Шпаргалка по "Безопасности жизнедеятельности"

охорони праці мають  право:

- видавати керівникам  структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

- вимагати відсторонення  від роботи осіб, які не пройшли  медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування  та інших засобів виробництва  у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

- надсилати роботодавцю  підприємства подання про притягнення  до відповідальності працівників,  які порушують вимоги охорони  праці.

Припис спеціаліста  з охорони праці може скасувати  лише роботодавець

 

51. Обов»язки та повноваження посадових осіб підприємства

Забезпечення безпечних  і здорових умов праці на виробництві  неможливе без знання і виконання  працівниками всіх вимог нормативних  актів про охорону праці, що стосуються їхньої роботи, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, використання засобів індивідуального та колективного захисту, додержання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, співробітництва з роботодавцем у справі охорони праці.

Обов’язком працівника насамперед є старанне ставлення до усіх видів навчання (інструктажу), які проводить роботодавець по вивченню вимог нормативних актів з охорони праці, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва. Кожен працівник повинен знати, що Закон “Про охорону праці” забороняє допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Якщо роботодавець не дотримується строків проведення чергового навчання (інструктажу), то працівник вправі про це нагадати відповідному керівникові, а на прохання працівника проводиться додатковий інструктаж з питань охорони праці. Після навчання (інструктажу) працівник повинен отримати інструкцію з охорони праці за його професією.

До Кодексу України  про адміністративні правопорушення внесені доповнення про накладення штрафу на працівників за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці або невиконання законних вимог службових ociб органів Держнаглядохоронпраці щодо усунення порушень законодавства про охорону праці.

Під час роботи працівники повинні користуватися відповідним  спецодягом. спецвзуттям i запобіжними  пристосуваннями. Роботодавець зобов'язаний не допускати до роботи працівників, які відмовляються користуватися  необхідними засобами індивідуального чи колективного захисту.

Уci працюючі, а також  щойно прийняті на підприємство працівники повинні бути ознайомлені з колективним  договором. У колективному договорі, як правило, містяться зобов'язання працівників ретельно вивчати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, виконувати встановлений порядок безпечного виконання робіт відповідно до конкретних обов'язків та професій, а також правила поведінки на території підприємства у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках i робочих місцях; брати активну участь i проявляти ініціативу у здiйcнeннi заходів щодо підвищення рівня охорони праці, вносити раціоналізаторські та інші пропозиції з цих питань тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

52.Вимоги щодо  розташування території підприємства та робочих місць.

Згідно вимог СН 245-71 (“Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий”) та ДСН 173-96 (“Державні санітарні правила  планування та забудови населених пунктів) промислові підприємства розміщують на території населених пунктів у спеціально виділених промислових районах або за межами населених пунктів на деякій відстані від них (в залежності від викиду шкідливих речовин). 

Між підприємством та житловим районом створюється санітарно-захисна  зона, тобто територія між місцями  виділення в атмосферу виробничих шкідливостей та житловими чи громадськими будівлями, розміщеними у громадських місцях, ширина якої залежить від класу підприємств, виробництв і об’єктів. Санітарними нормами встановлено п’ять класів підприємств, виробництв і об’єктів в залежності від потужності підприємства, умов технологічного процесу, характеру та кількості виділюваних в навколишнє середовище шкідливих речовин та речовин, що мають неприємний запах, чи шкідливих фізичних впливів, а також з урахуванням передбачуваних заходів щодо зменшення їх несприятливого впливу на довкілля.

Оснащення та обладнання робочого місця залежить від виконуваної  роботи (технологічних операцій), від  характеру роботи (розумова, фізична, тяжка, монотонна) та від умов праці (комфортні, нормальні, несприятливі). 

Безпосередньо на робочому місці слід передбачати інформаційне устаткування і органи управління; технологічну оснастку (опорні елементи, швидкодіючі затискачі, шарнірні монтажні головки, настільні бункери і  касети з гніздами та ін.); додаткове обладнання (робочий стіл, сидіння оператора, підставка для ніг, шафа для інструментів та ін.); транспортні засоби (транспортери, підвісні конвейєри та ін.); пристрої для укладення матеріалів, заготовок, готових виробів; засоби сигналізації; засоби техніки безпеки.

Робоче місце працівника (особливо, оператора) визначає два  поля: інформаційне поле (простір із засобами відображення інформації) і  моторне поле (простір з органами управління та об’єктом праці).

В інформаційному полі зорового спостереження виділяють три зони: у зоні 1 розміщують засоби відображення інформації, які використовуються дуже часто і вимагають точного та швидкого зчитування інформації; у зоні 2 – засоби інформації, які використовуються часто і вимагають менш точного і швидкого зчитування інформації; у зоні 3 – засоби відображення інформації, які використовуються рідко.

В моторному полі теж  виділяють три зони: 1 – зона оптимальної  досяжності, в якій розміщують дуже важливі і дуже часто використовувані (більше 2 раз за хвилину) органи управління; 2 – зона легкої досяжності, в якій розміщують часто використовувані (2 рази за хвилину) органи управління; 3 – зона досяжності, в якій розміщують рідко використовувані (менше 2 раз за хвилину) органи управління. Зони в моторному полі при виконанні робочих операцій при робочій позі “стоячи” наведені на рис.

 

53. Розслідування   нещасних випадків з важкими  наслідками

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним  наслідком, нещасний випадок з тяжким наслідком, випадок смерті працівника на підприємстві, а також зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків роботодавець зобов'язаний негайно передати повідомлення за встановленою формою :

- територіальному органу  Держнаглядохоронпраці;

- органу прокуратури  за місцем виникнення нещасного випадку;

- робочому органу виконавчої  дирекції Фонду за місцезнаходженням  підприємства;

- органу, до сфери управління  якого належить це підприємство (у разі його відсутності –  місцевому органу виконавчої  влади);

- санепідстанції у  разі гострих професійних захворювань (отруєнь);

- профспілковій організації,  членом якої є потерпілий;

- вищестоящому профспілковому  органу;

- місцевому штабу цивільної  оборони та з надзвичайних  ситуацій та іншим (у разі  необхідності).

Спеціальне розслідування проводиться комісією, що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства.

До складу комісії  включаються:

- посадова особа територіального  органу Держнаглядохоронпраці(голова  комісії);

- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує самостійно себе роботою, чи випадок стався внаслідок дорожньо-

транспортної пригоди;

- представник органу, до сфери управління якого належить підприємство;

- керівник служби охорони  праці;

- представник профспілки  підприємства, членом якої є потерпілий;

- представник профспілкового  органу вищого рівня;

- представник державної  санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство;

Спеціальне розслідування  групового нещасного випадку, під  часякого загинуло 2-4 особи, проводиться  комісією спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника  територіального органу державного нагляду за охороною праці або Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до

складу комісії.

За результатами спеціального розслідування складаються актформи Н-5, акт форми Н-1 для кожного  постраждалого, нещасний випадок з  яким пов’язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5. Кількість примірників Н-5, Н-1,

НПВ, П-5 визначається кількістю  потерпілих та органів, до яких повинні  надсилатись документи розслідування.

Роботодавець у п'ятиденний  термін з моменту підписання актаН-5 спеціального розслідування нещасного випадку чи одержання припису посадової особи органу державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов'язаний розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих

заходів щодо запобігання  причин подібних випадків, а також  притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства  про охорону праці.

Роботодавець подає  відповідальним організаціям державну статистичну звітність про потерпілих за формою, затвердженою Держкомстатом, та несе відповідальність за її достовірність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

54. Класифікація  нещасних випадків

Нещасні випадки класифікуються за наслідками, кількістю потерпілих та стосовно їх зв'язку з виробництвом.

За наслідками нещасні  випадки поділяються на легкі, тяжкі  та смертельні. До легких належать такі нещасні випадки, що призвели до необхідності переведення працівника на легшу  роботу або спричинили нетривалу  втрату працездатності (не менше як на один робочий день). Якщо стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, то характер і ступінь тяжкості травми, отриманої працівником, встановлюється медичним заключенням спеціалізованого медичного закладу відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.

За кількістю потерпілих нещасні випадки поділяються  на поодинокі та групові (одночасно  постраждали двоє і більше працівників).

Стосовно зв'язку з  виробництвом нещасні випадки можна  в загальному поділити на випадки виробничого та невиробничого характеру (рис. 1.7). До нещасних випадків невиробничого характеру належать такі випадки, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого, однак не пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків. Зокрема це нещасні випадки, що сталися під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства; виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не передбачено службовими обов'язками), участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях тощо.

Якщо ж нещасний випадок  стався з працівником під час  виконання ним трудових (посадових) обов'язків, то він класифікується як нещасний випадок виробничого характеру. Однак не всі такі випадки є пов'язаними з виробництвом. Так не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

- за місцем постійного  проживання на території польових  і вахтових селищ;

- під час використання  ними в особистих цілях транспортних  засобів, устаткування, механізмів, інструментів, що належать або  використовуються підприємством  (крім випадків, що сталися внаслідок  їх несправності);

- унаслідок отруєння  алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їхньої дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов'язано із застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння до нещасного випадку, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

- під час скоєння  ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у разі смерті або  самогубства на підприємстві  за винятком тих випадків, які  зазначені у НПАОП 00.0-6.02-04.

 

55.Причини нещасних випадків на виробництві.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ:

> порушення трудової  та виробничої дисципліни;

> незадовільне утримання  і недоліки в організації робочих  місць;

> відсутність цільового  інструктажу;