Призначення складів в логістиці

    2.Дайте  характеристику логістичним системам  MRP-1 та  MRP-2

    Системи MRP оперують матеріалами, компонентами, напівфабрикатами та їх частинами, попит на які залежить від попиту на специфічну готову продукцію. Хоч сама логістична концепція, закладена в основу4 системи MRP I, сформована досить давно (із середини 1950-х років), але тільки з появою швидкодіючих комп'ютерів її вдалося реалізувати на практиці. У той же час революція в мікропроцесорних та інформаційних технологіях стимулювала бурхливий ріст різноманітних застосувань систем MRP у бізнесі.

    Основними цілями систем MRP є:

    - задоволення потреби у матеріалах, компонентах і продукції для  планування виробництва і доставки  споживачам;

    - підтримка низького рівня запасів  матеріальних ресурсів, незавершеного  виробництва, готової продукції;

    - планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних  операцій.

    У процесі реалізації цих цілей  система MRP забезпечує потік планових кількостей матеріальних ресурсів і запасів продукції на горизонті планування. Система MRP спочатку визначає, скільки і в які строки необхідно виготовити кінцевої продукції. Потім система визначає час і необхідні кількості матеріальних ресурсів для виконання виробничого розкладу. Входом системи MRP I є замовлення споживачів, підкріплені прогнозами попиту на готову продукцію фірми, які закладені у виробничий розклад (графіки випуску готової продукції). Таким чином, як і для мікрологістичних систем, які ґрунтуються на принципах концепції "точно у термін", у MRP I ключовим фактором є споживчий попит.

    База  даних про матеріальні ресурси  містить всю необхідну інформацію про номенклатуру й основні параметри (характеристики) сировини, матеріалів, компонентів, напівфабрикатів і  т.п., необхідних для виробництва (складання) готової продукції або її частин. Крім того, містяться норми витрат матеріальних ресурсів на одиницю виготовленої продукції, а також файли моментів часу постачання відповідних матеріальних ресурсів у виробничі підрозділи фірми.

    У базі даних також ідентифіковані зв'язки між окремими входами виробничих підрозділів за використовуваними  матеріальними ресурсами і щодо кінцевої продукції. База даних про  запаси інформує систему та управлінський  персонал про наявність і величину виробничих, страхових та інших необхідних запасів матеріальних ресурсів у  складському господарстві фірми, а  також про близькість їх до критичного рівня і необхідність їх поповнення. Крім того, у цій базі містяться  відомості про постачальників і  параметри постачання матеріальних ресурсів.

    Програмний  комплекс MRP І заснований на систематизованих виробничих розкладах (графіках випуску кінцевої продукції) залежно від споживчого попиту і комплексної інформації, отримуваної з баз даних про матеріальні ресурси та їх запаси. Алгоритми, закладені в програмні модулі системи, спочатку переводять попит на готову продукцію в необхідний загальний обсяг вихідних матеріальних ресурсів. Потім програми обчислюють ланцюг вимог вихідних матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, обсягу незавершеного виробництва, які ґрунтуються на інформації про відповідний рівень запасів, і розміщають замовлення на обсяги вхідних матеріальних ресурсів для ділянок виробництва (складання) готової продукції. Замовлення залежать від специфікованих за номенклатурою, обсягів вимог матеріальних ресурсів і часу їх доставки на відповідні робочі місця і склади.

    Після завершення всіх необхідних обчислень  в інформаційно - комп'ютерному центрі фірми формується вихідний комплекс машинограм системи MRP І, який у документальному вигляді передається виробничим та логістичним менеджерам для прийняття рішень з організації забезпечення виробничих ділянок і складського господарства фірми необхідними матеріальними ресурсами. Типовий набір вихідних документів системи MRP І містить:

    - специфіковані за номенклатурою,  обсягом і часом вимоги матеріальних  ресурсів, які замовляються в  постачальників;

    - зміни, які необхідно внести  у виробничий розклад;

    - схеми доставки матеріальних  ресурсів, обсяг постачань і т.п.;

    - анульовані вимоги готової продукції,  матеріальних ресурсів;

    - стан системи MRP.

    Однак мікрологістичні системи, які ґрунтуються  на MRP-підході, мають ряд недоліків і обмежень, основними серед яких є:

    - значний обсяг обчислень, підготовки  і попередньої обробки великого  обсягу вихідної інформації, що  збільшує тривалість виробничого  періоду і логістичного циклу;

    - зростання логістичних витрат  на обробку замовлень і транспортування  за умови прагнення фірми зменшити  рівень запасів або перейти  на випуск готової продукції  в малих обсягах з високою  періодичністю;

    - нечутливість до короткочасних  змін попиту, тому що вони ґрунтуються  на контролі і поповненні рівня  запасів у фіксованих точках  проходження замовлення;

    - значна кількість відмов у  системі через її велику розмірність  і перевантаженість.

    Ці  недоліки накладаються на загальний  недолік, властивий всім мікрологістичним системам "штовхаючого" типу, до яких належать і системи MRP І, а саме: недостатньо строге відстеження попиту з обов'язковою наявністю страхових запасів.

    Наявність таких запасів сповільнює обертання  обігових коштів фірми, збільшує собівартість готової продукції, але забезпечує велику стійкість логістичної системи  під час різких коливаннях попиту і ненадійності постачальників матеріальних ресурсів порівняно з логістичними системами, які ґрунтуються на концепції "точно у термін".

    Системи MRP І переважно використовуються, коли попит на вихідні матеріальні ресурси дуже залежить від попиту споживачів на кінцеву продукцію. Система MRP І може працювати із широкою номенклатурою матеріальних ресурсів (багато асортиментними вихідними матеріальними потоками). Хоча прихильники концепції "точно у термін" стверджують, і небезпідставно, що "тягнучі" мікрологістичні системи, які ґрунтуються на принципах цієї концепції, швидше й ефективніше реагують на зміни споживчого попиту, але трапляються випадки, коли системи MRP І є більш ефективними. Це, зокрема, справедливо для фірм, які мають досить тривалі виробничі цикли, і в умовах невизначеного попиту. У той же час застосування систем MRP І дозволяє фірмам досягти тих же цілей, що і за умови використання ЛТ- технології, зокрема досягати скорочення тривалості повного логістичного циклу та усунення надлишкових запасів, якщо час прийняття рішень щодо управління виробничими операціями і закупівлям матеріальних ресурсів порівняний з періодичністю зміни попиту.

    Зазначені вище недоліки і деякі обмеження  застосування MRP І стимулювати розробку другого покоління цих систем, які використовуються в США і Західній Європі з початку 1980-х років. Це покоління логістичних систем отримало назву системи MRP ІІ. Ці системи є інтегрованими мікрологістичними системами, у яких об'єднані фінансове планування і логістичні операції. В даний час системи MRP ІІ розглядаються як ефективний інструмент планування для реалізації стратегічних цілей фірми в логістиці, маркетингу, виробництві та фінансах. Більшість західних фахівців розглядають системи MRP ІІ як інструментарій, який використовують в плануванні та управлінні організаційними ресурсами фірми з метою досягнення мінімального рівня запасів у процесі контролю за всіма стадіями виробничого процесу. Системи MRP ІІ є ефективним інструментом внутрішньо фірмового планування, що дозволяє перетворювати на практиці логістичну концепцію інтеграції функціональних сфер бізнесу під час управління матеріальними потоками. Перевагою систем MRP ІІ перед системами MRP І є повніше задоволення споживчого попиту, яке досягається шляхом скорочення тривалості виробничих циклів, зменшення запасів, кращої організації постачань, швидкої реакції на зміни попиту. Системи MRP ІІ забезпечують велику гнучкість планування і сприяють зменшенню логістичних витрат з управління запасами.

    Система MRP І є складовою частиною системи MRP ІІ. Крім неї, до складу системи MRP ІІ входять: блок прогнозування та управління попитом, розрахунок виробничого розкладу (графіку випуску готової продукції), розрахунок плану завантаження виробничих потужностей, блок розміщення замовлень і контролю закупівель матеріальних ресурсів та інші блоки, що складають програмний комплекс. Важливе місце в системі MRP ІІ займають алгоритми прогнозування попиту, потреби в матеріальних ресурсах, рівня запасів. Додатково порівняно із системою MRP І вирішується комплекс завдань контролю і регулювання рівня запасів матеріальних ресурсів, обсягу незавершеного виробництва і готової продукції на ЕОМ. Для вирішення цих завдань проводяться підготовка, обробка і коректування інформації про прихід, наявність і переміщення матеріальних ресурсів, облік запасів у розрізі кожної позиції номенклатури і номенклатурних груп, місць складського зберігання і т.п. В основі завдання управління запасами входять: вибір стратегії поповнення запасів, розрахунок критичних точок і точок замовлення, аналіз структури запасів за методом АВС, наднормативних запасів та ін.

    Сучасна мікропроцесорна техніка і програмне  забезпечення дозволили апробувати на практиці мікрологістичні системи, які ґрунтуються на схемі MRP ІІ, у режимі реального часу, із щоденним оновленням баз даних, що значно підвищило ефективність планування та управління матеріальними потоками.

    В останні роки в багатьох країнах  було здійснено спроби створити комбіновані  системи MRP ІІ-KANBAN для взаємного усунення недоліків, властивих кожній із цих систем окремо. Зазвичай у таких комбінованих системах MRP ІІ використовують для планування і прогнозування попиту, збуту і закупівель, а систему KANBAN-для оперативного управління виробництвом. Деякі західні дослідники називають таку інтегровану мікрологістичну систему MRP ІІІ.

    3.Назвіть  основні типи вертикальних маркетингових  систем

    Останнім  часом виникли вертикальні маркетингові системи (ВМС) всупереч традиційним  каналам розподілу. Як уже зазначалося, традиційний канал розподілу  складається з незалежного виробника, одного чи кількох оптових та одного або кількох роздрібних торговців. Кожен член каналу – це окреме підприємство, яке намагається забезпечити  собі максимальний прибуток, навіть на шкоду отримання максимального  прибутку системою в цілому. Жоден  з членів каналу не має повного  чи навіть достатнього контролю над  діяльністю решти членів. Вертикальна  ж маркетингова система, навпаки, складається  з виробника та одного або кількох  роздрібних торговців, що діють як єдина  система. У цьому разі один із членів каналу є або власником роздрібних торговців, або надає їм торговельні  привілеї, або має можливості забезпечити  їх певну співпрацю. Домінувати у  межах вертикальної маркетингової  системи може або виробник, або  оптовик, або роздрібний торговець. Вертикальні маркетингові системи  виникли як засіб контролю за поведінкою каналу та запобігання конфліктам між  його окремими членами, що переслідують свою мету. Ці системи економічні, з  міцними позиціями на ринку, виключають дублювання зусиль. Існує три основних типи вертикальних маркетингових систем:

    1) корпоративні — в межах корпоративної  ВМС послідовні етапи виробництва  та розподілу перебувають в  одноосібному володінні;

    2) договірні — складаються з  незалежних фірм, що зв’язані  між собою договірними відносинами  і координують програми своєї  діяльності для спільного досягнення  більшої економії та вищих  комерційних результатів;

    3) керовані — координують діяльність  ряду послідовних етапів виробництва  та розподілу товарів завдяки  могутності та розмірам одного  з їх учасників. Виробник основного  марочного товару в змозі співпрацювати  та досягти міцної підтримки  з боку проміжних продавців  цього товару. 

    4.З  яких частин складається час  однієї поїздки:

    а)  часу на розвантаження вантажу;

    б) часу руху з вантажем

    в) часу руху без вантажу;

    г) всі відповіді вірні     ѵ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    5.Задача

    Необхідно розрахувати річні витрати зберігання товару. Відомо, що витрати зберігання товару дорівнюють 20% закупівельної  ціни одиниці товару – 12 грн., оптимальний  розмір партії постачання  - 48 од. Необхідна  кількість товару  - 192 од.

    Річні витрати зберігання товару (Х) розраховуються по такій формулі:

    Х = Ci * i * q

      Де:

    Ci – закупівельна ціна на одиницю товару;

    i -  витрати зберігання, вираженні, як частка цієї ціни;

    q – розмір партії.

    Отже,  Ci = 12 грн., i = 20% закупівельної ціни одиниці товару – 12 грн. , q = 48 од.

    Х = 12 * 20%* 48 =115,2 грн.

    Оскільки, необхідна кількість товару = 192 од.,це значить, що буде чотири партії поставки (192/48=4),отже, річні витрати становитимуть:

    115,2 * 4 = 460,8 грн.

    Відповідь: річні витрати зберігання товару становлять 460,8 грн.