Судовий експерт: обов’язки, права, відповідальність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Відповідальність судового експерта

Експерт складає висновок експертизи від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість. За надання заздалегідь неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить  дізнання, даних попереднього слідства чи дізнання експерт несе кримінальну  відповідальність за статтями 384 - 387 КК України.

За злісне ухилення від явки до органів дізнання та попереднього слідства або суду експерт несе відповідальність за статтями Кодексу України про  адміністративні правопорушення.

За допущені порушення при проведенні експертизи, що не призвели до кримінальної чи адміністративної відповідальності, штатний співробітник експертної установи може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а позаштатний - звільнений з посади позаштатного експерта.

Відповідно до ст. 14 Закону, у передбачених законодавством випадках, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

    Загальні підстави для дисциплінарної відповідальності експертів встановлені законодавством України про працю. Крім того, відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів (Додаток № 2 до наказу Міністра юстиції України від 15.07.1997 р. № 285/7-А "Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів"), за порушення вимог Закону, інших пунктів законодавства України, що регламентують судово-експертну діяльність, до судового експерта можуть бути застосовані такі види дисциплінарної відповідальності:

· попередження;

· зупинення дії свідоцтва про  присвоєння кваліфікації судового експерта;

· анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

· зниження кваліфікаційного класу  судового експерта.

     Підставами для притягнення до дисциплінарної відповідальності можуть бути: подання Мінюсту та його органів на місцях чи повідомлення керівників або заступників керівників державних органів, інших організацій або громадян; подання голови Експертно-кваліфікаційної комісії експертної установи; повідомлення в засобах масової інформації.

     Матеріальну відповідальність експерт несе за правилами, встановленими цивільним законодавством. Адміністративну - за злісне ухилення від явки в суд, в органи досудового слідства чи дізнання відповідно до ч. 2 статті 185-3 ("злісне ухилення експерта від явки в суд - тягне за собою накладення штрафу від шести до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян") або за статтею 185-4 ("злісне ухилення експерта від явки до органів досудового слідства або дізнання - тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян") Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Кримінальна відповідальність експертів передбачена ст. 384, ч. 1 ст. 385 та ч. 1 ст. 387 КК України, відповідно, за:

1) дачу завідомо неправдивого  висновку;

2) відмову від дачі висновку  без поважних причин;

3) за розголошення даних досудового  слідства або дізнання, якщо експерт  був попереджений в установленому  законом порядку про обов'язок  не розголошувати ці дані.

Так, згідно зі ст. 384 завідомо неправдивий  висновок експерта під час провадження  дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або  проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною  комісією Верховної Ради України  або в суді, карається виправними роботами на строк до двох років  або арештом на строк до шести  місяців, або обмеженням волі на строк  до двох років.

    Ч. 1. ст. 385 визначає, що відмова експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді або під час провадження досудового слідства, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України чи дізнання карається штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

    Відповідно до ст. 387 розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

У останньому випадку експерта можна  притягнути до кримінальної відповідальності тільки за умови документально оформленого  попередження про нерозголошення.

    Отже, повнота, правильність, обґрунтованість та правдивість висновку експерта, а також його незалежність та збереження конфіденційності забезпечуються цілим рядом процесуальних норм та так званою "клятвою експерта" - попередженням про те, що він несе кримінальну відповідальність за дачу за відомо неправдивого висновку і відмовлення без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також можливістю призначення повторної судової експертизи. Гарантії незалежності судового експерта та правильності його висновку викладені в ст. 4 Закону, згідно з якою:"Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються:

- процесуальним порядком призначення судового експерта;

- забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи;

- існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання досудового та судового слідства;

- створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням;

- кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків;

- можливістю призначення повторної судової експертизи;

- присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи".

Положення цієї статті доповнюється ст. 12 Інструкції: "Експерт складне висновок експертизи від свого імені і несе особисту відповідальність за його правдивість. За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадить дізнання, даних попереднього слідства чи дізнання експерт несе кримінальну відповідальність за статтями КК України".

У той же час, суд зобов'язаний провести ретельну перевірку й оцінку проведеного експертом спеціального дослідження, у ході якої мають з'ясовуватися наступні питання:

- чи враховані усі вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;

- чи не було обставин, що виключали б участь даного експерта в розглянутій справі;

- компетентність експерта, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень;

- повнота відповідей на поставлені питання та їхня відповідність іншим фактичним даним;

- відповідність між дослідницькою частиною і заключним висновком. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

 

    З точки зору практики, можна сказати, що судова експертиза – це відмінний від інших специфічний різновид експертиз, що має особливий статус. Її подібність до експертиз у інших сферах людської діяльності полягає у тому, що вона, по суті, є дослідженням, заснованим на використанні спеціальних знань. Водночас далеко не будь-яке дослідження, засноване на використанні спеціальних знань, може називатися судовою експертизою, оскільки такі експертизи здійснюються у ході судового дослідження з цивільних, господарських або кримінальних справ, справ про адміністративні правопорушення.

Можно додати, що права та обов'язки судового експерта особа набуває з моменту отримання відповідної кваліфікації судового експерта з відповідної спеціальності.

За допущені порушення при проведенні експертизи, що призвели до кримінальної чи адміністративної відповідальності, штатний співробітник експертної установи може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а позаштатний - звільнений з посади позаштатного експерта.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Господарський процесуальний  кодекс України (Відомості Верховної  Ради (ВВР), 1992, N 6, ст. 56 з сайту ВР  України.

2. Закон України "Про судову  експертизу" (Відомості Верховної  Ради (ВВР), 1994, N 28, ст. 232 з сайту ВР  України.

3. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз N 53/5 від 08.10.98 з сайту ВР України.

4. І. Кириченко. Експертний висновок  як джерело доказів у судових  спорах про порушення прав  на об'єкти інтелектуальної власності.  Право України. - № 11, 2002.

5. Кириченко І. А. Судова експертиза  об'єктів права інтелектуальної  власності. Навчальний посібник. - К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2007.

6. Кодекс України про адміністративні  правопорушення (Відомості Верховної  Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до N 51, ст.1122) з сайту ВР  України.

7. Кримінальний Кодекс України  (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 25-26, ст. 131) з сайту ВР України.

8. Міністерство юстиції України.  Питання розгляду звернень громадян  у сфері судової експертизи. Стаття  з офіційного сайту.

9. Н. Мещерякова "ПОВНА НЕСУМІСНІСТЬ: підстави заявити відвід експерту". Стаття з журналу «Правовий тиждень» № 5 від 31 серпня 2006 р.

10. О. Дорошенко. Роль спеціальних  знань у проведенні судової  експертизи об'єктів інтелектуальної  власності. - Право України. - № 5, 2006.

11. Цивільний Процесуальний Кодекс  України (Відомості Верховної  Ради (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст. 492) з сайту  ВР України.