс з 0,23 до 0,25 у 2000 р., у 2001-02 рр. також зростав  і досяг 0,28, у 2003 р. - 0,32, впродовж 2004-06 рр. становив 0,34. У 2007 р. порівняно з 2006 р. середньорічний коефіцієнт використання місткості готелів по Україні  зріс на 0,01 і становив 0,35. При цьому  мінімальне використання місткості  готелів - 0,15, 0,18 та 0,19 - було відповідно в Луганській, Івано-Франківській та Херсонській областях, а максимальне - 0,63 - у м. Києві. У Волинській області  та Чернігівській областях цей показник дорівнював відповідно 0,55 та 0,52.