Шпаргалка по "Истории культуры"

Володимир Великий — один з найяскравіших  політичних діячів європейського масштабу. За Володимира завершився процес формування державної території. Київська Русь перетворилася в найбільшу європейську  державу, яка простяглася від  Карпат до Волги, від Балтики до Чорного  і Азовського морів. Велику увагу  князь Володимир приділяв захисту  рубежів держави від нападу степових кочівників, особливо печенігів з  півдня. Він почав будувати нові міста порубіжні і заселяти їх сильними і вправними воїнами. Наприкінці Х ст. створив величезну і складну систему валів, фортець, укріплених міст, що мала захистити Русь від ворогів. Християнство стало офіційною державною релігією на Русі з 988 р. після хрещення Володимира Великого, яке відбулося в Херсонесі. Християнство, по-перше, зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, по-друге, вивело Київську Русь в число передових європейських країн, по-третє, сприяло розширенню економічних і культурних звязків, по-четверте, стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури, мистецтва, по-пяте, сприяло обєднанню населення Київської Русі під проводом єдиного князя, намісника Бога на землі.

 
За Ярослава Мудрого поширилося і зміцнілось християнство в Київській  Русі, а також оформилася організаційна  структура й церковна ієрархія. Ярослав  устійнив церковний устав, яким визначалися  права церкви і духівництва. За цього  часу засновано також перші монастирі  на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний  Києво-Печерський 1051 р., які стали  важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи  іконо писання.

 
За Ярослава Мудрого сталася і  національна еволюція в Київській  державі: варязький вплив залишився  тільки в колі військової дружини. Ярослав  Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов`янську мову, переписано багато книг. Київська Русь за Ярослава I Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку.

10. Назвіть види живопису Київської Русі 11-14ст.

 
У мистецтві Київської Русі значного розквіту набуває монументально-декоративний живопис. З культовою архітектурою Київської Русі повязані такі види мистецтва, як живопис, художня мозаїка, майоліка. Першими художниками на Русі були греки та місцеві книжники — майстри мініатюри, далі — творці фресок та мозаїк. Жанри, що їх розвивали майстри, — це біблійні, алегоричні образи, портрет, побутові сцени з князівського життя. Невідємною частиною споруд київської держави Х-ХІІІ ст. були розкішні прикраси, зокрема в церквах. Живописні зображення в храмах були своєрідною Біблією для тих, хто не знав грамоти. Візантійський живопис поширився у Київській Русі в X ст. у формі монументальних стінних розписів фресок і мозаїк. Оздоблення Десятинної церкви започатковує київську мистецьку школу. Мозаїки і фрески Софіївського собору в Києві належать до найвизначніших памяток українського і світового мистецтва. З середини XII ст. фресковий розпис повністю замінює настінну мозаїку. Поряд з монументальним живописом на Русі розвивається іконопис. Розвиток живопису підтверджують і портретні мініатюри.

11. Назвіть основні літературні жанри київської русі та галицько-волинської держави

 
Дохристиянському періоду характерний  фольклорбилини, перекази, загадки, з писемництвом додалася ще перекладна література: релігійні книги — Євангеліє, Псалтир,мінеї,патерики,прологи; наукові та інші твори — Александрія, Шестоднев. У Галицько-Волинському князівстві було переписано Бучацьке Євангеліє. Але най важливішим жанром тієї доби стало літописання, у Київській Русі Повість минулих літ1113, Київський літопис1199. У Галицько-Волинському князівстві в 13ст. створено Галицько-Волинський літопис. Мав місце бурхливий розвиток церковної та світської літератури: Слово про закон і благодать Іларіона, Повчання дітям Володимира Мономаха, Слово о полку Ігоревім

12. Назвіть та охарактеризуйте культурні пам ятки к.р., які дійшли до наших днів та їх значення для українського народу

Літопис Повість временних літ. Він був створений на початку XII століття ченцем Нестором на основі декількох більш давніх літописів X-XI століть. Першою енциклопедією на Русі став Ізборник митрополита Ілларіона 1073 р..Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві1036, який берігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді. Він був споруджений при Ярославові Мудрому на місці його перемоги над печенігами і задуманий як символ політичної могутності Русі. На межі XI-XII століттях недалеко від храму Святої Софії був споруджений Михайлівський Золотоверхий собор, який пережив всі пожежі і війни попередніх епох, зруйнували за часів радянської влади в 30-і рр. ХХ століття, але Незалежна Україна відновила свою святиню. Зараз український уряд здійснює ряд заходів для повернення унікальних мозаїк Михайлівського собору з Росії.

13. назвіть і опишіть архітектурні пам ятки київської русі та галицько-волинської держави 11-14 ст., визначте особливості гвк

 
Перші камяні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. За його наказом звели Десятинну церкву1240 зруйнована. Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві1036. На межі XI-XII століттях недалеко від храму Святої Софії був споруджений Михайлівський Золотоверхий собор .

Архітектура Галицько-Волдинського князівства. У 30-х рр 13ст. Данило розпочав розбудову старих та заснування нових міст Холм,Данилів,Стожок,Львів,Стовп, велика увага приділялася фортифікації. Найвідоміший архітектор того часу — Олекса. Унікальними явищами в оборонному будівництві є дерев яні фортеці в скеляхв Уличі, Бубницях, Підкамені. З кінця 12ст. започатковано будівництво кам яних замківЛуцьк,Кременець Зводилися монастирі та храми: Успенський собор1160, Успенський собор у Галичі1157- вплив романської архітектури, кафедральний собор Св. Іоанна Благоуста, церква Богородиці, храм апостола Петра у Бересті. Наприкінці 13ст. муроване церковне будівництво поступилося дерев яному зодчеству.

14. розкрийте особливості  розвитку декоративно-прикладного  мистецтва київської русі в  11-12 ст.

 
Розвивався іконопис, фресковий  живопис, мозаїка. Про це свідчать фрески Софійського собору, мозаики Михайловского Златоверхого монастиря; ікона Ангел Златые власы, ікона Спас Нерукотворный, ікона Успіння Богородиці. На початку XIII в. прославилася ярославська школа іконопису Ярославская Оранта. Протягом довгих сторіч на Русі розвивалося, удосконалювалося мистецтво різьблення по дереву, пізніше — по камені. Деревяні різьблені прикраси взагалі стали характерною рисою жител городян і селян, деревяних храмів.Чудовим різьбленням славився посуд. У мистецтві різьбярів із найбільшою повнотою виявлялися руські народні традиції. Витончені прикраси, справжні шедеври створювали староруські ювеліри. Були відомі і застосовувалися чорніння срібла, лиття з дорогоцінних металів, карбування, техніка узорів з тонких металевих ниток і зерні прикраси з напаяних дрібних металевих кульок. Вершина ювелірного мистецтва — техніка перегородчатої емалі. З особливим старанням і любовю майстри-умільці прикрашали оклади ікон, а також книги. Прикладом може служити мистецьки оброблений шкірою, ювелірними прикрасами оклад Остромирова євангелія.

15. доведіть, що  за князя данила гвд досягла  найвищого культурного розвитку.

 
Вів політику, яку не перевершили  ні попередники, ні послідовники. Винятково здібний правитель, Данило Галицький обєднав на певний час західноукраїнські землі та зберіг автономність за монголо-татарського нашестя.Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст Холм, Львів,Стовп тощо,розширив вже побудовані, переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму.Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила. Побудував церкву богородиці у Дорогочині.

16. Музична культура  православного церковного обряду  Х — ХІІ століття. Чим вона  відрізнялася від католицьких церковних обрядів

 
В історії української церковної  музики умовно можна виокремити два  періоди й відповідні їм стилі виконання: монодичний одноголосий і партесний багатоголосий. Деякий час, протягом переходу від одноголосся до багатоголосся, ці стилі співіснували. Основна відмінність східнохристиянського — православного — музичного ритуалу від західнохристиянського — католицького — полягає у використанні лише вокальної музики, хорового співу без акомпанементу а капела. На противагу західноєвропейському церковному обряду, органний супровід не використовувався.

Ще з часів Київської Русі запанував знаменний розспів  — одноголосий унісонний спів з обмеженим діапазоном і строгим  піднесеним складом. Мелодії, запозичені з Візантії, змінювалися під впливом місцевих народнопісенних традицій. Їх записували спеціальними знаками — крюками від старослов. крюк, знамено — знак. За відсутності лінійок для запису висоту та тривалість звуків фіксували лише орієнтовно.

За місцем походження розспіви поділяють на київський, лаврський, волинський почаївський, руський галицький, прикарпатський васи-ліянський, чернігівський, грецький, болгарський, сербський тощо.

17. Що Ви знаєте  про проживання в Україні у  середньовічну добу груп населення  інших народів — національних  меншин Визначте специфічні риси  розвитку їх матеріальної і  духовної культури.

Націонaльні меншини — групи громадян певної держави, які не є представниками титульного етносу, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою. В етнічній палітрі України особливе місце займають історичні національні меншини, тобто ті етнічні спільноти групи, котрі мешкають на теренах українських земель не менше ніж 200-250 років. Останній показник ґрунтується на висновках таких наук як культурна антропологія, екологія людини, генетика, економіка та деяких інших. Мова йде про те, що протягом 810 поколінь, життя яких протікає на одній і тій же географічній території, формуються деякі спільні для всієї етнічної групи адаптивні генетичні, діяльнісні спосіб господарювання, культурні та ментальні ознаки. Це дає підставу стверджувати про органічну єдність таких людських спільнот з оточуючих їх природним довкіллям. Тим самим, можна вести мову про їхню природну можливість бути складовою частиною українського соціуму чи, принаймні, існуванні достатніх можливостей для інтеграції історичних національних меншин в його структуру.

18.Доведіть, що  Київська Русь була культурним  центром Європи, частиною єдиної  середньовічної цивілізації.

 
Київська Русь — монархічна держава  варязької династії Рюриковичів  у Східній Європі зі столицею в  Києві. Знаходячись у центрі торгових шляхів, Київська Русь була контактною зоною між Арабським Сходом і  Західною Європою, Візантією і Скандинавією, підтримувала широкі торговельні звязки з багатьма країнами світу, сприяла значній активізації світової торгівлі. Різноманітні політичні, культурні звязки мала Русь із Візантією, словянськими країнами — Болгарією, Чехією, Польщею, а також з Угорщиною, Німеччиною, Францією, Англією, Норвегією, Швецією та ін. Досить широкими були контакти з країнами Кавказу. З київськими князями підтримували родинні стосунки правлячі кола більшості європейських країн, що особливо прагнули поріднитися з великими князями могутньої Русі. Високий рівень економіки, культури, вдала дипломатична діяльність на міжнародній арені, підкріплювана силою зброї у боротьбі проти іноземних загарбників, широке використання здобутків світової цивілізації висунули Русь на провідні позиції у Європі й принесли їй глибоку пошану найрозвинутіших країн тогочасного світу. Одним з найпевніших доказів значення Київської Русі як культурного центру являється насамперед розбудова та кількість релігійних споруд насамперед в столиці найбільше за Ярослава Мудрого, що зробило столицю містом паломництва. Також треба згадати про високо освіченість політичної верхівки, яка представляла державу на міжнародній арені.

19.Чому памятки  писемності середньовіччя є водночас  памятками образотворчого мистецтва  Які памятки української рукописної  книги Вам відомі 

Головною причиною є те, що перші  літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних памяток вважали за потрібне додати до

просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих памяток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.

Найдавніші рукописні книги  зявились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій майстерню для переписування книг, забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні памятки: Остромирове Євангеліє 1056-1057, Ізборники Святослава 1073 і 1076. Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє Холмське Євангеліє, кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283, а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств памятки не збереглися. До київського книжкового осередку належить найвидатніша памятка рукописного мистецтва ранньої доби — Київський Псалтир 1397, оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин — ягнят, телят, козенят. Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом — високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти візантійського і тератологічного звіриного типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.

20.Дайте оцінку суспільно-політичному устрою і покажіть його вплив на розвиток культури України у XIV-XVI столітті.

 
У цей період українські землі були приєднані до Великого князівства Литовського. Литовці діяли за принципом нового не вводимо і старого не рушимо, тому становище було ліберальним і фактично не змінилося, адже Литовський статут був змістовно залежним від ще Руської правди. З початком польської експансії Люблінська унія це становище кардинально змінилося. Це зумовило польський феодально-католицький гніт і виникнення та діяльність братств. татарська агресія. Піднесенню української культури сприяли технічний та технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше і ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало могутнім культуротворчим чинником. Взаємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне обличчя українських земель.