Під’їзних залізничних колій, автомобільної дороги та причалу

Вступ 

    У місті А будують завод. Поклади  сировини знаходяться від заводу на відстані l_min – l_max.Річний обсяг споживаної заводом сировини змінюється в діапазоні Q_min - Q_max.Вихід готової продукції складає 20% від обсягу сировини. Готова продукція: тарно-штучний вантаж з середньою масою вантажної одиниці g_в та розмірами a x b x h.

    Проектом  заводу передбачена наявність під’їзних залізничних колій, автомобільної дороги та причалу.

    З введенням у дію заводу кількість  жителів міста А становитиме  N_ж .

    Завод повинен постачати η % середньорічного обсягу продукції, що випускається, підприємствам міста В. Місто В займає площу S_в .Одержувачі вантажів розташовані рівномірно по території міста, а їч загальна кількість – N_o. Відстань між м.А та найближчою до м.В залізничною станцією – L_з , портом – L_п .Залізнична станція знаходиться на відстані l_з від межі міста, порт на відстані – l_п . Відстань між заводом та межею м.В по автомобільній дорозі – L_a . Завод, залізниця і водний транспорт працюють цілодобово. Тривалість роботи  автотранспорту та складів вантажоодержувачів – Т_а   годин на добу.

    Необхідно визначити ефективні транспортно-технологічні схеми доставки сировини та тарно-штучних  вантажів. Визначити характеристики пасажирського транспорту м.А. 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1. ВИБІР ПРОМИСЛОВОГО ВИДУ ТРАНСПОРТУ 

         Вибір транспорту, що забезпечує у визначених умовах найбільшу  економічну ефективність, передбачає порівняння ряду варіантів та потребує  значних витрат часу. Суттєве зменшення  обсягів роботи та виключення можливих помилок досягається при наявності графіку областей ефективного використання різних видів транспорту, який дозволяє зменшити кількість варіантів, які потрібно розглядати, але не дає підстав для остаточного вибору конкретного виду транспорту, так як він не враховує всю палітру факторів, що характеризують умови використання різних видів транспорту у кожному конкретному випадку.

         Практичне значення графіку області використання різних видів транспорту полягає в тому, що на основі заданих умов використання і специфічних особливостей кожного із видів транспорту, він принципово визначає місце кожного з них серед інших.  Це дозволяє завчасно обмежити кількість варіантів, які порівнюються і цим самим полегшити на прискорити виконання розрахунків, пов’язаних з вибором найбільш ефективного виду транспорту.

         Області ефективного  використання різних видів  транспорту визначаються порівнянням витрат при  заданих умовах роботи. Витрати визначають фактори, які мають найбільший вплив  на їх формування, а саме Q  і L. Графічний спосіб визначення областей ефективного використання видів транспорту базується на розрахунку витрат, який виконується прямим обчисленням по статтях капітальних та експлуатаційних витрат.

         Графічний спосіб передбачає поетапне виконання роботи:

         1. По заданим видам  транспорту необхідно обчислити витрати, які припадають на 1 тонну транспортування сировини. Для розрахунків використовуються залежності витрат, наведені в таблиці 1.1.

                                        

                                                                                                         

                                                                                                        Таблиця 1.1

         Залежності  для визначення витрат на перевезення

 

         Одиниці виміру:      L - км,  Q - млн.. тон,   В – у.о. (умовні одиниці)

         Результати розрахунків  за комбінацією видів транспорту, яка визначена індивідуальним завданням, зводимо у таблицю 1.2.

                                                                                                          Таблиця 1.2.

               Витрати на перевезення різними видами транспорту

 

2.За результатами розрахунків (таблиця 1.2.) будуємо сумісні графіки витрат В = f (Q) при постійному значенні L. На рис. 1 - 6 наведені графіки витрат для трьох видів транспорту при перевезенні вантажу на відстань 1, 5, 10, 15, 20, 25 км. 
 
 
 
 
 
 
 

         3. Найдешевший вид  сполучення визначається прямою  витрат, розташованою найближче  до осі абсцис. Точки перетину  ліній функцій В = f (Q) при    L = const  порівнюваних видів транспорту  є точками рівності їх витрат на перевезення. Відсутність точок перетину свідчить про вигідність використання  одного виду транспорту при будь-яких значеннях вантажопотоку.

         4. Точки рівновигідності  перевезень розглядуваних видів  транспорту перенесемо на новий  графік Q = f(L). З’єднанням між собою нанесених точок, отримують лінію рівновигідності перевезень порівнюваних видів транспорту, яка розмежовує області ефективного використання кожного виду транспорту.

         На графіку Q = f(L) зображають прямокутник з координатами l_min -  l_max,  Q_min -  Q_max, що визначає умови роботи транспорту у заданих умовах. Найбільша площа прямокутника, якщо через нього проходить лінія розмежування, визначає вид транспорту, який доцільно використовувати при технологічних перевезеннях в заданих умовах. Графік наведено на рис 1.7.

         Отже, доцільним є  використання залізничного виду транспорту виду транспорту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

2. ВИЗНАЧЕННЯ  ХАРАКТЕРИСТИК ПАСАЖИРСЬКОГО  ТРАНСПОРТУ МІСТА

 

         Організація міських  перевезень передбачає визначення кількості  маршрутів, типу та кількості необхідного рухомого складу.

         Характеристики маршрутної мережї можна визначити за наступними формулами:

         Забудована площа  міста, кв. км:

         S_M  = 25 + 1,5 × 10^-4 × N_Ж

         Середня довжина  міського маршруту, км:

           

         Де: w – коефіцієнт, що враховує планувальну забудову міста (для розрахунків приймається w = 0,25).

         Мінімальна кількість  маршрутів визначається з умови  охоплення сполученням всіх транспортних мікрорайонів міста:

                                                                

         Максимальна кількість  маршрутів визначається з умови  забезпечення пасажирів всіх транспортних мікрорайонів сполученням без пересадок. З точністю достатньою для практичних розрахунків максимальна кількість  маршрутів обчислюється за залежністю:

                                                     

         Сумарна максимальна  довжина маршрутів, км:

                                                             

         Мінімальна довжина  маршрутної мережі, км:

                                                             

         Сумарна довжина  k маршрутів, км:

                                                                      

         Коефіцієнт пересадочності:

                                                   

         Щільність дорожньо-вуличної мережі, км/кв. км:

                                                    

         Маршрутний коефіцієнт:

            

         Щільність маршрутної мережі, км/кв. км:

                                                             

         Середня відстань переміщення  пассажира, км:

                       

         Середня відстань поїздки  пассажира, км:

                                                                            

         Витрати часу на підхід до зупинки, год:

                                                   

         Де: – швидкість пішохода ( = 4 км/год)

         Витрати часу на очікування рухомого складу, год:

                                                       

         Де: V_e – експлуатаційна швидкість (V_e = 22+10×ln(l_д)).

        Середня довжина  перегону l_д =0,7 км.

         - розрахункова кількість рухомого  складу:

                         

         Витрати часу на пересадку, год:

                                                           

        Витрати часу на рух, год:

                                                                           

        Де: V_с – швидкість сполучення (V_с = 1,2 ×V_е).

         Сумарні витрати  часу на переміщення, год:

                                                         

         Проведемо обчислення для визначення характеристик маршрутної мережі для заданих умов:

         Забудована площа  міста, кв. км:

         S_M = 25 + 1,5 × 10^-4 × N_Ж =  25 + 1,5 × 10^-4 ×400000=

         =85 (кв.км)

         Середня довжина  міського маршруту, км:

          (км)

         Мінімальна кількість  маршрутів, шт.:

          (шт)

         Максимальна кількість  маршрутів, шт.:

          (шт)

         Сумарна максимальна  довжина маршрутів, км:

           (км)

         Мінімальна довжина  маршрутної мережі, км:

           (км)

         Наступні показники  необхідно розрахувати для десяти значень довжини маршрутів. Крок розрахунку визначають:

Δ L = 0,07 × Lmax -  0,1 × Lmin = 0,07 × 289,6 -  0,1 × 45,25 = 15,747.

         Результати обчислень занесені до таблиці 2.1.

                                                                                                        Таблиця 2.1.