Педагогічна спадщина Григорія Сковороди

Діяльність Григорія Сковороди припадає на період занепаду школи на Україні. Проте вона була тим джерелом, що живило українську педагогічну думку протягом багатьох століть. Зрозумівши, що ні в яких школах і колегіумах він не зможе проповідувати своє вчення, Сковорода стає мандрівним філософом і учителем. У чоботах, з палицею в руках, з рукописами і флейтою за плечима він переходив із села в село, зупиняючись то на пасіці, то на хуторі, і своїми бесідами просвіщав народ, підносив його національну самосвідомість. Г. Сковорода любив рідну природу, українську музику, пісні, свій народ. Вмираючи, він заповів написати на його надмогильному пам'ятнику: «Світ ловив мене, але не спіймав».

Вступ.
Розділ 1. Видатний український філософ, письменник і просвітитель-гуманіст – Г. Сковорода. Г. Сковорода і народна педагогіка.
Розділ 2. Формування особистості в педагогічній спадщині Г. Сковороди.
Розділ 3. Питання освіти та виховання у творчій спадщині Г. Сковороди.
Висновок.
Література.