Сучасний розвиток підприємництва в Україні

 

    у сфері державного нагляду (контролю):

• встановлення кримінальної та адміністративної відповідальності за нанесення шкоди в результаті неправомірних дій органів контролю;
• відновлення попередньої редакції Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо поширення його дії на органи державної податкової служби);
• внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з метою уточнення сфери дії Закону, усунення неузгодженостей, визначення серед органів державної влади спеціально уповноваженого органу з питань здійснення державної політики при проведенні державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

 

    у податковій сфері:

• збереження спрощеної системи оподаткування шляхом прийняття відповідного закону;

 

    у  сфері активізації інвестиційної та інноваційної діяльності малих і середніх підприємств:

• полегшення доступу малих та середніх підприємств до фінансових ресурсів;
• розширення застосування програми часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами суб'єктів малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів;
• створення фондів кредитних порук для суб'єктів малого та середнього бізнесу;
• забезпечення компенсації лізингових платежів суб'єктів малого та середнього бізнесу;
• розроблення та схвалення Кабінетом Міністрів України проекту Концепції розвитку національної інноваційної системи;
• сприяння малим підприємствам у просуванні наукоємної продукції і технологій в інші регіони та на зовнішні ринки;
• забезпечення фінансування інноваційного процесу, збільшення частки фінансування витрат на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
• розроблення та реалізація системи заходів з активізації інвестиційної діяльності комерційних банків, їх зацікавлення у довгостроковому кредитуванні, а також застосування поряд з кредитами нетрадиційних способів фінансування інноваційних проектів – франчайзингу, лізингу, факторингу та форфейтингу, що створить необхідні умови для переміщення доходів з низько технологічних сегментів економіки у високотехнологічні та сприятиме переходу до моделі інноваційного розвитку;
• розробка і впровадження урядової програми, яка забезпечить додаткове фінансування з державного бюджету витрат авторів на патентування науково-технічних розробок;
• розроблення системи експертизи імпортованих технологій за чіткими критеріями; запровадження санкцій для підприємств, які використовують імпортні технології, що погіршують стан довкілля, особливо, якщо є вітчизняні аналоги з нижчим рівнем небезпеки для навколишнього середовища;

 

    у сфері розвитку інфраструктури підтримки підприємництва:

• вдосконалення нормативно-правової бази, що регулює створення та функціонування об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, у відповідності до норм і стандартів Європейського Союзу; розроблення та затвердження Типового положення про порядок створення та функціонування бізнес-інкубаторів;
• забезпечення розвитку інноваційної інфраструктури шляхом створення при університетах бізнес-інкубаторів, наукових та технологічних парків, а також регіональних інноваційних центрів;
• запровадження системи державної акредитації сервісних установ інфраструктури, що надаватимуть сертифіковані навчально-консультативні послуги малому та середньому бізнесу;
• збільшення обсягів фінансування заходів щодо розвитку мережі інфраструктури в рамках реалізації Національної та регіональних програм підтримки малого підприємництва;
• впровадження міжнародного досвіду оцінки ефективності й результативності функціонуючих бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів тощо;
• посилення кооперації малих, середніх і великих підприємств;
• поглиблення міжрегіонального та міжнародного співробітництва;
• підвищення досконалості малих підприємств шляхом досягнення світових стандартів, навчання персоналу з питань запровадження систем управління якістю, бенчмаркінгу, охорони праці і навколишнього середовища, захисту інтелектуальної власності відповідно до норм і стандартів ЄС.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     Проведене дослідження дозволило нам дійти  таких висновків та обґрунтувати такі пропозиції:

     1. Невід'ємним елементом ринкового  господарювання, однією з найактивніших  форм економічної діяльності  є підприємництво, або особливий  тип господарювання. На сьогодні  не існує єдиного визначення  терміну підприємницької діяльності. Сутність цього терміну розкривають  за допомогою ознак, що властиві  підприємницькій діяльності. Отже, підприємництво - це особливий вид  діяльності, в основі якого такі  ознаки, як: свобода вибору термінів  і методів діяльності, самостійність  у прийнятті рішень; постійна  наявність фактора ризику; орієнтація  на досягнення комерційного успіху; відповідальність, активний пошук,  інноваційний характер діяльності [15].

     2. Основними функціями підприємництва  є: ресурсна (формування і продуктивне  використання капіталу, трудових, матеріальних  та інформаційних ресурсів); організаційна  (організація маркетингу, виробництва,  збуту і реклами та інших  господарських прав); творча (новаторські  ідеї, генерування та активне  використання ініціативи, уміння  ризикувати).

     3. Розрізняють такі види підприємництва: виробниче, комерційне, фінансове,  консультативне; підприємництво з  участю юридичної особи, підприємництво  без участі юридичної особи;  індивідуальне, сімейне, партнерське  (приватне), акціонерне, орендне, колективне (народне), інноваційне, спільне;  мале, середнє, велике. Мета підприємництва  зводиться, з одного боку, до  отримання прибутку або особистого  доходу, а з іншого - до найбільш  ефективного використання факторів, прагнення реалізувати творчі  потенції людини.

     4. Правовою основою розвитку малого  й середнього бізнесу в Україні  є Конституція, Господарський  Кодекс України, Закон України  «Про засади державної регуляторної  політики у сфері господарської  діяльності» («регуляторний»), Закон  України «Про ліцензування певних  видів господарської діяльності» («контрольний»), Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» («реєстраційний») і Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» («дозвільний») та низка інших законодавчих актів.

     5. Загальний стан підприємництва  в Україні характеризується значною  кількістю системних проблем,  серед яких виділяють такі: відсутність  цілеспрямованої державної політики  розвитку підприємництва в Україні,  обмеження фінансових ресурсів, значний рівень тіньової діяльності, недостатня інноваційна спрямованість  підприємництва, відсутність повноцінно  діючих інфраструктурних елементів  підтримки розвитку підприємницького  сектора тощо.

     6. Основні причини, що сповільнюють розвиток інноваційного підприємництва в Україні: недосконалість законодавчої й інституційної бази розвитку інноваційного підприємництва; відсутність ефективної системи стимулювання та моральної мотивації винахідництва; значна неадекватність між наявними джерелами фінансування та потребами інноваційного розвитку; недостатня державна підтримка інноваційної діяльності, зокрема науки, освіти, наукових фундаментальних і прикладних досліджень та ін. Вирішення цих проблем в основному покладається на державу.

     Система державного регулювання підприємництва на практиці реалізується через створення  механізму регулювання підприємництва, який являє собою певний спосіб організації  відносин між державою та підприємницьким  сектором, і формується за допомогою  сукупності засобів державного впливу на економічну активність господарюючих  суб'єктів.

     Вдосконалювати  державне регулювання розвитку підприємництва в Україні потрібно у таких  сферах: правових відносин та регулювання  діяльності підприємництва, інституціоналізації  державної політики підтримки підприємництва, оподаткування суб'єктів підприємництва, фінансових інструментів підтримки  суб'єктів підприємництва, консалтингових послуг для підприємництва, діяльності бізнес-інкубаторів.

     В Україні має розпочатися новий  етап трансформації, який повинен сприяти  зростанню експортних можливостей  вітчизняного бізнесу, підвищити його внутрішню та міжнародну конкурентоспроможність і забезпечити більшу віддачу  від підприємництва у внутрішньому валовому продукті.

     7. Економічна освіта у загальноосвітній школі покликана сформувати систему раціонального мислення і поведінки людини в умовах економічних відносин, що склалися у сучасному суспільстві, розвивати підприємницькі здібності, виховувати майбутніх громадян, які стануть носіями національної та людської гідності, патріотизму, порядності, ділової культури, активними творцями матеріальних і духовних цінностей. Вивчення економіки у загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється на основі Державного стандарту базової і повної середньої освіти України.

     Проблеми  підприємництва в Україні є надзвичайно  важливою для вивчення, бо, крім того, що підприємство є одним з головних суб'єктів будь-якої економічної  системи, воно ще й є способом реалізації підприємницьких здібностей населення.

     Отже, на сучасному етапі проблема розвитку та регулювання підприємницької  діяльності в економіці України, належить до категорії особливо актуальних. Ця тема потребує подальшого розгляду через аналіз вже існуючих теоретичних  положень і практичних рекомендацій, що стосуються формування підприємницького сектора, а також через дослідження  тенденцій розвитку підприємництва для виявлення справжньої природи  цього явища. 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел

     1. Акіліна О.В., Пасічник В.Г. Основи підприємництва (навчально-методичний комплекс). Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 176 с.

     2. Бажал Ю.М. Інноваційний розвиток економіки: моделі, системи управління. Державна політика. К., «Основа», 2005, с. 62.

     3. Варналій З. С. Основи підприємництва: навч. посібник / З.С.Варналій. – 3-є вид., випр. і доп. – К.: Знання-Пресс, 2006. – 350с.

     4. Виноградська А.М. Основи підприємництва: Навчальний посібник. Друге видання, перероблено і доповнено - К.: Кондор, 2005. - 544 с.

     5. Вовк А.С. Соціально-економічний механізм управління підприємницькою діяльністю на промислових підприємствах: Автореф. дис.канд. екон. наук: 08.06.01 / Приазовський держ. технічний ін. - Маріуполь, 2004. - 20 с.

     6. Горбачевська О.В. Проблема підприємництва в економічній теорії / О.В. Горбачевська, Н.Н. Рим // Науковий вісник. - 2006. - №16.1. - С. 242-249.

     7. Господарський кодекс України  від 16.01.2003 року №436-IV [Електронний  ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=436-15

     8. Державний класифікатор України   «Класифікація видів економічної діяльності», чинний від 01.01.2012. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kved.ukrstat.gov.ua/KVED2010/kv10_i.html.

6. Економіка  підприємства: підручник / Г.О. Швиданенко, В.Г. Васильков, Н.П. Гончарова [та ін.]; за заг. ред. Г.О. Швиданенко. - К.: КНЕУ, 2009. - 598 с.

     9. Державний комітет регуляторної політики та підприємництва України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.dkrp.gov.ua - Назва з екрану.

     10. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. ukrstat.gov.ua (15.08.09). - Назва з екрану.

     11. Дєгтяр О.А. Система державного регулювання розвитку малого підприємництва: теоретико-методологічний аспект // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2007. - № 4. - С. 65-69.

     12. Економічна теорія: Навч. Посібник / За ред. В.О. Білика, Саблука П.Т. 4 - те вид., перероб. та доп. - К.: ННЦІАЕ, 2004. - 234 с.

     13. Економічний розвиток України: проблеми теорії і практики : Тези доп. підсумк. наук.-практ. конф. кафедри екон. теорії Дніпропетровського національного ун-ту за 2001 р. - Д., 2002. - 32с.

     14. Електронна бібліотека економіста. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.library.if.ua/book/38/1746.htm - Назва з екрану.

     15. Жаворонкова Галина Василівна. Інформаційне підприємництво: інновації, консалтинг, маркетинг / Національний авіаційний ун-т. - К. : НАУ, 2003. - 366с. - Бібліогр.

     16. Закон України від 1 червня 2000 року № 1775- III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».