Анимация в туризме

• сценарним планом, в якому позначений перелік елементів, фрагментів, подій в процесі їх розвитку, персонажів, їх стосунки і рух. Обов'язково має бути зав'язка, кульмінація і розв'язка:

 • сценарієм, тобто деталізацією пунктів сценарного плану, а також робота над літературною частиною -  опрацюванням монологів і діалогів, вивченням мовного стилю;

• режисерським планом - переклад літератури мовою дії (якщо це постановка по мотивах літературного твору), складання і координація безперервного дієвого ланцюжка, і робота з технікою, світлом і звуком.

 Окрім цього важливо  - де розігруватиметься дане дійство  (на літньому майданчику, у барі, біля басейну), визначитися з темпом, ритмом, включенням ефектних моментів  і репетиційним періодом.

Вечірні вистави є головною частиною розважальної програми готелю. Вони мають бути  дуже різнобічні за змістом, постановкою, костюмами  і цікаві для всіх відпочивальників. Як правило, в них беруть участь всі  аніматори. Організатори прагнуть зробити  кожну виставу яскравою, барвистою, такою, що запам'ятовується, в кожному  з них має бути своя родзинка.  І формою вечірні шоу бувають  різні: це і невелика побутова сценка, розіграна акторами-аніматорами, і  серйозна вистава, що театралізується, в якій можуть взяти участь  глядачі  із залу, гості, заздалегідь запрошені на ту або іншу роль [4].

 

2.3 Види анімаційних програм в підприємствах ресторанного

господарства

 

У переддень свят ресторани  традиційно закидають гачки для  клієнтів. Ринок підприємств ресторанного господарства характеризується швидким зростанням, урізноманітненням надаваних послуг, а отже ресторанне підприємство вже не може діяти самостійно та незалежно від інших.

Навколишнє і внутрішнє  середовище підприємства складається  з численних факторів, кожен з  яких певною мірою впливає на життєдіяльність  підприємства. Усі фактори, які визначають конкурентоспроможність підприємства громадського харчування можна поділити на з групи:

• фактори макросередовища;
• фактори мікросередовища;
• внутрішні фактори.

Фактори макросередовища  характеризуються тим, що вони не справляють прямого впливу на оперативну діяльність підприємства, проте повністю диктують умови його діяльності, формулюють цілі та принципи здійснення діяльності у перспективі. Підприємство не здатне впливати на фактори макросередовища, а може лише пристосовуватись до них. Фактори нижчого рівня, що впливають  на конкурентоспроможність підприємства і обов’язково враховуються при  формуванні стратегії підприємства – це фактори мікросередовища. Фактори  мікросередовища здійснюють прямий вплив на процес управління підприємством.

Отже, щоб вести прибуткову діяльність в умовах дії цих факторів необхідно до них пристосовуватись, вдало маневрувати у сфері  надання послуг та жорсткої конкуренції  за клієнта. Підприємства ресторанного господарства намагаються будь-що привабити  відвідувача саме у свій заклад, тому і створюють всеможливі розважальні програми, намагаються виділитись, запам’ятатись з кращого боку. Щоправда, нестандартних методів залучення відвідувачів поки що бракує [6].

Клієнти ресторанів, як відомо люди не бідні. Вони мають можливість співставляти побачене у нашій країні і за кордоном, оцінювати професіоналізм креативників, художників, дизайнерів, а також дирекції. Елітність ресторану не говорить про його відвідуваність. Якщо випадковому клієнту сподобається кухня чи інтер’єр, то це ще не означає, що він прийде туди знову. Повинна відчуватись перспектива закладу. І тоді клієнт приведе сюди свого друга, сім’ю, партнера, щоб чимось здивувати. А таких ресторанів дуже мало. Людям потрібні нові емоції.

Традиційними святами  у ресторанах є не лише червоні  дати календаря, приміром, Новий рік  чи 8 Березня. До «головних» свят ресторатори  відносять день Св. Валентина, 1 квітня, Масляну, Великдень. Більшість ресторанів української кухні святкують  день Св. Миколая, Івана Купала. Не залишається  поза увагою і Хелоуїн. На свята кожен ресторан намагається розважити своїх відвідувачів, приготувати що-небудь особливе, і не тільки зі страв. Утім, з огляду на високу конкуренцію в ресторанному сегменті й брак професіоналів, обізнаних у промоутерстві цього напряму бізнесу, акції ресторанів часто дублюють одна одну. Набір пропозицій, як правило, однотипний — святкове меню, конкурси-розіграші, музична програма. Насправді ж для відвідувача у святковий день не має значення програма (окрім новорічної), оскільки на свято зазвичай вибирають відомий заклад, який вже не раз відвідували і можуть бути певні, що свято не буде зіпсовано. До того ж, в успішному і розкрученому ресторані на свята зал обов’язково буде повним. Як зізнаються самі ресторатори, основними відвідувачами на свята найчастіше є постійні клієнти. Спеціальні святкові меню розробляють з урахуванням сезону (зміна меню відповідно до сезону — звичний маневр рестораторів, щоб здивувати клієнтів), традицій, орієнтуючись на основного відвідувача. Наприклад, до 8 Березня значно поповнюється пропозиція десертів. На Масляну млинці подаватимуть навіть у ресторанах італійської і французької кухонь. Практично в кожному ресторані у піст з’явиться спеціальне меню. Окрім меню до свята змінюють й інтер’єр — додають відповідних декорацій. Навесні це переважно квіти, живі або штучні, букетики у вазочках на столах, ікебани. У багатьох ресторанах 8 Березня кожній відвідувачці обіцяють подарувати квіти. Святковий настрій гостям створює не лише антураж. Наприклад, на Масляну в «О’Панасі» усі охочі можуть спробувати власноруч спекти млинець і навіть пригостити своїм витвором інших (за їхнього бажання); на Івана Купала гості плетуть вінки, у день Св. Миколая діти отримують подарунки, а на свято Хелоуїн малеча приходить у маскарадних костюмах.

Як правило, клієнтам пропонують виграти приз у конкурсній святковій  програмі. Зазвичай проводять шоу-програму, запрошують відомих шоуменів, артистів, співаків. Нарешті, серед святкових заходів рестораторів присутні дисконтні програми. А до весняних свят постійні відвідувачі деяких ресторанів отримують подарунковий сертифікат на 50-100 грн.

Витрати на свято передусім  залежать від креативності та можливостей  рестораторів. Найдорожчою розвагою є виступ естрадної зірки, гонорар  якої становить кілька тисяч доларів за вечір. Ресторан зазвичай компенсує «зіркові» витрати, продаючи на святковий вечір квитки, що коштують гостям ресторану в середньому $100 на персону (залежно від популярності зірки). Хоча розважальні програми за участю зірок ресторатори розцінюють як найвигідніші, вони все одно не дають надвисоких доходів. За словами рестораторів, зростання виручки у святковий вечір з музичним оформленням не перевищує 10-20% (порівняно з буденними вечорами), а подеколи ресторани навіть зазнають збитків. До того ж останнім часом попит на послугу «страви плюс зірка» знижується. Як пояснюють самі клієнти ресторанів, часто в оплачений набір не входять улюблені страви і напої, а вартість квитка на «зірковий» вечір надто завищена.

Натомість отримати у святковий  вечір гарантований прибуток ресторанам дозволяють так звані спільні  акції з творчими особистостями, що набули поширення лише торік [5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Розвиток нових форм дозвіллєвої  діяльності, зміна ринку дозвілля та туристичних послуг наприкінці XX ст, зумовили зміну філософії відпочинку. Крім комфортабельних готельних  комплексів, гарного краєвиду, якісного харчування, турист повинен мати можливість задовольняти свої рекреаційні, просвітні, культурні потреби.

Головною метою туристичного дозвілля є удосконалення якості обслуговування людини у вільний  час; залучення її до різноманітних  дозвіллєвих заходів в туристичних  комплексах, готелях, санаторіях, пансіонатах, туристичних базах і таборах, туристичних клубах, а також організація  ефективного відпочинку, сприяння оптимістичному настрою, відновлення духовних та фізичних сил людини.

Основними принципами дозвілєвого  обслуговування в туристичних комплексах є: індивідуальний підхід, комплексність  у організації дозвіллєвих заходів, систематичність проведення дозвіллєвих  заходів та їх цілеспрямованість, свобода  вибору та добровільність участі, театралізація, синтез усіх видів мистецтв.

Соціальна сутність туристичного дозвілля полягає також у формуванні та удосконаленні особистісних і  суспільних потреб особистості, поглибленні  знань, розвитку культури дозвілля. Сучасний ринок туристичних послуг неможливо  уявити без цілеспрямованої організації  дозвіллєвої діяльності, від якої досить часто залежить імідж та популярність закладу, його прибуток, психологічний  клімат в ньому, перспективи та темпи  розвитку.

Ефективна реалізація дозвіллєвої  діяльності неможлива без талановитих  аніматорів, здатних реалізувати  заплановану дозвіллєву програму.

Дозвіллєві програми класифікують за напрямами діяльності, зокрема: рекреаційно-оздоровчі (дискотеки, танцювальні вечори, розважальні  програми та вечірні шоу, карнавали, рибальство, ігрові конкурси: спортивні  змагання), спортивні (мандрівки, змагання, велоспорт, плавання, екскурсії, подорожі), культурно-мистецькі (спектаклі, виставки, концерти, вернісажі, фольклорні акції, художні програми, відвідування музеїв, виставок, галерей), просвітні (лекції, зайняття за інтересами, зустрічі, інтелектуальні ігри, вікторини, фестивалі) [4].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Булыгина И. И., Гаранин Н. И. Об анимационной деятельности в туристских и спортивно-оздоровительных учреждениях// Теория и практика физической культуры.-2000.-№11.-С.26-29
2. Гаранин Н.И., Булыгина И.И. Менеджмент туристской и гостиничной анимации. Уч. пособие. – М., Советский спорт, 2003.
3. Приезжева Е. М. Социально-культурная анимация в туризме.- М.: РИБ Турист, 2003

 

Ресурси мережі Інтернет

 

4. http://revolution.allbest.ru/sport/00228032.html

5. http://kraevedenie.net/category/theory/animaciya-v-turizme/

6. http://biblioteka.cc/topic/126056-referat-animacija-v-turizme/