Історико-культурна спадщина Вінниці, якчинник формування екскурсійної діяльності

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ ТА ТЕХНОЛОГІЙ 
 
 
 

Курсова робота 

З предмету туристичні ресурси України

на тему:

«Історико-культурна  спадщина Вінниці, як

чинник формування екскурсійної діяльності» 
 
 
 

                                                                                              

                                                                                                        

                                                                                                        

                                   Виконала студентка

                                     2 курсу групи 07-2 мот   

                                  Янчук Людмили     

                                  Науковий керівник    

                                  Новікова   Н. О.                                                                                                                                              
 
 
 
 
 
 

Київ-2009

                                                                                                               

Зміст

Вступ………………………………………………….3

Розділ 1. ВІННИЦЯ, ЯК ТУРИСТИЧНИЙ ЦЕНТР:ЗАГАЛЬНА

ХАРАКТЕРИСТИКА………………………………..4

1. Коротка історія Вінниці…………………………4
2. Сучасний стан Вінниці…………………………..0

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИХ РЕСУРСІВ ВІННИЦІ…………………………………0

2.1 Музей  садиба м. Пирогова………………………..0

2.2 Центральна  Арка ім.. Горького…………………..0

Розділ 3. ОСНОВНІ ПРОГРАМИ ЕКСКУРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІННИЦІ……………………………….0

ВИСНОВКИ…………………………………………….0

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………..0 
 
 

                                                         
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

      Актуальність теми. Туризм є відносно молодою галуззю в світі, хоча свої корені бере з давніх часів. Сучасного вигляду туристична галузь набуває в 1937 році, коли цим питанням почали цікавитись міжнародні організації. Значення туристичного бізнесу постійно зростає. Це пов`язано з тим,  що туризм набирає все  більшого значення для міжнародного зв`язків, є стимулом для пожвавлення економічного стану країн  і окремих регіонів. Туризм є постійним джерелом для поповнення валютних надходжень і державного бюджету. 

    Вінницька  в цьому плані не є виключенням,  бо туризм займає в її економіці  велике значення. Туризм для Вінниці  є стабілізатором налагодження  та укріплення стосунків з  іншими регіонами, дійовим фактором підвищення престижу регіону. Вінниця - найсхідніша з українських областей, де до наших днів збереглися руїни середньовічних замків. 

   Вінниця,  має й свої «плюси»: можна цілком віддатися спогляданню історичних пам`яток, можна годинами блукати на самоті з думками, можна навіть перенестися в уяві в ті часи, коли замість руїн висилися могутні стіни та високі башти. 

    Мета: надати загальну характеристику Вінниці, висвітлити і проаналізувати об`єкти Вінниці,  охарактеризувати туристичне багатство Вінниці. 

   Предмет дослідження – історико – культурна спадщина Вінниці. 

   Структура роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. ВІННИЦЯ, ЯК ТУРИСТИЧНИЙ ЦЕНТР:ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1.1 Коротка історія Вінниці 
 
 
 
 
 
 
 

     Вінниччина! Вона чарує мальовничу природу, гаями  і лісами тихоплинним Південним  Бугом і бурхливим Дністром, квітучими  садами і неозорими ланами. Вона гарна, і у весняних ранках, і в  сонячні літні дні, коли іскриться золотом пшениця, і в осінню пору, коли щедро віддає людям всі свої дари подільська земля.

     Вінниччина  славна своєю історією, яка бере початок у сивій давнині. Кожне  покоління залишило про себе згадку в пам’ятках історії та архітектури, на сторінках літописів і в народній пам’яті. 

Найімовірнішою  основою назви вбачають старо-слов'янське вѣно — придане з боку жениха, дарована земля.^[2] Появу такої назви пояснюють тим, що Вінниця і землі, що оточують її, були в XIV ст. захоплені литовським князем Ольгердом і подаровані ним його племінникам.

  Старовинна Вінниця

Заселені ці території були ще в давні часи. Із середини X століття тут поселились племена уличів і тиверців, що входили до складу Київської Русі. Згодом цей край відійшов до Галицько-Волинського князівства. Більше ста років тут панувала Золота Орда.

Після перемоги у 1362 році війська литовського князя Ольгерда над військом татар, Поділля потрапило під владу литовського князівства. Племінники князя Ольгерда — Федір і Костянтин Коріятовичі, почали будувати на цих землях міста-фортеці. Серед них була і Вінниця. Про це вперше згадується в документах 1363 року. Започаткування літопису Вінниці з 1363 року пов'язане з намаганням Великого Литовського князівства утвердити своє володарювання на Поділлі.

Вінниця. Мал. Наполеона Орди, 1872

У 1565 році місто стає повітовим центром Брацлавського воєводства. Перший замок було споруджено на високому місці лівого берега. У 1558 році з метою підсилення захисту від ворогів була збудована нова фортеця на острові Кемпа.

В 1640 році Вінниця отримала Магдебурзьке право.

7 липня 1648 року до Вінниці вступають частини військ Богдана Хмельницького на чолі з полковником Максимом Кривоносом і вона стає сотенним містом Кальницького полку

Вінниця. Домініканський костел (нині — Свято-Преображенський собор). 18 ст.

.

Героїчну сторінку в історію боротьби українського народу за незалежність вписали вінничани у березні 1651 року, коли у ході оборони міста 3-тисячним козацьким полком під проводом полковника Івана Богуна було вщент розгромлено 20-тисячне польське військо. У 1643 і 1653 рр. Вінницю відвідав Богдан Хмельницький, котрий після цієї перемоги сказав: «Тебе славний полковнику, не забуде народ ніколи». Протягом 1653—1667 рр. Вінниця була полковим містом гетьманської держави.

По другому розділу Польщі (1793 рік) Поділля і Брацлавщина відійшли до Російської імперії і утворили Подільську губернію. До західної частини губернії увійшло Подільське воєводство, в східну — Брацлавське. Вінниця стала губернським містом, але пізніше переведена в штат повітового міста (адміністративним центром губернії став Кам'янець-Подільський). У 1798 році в місті упроваджено «Городове положення».

Єрусалимка — квартал єврейської бідноти у Вінниці почала формуватися в кінці 18 століття.

  Вінниця на рубежі ХІХ-ХХ століть

Готель Савой  побудований на початку 20 ст.

Докладніше  про цей час — стаття Вінниця на рубежі ХІХ—ХХ століть

Спорудження 1871 року Києво—Балтської залізниці та відкриття залізничного сполучення Козятин-Здолбунів сприяло потужньому економічному зростанню Вінниці. Вінниця стала центром регіону, де стрімко розвивалася цукрова галузь, значною мірою завдяки німецьким інвестиціям. За останні 40 років XIX століття Вінниця економічно зросла майже в три з половиною рази. Центр міста, зокрема навчальні заклади, театр, готель, водонапірну вежу будує талановитий архітектор Григорій Артинов.

З початком світової війни 1914 року місто стає адміністративним центром Подільської губернії, з огляду на прифронтове розташування Кам'янця.

Бурхливі події  відбувались у Вінниці протягом 1917—1920 років. Владу утримували революційні комітети робітничих та солдатських депутатів, ставленики австро-угорських військ, денікінської армії. Між тим у готелі «Савой» тимчасово перебував Уряд Української Народної Республіки.

  Радянські часи

У 1923 році місто стає центром округу, а від 1931 року і до теперішнього часу — адміністративним центром утвореної Вінницької області.

Непоправних втрат  зазнало місто в роки репресій комуністичного режиму. У передвоєнний період 1937-1941 року органами НКВД у Вінниці здійснювалися масові розстріли мирного населення. За результатами сучасних досліджень, вважається, що загальна кількість репресованих за цей період в Вінниці і області сягає близько 20 000 чоловік.