Шпаргалка по "Истории культуры"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Января 2013 в 13:20, реферат

Описание

Работа содержит ответы на вопросы для экзамена по "Истории культуры".

Работа состоит из  1 файл

история культуры билеты.docx

— 104.33 Кб (Скачать документ)

21. Охарактеризуйте  стан освіти в україні у  16-першій половині17 та другій  половині17-18ст

У XVI — першій половині XVIII століття в Україні широко розповсюдилася шкільна справа та ідеї освіти. Унікальним досягненням був високий відсоток письменних людей до 90 %. Позитивною рисою була доступність, нестановий, демократичний характер освіти. Діти всіх соціальних груп могли вчитися, оскільки навчання було безкоштовним. Однак освіта була досить відірвана від життя. Зокрема питома вага природних і точних наук була дуже мала. Жива мова народу практично не впроваджувалася в навчальний процес, який проходив, головно, латиною. Традиція широкої початкової освіти була перервана разом з закріпаченням українських селян до кінця XVIII століття при Катерині II.

22. Визначте особливості  українського живопису у 2гій  половині 16-17ст, його цінності та  моральні принципи

В XVI-першій половині XVII ст. основними  видами живопису залишаются настінні розписи та іконопис. Добре збереглися величні ансамблі розписів Воздвиженської та Юріївської церков у Дрогобичі. Різноманітні декоративно-орнаментальні мотиви позначені високою мистецькою до-вершеністю і самобутністю. Іконопис того часу теж набуває ознак реалізму, народного забарвлення. Святі на іконах дедалі більше нагадують простих людей, селян, а не аскетів-мучеників, набувають певних індивідуальних рис. Наприклад, в зображеннях Богоматері відчутне властиве тій добі розуміння жіночої вроди. В релігійних сюжетах на картинах відтворювалися сцени навколишнього життя з конкретними побутовими деталями. Морально-етичні питання відображені на іконах, написаних на сюжети страшного суду. На Україні, особливо в XVI ст., в період розгортання визвольної боротьби проти литовських і польських завойовників, картини страшного суду набули соціального, антифеодального спрямування. Народна фантазія найбільш виразно проявилась у зображенні раю та пекла. Іконописці карають грішників, примушуючи їх приймати страшні муки в пеклі за свої земні гріхи. До пекла вони направляють панів, несправедливого суддю, економа й мельника, які обдурюють людей. Не уникають кари лихварі та шинкарі, злодії й пяниці, картярі, легковажні жінки.

23. Виникнення  та суть поняття братство, братські  школи 
Братства — національно-релігійні громадські організації українських русинських і білоруських литовських православних міщан у 16-18 ст.

 

Братства відіграли значну роль у суспільно-політичному та культурному  житті, в боротьбі проти політики національного і релігійного утисків, яку проводили шляхетська Польща та католицька церква в Україні і в Білорусі. Б. створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві цехам та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути. Витрати Б. покривалися за рахунок внесків його членів, прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик.

Братські школи — навчальні заклади в Україні у 16-18 ст., які організовувалися при братствах — громадських організаціях православних міщан з метою зміцнювати православя і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських єзуїтських і протестантських шкіл. Першу школу заснувало Успенське братство у Львові 1586 р. За її зразком постало чимало Б.Ш. у різних містах України. В І-й пол. 17 ст. створені були Б.Ш. й у деяких селах. Спочатку Б.Ш. мали характер греко-словянських із словянською мовою викладання, друге місце займала грецька мова Б.Ш. називали також грецькими. Вивчалася також тодішня руська українська мова.

Пізніше Б.Ш. наблизилися організацією і навчанням до ієзуїтських шкіл з латинською головною мовою, зокрема школи, які мали зразком Києво-Могилянську колегію. Програмою навчання більшість Б.Ш. відповідала тодішнім середнім школам: класичні мови, діалектика, риторика, поетика, арифметика, геометрія, астрономія, музика церковні співи.. В школах була сувора дисципліна включно до тілесних кар. Сироти й учні з незаможних родин жили в бурсах. До викладачів ставилися вимоги зразкової поведінки й доброї педагогічної підготовки. Б.Ш. багато зробили для поширення релігійної та національної свідомості і розвитку української культури, зокрема друкуванням підручників, особливо для вивчення мов.

24. Покажіть роль  братського руху у формуванні  національної свідомості українського народу.

Українська церква, церковні братства, діяльність братських шкіл стали  епохальним явищем в історії українського шкільництва, що забезпечило його дальший  бурхливий розвиток. Вони виплекали  й перед усім світом показали нову генерацію освічених людей України, творчих інтелектуалів, освічених людей України, творчих інтелектуалів, палких патріотів, мужніх захисників свого народу від нашестя польських колонізаторів, носіїв і пропагандистів ідей української ержавності, будителів українського національного відродження, утвердження людської гідності українця, почуття поваги до представників інших народів.

Таким чином, братські школи відіграли величезну роль не тільки в поширенні освіти й розробці педагогічної теорії, а і в боротьбі українського народу за своє визволення від гніту польських загарбників, їх вплив можна вбачати в завзятій національній боротьбі, що охопила міста, і в селянських повстаннях; і в початках козаччини, і в народженні нових могутніх духовних і наукових центрів, зокрема Києво-Могилянської академії.

25. Розвиток книгодрукування  в Україні у XVI — першій половині XVII ст. і в другій половині XVII ст. та його роль у розвитку культури.

 

Велике значення для культурного життя України мав винахід друкарського верстата.

Велику роль у розвитку друкарської  справи в Україні відігравали братства. Майже всі братські школи відкрили при собі друкарні. Спочатку зявилися друковані священні книги, латинські й польські видання, перекладені українською мовою, абетки для українських школярів.

 
Найбільшими центрами книгодрукування  стали Львівська братська школа, Острозька академія та Києво-Могилянська  колегія. Мали свої друкарні церкви й  монастирі. При Києво-Печерській лаврі  був створений великий друкарський  дім, який обслуговував увесь Київський  край. Одним з перших українських друкарів уважають Івана Федорова Федоровича. 1574 року він видав у Львові Азбуку і Апостол. Невдовзі переїхав до Острога. Тут 1580 року надрукував Новий Заповіт і Псалтир, а 1581 року — знамениту Острозьку Біблію. У 1574-1650 рр. в Україні діяли 25 друкарень. В 1651-1700 рр. — лише 13, причому 8 з них зосереджувались у Львові.

26. Передумови  прийняття Брестської унії 1596 Роль  релігії в українському національному державному відродженні

 

 
У 1596р. в Бресті відбувся собор, який проголосив унію союз православної і  католицької церков. Безпосередніми приводами до унії були: невдоволення руських православних єпископів  тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване у  братства; бажання єпископів звільнитися  від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства; намагання верхівки руського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті та титулувались князі церкви — і залежали тільки від Папи та почасти від короля.

Польський уряд бачив у цьому  засіб посилення свого впливу в українському суспільстві. Православні  ж єпископи України пішли на цей крок, сподіваючись зміцнити особисту владу. Однак по суті було укладено не союз церков, а створено нову Українську греко-католицьку уніатську церкву, православну за обрядовістю, але адміністративно підпорядковану Риму.

27. Як повязанні  між собою шкільна драма, інтермедія, вертеп. Коли в Україні зародився професійний театр

 

 
Шкільна драма — жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі 15-16 ст. в країнах Західної Європи.

Походження шкільної драми повязане із статутом церковних та світських навчальних закладів, в яких сценічні вистави були обовязковими для засвоєння латини. Особливого поширення набула завдяки єзуїтам, захопленим інтерпретацією біблійних та міфологічних сюжетів. Характер цих творів переважно церковний . Шкільна драма XVII-XVIII ст.

відіграла позитивну роль в історії  української літератури і театральної  справи. Та особливе її значення полягає  в тому, що вона дала поштовх до розвитку такого демократичного літературного жанру, як інтермедії та інтерлюдії, побутові гумористичні сценки. Сюжети інтермедій взяті з фольклорних джерел. Літературне значення їх у тому, що в них змальовані живі побутові картини, відзначені народним гумором. Інтермедія невеличкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави. Інтермедії лягли в основу української побутової драми, комедії. Близькою до шкільних драм і інтермедій була вертепна драма, яка ставилася в ляльковому театрі — вертепі. З вертепом найчастіше ходили мандровані дяки. Вертеп виник у звязку з церковним святом Різдва, але з часом світська лялькова гра заслонила собою релігійну частину вертепної драми. Вертепна драма, як і інтермедії, теж готувала грунт для розвитку комедії в українській літературі XIX століття. Вертеп не завмер у XVIII ст., він продовжував активно існувати в мистецькому побуті народу протягом XIX-XX ст. приблизно 1670 — після 1728. 
Перший професійний український театр — театр корифеїв, було відкрито 1882 року в Єлисаветграді, і в цей рік український театр відокремився від польського та російського. Засновником театру був Марко Лукич Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Стиль синкретичного театру, що поєднував драматичне й комедійне дійство з музичними, вокальними сценами, включаючи хорові й танцювальні ансамблі, вражав суто народною свіжістю й неподібністю до жодного існуючого театру. Скрізь, де українські актори давали вистави, вони мали незмінний успіх. Театр Садовського проіснував сім років, до початку Першої світової війни, коли царською владою було закрито не тільки театр, а й усі українські газети, журнали, книгарні.

28. Визначити основні  літературні жанри України в другій половинні 17-18 ст. і охарактеризуйте основні козацькі літописи того часу.

 
Виразно позначились в літературі України впливи релігійної полеміки початку 17ст., а навіть і пізніше  довгий час переважали в літ-рі духовні  інтереси над світськими більша частина  авторів були духовні особи.Це позначалось в духовних віршах, в яких прославляли святих.Були пісні повчальні -про смерть, тлінність життя. Але зявлялось багато пісень і з світською тематикою: любовних, політичних, що прославляли героїв.Характерні для тієї доби вірші емблематичні та панегіричні, а також вірші, в яких авт-ри виявляють високу техніку версифікації.Це вірші різних примхливих форм: у вигляді хреста, вази..акростихи — можна читати з початку та з кінця. Було багато епіграм на 2,3,4 рядки. Оригінальним видом літ. були проповіді , які завжди мали велике значення в Укр. Глибокий слід в укр.літ.

залишили твори представників полемічної літератури. Надзвичайно різноманітна літ. спадщина 18ст. Активно розвивається мемуарна та істю проза, що висвітлює події недавного минулого. Виникають козацькі літописи — своєрідні історико-літературні твори. Літопис Григорія Грабянки Літопис Григорія Грабянки датується 1710р., був написаний на замовлення гетьмана І. Скоропадського. тут проголошується автономний статус України під протекторатом Москви. У літописі описано події від найдавніших часів до 1709р., а основна увага приділяється нац..-визв. війні. для стилю літопису характерні белетризація Літопис Самовидця Однією з найвидатніших історіографічних памяток і одним з найдостовірніших історичних джерел XVII ст. є літопис Самовидця. Ця памятка має цілком світський, загальноукраїнський характер. Самовидець — псевдонім. Твір було написано козацьким сотником Романом Ракушкою-Романовським.

Політична позиція автора — автономний статус козацької держави Літопис  Самійла Величка Це найбільший серед козацьких літописів. Це твір, у якому поєдналися елементи різних жанрів — хроніка, худ-публіцистичний твір, збірник автентичних документів, антологія художніх творів різних авторів. Літопис було приблизно завершено 1720р. тут описано події 1648 — 1700рр . Політичний ідеал автора — Автономний статус України під протекторатом Москви.

29.Доведіть що  розвиток освіти, науки і літератури  в Україні в середині 17 — на  поч. 18 ст. досяг загальноєвропейського  рівня.

 

 
Високого рівня в Укр. Державі досягла освіта. Зокрема завдяки широкій мережі шкіл, письменність охопила всі верстви населення. У другій половині 17-середині 18ст. великий вплив на розвиток освіти й науки в укр.. мав Києвсько-Могилянський колегіум, який у 1701 за наказом Петра 1 був перетворений в Ктєвсько-Могилянську академію. Цей навчальний заклад став важливим осередком культури, вплив якого поширювався на Росію та інші країни Європи. Академія була не спеціальним духовним закладом для підготовки церковних кадрів, а школою, що не поступалась перед вищими навчальними закладами Зх.Європи. Навчання мало переважно загальноосвітній характер, вивчали: математику, медицину, астрономію,архітектуру.. Зучнів академії вийшло чимало видатних діячів науки і літературиСковорода, Мазепа, Хмельницький… уній навчались вихідці з різних країн. 
17 ст. — це золотий вік нашого письменства, культури, Київ став центром науки. Майже кожне село на Укр. мало свою школу. В 1649 українці заклали в Москві першу в Росії організовану школу. 
Значний внесок у справу відродження укр.культури зробили братства. Вони займались не лише справами християнського милосердя, а й справами освіти, культури, закладали школи, бурси, друкарні. Наприкінці 80-х р. стали зявлятись 4-х класні народні училищафізика,

арифметика, механіка, історія… Виникали нові колегіуми: Чернігівський, Харківський  був особливо значимим освітнім центром  — 800учнів, Переяславський.

 
Наука ще не стала завершеної системою знань, але в окремих галузях  спостерігався швидкий процес накопичення  і систематизації знань. Медицина: відкрився  перший медичний карантиний будинок  у Василькові 1740, 1792 відкрито Київський  військовий госпіталь, формувалась  мережа аптек, 1773 у львові Медична  колегія, 1787 Єласевитградська госпітальна  медико-хірургічна школа. Укр. вчені  завоювали високий авторитет  у тогочасній медичній науці. Самойлович — основоположник вітчизняної епідеміології, його праця про боротьбу з чумою вийшла фр., нім. мовами. Його обрали своїм членом 12 академій світу. Історичні праці виходять з рамок літописного оповідання й набирають форм граматичної історії. Зявляються: Хроніка Теодосія Сафоновича, Синопсис . який приписують Іокентію Гізелеві. Наприкінці 17 -18ст. зявляються козацькі літописи Самовидець Романа Ракушки… Укр. в 17-18 ст. стала центром освіти і науки в Європі, саме український науковий потенціал сприяв поширенню знань у Росії.

30. Розкрийте суть поняття полемічна література. Вкажіть причини появи полемічної літератури в Україні. Охарактеризуйте діяльність І.Вишенського.

 

 
Під полемічною літературою розуміють сукупність художньо-публіцистичних творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, суперечки протилежних сторін, тобто до полеміки. Звідси і виник термін полемічна література. Полемічна література виникла як реакція на експансію католицької церкви в Україні. Письменники-полемісти виступали проти втручання польського уряду у справи православної української церкви. Однак полемісти не обмежувалися проблемою боротьби з наступом католицизму. У своїх творах вони порушували питання реформування самої православної церкви, колективного управління її справами, висміювали відсталість і консерватизм православних ієрархів. Крім того, піднімалися і соціально-політичні проблеми: нерівноправності людей, експлуатації людини людиною й одного народу іншим.

Особливий полемічний пафос виділяє  твори Івана Вишенського. Наприклад, у Посланні до єпископів він викриває духовенство як користолюбців, що забули Бога. Єдиним способом порятунку людини від егоїзму і жорстокості світу він вважав чернецтво. Сам Вишенський емігрував до Греції і став ченцем-відлюдником в одній з святих печер на горі Афон. Трактати і послання І. Вишенського відзначались величезною силою викривального пафосу і політичної сатири, що було викликано різким посиленням у Речі Посполитій національного, соціального і релігійного гніту трудових мас українського і білоруського населення.Іван Вишенський розкривав глибоку несправедливість існуючого суспільного ладу, гостро засуджував паразитизм і продажність панівних класів, таврував королів і царів як даних не Богом, а дияволом трактат Обличение диявола — миродержца.

Информация о работе Шпаргалка по "Истории культуры"