Загальні положення про договір

Акцепт — прийняття цієї пропозиції іншою стороною (акцептантом). Акцепт повинен бути повним і безумовним, може бути вчинено лише у формі дії, якщо інше не передбачено законом. При цьому, особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. З моменту отримання акцепту договір вважається таким, що укладений, і відмову від нього в односторонньому порядку заборонено. Акцепт може бути відкликано лише у разі, якщо повідомлення про це одержала особа, яка подала пропозицію укласти договір до моменту або в момент одержання відповіді про її прийняття.

Як уже було зазначено, акцепт повинен бути сприйнятий повністю та безумовно. В іншому випадку (бажання  укласти договір на інших, ніж  було запропоновано, умовах) ця відповідь  є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією  для особи, яка зробила попередню  пропозицію.

Певні особливості має  укладення окремих різновидів договорів. Наприклад, обов'язковими для сторін (сторони) є договори, укладені на підставі правового акта органу державної  влади, органу влади АРК, органу місцевого  самоврядування, має відповідати  цьому акту (ст. 648 ЦК). Розбіжності, що виникли при укладенні цього  договору, вирішує суд. Окремими особливостями  наділено також і договори, що укладаються  на біржах, аукціонах, конкурсах тощо, оскільки умови та порядок їх укладення  регулюється відповідними актами цивільного законодавства.

Важливе значення для укладення  договорів має їх форма. За загальним  правилом, договір може бути укладено в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти  договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання  йому цієї форми, навіть якщо законом  ця форма для цього виду договорів  не вимагалася.

Однак права та обов'язки за договором виникають у сторін лише з моменту його укладення. За загальним правилом, договір є  укладеним з моменту одержання  особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про  прийняття цієї пропозиції. Це означає, що усний договір — з моменту  досягнення усних домовленостей, письмовий  — підписання його сторонами, нотаріальний — моменту нотаріального посвідчення, державно зареєстрований — моменту  державної реєстрації. Однак якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Місцем укладення договору, за загальним правилом, визначається місце проживання фізичної особи  або місцезнаходження юридичної  особи оферента.

З моменту укладення договору сторони вважаються зобов'язаними  за цим договором щодо виконання  його умов, що визначається загальним  принципом: договори повинні виконуватись. Виконання договорів здійснюється за загальними вимогами щодо виконання зобов'язань.

Важливими етапами в період існування договору є його зміна, розірвання та припинення. Основними підставами розірвання та зміни укладеного та дійсного договору є такі.

1. Домовленість сторін, яка можлива лише у разі, якщо інше не передбачено в договорі чи законі. Домовленість про зміну чи припинення договору здійснюється в тій же формі, що й договір, якщо інше не передбачено законом. В окремих випадках зміна чи припинення зобов'язань за згодою сторін може обмежуватись інтересами інших осіб.

2. Істотне порушення іншою стороною умов договору, тобто таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Така зміна та припинення укладеного договору можлива лише за рішенням суду на вимогу однієї із сторін за договором.

3. Одностороння відмова від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Наприклад, ЦК вказує, що в односторонньому порядку можуть змінюватись чи припинятись за певних умов договори поставки, дарування, з обов'язком передати подарунок у майбутньому, надання послуг, комісії тощо. У разі односторонньої відмови необхідним є письмове повідомлення іншої сторони.

4. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінено або розірвано за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому, зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність із обставинами, що істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірвано або змінено за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

а) у момент укладення  договору сторони виходили з того, що такі зміни обставин не настануть;

б) зміну обставин зумовлено  причинами, які заінтересована сторона  не могла усунути після їх виникнення за всієї турботливості та обачності, що від неї вимагалися;

в) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів  сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що могла розраховувати  при укладенні договору;

г) із звичаїв ділового обороту  або суті договору не випливає, що ризик  зміни обставин несе заінтересована сторона.

При розірванні договору внаслідок  істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між  сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виключних випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне  для сторін шкоду, яка значно перевищує  затрати, необхідні для виконання  договору на умовах, змінених судом.

5. Інші умови, які прямо передбачені в законі.

Наслідки зміни та припинення договору полягають в тому, що:

1) між сторонами припиняються  чи змінюються зобов'язання відповідно  до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо, з моменту досягнення домовленості  про зміну або розірвання договору  або з моменту набрання рішенням  суду законної сили, якщо інше  не встановлено договором чи  не зумовлено характером його  зміни;

2) визначається доля того, що виконано за договором до  моменту його припинення чи  зміни. За загальним правилом, сторони не мають права вимагати  повернення того, що вони виконали  за зобов'язанням до моменту  зміни або розірвання договору;

3) вирішується питання  про відшкодування збитків, завданих  зміною або розірванням договору  винною стороною.

Література:

1. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ м. Київ, 16 січня 2003 року
2. P. О. Стефанчук «Цивільне право України» Навчальний посібник Київ 2005
3. Київець О.В.  Договірне право України : навч. посібник / О. В. Київець. - К.: КНЕУ, 2008