Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

Для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися  умови, норми і порядок їх, пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування  і недержавного пенсійного забезпечення.

Питання участі іноземців і осіб без громадянства в системі пенсійного забезпечення в Україні та участі громадян України в іноземних пенсійних системах регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншими законами з питань пенсійного забезпечення та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У ході пенсійної реформи зменшиться кількість  пільгових пенсій, виникне зацікавленість зайнятого населення у власному матеріальному забезпеченні на старість чи у випадку непрацездатності, з’являться стимули до праці в офіційному, а не в тіньовому секторі економіки: чим більше людей буде зайнято  в легальному секторі, тим вищими будуть пенсійні та інші соціальні виплати.

Кошти з фондів обов’язкового пенсійного страхування, інвестовані у виробництво, сприятимуть його розвиткові. Поступово  виникатимуть нові робочі місця. Працівники сплачуватимуть більше внесків до пенсійних фондів. Завдяки цьому буде надходити достатня кількість коштів на потреби соціальної сфери.

Почнуть зростати надходження до чинної солідарної пенсійної системи. Розмір пенсії стане  адекватним доходам, утраченим унаслідок  виходу на пенсію.

Розділ 2. Система пенсійного забезпечення в Україні.

2.1 Солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування: суб’єкти, страховий стаж, пенсійні виплати та соціальні послуги

Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають [2, 8]:

• громадяни України, які застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб — члени їхніх сімей;
• особи, яким до дня набрання чинності вказаним Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» — за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених Законом, — члени їхніх сімей.

Особи, які не підлягають загальнообов’язковому  державному пенсійному страхуванню, але  добровільно сплачували страхові внески у визначеному порядку до солідарної системи та/або накопичувальної  системи пенсійного страхування, мають  право на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів Накопичувального фонду.

Іноземці  та особи без громадянства, які  перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання  пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування  нарівні з громадянами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Законодавство визначає суб’єктів солідарної системи. По-перше, це застраховані особи, а в  окремих випадках — члени їхніх  сімей.

Загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню  підлягають:

1) громадяни  України, іноземці та особи  без громадянства, які працюють  на підприємствах, в установах,  організаціях, створених відповідно  до законодавства України, незалежно  від форми власності, виду діяльності  та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування — фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;

2) члени  колективних та орендних підприємств,  сільськогосподарських кооперативів  та фермерських господарств, у  тому числі тих, які обрали  особливий спосіб оподаткування  (фіксований податок, єдиний податок,  фіксований сільськогосподарський  податок, придбали спеціальний  торговий патент);

3) фізичні  особи — суб’єкти підприємницької  діяльності, у тому числі ті, які  обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований податок, єдиний податок,  фіксований сільськогосподарський  податок, придбали спеціальний  торговий патент), та члени сімей  зазначених фізичних осіб, які  беруть участь у провадженні  ними підприємницької діяльності.

До  членів сімей фізичних осіб — суб’єктів  підприємницької діяльності, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, належать: дружина (чоловік), батьки, діти та інші утриманці, які досягли 15 років, не перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності, але разом із ним здійснюють підприємницьку діяльність і отримують частину доходу від заняття цією діяльністю;

4) особи,  які забезпечують себе роботою  самостійно — займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою  діяльністю, пов’язаною з отриманням  доходу безпосередньо від цієї  діяльності;

5) громадяни  України, які працюють у розташованих  за межами України дипломатичних  представництвах, консульських установах  України, філіях, представництвах,  інших відокремлених підрозділах  підприємств та організацій (у  тому числі міжнародних), створених  відповідно до законодавства  України (якщо інше не встановлено  міжнародними договорами, згода  на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);

6) громадяни  України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних  представництвах та консульських  установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених  підрозділах іноземних підприємств  та організацій, міжнародних організацій,  розташованих на території України  (якщо інше не встановлено міжнародними  договорами, згода на обов’язковість  яких надана Верховною Радою  України);

7) особи,  обрані на виборні посади до  органів державної влади, органів  місцевого самоврядування, об’єднань  громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату  (винагороду) за роботу на виборній  посаді;

8) особи,  які проходять строкову військову  службу у Збройних Силах України,  Службі безпеки України, інших  утворених відповідно до законів  України військових формуваннях,  а також в органах Міністерства  внутрішніх справ України;

9) працівники  воєнізованих формувань, особи  начальницького і рядового складу  фельд’єгерської служби спеціально  уповноваженого центрального органу  виконавчої влади з питань  зв’язку та інформатизації, гірничорятувальних  частин незалежно від підпорядкування,  а також особовий склад аварійно-рятувальної  служби, створеної відповідно до  законодавства на постійній основі;

10) особи,  які проходять альтернативну  (невійськову) службу;

11) особи,  які отримують щомісячні страхові  виплати відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», крім осіб, які отримують виплати у зв’язку зі смертю годувальника, та непрацюючих осіб, які отримують пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

12) особи,  які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства);

13) особи,  які відповідно до законів  отримують допомогу по догляду  за дитиною до досягнення нею  трирічного віку;

14) один  із непрацюючих працездатних  батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд  за дитиною-інвалідом, а також  непрацюючі працездатні особи,  які здійснюють догляд за інвалідом  І групи або за особою похилого  віку, який за висновком медичного  закладу потребує постійного  стороннього догляду або досяг  80-річного віку, якщо такі непрацюючі  працездатні особи отримують  допомогу або компенсацію відповідно  до законодавства;

15) особи,  які отримують допомогу у зв’язку  з тимчасовою непрацездатністю;

16) безробітні  в період отримання допомоги  у зв’язку з безробіттям.

Особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, у тому числі  іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни  України, які постійно проживають або  працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування [2; 12].

Зазначені особи можуть брати добровільну  участь у солідарній системі або  в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в  обох системах.

Вони  беруть добровільну участь у системі  загальнообов’язкового державного пенсійного страхування протягом терміну, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, але не менше одного року.

Зазначені особи подають до територіального  органу Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та документи за затвердженим ним  переліком.

З особою, яка подала заяву про добровільну  участь у системі загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування, територіальним органом Пенсійного фонду в термін не пізніше ніж 30 календарних днів із дня отримання заяви укладається  договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового  державного пенсійного страхування (далі — договір про добровільну  участь) відповідно до типового договору, що затверджується правлінням Пенсійного фонду, який набирає чинності з дня  його підписання.

Територіальний  орган Пенсійного фонду може відмовити  в укладенні договору про добровільну  участь у разі, якщо особа:

• підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню;
• не відповідає іншим вимогам, визначеним Законом;
• подала неповні або недостовірні відомості;
• уже уклала договір про добровільну участь, строк дії якого не припинено або за яким не виконала передбачені умови;
• бажає укласти договір на строк менше одного року.

В інших  випадках відмова в укладенні  договору про добровільну участь не допускається.

Другим  суб’єктом є страхувальники [2; 12]:

1) роботодавці:

підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно  від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування — фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;