Актуальні проблеми туризму

Згідно з рішенням Загальних зборів на реалізацію інвестиційних  проектів можуть бути направлені дивіденди  акціонерів або прибуток учасників (капіталізація прибутку).

Найбільш жорсткими  умовами фінансування інвестиційного проекту є банківський кредит, в тому числі іпотечний кредит під заставу майна, землі, обладнання і т. д. У ряді випадків доцільно скористуватися формою лізингу.

Існує також можливість використання податкового інвестиційного кредиту у вигляді відстрочки по оплаті податків, обов'язкових платежів і зборів.

У кожному конкретному  випадку умови жорсткого кредитування слід використовувати тільки тоді, коли вичерпані всі можливості отримання  більш "м'яких" форм фінансування, що описані вище.

 

 

 

64.  Потенційні можливості комп’ютерних технологій.

Нині більшість компаній успішно комп'ютеризували основну  частину свого діловодства та бухгалтерський облік, а чимало фірм і технологічні операції.

Для прикладу: спеціалізований  програмний продукт для тур-фірм — Voyage Office Pro. Ця найповніша комп'ютерна програма — версія опису процесу  діловодства і бухгалтерії для  роботи туристичних фірм. Програма необхідна як модерний інструмент організації і ведення роботи з клієнтами та партнерами фірми, а також для одержання статистичних і аналітичних даних діяльності туристичної фірми. У роботі з програмою можна використовувати такі режими.

• Робота з клієнтом: добір туру зі списку «пакетів послуг», калькуляція індивідуального туру для клієнта, бронювання пакета послуг, укладення та ведення договорів і додаткових документів, статистика оплат клієнта.

• Робота з партнерами: закупівля послуг — готелі, авіакомпанії тощо; автоматичне формування цінників фірми на підставі умов контракту з постачальниками послуг; система продажу «пакета послуг» фірмам-агентам; підготовка стандартних та індивідуальних «пакетів послуг» для кожного партнера, контроль надходження заявок і оплати від агентів; використання декількох методів у розрахунках (передоплата, оплата за фактом тощо).

• Опис: маршрутів, готелів, наданих послуг тощо.

• Ведення баз даних  фірм: повний облік інформації про  партнерів чи клієнтів (анкети, договори, заявки туристів, реквізити партнерів  тощо).

• Калькуляція турів: проводиться з урахуванням усіх нюансів (сезонних знижок, доплат, особливих  умов тощо).

• Одержання аналітичних  звітів про роботу фірми: заповню-ваність  і прибутковість рейсів, напрямків  тощо; загальна прибутковість роботи фірми.

Розглядаючи сучасний розвиток комп'ютеризації, можна стверджувати, що основна її мета — скорочення загальних і адміністративних видатків. Економія стала значною, оскільки знизився і річний рівень видатків на оплату праці.

Для успішної діяльності будь-якої фірми, а також і туристичної, необхідна правдива і своєчасна інформація, на підставі якої ухвалюються всі управлінські рішення. Система управлінської інформації у фірмі складається з чотирьох підсистем: внутрішньої звітності, збору зовнішньої поточної інформації про зовнішнє середовище фірми, даних маркетингових досліджень та аналізу інформації.

Система збору зовнішньої поточної інформації забезпечує керівників інформацією про найновіші події. Це набір джерел і методичних прийомів, за допомогою яких керівники одержують повсякденну інформацію про події, що відбуваються в комерційному середовищі. Якщо ж для розв'язання конкретної проблеми не має даних, тоді проводять маркетингові дослідження зусиллями працівників маркетингового відділу туристичної фірми, або можна звернутися до фахівців.

Система аналізу інформації—  набір удосконалених методів  аналізу даних маркетингових  досліджень та іншої інформації. Основу будь-якої системи аналізу інформації творять статистичний банк та банк моделей.

Статистичний банк —  це сукупність сучасних методик статистичного опрацювання інформації, які дають можливість найповніше розкрити їхню взаємозалежність у рамках підбору даних і встановити ступінь їх статистичної надійності.

Банк моделей —  це набір математичних моделей, що сприяють ухваленню найоптимальніших рішень. У будь-якій фірмі існує також внутрішня звітність, яка відображає показники обсягу продажів, суми видатків, рух готівки, дані про дебіторську і кредиторську заборгованість.

Комп'ютеризація сприяє вдосконаленню доступності та якості інформації, тому сьогодні в часописах з менеджменту найчастіше

обговорюють систему  управлінської інформації (СУІ), сформовану на комп'ютерній основі. Але не слід забувати, що ця система існувала і  до появи комп'ютерів. Кожний менеджер має власні джерела інформації і перевіряє їх перш ніж ухвалити те чи інше рішення. Менеджери не повинні розглядати комп'ютер як. Але застосування комп'ютерів змушує їх змінити свої підходи і навчитися використовувати нові цінні джерела своєчасної інформації.

Керування в будь-якій фірмі зводиться до «роботи підприємства на кінцевий результат». Отже, керівна інформація складається з відомостей або даних, що дають можливість тим, хто керує підприємством, досягти очікуваного результату. Але керування підприємством— це комплексний процес, що відбувається зазвичай на трьох рівнях, і та сама СУІ не може обслуговувати їх усі. Не можуть також усі рівні корпоративного менеджменту однаково скористатися керівними системами на основі комп'ютера.

Перший рівень — стратегічний менеджмент фірми, який оцінює можливості підприємства в одержанні довгострокового прибутку. На підставі цієї оцінки менеджмент визначає корпоративну політику, цілі і вирішує питання про розміщення необхідних для досягнення цих цілей ресурсів.

На другому рівні корпоративного менеджменту стоять ті менеджери середньої ланки, котрі поділяють стратегічний план на логістичні підрозділи, призначають ресурси для їх виконання і розподіляють відповідальність для кожного або для групи виконавців.

Третій рівень менеджменту зайнятий керуванням виробництвом," що містить: визначення специфічних потреб у людських ресурсах і матеріалах, необхідних для виконання кожного розділу корпоративного плану; розподіл цих ресурсів так, щоб план був виконаний найефективніше; порівняння фактичних результатів з плановими; проведення відповідних коригувальних дій. Ці процеси відбуваються щодня, і щодня проблеми зводяться до логіс-тичних проблем, які пов'язані з потоками інформації.

Туроператори у своїй  роботі використовують комп'ютерні програми, щоб полегшити роботу менеджерів з продажу. До програм уже введені такі документи, як лист бронювання, договір з клієнтом, ціни у готелях тощо. Тому робота з клієнтом здійснюється швидко й ефективно. Листування зі своїми закордонними діловими партнерами і турагентами фірми здійснюють за допомогою електронної пошти (E-mail), що істотно економить кошти порівняно з листуванням через факс. Стратегічний рівень керування представлений топ-менеджером фірми, який

розробляє її стратегію, визначає головні цілі та політику, оцінює можливості і ризики; вивчає й аналізує зовнішню поточну інформацію. Отже, комп'ютерні програми використовують переважно в операційному менеджменті: менеджери з продажу, бухгалтери, туроператори.

Для стратегічного менеджменту  користь від комп'ютерних систем безсумнівна. Це стосується спроможності комп'ютерів інтерпретувати дані, а також оцінювати стратегічні можливості, які відрізняються великою кількістю взаємозалежних змінних, що вводять в оману. Моделювання й аналіз ризику, лінійне програмування, аналізи регресії й технічні методи, розроблені статистиками й економістами, — усе це виявилося цінним і перспективним.

Інформаційними системами  для менеджерів, які здійснюють керівний контроль, можуть бути системи, що стосуються бюджету, контролю видатків, визначення ефективності діяльності, аналізу невідповідності, змін тощо.

Вступивши у нове сисячоліття, багато підприємств впровадили перспективні технології, програмні продукти й  апаратне забезпечення. Це дає їм можливість значно підвищити ефективність свого бізнесу, витрачати менше, заробляти більше і отримувати кошти для подальшого інтенсивного розвитку. Вже в багатьох турфірмах використовують Інтернет-технології, електронну пошту, сучасні глобальні комп'ютерні мережі «Amadeus», «Gabriel», «Worldspan», «Appolo», «Sabre».

Для автоматизації не тільки великих, а й малих турфірм  використовують програмні продукти фірм «Microsoft» — «Microsoft Windows 2003», «Microsoft Office 2003» та ін. Це сімейство програмних продуктів «Microsoft», що об'єднує найпопулярніші у світі додатки в єдине середовище, ідеальне для роботи з найрізноманітнішою інформацією: «Microsoft Word», «Microsoft Excel», «Microsoft Access». Особливостями «Microsoft Office 2003» є інтегроване сімейство потужних інтелектуальних додатків, що забезпечують максимальну продуктивність роботи і швидке одержання ефективних результатів; засіб для організації повсякденної роботи, що має вмонтовану електронну пошту, список контактів, розклад зустрічей, подій; багатогранний інструмент для колективної роботи з документами й аналізу інформації; потужна база для зручної побудови оригінальних рішень, орієнтованих на потреби конкретного підприємства.

Сьогодні практично  не існує турфірм, які не використовують комп'ютерні технології у своїй повсякденній діяльності. Вони

активно освоюють новітні  інформаційні технології — наприклад, відкривають власні сайти у мережі Інтернет, через які клієнт має  можливість не тільки переглянути інформацію, яка його цікавить, але й одразу відправити замовлення на бронювання турп-родукту, що йому сподобався. Замовлення надходить менеджеру з продажу. Наприклад, фірма «Гал-Експотур» (Львів, Україна) домагається мінімальних термінів оформлення поїздок до Іспанії, Франції, Туреччини та інших країн завдяки комп'ютерній системі бронювання авіаквитків «Amadeus».

Отже, сьогодні, коли інформаційні технології дають широкі можливості для ефективнішого розвитку бізнесу, менеджерам слід використовувати їх як трамплін при досягненні вищих  щаблів бізнесу.

 

65.  Права та обов’язки суб’єктів туристичної діяльності.

66.  Права та обов’язки туристів і екскурсантів.

67.  Представництва України в галузі туризму за межами України

68.  Принципи функціонування закладів харчування.

 

69.  Проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну.

Економічні реалії в  Україні, передусім жорстка фінансова політика і неплатежі до бюджету, спричинили гострий дефіцит бюджетного каналу інвестування державних і змішаних підприємств. Чимало галузей промисловості потребують відновлення зношених основних засобів, рівень розвитку інфраструктури істотно відстає від потреб країни. Прогноз інвестиційної потреби на найближчі п'ять років в економіці країни становить, за оцінкою Всесвітнього банку, 40 млрд. доларів. Однак економічна ситуація у країні вилучає притоки інвестиційних ресурсів з держбюджету.

Певна частина реального  припливу інвестицій покривається коштом амортизації основних засобів. Однак, на відміну від минулих років, на більшості підприємств значно складніше відстежувати реальні  видатки, накопичені у вигляді амортизаційних відрахувань.

Інший канал внутрішніх інвестицій - національна фондова  біржа, тобто обіг акцій підприємств, - не може бути істотно використаний через недостатню платоспроможність  корпоративних інвесторів та низький  попит з боку населення. У світовій практиці великі міжнародні проекти з участю державних коштів здійснюються значно рідше, ніж купівля ліквідних акцій на фондовому ринку. Ця форма інвестування добре відома, права акціонерів захищені в більшості країн не тільки законом, а й повсякденною юридичною практикою, і тому значну частину всіх фінансових ресурсів капіталовкладення становлять портфельні інвестиції, тобто вкладення в ліквідні цінні папери, щоб одержати дохід у вигляді дивідендів.

Статистика свідчить, що частка портфельних інвестицій в  різні роки складає 45-70 відсотків усіх приватних інвестицій розвинених країн. У закордонних інвестиціях частка портфельних вкладень коливається в різні роки від 30-40 до 60-65 відсотків усіх приватних інвестицій.

За таких умов зростає  зросте значення іноземних інвестицій в українську економіку. Приплив капіталу з-за кордону міг би значно ослабити "інвестиційний голод", якби його масштаби можна було порівняти з іноземними інвестиціями в інші країни Центральної Європи, які стали на шлях економічних реформ майже одночасно з Україною. Однак і це джерело фінансування економічного розвитку є недостатнім. Приплив іноземних інвестицій - єдина можливість для України полегшити ситуацію, яку можна назвати інвестиційною кризою.

Існує принциповий погляд, що іноземні інвестиції вигідні не тільки інвестору, а й економіці країни, яка приймає капітал.

Використання іноземних  капіталовкладень дає можливість:

- оживити економіку;

- одержати доступ до  передових технологій і методів  керування;

- протидіяти збільшенню  зовнішнього боргу держави, надаючи кошти для його погашення;

- стимулювати розвиток  власних продуктивних сил суспільства;

- сприяти ефективному  виробництву і розвитку економіки,  її інтеграції у світову економічну  систему внаслідок виробничої  та науково-технічної кооперації.

До непрямих переваг іноземних інвестицій належать:

- залучення нових технологій, устаткування і "ноу-хау";

- можливість підготувати  кадри фахівців, керівників і  підприємців, які володіють сучасними  технологіями керування й організації  виробництва;

- активізація експортного потенціалу країни-донора;

- розвиток регіональних  ресурсів регіонів.

Ця ж ідеологія є  основою більшості законодавчих і нормативних актів, які належать до регулювання іноземних інвестицій в Україну. Згідно з нормативними актами, залучення іноземних інвестицій в українську економіку сприятиме розв'язанню таких проблем соціально-економічного розвитку:

- освоєння незатребуваного  науково-технічного потенціалу України,  особливо на конверсійних підприємствах  військово-промислового комплексу;

- просування українських товарів і технологій на зовнішній ринок;

- сприяння в розширенні  й диверсифікованості експортного  потенціалу та розвитку імпортозаміщувальних  виробництв в окремих галузях;

- створення нових робочих  місць і освоєння передових  форм організації виробництв;

- освоєння досвіду  цивілізованих відносин у сфері  підприємництва;