Омонимические явления

       Д. Г. Білоус вчиться в народу афористичної мови, стислості, яскравості виразів. Можна навести деякі цитати з його збірки, які самі стали афоризмами. Ось деякі з них:

       Ти  наше диво калинове,

       Кохана  материнська мово! [5, 20].

       ...Народ-зодчий  мови,

       мова - зодчий народу [5, 5].

       У вірші «Диво калинове» зустрічаємо  образи: «солов'ї на калині», «калинова  сопілка», « мости калинові». Саме ними поет увиразнює образ мови: 

       Мова  в ній калинова,

       древа сонячна гілка,

       серця тиха розмова,

       калинова  сопілка [4, 94].

       Образ калини, дива калинового увиразнює  такі поняття, як краса, цілющість, фізичне і моральне здоров'я, свіжість, гармонія.

       Отже, така різноманітність жанрів, які  використав Д. Білоус для написання  збірки «Диво калинове», мовностилістичних  засобів, створюють його індивідуальну, неповторну творчість,  яка виокремлює його з ряду інших письменників. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ

       У результаті дослідження теоретичного значення поетики, ми познайомилися з думками вчених, які обґрунтовують різні положення поняття. Однак більш сприйнятливою до нашої роботи виявилося твердження В. Пахаренка, який виокремлює дві складові поетики: теоретичну й практичну. Теоретична поетика досліджує своєрідність, закони розвитку літератури як особливої форми духовної діяльності людини. Практична поетика – вивчає саму техніку літературної творчості, побудову творів, мову, віршування, тобто художню форму.

       Досліджуючи поетику збірки Д. Білоуса «Диво  калинове», ми осмислили як теоретичне, так і практичне значення цього явища.

       При аналізі особливостей віршів Д. Білоуса виявили його майстерність у написанні своїх оригінальних поезій, зміг передати свій внутрішній світ, думки, переживання, світоглядні позиції, ідеї, прагнення, які керуються одним мотивом – любов’ю до української мови.

       Жанрова своєрідність щедро багата: і сюжетні  вірші на мовознавчу тему, і акростихи,  і вірші-загади, вірші-жарти, і шаради та інші.

       Письменник  майстерно застосував усілякі художні засоби для більш захопленого читання його творчої спадщини. За допомогою них він надає мовленню яскравості, живості, цікавості. Його мова  проста, влучна, насичена порівняннями, мелодійна.

       Як  правило, твори Дмитра Білоуса присвячені темі рідної мови, відносяться до громадянської лірики, однак у Д.Білоуса є твори специфічні, які поясняють явища мовознавчі – походження крилатих виразів, географічних назв, етимологію слів, особливість перекладу, понятійний апарат лінгвістики. Твори поетичного мовознавства Д.Білоуса мають велике пізнавальне й виховне значення. Вони дають можливість в образно-емоційній формі пізнати внутрішній світ, прослідкувати походження багатьох слів, крилатих виразів, розширити свої знання про лексико-семантичну універсальність нашої мови, осягнути складні мовні явища, які Д. Білоус через подачу віршів робить простими.

       Отже, можна стверджувати, що в назви  поетичних книг Дмитра Білоуса спроектовано основну тематичну спрямованість  збірок: розкрити багатство нашої  мови, наявність у ній понять з  усіх галузей життя, зрозуміти гнучкість, витонченість її форм, значення її ролі у житті багатьох поколінь українців. Самі назви збірок стали крилатими  виразами, що свідчить про влучність  висловів, зосередження народної мудрості, глибокої образності, слідування народно-поетичним  традиціям українського народу.

       Слід  відзначити такі особливості мовознавчої  поезії Дмитра Білоуса, як висока образність та емоційність, інтенсивне використання образотворчих засобів, стислість  викладу; застосування різних віршових розмірів, збагачення поетичної мови народними висловами, приповідками, афоризмами.

       Не  можна не погодитися з Юрієм Мушкетиком, який зауважив: «Мова Білоусових поезій сама собі розкіш ... У книжках - то глибока  задума, то кпин, то дотеп, то мовби шелест листя, то суворий акцент - всі багатства  нашої мови, багатство щирого людського  серця» [8, 6]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Бакуменко О. Творець країни одвічних одвічних чеснот. До 90-річчя Д. Білоуса// Слово Просвіти. – 2010. – №17. – с.12-13.
2. Бакуменко О. Зодчий слова: До 90-річчя Дмитра Білоуса // Освіта Украіни. – К.: Педагогічна преса. – 2010. - № 20квіт. (№29). С. 5.
3. Бійчук Г. Видатний майстер українського слова: [До 85-річчя від дня народження Дмитра Білоуса] //Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – №12. – с. 14.
4. Білоус Г. Калиновим дивом зачарований // Вітчизна. – 2005. - №5-6.-

  с. 126-131.

5. Білоус Д. «Диво калинове». К.: Веселка. – 1998. –160с.
6. Василашко В. Феномен Д. Білоуса// Київ. – 2005. – №9. – с. 166-174.
7. Волинський К. Творець «Дива калинового»: (До 80-річчя від дня народження Д. Білоуса) // Дивослово.– 2000.– № 4.– С. 62–64.
8. Галич О., Васильєв Є., Назарець В. Теорія літератури. – К.: Либідь, 2001. – 488 с.
9. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Загальне літературознавство: Навчальний посібник для вузів. – Рівне: Генеза, 1997. – 544 с.
10. Гром'як Р. Про визначення поетики в світлі естетичної концепції, І. Я. Франка // Поетика. – К.: Наукова думка, 1992. – С. 16-21.
11. Загайна Н. Про Україну, диво калинове і птахів: Рекомендаційний бібліографічний список до 90-річчя від дня народження Д. Г. Білоуса//Українська мова й література в середн. шк., гімназіях. – 2010. – № 4. - с. 103-104.
12. Клочек Г. Поетика і психологія. – К.: Знання, 1990. – 48 с.
13. Кодак М. Поетика як система. Літературно - критичний нарис. – К.: Дніпро, 1988. – 150 с.
14. Кодак М. Авторська свідомість і поетика // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. –  № 1. –        С. 42-44.
15. Костецький А. Диво «Дива калинового» // Почат. шк.– 2000.– № 5.– С. 55–57.
16. Література для дітей 1946-1990 років // Укр. дитяча література: Хрестоматія 4.2.– К., 1992.– С. 142–182.
17. Літературознавчий словник - довідник /  Гром'яка Р., Коваліва Ю.,    Теремка В. – К.: Академія, 1997. – 752 с.
18. Літературознавча енциклопедія: У 2-х т. / Упор. Ю. Ковалів. – К.: Академія, 2007, – Т. 2: М -Я. – 624 с.
19. Литературная энциклопедия терминов и понятий /  Николюкина А. – М.: НПК Интельвак, 2001. –793 с.
20. Мірончук Ю. Дивосвіт рідної мови у творчості Д. Білоуса// Українська літ. в загальноосвітніх шк. – 2006. – №3. – С. 46-47.
21. Мовчун А. Дмитро Білоус //Початкова освіта. – 2010. – №5. – с. 14-18.
22. Очеретня Л. В. Диво калинове…//Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. - №32.- С.21-23.
23. Пахаренко В. Нарис української поетики: (до нових підходів у вивченні літератури). – К., – 1997. – 80 с.
24. Поліщук Я. Поетика чи інтерпретація // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологічні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – № 1. –        С. 102-104.
25. Словник символів / Потапенко О., Дмитренко М., та ін. – К.: Народознавство, 1997. – 156 с.
26. Сухенко В. Г. Лексика поетичних творів Д. Білоуса: структурно-семантичний і когнітивно-семантичний аспекти: авторефер. дис.. … канд.. філолог. наук: 10.02.01: захищ. 22.10.09/ В. Г. Сухенко. – Харків. – 2009. – 20с.
27. Ткаченко А. Поетика (стиль як бінарна опозиція) // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Філологічні науки: Збірник наукових статей. – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – № 2. – С. 172-177.
28. Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства. – К.: Правда Ярославичів, 1998. – 448 с.
29. Томенко М. У глибинах поетичного слова. Есе. //Рідна школа. – 1997. – № 12. – с. 59-61.
30. Томашевский Б. Теория литературы: Поэтика. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 334 с.
31. Хархун В. Дефінітивні розбіжності терміна "поетика" в літературознавчих методологіях ХХ століття  // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – 2001. – № 1. – С. 63-70.
32. Якобсон Р. Работы по поэтике / Гаспарова М. – М.: Прогресс, 1987. –  460 с.